27.04.15 Справа № 904/2158/15
За позовом: прокурора Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі комунального підприємства "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ
до публічного акціонерного товариства "Придніпровський ремонтно - механічний завод", м. Дніпропетровськ
про стягнення 250 309,50 грн.
Суддя: Євстигнеєва Н.М.
Представники:
Від позивача: Синьогіна Я. В., довіреність № 1 від 05 січня 2015 року, юрисконсульт
Від відповідача: Афанасьєва Н. Г., довіреність № 180 від 21 квітня 2015 року, юрисконсульт
В засіданні брали участь: Масенко А. О., посвідчення № 024234 від 04.01.2014 року, прокурор відділу прокуратури м. Дніпропетровська
Прокурор Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі комунального підприємства "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради звернувся до господарського суду із позовом, яким з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просить стягнути з публічного акціонерного товариства "Придніпровський ремонтно - механічний завод":
- заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 244 891,14 грн.;
- пеню в розмірі 5 005,22 грн.;
- 3 % річних в розмірі 413,14 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 332/02-09 на поставку теплової енергії у вигляді гарячої води від 01 листопада 2009 року в частині повної та своєчасної оплати за поставлену теплову енергію у грудні 2014 року та січні - лютому 2015 року.
Позивач підтримує позовні вимоги прокурора у повному обсягу.
Відповідач у судове засідання з'явився, але відзиву на позов не надав.
24.04.2015 до господарського суду надійшло клопотання відповідача про встановлення розстрочки погашення заборгованості суми основного боргу та відмову в задоволенні вимоги про стягнення пені у сумі 5 005,22грн. та трьох відсотків річних в розмірі 413,14грн. Відповідач, в обґрунтування заявленого клопотання, зазначає, що порушення строків оплати послуг виникло внаслідок важкого фінансового стану підприємства. Згідно звіту про фінансову діяльність за 2014 рік та балансу за 2014 рік відповідач має збиток у розмірі 420 000,00грн., має великі кредити в банківських установах. Крім того, на даний час відповідач частково розрахувався за отримані послуги з теплопостачання, залишок несплаченої суми становить 210 000,00грн.
Розгляд справи був відкладений з 31.03.2015 на 27.04.2015.
У судовому засіданні 27.04.2015 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи прокурора, представників позивача, відповідача, господарський суд, -
01 листопада 2009 року між комунальним підприємством "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради (теплопостачальне підприємство) та публічним акціонерним товариством "Придніпровський ремонтно - механічний завод" (споживач) укладений договір №332/02-09 про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води, відповідно до умов якого (п.1.1.) теплопостачальне підприємство приймає на себе зобов'язання поставляти споживачу теплову енергію у вигляді гарячої води в необхідних йому об'ємах, а споживач зобов'язується оплачувати отриману теплову енергію згідно затверджених тарифів в строки і на умовах, обумовлених цим договором.
Відповідно до п.10.1 договору строк дії цього договору з 01 листопада 2009 року по 31 жовтня 2010 року. Договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про припинення його дії.
Облік теплової енергії визначається відповідно до п.5 договору.
У відповідності до п.7 Правил користування тепловою енергією, всі системи теплопостачання споживача повинні бути обладнані необхідними засобами обліку теплової енергії і контролю її якості (п.5.1. договору).
За відсутності засобів обліку - фактичні об'єми теплової енергії визначені розрахунковим способом збільшуються на величину втрат на ділянках тепломережі від межі до вводу в будівлю (п.5.3. договору).
Згідно п.5.5. договору (в редакції Додаткової угоди №2 від 01.06.2011) споживачам, які не мають приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначається, як виняток, розрахунковим засобом, згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної фактичної температури повітря і кількості годин роботи теплових установок споживача в розрахунковому періоді.
За поставлену теплову енергію у вигляді гарячої води в межах договірної величини, зазначеної в Додатку №1 до договору, споживач сплачує теплопостачальній організації по діючим тарифам, затвердженим органами місцевого самоврядування:
за теплову енергію - 1 Гкал 354,8грн. (у тому числі ПДВ);
за гаряче водопостачання (підігрів) 1 м 3 - грн. (в тому числі ПДВ) (п.6.2. договору).
