Справа №: 343/54/15-ц
Провадження №: 2/0343/163/15
про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову
28 квітня 2015 року м.Долина
Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді Лицура І.М.,
секретаря - Бойків В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Долина справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором кредиту,-
ПАТ «ВіЕс Банк» звернулося з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просять стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за кредитним договором № КU019960 від 27.03.2013 року та кредитним договором № 73007/36 від 05.06.2008 року в сумі 374 196,23 доларів США, що в перерахунку на національну валюту згідно курсу НБУ становить 5 893 436,08 грн. та 7058,99 грн. та стягнути з них солідарно сплачені суми судового збору.
30.03.2015 року в суд поступила заява позивача про забезпечення позову, в якій він просить у якості забезпечення позову накласти арешт на грошові кошти, рухоме і нерухоме майно відповідачів, зокрема: на квартиру АДРЕСА_1; земельну ділянку, загальною площею 0,12 га за адресою: с.Мала Тур'я вул. Л.Українки, 32 Долинського району Івано-Франківської області, що належать ОСОБА_1, та на квартиру АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_2, а також обмежити відповідачів у праві виїзду за межі України шляхом тимчасової відмови їм у видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, тимчасового затримання або вилучення паспорта, якщо він був виданий раніше. Дану заяву позивач мотивує тим, що 05.06.2008 року між ПАТ «ВіЕс Банк» (правонаступник ВАТ «Електрон Банк») та відповідачкою ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 73007/36, згідно якого остання отримала кредит у розмірі 400 000,00 доларів США з кінцевим строком погашення не пізніше 04.06.2018 року. Для забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 27.06.2014 року ПАТ «ВіЕс Банк» укладено договір поруки із ОСОБА_2, відповідно до якого останній взяв на себе обов'язок відповідати за зобов'язання ОСОБА_1, що випливають з кредитного договору № 73007/36 від 05.06.2008 року. Крім цього, 27.03.2013 року між ПАТ «ВіЕс Банк» (правонаступник «Фольксбанк») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № КU019950 з додатками та доповненнями, згідно якого відповідачці ОСОБА_1 надано кредит в сумі 195 000,00 доларів США з кінцевим терміном погашення не пізніше 26.03.2020 року. У якості забезпечення виконання відповідачкою ОСОБА_1 зобов'язань за даним кредитним договором 27.03.2013 року укладено договір поруки № КU019950/s-1 з ОСОБА_2 Відповідачі належним чином взяті на себе обов'язки за вищевказаними договорами умисно не виконують, ухиляються від виконання обов'язків за цими договорами, на телефонні дзвінки не відповідають та не реагують, не дають можливості перевірити стан заставного майна та мають намір його відчужити і планують взагалі покинути територію України, що свідчить про їх відмову від виконання взятих на себе зобов»язань. Оскільки така недобросовісна поведінка відповідачів та намагання будь-яким чином уникнути своїх зобов'язань свідчить про бажання зробити неможливим виконання рішення суду, то вони змушені звернутись у суд із заявою про забезпечення позову
В судовому засіданні представник позивача заяву про забезпечення позову підтримав та просив її задоволити з вищенаведених підстав.
Представник відповідачки ОСОБА_1 за довіреністю від 26.01.2015 року ОСОБА_3 заперечив щодо задоволення заяви та просив залишити її без розгляду, оскільки заява позивача про забезпечення позову з аналогічним обґрунтуванням вже вирішена судом.
Представник відповідача ОСОБА_2 за довіреністю від 11.03.2015 року ОСОБА_4 просив відмовити в задоволенні заяви позивача посилаючись на її безпідставність і на те, що така ж заява вже вирішувалася судом.
Дослідивши та оцінивши здобуті в судовому засіданні докази, суд вважає, що заява ПАТ «ВіЕс Банк» до задоволення не підлягає, виходячи з наступного:
Згідно зі ст. 151 ЦПК України суд, за заявою осіб, що беруть участь в справі, може вжити заходів для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
За змістом п.5 ч.1 та ч.2 ст. 6 Закону України “Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України”, громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема у випадках якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.
Як встановлено у судовому засіданні, в провадженні Долинського районного суду Івано-Франківської області перебуває справа за позовом ПАТ «ВіЕс Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором кредиту в розмірі 374196,23 доларів США, що в перерахунку на національну валюту згідно курсу НБУ становить 5 893 436,08 грн.
Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 28.01.2015 року в якості забезпечення позову ПАТ «ВіЕс Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було накладено арешт на майно та грошові кошти, що належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і знаходяться у них або в інших осіб у межах заявленої вимоги про стягнення боргу в розмірі 5 893 436,08 грн.
