Справа № 22-ц-24514/11
Справа № 2-910/11 Головуючий в першій
Провадження 22ц-491\20\12 інстанції - Дурасова Ю.В.
Категорія № 46 (1У) Доповідач - Барильська А.П.
26 січня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Барильської А.П.
суддів: Карнаух В.В., Ляховської І.Є.
при секретарі: Бондаренко І.В.
за участю: відповідача - ОСОБА_2, та її представника ОСОБА_3, представника позивача- ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3 на рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 19 травня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та визнання права власності та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про визнання права особистої приватної власності на квартиру,-
У січні 2010 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та визнання права власності на частину квартири.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, її син ОСОБА_6 в період шлюбу з відповідачем придбав квартиру АДРЕСА_1. Вважає, що оскільки квартира придбана у період шлюбу, тому кожен з подружжя має в ній рівну частку. ІНФОРМАЦІЯ_1 року її син ОСОБА_6 помер, тому позивач, як мати померлого та спадкоємець першої черги за законом, просить суд: визнати, що спірна квартира є спільною сумісною власністю відповідача та її покійного сина та розділити квартиру, визнавши за померлим ОСОБА_6 та ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину, за кожним, спірної квартири.
В квітні 2010 року відповідач ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_5 про визнання права особистої приватної власності на квартиру.
В обґрунтування позову зазначила, що в період з березня 2000 року по 10 грудня 2004 року перебувала в зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_6 З січня 2004 року із покійним ОСОБА_6 не перебувала у фактичних шлюбних відносинах, що встановлено рішенням суду про розірвання шлюбу. Спірну квартиру придбала в кредит в квітні 2004 року, який сплачувала за власні кошти. Вважає, що спірна квартира не може бути визнана спільним майном. Просить суд: визнати за нею, ОСОБА_2, право особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_1
Рішенням Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 19 травня 2011 року позов ОСОБА_5 задоволено частково.
Визнано, що квартира АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю ОСОБА_6 та ОСОБА_2; визначено, що їх частки у спільній сумісній власності подружжя (зазначеної квартири) -рівні: по 1/2 частині кожному. В інших вимогах відмовлено.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 - відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави недоплачені при подачі зустрічного позову судові витрати: судовий збір в розмірі 151,54 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 83 грн.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставлять питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову ОСОБА_5 в задоволенні позовних вимог та задоволення зустрічних позовних вимог.
Зокрема: вважають, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що відповідач ОСОБА_2 не перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_6 з січня 2004 року, що встановлено рішенням Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 10 грудня 2004 року про розірвання шлюбу. Спірна квартира придбана відповідачем ОСОБА_2 в квітні 2004 року, тому не може вважатися такою, що придбана у період шлюбу. Окрім того, судом не враховано, що кредит за спірну квартиру на протязі шести років ОСОБА_2, сплачувала сама, здійснювала ремонт квартири, сплачувала комунальні послуги. Судом не враховано, що після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина, яка складається з 1/3 частини квартири АДРЕСА_3.
В запереченнях на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_5 та її представник ОСОБА_7 просять рішення суду, як законне та обґрунтоване, на їх думку, залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та сторонами не оспорюється, що відповідач ОСОБА_2 з 25.03.2000 року по 10.12.2004 року перебувала у зареєстрованому шлюбу з ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що спірна квартира придбана у період шлюбу відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_6, тому є спільною сумісною власністю подружжя, у зв'язку з чим, суд відмовив у задоволені позову ОСОБА_2 про визнання права особистої приватної власності.
Однак, колегія суддів не може погодитись з зазначеним висновком суду з огляду на наступне.
Відповідно до ч.6 ст. 57 СК України, суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.
Звертаючись до суду з зустрічним позовомё ОСОБА_2 посилалася на те, що спірну квартиру придбала після припинення фактичних шлюбних відносин з ОСОБА_6
Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справи, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 10 грудня 2004 року про розірвання шлюбу між відповідачем ОСОБА_2 та ОСОБА_6 встановлено, що сторони припинили фактичні шлюбні відносини з січня 2004 року.
Згідно договору купівлі - продажу квартири, спірна квартира придбана відповідачем ОСОБА_2 13 квітня 2004 року, тобто після припинення фактичних шлюбних відносин між нею та ОСОБА_6 у кредит, який сплачений відповідачем ОСОБА_2 у період з квітня 2004 року по 03.05.2007 року, тобто, після припинення фактичних шлюбних відносин та розірвання шлюбу з ОСОБА_6 Тобто, спірна квартира придбана відповідачем ОСОБА_2 після припинення фактичних шлюбних відносин з ОСОБА_6, за особисті кошти та є особистою приватною власністю відповідача ОСОБА_2
У зв'язку з чим, колегія суддів вважає, що висновок суду щодо визнання спірної квартири спільною сумісною власністю подружжя та визначення часток у спірній квартирі ОСОБА_6 та ОСОБА_2 рівними, є неправильним.
У зв'язку з чим, доводи апеляційної скарги є обґрунтованими та заслуговують на увагу.
За таких обставин. колегія суддів вважає, що рішення суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам по справі, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення на підставі п.п.3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України про відмову у задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та визнання права власності та задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 про визнання права особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_1.
На підставі ст. 88 ЦПК України, з позивача ОСОБА_5 на користь відповідача ОСОБА_2 підлягають стягненню судові витрати: судовий збір в сумі 51.00 грн., витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн. та на користь держави недоплачені відповідачем ОСОБА_2 при подачі зустрічного позову: судовий збір в сумів 151.54 грн. та витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи в сумі 83 грн..
Керуючись ст.ст. 303, 307, п.п.3,4 ч.1 ст. 309, ст.ст. 313-314, 316 ЦПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 19 травня 2011 року скасувати та ухвалити нове рішення.
У задоволені позову ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та визнання права власності відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_2 про визнання права особистої приватної власності задовольнити.
Визнати особистою приватною власністю ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 51.00 грн., витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн. та на користь держави: судовий збір в сумів 151.54 грн. та витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи в сумі 83 грн..
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Складення повного рішення відкладено до 31 січня 2012 року.
Головуючий:
Судді