28.04.2015 року Справа № 904/9143/14
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Кузнецової І.Л. (доповідача),
суддів - Іванова О.Г., Березкіної О.В.,
при секретарі судового засідання: Валяр М.Г.
за участю представників сторін:
від позивача: не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;
від відповідача: не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином,
розглянувши апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Птахогосподарство "Чорнобаївське" публічного акціонерного товариства "Чорнобаївське" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2015р. у справі №904/9143/14
за позовом дочірнього підприємства "Птахогосподарство "Чорнобаївське" публічного акціонерного товариства "Чорнобаївське", с.Чорнобаївка, Білозерський р-н, Херсонська область
до товариства з обмеженою відповідальністю "КР-Легіон", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про визнання договору № 2003 від 01.04.2013 року недійсним
- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2015р. у справі №904/9143/14 (суддя Панна С.П.) дочірньому підприємству (далі-ДП)"Птахогосподарство "Чорнобаївське" публічного акціонерного товариства (далі-ПАТ)"Чорнобаївське" відмовлено в задоволенні позову до товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) "КР-Легіон" про визнання недійсним договору про надання охоронних послуг №2003 від 01.04.2013 р.;
- приймаючи рішення, господарський суд виходив з обставин щодо вчинення кожною із сторін дій, спрямованих на виконання умов вказаного вище договору, що свідчить про досягнення згоди з усіх істотних умов, які є необхідними для даного типу договорів та наявності у сторін наміру створити правові наслідки укладення договору на момент його вчинення;
- не погодившись з прийнятим рішенням, ДП"Птахогосподарство "Чорнобаївське" ПАТ "Чорнобаївське" подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на неповне з"ясування господарським судом обставин, які мають значення для справи та на неправильне застосування ним норм матеріального права просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення та задовольнити позовні вимоги;
- у поданій скарзі йдеться про ненадання господарським судом належної оцінки тому факту, що починаючи з початку своєї діяльності по наданню охоронних послуг позивачеві, тобто з моменту отримання об"єкту під охорону, відповідач систематично порушував умови договору в частині належного виконання своїх обов"язків з охорони ввіреного йому майна, допускав дрібне розкрадання майна з території підприємства, відмовлявся підписувати відповідні акти та не виконував вимоги інструкції по охороні об"єкту, про направлення з цього приводу відповідачу претензій та листів, на які він не реагував та продовжував поверхово ставитися до надання послуг, про неповідомлення відповідачем за період своєї діяльності правоохоронних органів про виявлені факти розкрадання майна, що є порушенням вимог інструкції, про те, що з початку дії договору відповідач не мав наміру належним чином виконувати свої зобов"язання та не бажав реального настання якісних охоронних послуг та збереження майна підприємства від протиправних посягань, а також про те, що відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною вимог, які встановлені, у тому числі, частиною п"ятою ст.203 цього Кодексу;
- представник скаржника в судові засідання не з"явився, про час та місце засідань скаржник повідомлений належним чином;
- відповідач вважає рішення суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що позивач не надав суду належного підтвердження відсутності у всіх учасників правочину намірів створити правові наслідки на момент його вчинення;
- представник відповідача у судові засідання не з"явився, на адресу апеляційного суду відповідачем направлені клопотання про розгляд справи без участі представника товариства.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 01.04.2013р. ТОВ"КР-Легіон"(охоронним агентством/охороною) та ДП"Птахогосподарство "Чорнобаїв-ське" ПАТ"Чорнобаївське"(замовником) укладено договір №2003, на підставі якого охоронне агентство зобов"язалося забезпечити непроникнення на об"єкт охорони, що передається замовником під охорону згідно з актом прийняття об"єкту під охорону (додаток №4 до договору), а замовник - щомісячно оплачувати агентству згідно з протоколом погодження договірної ціни, що є додатком №3 до договору.
Відповідно до п.п.1.7, 1.8 договору охорона забезпечує збереження товарно-матеріальних цінностей, переданих згідно з актами прийому-передачі. У випадку нестачі, втрати, знищення, псування товарно-матеріальних цінностей, матеріальна відповідальність охорони складає повну балансову вартість останніх.
В п.п.2.2, 2.3 договору стонами узгоджено, що об"єкт, який передається під охорону визначається в дислокації, яка є додатком №1 до договору. Охорона об"єкта здійснюється у дні і години, вказані у дислокації та згідно з інструкцією по охороні об"єкта замовника. Система охорони, регламент несення служби на постах об"єкту та дислокація постів спільно визначаються сторонами.
П.п.3.1, 3.8 договору встановлені обов"язки охорони щодо організації та забезпечення цілодобової охорони об"єкта згідно з даним договором та інструкцією по охороні об"єкта замовника від розкрадань, а також по оформленню матеріалів, передбачених чинним законодавством, про вчинені правопорушення та виявлених порушників, обов"язковому ознайомленню з ними представника замовника.
Відповідно до п.п.7.1, 7.4 , 7.5 договору сума оплати визначається на підставі розрахунку згідно з додатком №3. Оплата щомісячної суми договору здійснюється до 10 числа місяця, який слідує за звітним. Охоронне агентство зобов"язано надати замовнику акт про надання охоронних послуг до 2 числа місяця, наступного за звітним.
Згідно з п.10.1 договір набирає чинності з 01.04.2013р. та діє до 01.04.2014р..
01.04.2013р. уповноваженими представниками сторін підписано акт прийняття об"єкту під охорону, на підставі якого замовник передав, а охоронне агентство прийняло під охорону приміщення, вказані у дислокації.
ДП"Птахогосподарство "Чорнобаївське" ПАТ "Чорнобаївське" звернулося до ТОВ"КР-Легіон" з листом №166 від 17.04.2014р., в якому повідомило товариство про те, що 12.04.2014р. на підприємстві було виявлено факт відсутності двох моторів-редукторів гнійних вибросних транспортерів марки ЗМН-40-56-248 Н.М.-110 на пташнику №9, про відсутність одного мотора-редуктора на вибросному гнійному транспортері пташника №7 та про складання відповідного акту.
У вказаному листі підприємством було запропоновано також протягом трьох днів з моменту його отримання надати відповідь щодо способу відшкодування завданих збитків.
Викладені обставини слугували визначальними для звернення ДП"Птахогосподарство "Чорнобаївське" ПАТ "Чорнобаївське" з позовом до господарського суду про визнання недійсним договору №2003 від 01.04.12013р..
Як на правові підстави для визнання договору недійсним позивач посилався на ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України та вказував на те, що на момент укладення договору відповідач не бажав реального настання наслідків, зазначених в ньому (надання якісних охоронних послуг та збереження майна підприємства від протиправних посягань).
Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з ч.5 ст.203 названого Кодексу правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Ст.234 Кодексу передбачено, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
З наведеної норми випливає, що фіктивний правочин характеризується такими рисами: сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знаючи, що він не буде виконаним; при вчиненні фіктивного правочину сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин якщо він не має на меті встановлення правових наслідків незалежно від того, в якій формі він вчинений. Позивач, який звертається з вимогою про визнання правочину фіктивним, має довести відсутність в учасників правочину наміру створити юридичні наслідки. Для визнання правочину фіктивним ознака вчинення його лише для вигляду має бути властива діям усіх сторін правочину. Якщо одна сторона діяла лише для вигляду, а інша - намагалася досягти правового результату, такий правочин не можна визнати фіктивним.
В п.24 постанови пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" зазначено, що для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Судам необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.
Щодо досліджуваної справи, то сторонами були вчинені дії на виконання договору про надання охоронних послуг №2003 від 01.04.2013р..
Так, сторонами підписані акт прийняття об"єкту під охорону від 01.04.2013р., акти здачі-прийомки робіт по вказаному договору за період квітня 2013 - червня 2014р.р. (а.с.74-90), акт звірки розрахунків №00000007 від 01.06.2014р. (а.с.75).
Факт надання позивачем охоронних послуг за договором №2003 від 01.04.2013р. встановлено рішенням господарського суду Херсонської області від 27.11.2014р. у справі №923/1398/14, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.02.2015р. у даній справі.
Таким чином, договір про надання охоронних послуг №2003 від 01.04.2013р. є таким, що виконувався сторонами.
Ст.ст.33.34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У даному випадку, обставини стосовно наявності умислу у сторін оспорюваного договору позивачем не доведені, належні та допустимі докази, які б спростували вищезазначені фактичні обставини стосовно вчинення сторонами дій на виконання умов цього правочину позивачем не надані.
З огляду на викладене підстави для визнання договору недійсним як такого, що вчинений без наміру реального настання правових наслідків, обумовлених цим договором, відсутні.
Тому господарський суд цілком правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог.
У цьому зв"язку рішення господарського суду слід залишити без змін.
Доводи скаржника колегією суддів не прийняті до уваги, оскільки обставини по систематичному порушенню відповідачем умов договору щодо належного виконання своїх обов"язків по охороні об"єкту не призводять до визнання договору недійсним, а є предметом дослідження в іншому позовному провадженні.
Керуючись ст.ст. 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
- рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2015р. у справі №904/9143/14 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення
Головуючий І.Л.Кузнецова
Суддя О.В.Березкіна
Суддя О.Г.Іванов
Повна постанова складена 29.04.2015р.