Відповідно до п.6.3. договору (в редакції Додаткової угоди №2 від 01.06.2011) розрахунковим періодом є календарний місяць, за результатами якого підписується акт (в двох примірниках) на відпуск теплової енергії за формою Додатку №5.
Комунальним підприємством "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради здійснено поставку публічному акціонерному товариству "Придніпровський ремонтно - механічний завод" теплової енергії, про що складені акти про постачання теплової енергії:
Акт №ТС02698 від 31.12.2014 за грудень 2014 року на суму 71 369,17грн.;
Акт №ТС00342 від 31.01.2015 за січень 2015 року на суму 96 622,51грн.
Акт №ТС00548 від 27.02.2015 за лютий 2015 на суму 76 899,46грн., а всього на суму 244 891,14грн.
Наведені вище акти про постачання теплової енергії складені та підписані як позивачем так і відповідачем.
Додатковою угодою №2 від 01.06.2011 внесені зміни до п.п.6.4,6.5 договору, відповідно до яких розрахунки за теплову енергію споживач здійснює в наступному порядку:
- для споживачів категорії "інші споживачі" - передплата за 5 днів до початку розрахункового місяця в розмірі 100% від суми заявлених витрат теплової енергії на розрахунковий місяць;
- остаточний розрахунок проводиться протягом 5 днів з моменту отримання рахунку теплопостачальної організації.
Після закінчення розрахункового періоду теплопостачальна організація надає споживачу рахунок, акти на відпуск теплової енергії і податкову накладну. Споживач зобов'язаний підписати акти на відпуск теплової енергії і один примірник повернути теплопостачальній організації не пізніше, ніж через п'ять днів з моменту їх отримання. У разі неповернення акту теплопостачальної організації в зазначений строк, безпідставній відмові від підписання акту, акт вважається прийнятим споживачем (п.6.5. договору).
Листом від 22.08.2013 №1278 позивач повідомив відповідача про введення з 31.07.2013 тарифів на поставку теплової енергії, які затверджені рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 29.10.2009 №2706 "Про тарифи на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і гарячого водопостачання". Тариф за 1 Гкал (з ПДВ) складає 346,57грн.
Листом від 17.06.2014 №836 позивач повідомив про встановлення з 01.07.2014 тарифу на поставку теплової енергії для інших споживачів (крім населення) у розмірі 397,29грн. за 1 Гкал (без ПДВ).
На виконання умов договору відповідачу виставлені рахунки на оплату:
№ТС02698 від 31.12.2014 за грудень 2014 року на суму 71 369,17грн. (рахунок за грудень 2014 року отриманий відповідачем 14.01.2015);
№ТС00342 від 31.01.2015 за січень 2015 року на суму 96 622,51грн. (рахунок за січень 2015 року отриманий відповідачем 04.02.2015)
№ТС00548 від 27.02.2015 за лютий 2015 на суму 76 899,46грн. (рахунок за лютий 2015 року отриманий відповідачем 05.03.2015).
Публічне акціонерне товариство "Придніпровський ремонтно - механічний завод" своєчасно не здійснило в повному обсязі розрахунки за спожиту теплову енергію за спірний період, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за поставлену та спожиту теплову енергію за грудень 2014 року, січень-лютий 2015 року у сумі 244 891,00грн., що і є причиною спору.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (пункт 1 статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Прокурор просить стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги у сумі 244 891,14грн. за грудень 2014 року та січень-лютий 2015 року.
З огляду на умови договору щодо строків оплати за поставлену теплову енергію, строк оплати наданих послуг є таким, що настав.
Разом з тим, після звернення прокурора з позовом до суду відповідач частково сплатив заборгованість за виставленими рахунками згідно платіжних доручень:
№5550 від 16.04.2015 на суму 5 000,00грн.,
№489 від 10.04.2015 на суму 5 000,00грн.,
№5456 від 07.04.2015 на суму 5 000,00грн.,
№431 від 02.04.2015 на суму 5 000,00грн.,
№5427 від 31.03.2015 на суму 4 891,14грн.,
№498 від 21.04.2015 на суму 8 000,00грн.,
№5586 від 21.04.2015 на суму 2 000,00грн.,
№ 5612 від 24.04.2015 на суму 10 000,00грн., а всього на суму 44 891,14грн.
Оскільки оплата за поставлену теплову енергію в сумі 44 891,14 грн. відбулася після звернення прокурора з позовом до суду, що підтверджується наведеними вище платіжними дорученнями, провадження у справі у цій частині підлягає припиненню на підставі п.11 ч.1 ст. 80 ГПК України.
Залишок несплаченої суми становить 200 000,00грн. (244 891,14 грн. - 44 891,14грн.).
Доказів оплати теплової енергії в сумі 200 000,00грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.
За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 200 000,00грн.
Згідно з частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п.7.2.4. договору за несвоєчасне проведення розрахунків за теплову енергію споживач несе відповідальність у вигляді пені в розмірі 0,5% від належної до сплати суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в періоді, за який сплачується пеня.
За прострочення оплати теплової енергії прокурор просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну оплату спожитої відповідачем теплової енергії за загальний період з 20.01.2015 по 02.03.2015 у сумі 5 005,22грн.
Розрахунок пені перевірено судом, відповідає вимогам чинного законодавства та договору.
Так, за прострочку оплати за поставлену теплову енергію за грудень 2014 року у сумі 71 369,17грн. пеня підлягає нарахуванню за період з 20.01.2015 по 02.03.2015 та складає - 2837,17грн.; за прострочку оплати за поставлену теплову енергію за січень 2015 року у сумі 96 622,51грн. пеня підлягає нарахуванню за період з 10.02.2015 по 02.03.2015 та складає 2 168,05грн., а всього 5 005,22грн.
Отже, заявлена вимога про стягнення пені у сумі 5 005,22грн. є правомірною та підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Прокурор нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 20.01.2015 по 02.03.2015 у сумі 413,14грн.
Оскільки прострочення виконання зобов'язання має місце є правомірними та підлягають задоволенню вимоги прокурора про стягнення 3% річних за період з 20.01.2015 по 02.03.2015 у сумі 413,14грн.
Відповідач, посилаючись на ст. 233 Господарського кодексу України, просить відмовити в задоволенні вимог про стягнення пені та трьох відсотків річних.
За змістом ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Оскільки заявлена до стягнення сума пені не є надмірно великою, суд не вбачає підстав ані для відмови у задоволення вимоги про стягнення пені, ані для її зменшення.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (п.4.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 №14).
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення суду господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Відповідач не довів належними та допустимим доказами тих виняткових обставин, які б свідчили про складність виконання рішення суду або роблять його неможливим у визначений строк та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення, не вказує на який строк слід розстрочити виконання рішення.
Таким чином, станом на час розгляду справи суд не вбачає підстав задовольнити заяву відповідача та розстрочити виконання судового рішення.
При вирішенні питання про судові витрати, господарський суд враховує положення ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та зазначає наступне.
Відповідно до п. 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21 лютого 2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.
Отже, витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, підлягають стягненню з відповідача в доход державного бюджету у сумі 5 006,19грн. (250 309,5х2%)грн.
Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 80 (п.11 ч.1), 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Припинити провадження у справі у частині стягнення суми 44 891,14грн.
Стягнути з публічного акціонерного товариства "Придніпровський ремонтно-механічний завод" (49 127, м. Дніпропетровськ, вул. Гаванська,8, ЄДРПОУ 01528536) на користь комунального підприємства "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради (49081, м. Дніпропетровськ, вул. Артільна,6б, ЄДРПОУ 36639101) заборгованість за спожиту теплову енергію у сумі 200 000,00грн., пеню у розмірі 5 005,22грн., три відсотки річних у сумі 413,14грн., про що видати наказ.
Стягнути з публічного акціонерного товариства "Придніпровський ремонтно-механічний завод" (49 127, м. Дніпропетровськ, вул. Гаванська,8, ЄДРПОУ 01528536) на користь комунального підприємства "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради (49081, м. Дніпропетровськ, вул. Артільна,6б, ЄДРПОУ 36639101) в доход Державного бюджету України в особі Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7; код ЄДРПОУ 37989269, рахунок 31214206783005 в Відділенні банку ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код бюджетної класифікації 22030001) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 5 006,19грн., про що видати наказ.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
В задоволенні клопотання про розстрочку виконання судового рішення - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Н.М. Євстигнеєва
Повне рішення складено, - 27.04.2015.