Відповідно до ухвали цього ж суду від 23.02.2015 року скасовано накладений ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 28.01.2015 року арешт на майно та грошові кошти, що належать відповідачам ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительці м.Долина вул. Братіславська, 2/40 Івано-Франківської області, ідент. номер № НОМЕР_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителю ІНФОРМАЦІЯ_3, ідент. номер № НОМЕР_2, і знаходяться у них або в інших осіб у межах заявленої вимоги про стягнення боргу в розмірі 5 893 436,08 грн.
Як вбачається з долучених представником позивача документів, 05.06.2008 року між ПАТ «ВіЕс Банк» (правонаступник ВАТ «Електрон Банк») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 73007/36, згідно якого остання отримала кредит у розмірі 400 000,00 доларів США з кінцевим строком погашення не пізніше 04.06.2018 року, а 27.03.2013 року між тими самими сторонами укладено кредитний договір № КU019950 з додатками та доповненнями, згідно якого позивач надав відповідачці ОСОБА_1 кредит в сумі 195 000,00 доларів США з кінцевим терміном погашення не пізніше 26.03.2020 року.
Договори поруки № 73007/36/S/-1 від 27.06.2014 року та № КU019950/S-1 від 27.03.2013 року, укладені між ПАТ «ВіЕс Банк» та ОСОБА_2, підтверджують, що останній взяв на себе обов'язок відповідати за зобов'язаннями ОСОБА_1, що випливають із кредитних договорів № 73007/36 від 05.06.2008 року та № КU019950 від 27.03.2013 року.
При цьому судом встановлено, що для забезпечення виконання зобов'язання ОСОБА_1, що випливають з кредитного договору № KU019960 від 05.06.2008 року, укладено іпотечний договір від 06.06.2008 року, із змінами та доповненнями внесеними договором від 28.03.2013 року, яким в іпотеку позивачу ПАТ «ВіЕс Банк» передано готель та кафе, загальною площею 932,1 кв.м., що знаходяться по вул. Обліски, 70 в м.Долина та земельну ділянку площею 0,34 га за цією ж адресою.
Згідно з п.5 даного договору, сторони домовилися, що нотаріус одночасно з нотаріальним посвідченням цього договору вживає всі необхідні заходи по накладенню заборони на відчуження предмету іпотеки в Єдиному реєстрі заборон відчуження об»єктів нерухомого майна, а також на підставі повідомлення іпотекдержателя здійснює державну реєстрацію обтяження нерухомого майна іпотекою в Державному реєстрі іпотек.
Як вбачається із звіту про оцінку майна № 15/10/02 від 16.02.2015 року, проведеного СПД ОСОБА_5, ринкова вартість готелю та кафе, загальною площею 932,1 кв. м., з урахуванням вартості земельної ділянки під цими об'єктами, що знаходяться по вул. Обліски, 70 в м.Долина Івано-Франківської області, станом на 16.02.2015 року становить 22 016 919,40 грн.
Таким чином у судовому засіданні встановлено, що згідно з іпотечним договором від 06.06.2008 року повністю забезпечено позов ПАТ «ВіЕс Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2, оскільки вартість предмета іпотеки суттєво перевищує ціну позову, а отже відсутні підстави для забезпечення позову ще й іншими засобами.
При цьому суд враховує, що позивачем у заяві від 31.01.2015 року ставилось питання про обмеження у праві виїзду за межі України відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, шляхом тимчасової відмови їм у видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, тимчасового затримання або вилучення паспорта, якщо він був виданий раніше, і це питання вирішено судом при постановлені ухвали від 28.01.2014 року, яка ніким не оскаржувалась. Оскільки у заяві від 30.03.2015 року позивачем жодних нових підстав для встановлення вказаного засобу забезпечення позову не наведено і у судовому засіданні не встановлено, то суд вважає, що відсутні підстави для задоволення вимоги про обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Враховуючи наведене та виходячи з принципів співмірності заходів забезпечення із заявленими позовними вимогами, тобто сумами коштів, що можуть бути стягнуті за рішенням суду, а також враховуючи, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у встановленому порядку зареєстровані як підприємці і накладення арешту на їх рахунки та майно може перешкодити їм у здійсненні підприємницької діяльності, суд вважає, що у задоволені заяви ПАТ «ВіЕс Банк» про забезпечення позову слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суд,-
В задоволенні заяви публічного акціонерного товариства «ВіЕс банк» про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Івано-Франківської області через Долинський районний суд протягом 5 діб з часу її проголошення.
Суддя: