Справа № 22-ц-24112/11
Справа № 22ц-24112/11 Головуючий в 1-й інстанції
Категорія - 26 ( ІІІ ) суддя Свистунова О.В.
Суддя-доповідач - Остапенко В.О.
Іменем України
16 листопада 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Остапенко В.О.
суддів - Зубакової В.П., Неклеси В.І.
при секретарі - Бадалян Н.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України без фіксації судового засідання технічними засобами цивільну справу за апеляційними скаргами представника відповідача Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» та представника відповідача Публічного акціонерного товариства «ЄВРАЗ Суха Балка» на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 26 липня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «ЄВРАЗ Суха Балка», Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені.
У квітні 2011 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка», яке в подальшому перейменоване на Публічне акціонерне товариство «ЄВРАЗ Суха Балка» (далі - ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка»), Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», яке в подальшому перейменоване на Публічне акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат» (далі - ПАТ «Кривбасзалізрудком»), Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кривому Розі Дніпропетровської області ( далі - Відділення Фонду) про відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що він, працюючи тривалий час в шкідливих умовах праці, отримав професійне захворювання, у зв'язку із чим висновком МСЕК від 14.07.2010 року йому було первинно встановлено стійку втрату професійної працездатності у розмірі 45% та визнано інвалідом ІІІ групи.
Вважає, що у зв'язку з отриманим професійним захворюванням йому спричинено моральну шкоду. Просив суд стягнути з відповідача ПАТ «Кривбасзалізрудком» на свою користь 83 328 грн., з ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка» - 108 672 грн., з Відділення Фонду - 192 000 грн., та поновити йому строк для звернення до суду з позовом.
Ухвалою Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 26 липня 2011 року задоволено заяву представника позивача та залишено без розгляду позовні вимоги ОСОБА_4 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кривому Розі Дніпропетровської області .
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 26 липня 2011 року позов ОСОБА_4 задоволено частково та поновлено йому пропущений строк звернення до суду за захистом свого порушеного права.
Стягнуто з ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка» на користь ОСОБА_4 20 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з ПАТ «Кривбасзалізрудком» на користь ОСОБА_4 15 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка» на користь держави судові витрати по справі: судовий збір у розмірі 8,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 15,00 грн.
Стягнуто з ПАТ «Кривбасзалізрудком» на користь держави судові витрати по справі: судовий збір у розмірі 8,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 15,00 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі представник відповідача ПАТ «Кривбасзалізрудком» ставить питання про скасування рішення суду в частині задоволення позовних вимог до ПАТ «Кривбасзалізрудком» і ухвалення нового рішення про відмову позивачу в задоволенні позову в цій частині, посилаючись на те, що обов'язок ПАТ «Кривбасзалізрудком» відшкодовувати моральну шкоду, завдану позивачу відсутній, оскільки він є суб'єктом страхування від нещасного випадку на виробництві; факт заподіяння моральних страждань не підтверджений достовірними доказами; розмір моральної шкоди необґрунтований; не з'ясовано причини пропуску позивачем тримісячного строку для звернення з позовом; робота у шкідливих умовах праці з перевищенням гігієнічних нормативів законодавчо дозволяється та наявність шкідливих умов праці є об'єктивним явищем, а тому в діях відповідача відсутня протиправна поведінка.
В апеляційній скарзі представник відповідача ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка» ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову позивачу в задоволенні позову, посилаючись на те, що судом помилково до врегулювання спірних правовідносин застосовано положення загальних норм діючого законодавства ст. 237-1 КЗпП України, 1167 ЦК України замість спеціального Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»; ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка» є неналежним відповідачем по даній справі; факт заподіяння моральних страждань не підтверджений достовірними доказами; розмір моральної шкоди необґрунтований; не з'ясовано причини пропуску позивачем тримісячного строку для звернення з позовом та безпідставно поновлено такий строк, без урахування роз'яснень Пленуму ВСУ №6.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги ПАТ «Кривбасзалізрудком» та ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та сторонами не оспорюється, що позивач ОСОБА_4 з 27.09.1982р. по 03.08.2010р. працював на підприємствах, у томі числі у відповідачів, в умовах несприятливого мікроклімату та важкої фізичної праці, отримав професійне захворювання.
Висновком МСЕК від 14.07.2010 року позивачеві первинно встановлено стійку втрату професійної працездатності у розмірі 45 %, із них 35% по радикулопатії та 10% по хронічному бронхіту, та третю групу інвалідності по професійному захворюванню, які при наступному переогляді 09.08.2011 року залишились незмінними.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову й покладаючи на ПАТ «Кривбасзалізрудком» та ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка» обов'язок по відшкодуванню завданої позивачу шкоди, суд першої інстанції керувався положеннями ст. 12 Закону України «Про охорону праці», статей 153, 173-1 КЗпП України, та виходив із того, що ушкодження здоров'я позивача призвело до його фізичних та моральних страждань, моральна шкода завдана ОСОБА_4 з вини відповідачів, які не створили безпечних і нешкідливих умов праці та не прийняли заходів для обмеження або зменшення впливу шкідливих факторів на своїх працівників.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Частиною першої ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Як вбачається з акту розслідування професійного захворювання від 16 червня 2010 року (а.с. 15-17) причиною професійного захворювання ОСОБА_4 є запиленість повітря робочої зони та важка фізична праця, параметри яких перевищували нормативи, і які виникли в результаті порушення керівництвом підприємств, де працював хворий, ст. 153 КЗпП України, ст. 13 Закону України «Про охорону праці», якими передбачений обов'язок власника або уповноваженого ним органу створити на робочому місці умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Посилання представників відповідачів в апеляційних скаргах на те, що позивач добровільно працював тривалий час у шкідливих умовах праці та саме його дії стали причиною професійного захворювання безпідставні та суперечать вищевикладеному.
