Справа № 22-ц-24305/11
Справа № 22-ц -24305/11 Головуючий в першій
Категорія № 48 ( 1У ) інстанції - Попов В.В.
Доповідач - Барильська А.П.
17 листопада 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Барильської А.П.,
суддів - Карнаух В.В., Зубакової В.П.
при секретарі - Бондаренко І.В.,
за участю: позивача - ОСОБА_2, представника відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 18 серпня 2011року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів та додаткових витрат, -
У травні 2011 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_4 про стягнення аліментів та додаткових витрат.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона є інвалідом першої групи, непрацездатною, відповідач, її рідна донька, не надає їй матеріальної допомоги та коштів на додаткові витрати, пов'язані із лікуванням та доглядом, від виконання свого обов'язку ухиляється, хоча працює та має таку можливість. У зв'язку із чим просить суд: стягнути з відповідача на її користь, щомісячно, аліменти та кошти на додаткові витрати у сумі 750 грн.
Рішенням Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 18 серпня 2011року у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів та додаткових витрат відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення її позовних вимог.
Зокрема: вважає, що судом безпідставно не витребувано у відповідача довідки про її дохід та дохід її чоловіка, не зобов'язано відповідача особисто прийняти участь у судовому засіданні, оскільки її представник не міг відповісти на чисельні запитання. Суд на її думку розглядав справу упереджено, та не задовольнив заявлений нею відвід. Суд безпідставно відмовив у задоволені позову.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та сторонами не оспорюється, що позивач ОСОБА_2 є рідною матір'ю відповідача ОСОБА_4 Позивач є інвалідом першої групи, не працює, отримує пенсію в сумі 895грн.. Відповідач ОСОБА_4 працює у гімназії №95 м. Кривого Рогу вчителем, її середньомісячна заробітна плата складає 1673грн. 53 коп. ( а.с. 12).
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довела потреби у матеріальній допомозі та не довела, що вона несе додаткові витрати, пов'язані з лікуванням, стороннім доглядом.
Однак, колегія суддів не може погодитись з зазначеним висновком суду з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 202 СК України, повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Непрацездатними вважається той з батьків, хто досяг загального пенсійного віку, або є інвалідом 1,П чи Ш групи. Потреба у матеріальній допомозі має визначатися залежно від наявності чи відсутності прожиткового мінімуму.
Між тим, наявність у батька чи матері цього мінімуму не може заперечувати факту потреби у матеріальній допомозі. У такому випадку, потреба матеріальної допомоги може доводитись в інший спосіб, ніж порівняння отриманих позивачем доходів з прожитковим мінімумом.
Аналіз змісту ч.1 ст. 202 СК України дає підстави для висновку, що для виникнення обов'язку дочки, сина, утримувати свою матір, батька необхідні наявність двох умов: мати чи батько є непрацездатними; мати чи батько потребують матеріальної допомоги.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач є інвалідом першої групи, тобто є непрацездатною. Позивач ОСОБА_2 отримує пенсію та аліменти від свого колишнього чоловіка, в розмірі 1\6 частки, щомісячно з усіх видів заробітку, розмір яких перевищує прожитковий мінімум, установлений законом, однак, сукупний дохід непрацездатної позивачки не забезпечує їй підтримання нормальної життєдіяльності. Тобто, витрат на харчування, купівлі ліків у зв'язку з першою групою інвалідності, сплати комунальних послуг.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновок суду щодо відсутності доказів на підтвердження потреби позивача у матеріальній допомозі є помилковим.
Відповідно до ст. 205 СК України, суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі ( або) у частці від заробітку ( доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін.
Згідно положень ч.2 ст. 205 СК України, при визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред'явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.
Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, колегія суддів, враховуючи сімейний та матеріальний стан відповідача, яка перебуває у зареєстрованому шлюбі, працює, має стабільний дохід, беручи до уваги, що позивач є непрацездатною та потребує матеріальної допомоги, враховуючи розмір аліментів, які позивач отримує від свого колишнього чоловіка, в розмірі 1\6 частки усіх видів заробітку, щомісячно, відсутність у позивача інших дітей, колегія суддів вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню аліменти, на її утримання у розмірі 1\20 частки з усіх видів заробітку ( доходу), щомісячно, починаючи з 05.05.2011 року до зміни обставин, які тягнуть припинення сплати аліментів.
Крім того, відповідно до ст. 203 СК України, дочка, син, крім сплати аліментів зобов'язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач є інвалідом першої групи, потребує постійного догляду( а.с.4). З 11.02.2000 року ОСОБА_2 знаходиться на обслуговуванні у відділенні соціальної допомоги вдома КУ «Територіальний центр соціального обслуговування ( надання соціальних послуг) у Центрально-Міському районі». За 2011 рік ОСОБА_2 здійснила оплату за обслуговування за січень 2011 р.- 87.28грн.; лютий 2011р. - 70.51грн., березень 2011р.- 102.59 грн.; квітень 2011р. - 100.43грн.; травень 2011 р.- 96.13грн.; червень 2011 р.- 95.14грн.; липень 2011р.- 94.39грн.; серпень 2011р. - 100грн.; вересень 2011р. - 102.94грн.; жовтень 2011 р. - 67.71грн..
Таким чином, позивач несе додаткові витрати, пов'язані з інвалідністю, у зв'язку з чим, висновок суду щодо відсутності доказів на підтвердження ОСОБА_2 додаткових витрат, є помилковим.
У зв'язку з чим, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з відповідача додаткові витрати на користь позивача ОСОБА_2 у розмірі 1\20 частки з усіх видів заробітку ( доходу), щомісячно, починаючи з 05.05.2011 року до зміни обставин, які тягнуть припинення сплати, оскільки додаткові витрати носять постійний характер.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам по справі, у зв'язку з чим, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду скасуванню, з ухваленням нового рішення відповідно до вимог п.п.3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з ОСОБА_4, аліментів на користь ОСОБА_2 на її утримання у розмірі 1\20 частки з усіх видів заробітку ( доходу), щомісячно, починаючи з 05.05.2011 року до зміни обставин, які тягнуть припинення сплати аліментів та додаткові витрати на користь ОСОБА_2 у розмірі 1\20 частки з усіх видів заробітку ( доходу), щомісячно, починаючи з 05.05.2011 року до зміни обставин, які тягнуть припинення сплати.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_4 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 188.20 грн..
Керуючись ст.ст. 303, 307, 313 - 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 18 серпня 2011року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів та додаткових витрат задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Кривого Рогу, працює вчителем гімназії № 95 м. Кривого Рогу, мешкає у м. Кривому Розі вул. Єсеніна 11\17, аліменти на користь ОСОБА_2 на її утримання у розмірі 1\20 частки з усіх видів заробітку ( доходу), щомісячно, починаючи з 05.05.2011 року до зміни обставин, які тягнуть припинення сплати аліментів.
Стягнути з ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Кривого Рогу, працює вчителем гімназії № 95 м. Кривого Рогу, мешкає у м. Кривому Розі вул. Єсеніна 11\17, додаткові витрати на користь ОСОБА_2 у розмірі 1\20 частки з усіх видів заробітку ( доходу), щомісячно, починаючи з 05.05.2011 року до зміни обставин, які тягнуть припинення сплати.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у сумі 188.20 грн..
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: А.П. Барильська
Судді: В.В. Карнаух
В.П. Зубакова