Справа: № 826/20230/14 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.
30 квітня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого - судді Літвіної Н.М.
Суддів Ганечко О.М.
Коротких А.Ю.
при секретарі Соловіцькій І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання неправомірними дій відповідача та зобов»язання вчинити дії,-
Позивач звернулася до суду з позовом до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання неправомірними дій відповідача та зобов»язання вчинити дії.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 лютого 2015 року адміністративний позов - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Державної виконавчої служби України щодо закінчення виконавчого провадження ВП № 42340762. Визнано протиправною та скасовано постанову від 30 жовтня 2014 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 42340762. Зобов'язано Державну виконавчу службу України вчинити дії, направлені на відновлення виконавчого провадження ВП № 42340762.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, головним державним виконавцем ДВС України 05 березня 2014 року прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 42340762 з виконання рішення № 12895/08, виданого 09 січня 2014 року Європейським судом з прав людини про: (а) протягом трьох місяців держава-відповідач має виконати рішення національних судів, ухвалених на користь заявників, які досі підлягають виконанню, та сплатити 2000, 00 євро кожному заявнику або його/її спадкоємцю, у заявах, зазначених у додатку 1, в якості відшкодування матеріальної та моральної коди, та компенсації судових витрат, а також будь-який податок, що може нараховуватись; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту за курсом на день здійснення платежів; (b) зі спливом зазначеного строку і до остаточного розрахунку на ці суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти (далі - виконавче провадження).
30 жовтня 2014 року головним державним виконавцем ДВС України прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 42340762 у зв»язку з виконанням рішення № 12895/08, виданого 09 січня 2014 року Європейським судом з прав людини у повному обсязі.
Згідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» - рішення - а) остаточне рішення Європейського суду з прав людини у справі проти України, яким визнано порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; б) остаточне рішення Європейського суду з прав людини щодо справедливої сатисфакції у справі проти України; в) рішення Європейського суду з прав людини щодо дружнього врегулювання у справі проти України; г) рішення Європейського суду з прав людини про схвалення умов односторонньої декларації у справі проти України.
Статтею 2 Закону передбачено, що рішення є обов'язковим для виконання Україною відповідно до ст. 46 Конвенції.
Відповідно до ч. ч. 3 - 6 ст. 8 Закону - порядок виконання Рішення визначається цим Законом, Законом України «Про виконавче провадження», іншими нормативно-правовими актами з урахуванням особливостей, що передбачені цим Законом.
Протягом одного місяця від дня відкриття виконавчого провадження за Рішенням Орган представництва надсилає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, постанову про відкриття виконавчого провадження та документи, передбачені у п. «б» ч. 1 ст. 7 цього Закону.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом 10 днів від дня надходження зазначених у ч. 3 цієї статті документів здійснює списання на вказаний Стягувачем банківський рахунок, а в разі його відсутності - на депозитний рахунок державної виконавчої служби коштів з відповідної бюджетної програми Державного бюджету України.
Підтвердження списання відшкодування, отримане від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та підтвердження виконання всіх вимог, зазначених у резолютивній частині остаточного рішення Суду у справі проти України, яким визнано порушення Конвенції, резолютивній частині остаточного рішення Суду щодо справедливої сатисфакції у справі проти України, у рішенні Суду щодо дружнього врегулювання у справі проти України, у рішенні Суду про схвалення умов односторонньої декларації у справі проти України, є для державної виконавчої служби підставою для закінчення виконавчого провадження.
Державна виконавча служба протягом трьох днів надсилає Органу представництва постанову про закінчення виконавчого провадження та підтвердження списання коштів.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» - виконавче провадження підлягає закінченню у разі: фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Тобто, як вбачається з вище викладених норм, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного та у повному обсязі виконання судового рішення згідно з виконавчим документом.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що виконавче провадження закінчено у зв'язку з фактичним та повним виконанням рішення Європейського суду.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, кошти, які підлягають сплаті відповідно до рішення Європейського суду, перераховані на рахунок позивача, вказаний нею особисто, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а саме копіями платіжних доручень від 12 вересня 2014 року № 3004 (сума 33 554, 89 грн. (еквівалент 2000, 00 євро) та від 16 жовтня 2014 року № 7576 (сума 506,01 грн. (пеня за несвоєчасне виконання рішення Європейського суду).
З приводу виконання рішення національного органу в оскаржуваній постанові зазначено, що, згідно з інформацією, наданою управлінням державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області, рішення національного суду виконано фактично у повному обсязі.
Разом з тим, доказів та підтвердження вище викладеної обставини представником відповідача суду не надано, зокрема, не надано лист вказаного управління державної виконавчої служби щодо виконання рішення національного органу саме відносно позивача.
Як вбачається зі змісту рішення Європейського суду, що виконанню підлягають, зокрема, постанова Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 14 листопада 2007 року та постанова Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 09 грудня 2009 року (зі змінами, внесеними постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2011 року).
Постановою Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 14 листопада 2007 року у справі № 2-а-107/07, яка набрала законної сили 23 жовтня 2008 року, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Володимир-Волинському Волинської області здійснити перерахунок пенсії за віком позивачу відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи із 09 липня 2007 року.
Постановою Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 09 грудня 2009 року у справі № 2-а-1875/09, у свою чергу, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Володимир-Волинському Волинської області: виплатити позивачу недоплачену частину пенсії за віком відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період із 09 липня 2007 року по грудень 2009 року включно у розмірі 3 057, 67 грн. та грошову компенсацію за втрату частини недоплаченої пенсії за віком у зв'язку з порушенням строків її виплати за період із 09 липня 2007 року по грудень 2009 року включно у розмірі 563, 60 грн., всього 3 621, 27 грн.; здійснювати щомісячно виплату позивача перерахованої пенсії за віком відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2011 року у справі № 4060/10/9104 постанову Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 09 грудня 2009 року у справі № 2-а-1875/09 в частині задоволення позову позивача скасовано та прийнято нову постанову, якою, зокрема, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Володимир-Волинському Волинської області: провести нарахування та виплату позивачу передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, обчисленої виходячи з вимог ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» за період із 09 липня по 31 грудня 2007 року та із 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року, з урахуванням проведених виплат; починаючи із 01 січня 2010 року здійснювати нарахування та виплату позивачу передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення пенсії як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, обчисленої виходячи з вимог ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Між тим, як вірно встановлено судом першої інстанції, доказів, які б свідчили про фактичне та у повному обсязі виконання рішення Європейського суду, в матеріалах справи відсутні.
Отже, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому скасуванню не підлягає.
Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 лютого 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя Літвіна Н.М.
Судді Ганечко О.М.
Коротких А.Ю.
Повний текст ухвали виготовлений 30 квітня 2015 року.
Головуючий суддя Літвіна Н. М.
Судді: Коротких А. Ю.
Ганечко О.М.