Крім того, суд, на підставі медичних документів про лікування позивача у зв'язку з професійним захворюванням, правильно визнав, що позивачу була заподіяна моральна шкода, так як він переносить фізичний біль, зазнав порушення свого звичайного способу життя і вимушений витрачати свої сили на організацію свого життя, внаслідок чого переносить моральні страждання. Вищенаведене спростовує доводи представників відповідачів в апеляційних скаргах щодо відсутності підстав для відшкодування ОСОБА_4 моральної шкоди.
Доводи представників відповідачів про відсутність обов'язку ПАТ «Кривбасзалізрудком» та ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка» відшкодовувати моральну шкоду, завдану позивачу з тих підстав, що останній є суб'єктом страхування від нещасного випадку на виробництві, суперечать нормам діючого законодавства, оскільки Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV в редакції, що діяла на час встановлення позивачеві вперше стійкої втрати працездатності, не передбачає у 2010 році відшкодування застрахованим і членам їх сімей моральної (немайнової) шкоди, отриманої внаслідок ушкодження здоров'я Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Доводи апеляційної скарги ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка» про те, що при постановленні рішення суд безпідставно послався на норми ст. 1167 ЦК України є надуманими та свідчать про те, що при складанні апеляційної скарги представник ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка» не уважно ознайомився з рішення яке оскаржує, оскільки в рішенні Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 26 липня 2011 року відсутнє посилання на вказану норму права.
Разом з тим, доводи апеляційних скарг про те, що розмір моральної шкоди необґрунтований відповідають дійсності, оскільки при вирішенні питання про розмір відшкодування моральної шкоди заподіяної позивачу, суд не врахував роз'яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 р. (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» і не обґрунтував розмір моральної шкоди, який підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача.
Виходячи з цих обставин, колегія суддів, беручи до уваги конкретні обставини по справі, характер, інтенсивність і довготривалість фізичних і моральних страждань позивача, працю останнього й на інших підприємствах та період праці останнього на ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка» і ПАТ «Кривбасзалізрудком», істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, вважає необхідним на підставі п.3 ч.1 ст. 309 ЦПК України змінити рішення суду в частині визначеного судом розміру моральної шкоди і зменшити розмір моральної шкоди, стягнутої з ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка» до 19 000,00 гривень, а з ПАТ «Кривбасзалізрудком» до 7 000,00 гривень.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка» про те, що судом не перевірено поважність причин пропуску позивачем тримісячного строку, встановленого ст. 233 КЗпП України для звернення до суду за захистом свого порушеного справа та не застосовано до спірних правовідносин роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, колегія суддів приходить до наступного.
До вимог про відшкодування моральної шкоди у випадках, передбачених трудовим законодавством, дійсно застосовується тримісячний строк для звернення до суду (ст.. 233 КЗпП України). Однак до інших вимог про відшкодування моральної шкоди, як вимог, що випливають з порушення особистих немайнових прав, строки позовної давності не застосовуються ( п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду від 31.03.1995р. №4 «Про судові практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).
З набранням чинності ЦК 2004 року позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю (п.3 ч.1 ст. 268 ЦК України).
Таким чином, поновляючи позивачу ОСОБА_4 строк позовної давності, судом першої інстанції не застосовано матеріальний закон, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин - ст. 268 ЦК України, та безпідставно поновлено строк, який не був пропущеним, у зв'язку з чим рішення суду в цій частині підлягає зміні з підстав, передбачених п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, з виключенням з мотивувальної та резолютивної частин рішення посилання на поновлення ОСОБА_4 пропущеного процесуального строку, встановленого для звернення до суду.
В іншій частині рішення суду не оскаржується.
Керуючись ст.ст. 303, 307, п.4 ч.1 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги представників відповідачів Публічного акціонерного товариства «ЄВРАЗ Суха Балка», Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» - задовольнити частково.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 26 липня 2011 року змінити.
Виключити з мотивувальної та резолютивної частин рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 26 липня 2011 року посилання на поновлення ОСОБА_4 пропущеного процесуального строку, встановленого для звернення до суду.
Зменшити розмір моральної шкоди стягнутої з Публічного акціонерного товариства «ЄВРАЗ Суха Балка» на користь ОСОБА_4 з 20 000,00 гривень до 19 000,00 гривень.
Зменшити розмір моральної шкоди стягнутої з «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_4 з 15 000,00 гривень до 7 000,00 гривень.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
Згідно з оригіналом.