Справа № 2-2068\09
Іменем України
04 серпня 2009 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:
головуючого - судді Колдіної О.О.
при секретарі - Процюку Б.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре», 3-тя особа: Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» про стягнення страхового відшкодування на користь вигодонабувача,-
позивач звернувся в суд з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре» про стягнення на користь вигодонабувача за Договором № НОМЕР_1 СТ від 22 серпня 2007 р. добровільного страхування заставленого транспортного засобу, а саме Дніпропетровської обласної філії Акціонерного комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк», страхове відшкодування в сумі 38781 гривню та покласти на відповідача судові витрати у справі.
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що 22 серпня 2007 р. він уклав договір купівлі-продажу автомобіля ВАЗ 21134 з Приватним підприємством «Дніпро-Авто». Вартість автомобіля становила 41 700 гривень. Крім того, того ж дня, ним був укладений договір № НОМЕР_2 відновлюваної кредитної лінії з Акціонерним комерційним банком соціального розвитку «УКРСОЦБАНК» про отримання кредиту на придбання зазначеного автомобіля та договір № НОМЕР_3 застави транспортного засобу з Акціонерним комерційним банком соціального розвитку «УКРСОЦБАНК», за яким автомобіль переданий в заставу банку. 22.08.2007 р. був укладений договір № НОМЕР_4 СТ добровільного страхування заставленого транспортного засобу (далі за текстом - «Договір страхування») з Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КИЇВ РЕ» (далі за текстом - «Страхова компанія»), за яким автомобіль ВАЗ 21134 був застрахований, зокрема, від незаконного заволодіння транспортним засобом. При цьому, за договором страхування вигодонабувачем є Дніпропетровська обласна філія Акціонерного комерційного банку соціального розвитку «УКРСОЦБАНК».
25 серпня 2007 р. близько 18 год. 30 хвилин невстановлена особа незаконно заволоділа автомобілем ВАЗ 21134, д.н. НОМЕР_5 , про що він негайно повідомив Жовтневий РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, слідчий якого порушив кримінальну справу № 63071697 та визнав його потерпілим.
Позивач зазначив, що в установлений Договором страхування термін, протягом 1 робочого дня, він повідомив про настання страхового випадку Страхову компанію, і, надалі, надав до її філіалу за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Мечнікова, 11 всі документи, що перелічені в п. 10.9. Договору страхування, та надав відповідні первинні письмові пояснення на ім'я заступника директора Страхової компанії ОСОБА_2 .
11 жовтня 2007 р. він телеграмою направив на адресу Страхової компанії звернення щодо виплати страхового відшкодування згідно умов Договору страхування.
18 жовтня 2007 р. поштою він отримав лист вих. № НОМЕР_6 від 10 жовтня 2007 р., що був підписаний регіональним представником Страхової компанії ОСОБА_3 . та особисто отримав у нього бланки «Анкети страхувальника в зв»язку з заявою про заволодіння транспортним засобом» та «Пояснення водія транспортного засобу», які заповнив та з метою точного виконання всіх вимог Договору страхування направив на адресу Страхової компанії у м. Київ та представника Страхової компанії в м. Дніпропетровськ.
11 грудня 2007 р. Страхова компанія листом вих. № НОМЕР_7 безпідставно відмовила у страховому відшкодуванні, оскільки, автомобіль не був оснащений протиугінним засобом.
Зазначену відмову позивач вважає незаконною і просить стягнути з відповідача на користь вигодонабувача 38781 гривню, тобто без врахування франшизи.
В ході судового розгляду представник позивача підтримав позовні вимоги та обґрунтування позову в повному обсязі і просив позов задовольнити, зазначивши, що відмова Страхової компанії у виплаті страхового відшкодування є безпідставною, оскільки, придбаний автомобіль був оснащений не лише автоматичним протиугінним засобом (іммобілайзером), про що є відповідна відмітка в сервісній книзі, але і механічним пристроєм. Зазначена обставина не була врахована представниками Страхової компанії при вирішенні питання щодо виплати страхового відшкодування.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на те, що подію, яка сталась 25 серпня 2007 р. з автомобілем ВАЗ 21124 д.н. НОМЕР_5 , а саме незаконне заволодіння транспортним засобом, не можна вважати страховим випадком, оскільки позивач не підтвердив факт перебування транспортного засобу на момент угону під захистом електронного та механічного протиугінних пристроїв, що передбачено умовами Договору страхування. На адресу страхової компанії надійшло повідомлення ПП «Дніпро-Авто» про те, що автомобіль позивача був обладнаний протиугінним засобом, однак, зазначений засіб не був активований.
Представник 3-ої особи АКБ «Укрсоцбанк» в особі Дніпропетровської обласної філії в ході розгляду справи підтримав вимоги позивача і просив суд позов задовольнити, посилаючись на те, що відмова Страхової компанії у виплаті страхового відшкодування є безпідставною, оскільки, автомобіль позивача був обладнаний протиугінними засобами, про що надана відповідна інформація.
Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 . підлягає задоволенню з наступних підстав.
В ході розгляду справи встановлено, що 22 серпня 2007 р. між ОСОБА_1 . та Приватним підприємством «Дніпро-Авто» був укладений договір купівлі-продажу автомобіля ВАЗ 21134 д.н. НОМЕР_5 за 41 700 гривень.
Крім того, 22.08.2007 р. між ОСОБА_1 . та Акціонерним комперцінийм банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» був укладений договір № НОМЕР_2 відновлюваної кредитної лінії, відповідно до якого позивач отримав кредит на придбання зазначеного автомобіля.
Також, між позивачем та Акціонерним комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» був укладений договір № НОМЕР_3 застави транспортного засобу, згідно з яким автомобіль ВАЗ 21134 переданий в заставу банку.
На виконання вимог договору застави, позивачем був укладений 22.08.2007 р. договір № НОМЕР_4 добровільного страхування заставленого транспортного засобу з Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре» (далі за текстом - «Страхова компанія»), за яким зазначений автомобіль був застрахований, зокрема, за страховим випадком «угон застрахованого транспортного засобу».
Згідно з ст. 985 ч. 2 ЦК України страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування.
За умовами договору страхування вигодонабувачем є Дніпропетровська обласна філія Акціонерного комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк».
Як вбачається з постанови про порушення кримінальної справи, 25 серпня 2007 р. близько 18 год.30 хв. невстановлена особа незаконно заволоділа означеним автомобілем ВАЗ 21134, д.н. НОМЕР_5 .
ОСОБА_1 . був визнаний потерпілим у даній кримінальній справі.
В судовому засіданні встановлено, і дана обставина не оспорювалась сторонами, що в установлений Договором страхування термін, протягом 1 робочого дня, ОСОБА_1 . повідомив про настання страхового випадку Страхову компанію, і, надалі, надав до її філіалу за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Мечнікова, 11 всі документи, що перелічені в п. 10.9. Договору страхування, та надав відповідні первинні письмові пояснення на ім'я заступника директора Страхової компанії ОСОБА_2 .
В зазначених поясненнях міститься інформація про те, що транспортних засіб ВАЗ 21134 д.н. НОМЕР_5 був обладнаний протиугінним засобом відповідно до вимог Договору страхування.
11 жовтня 2007 р. ОСОБА_1 . телеграмою направив на адресу Страхової компанії звернення щодо виплати страхового відшкодування згідно умов Договору страхування. Зазначене підтверджується матеріалами цивільної справи.
В подальшому, позивачем були заповнені «Анкета» та «Пояснення водія транспортного засобу», які містили інформацію про те, що автомобіль був оснащений протиугінним засобом.
11 грудня 2007 р. на адресу позивача з боку відповідача надіслано лист за вих. № НОМЕР_7 про відмову у виплаті страхового відшкодування.
Згідно з ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 982 ЦК України, істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.
Згідно ст. 988 ч. 1 п. З ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Договорм страхування, а саме п. 10.12. визначено, що Страхова компанія зобов'язана здійснити виплату страхового відшкодування не пізніше 10 робочих днів після складання Страхового акту.
Відповідно до додатку 2 Договору страхування страхова сума складає 41 700 гривень, а безумовна франшиза складає 7 відсотків від страхової суми. Таким чином, виплаті підлягає сума в розмірі 38 781 гривня.
Суд не може прийняти до уваги посилання представника відповідача на той факт, що автомобіль позивача не був обладнаний протиугінним засобом, оскільки, зазначена обставина спростовується наданими суду доказами.
Як вбачається з сервісної книжки, що видана ПП «Дніпро-Авто» позивачу при придбанні автомобіля, автомобіль був оснащений протиугінним засобом (іммобілайзером) і відповідно до п.12 він був активований.
Представник ПП «Дніпро-Авто» на неодноразові виклики суду в судове засідання не з»явився для усунення протиріч у даних, які надані Страховій компанії та даних, що містяться в сервісній книзі, з приводу активізації протиугінного електронного засобу.
Крім того, в ході розгляду справи встановлено, що автомобіль ОСОБА_1 . був оснащений механічним протиугінним засобом і ця обставина не спростована представником відповідача, що відповідає вимогам п.3.3.2 Договору добровільного страхування заставленого транспортного засобу від 22.08.2007 р.
Враховуючи викладені обставини, оцінюючи всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_1 . є обґрунтованими, обставини, викладені в позовній заяві, знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, а тому позов підлягає задоволенню.
На підставі ст.88 ЦПК України суд вирішує питання щодо стягнення судових витрат у справі.
Керуючись ст.ст. 3, 10, 60, 88, 213-215 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре», 3-тя особа: Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» про стягнення страхового відшкодування на користь вигодонабувача задовольнити.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре» (м.Київ, вул..Горького, 95, п\р 26504001105441 в АКБ «Укрсоцбанк», МФО 300023) на користь вигодонабувача за договором № НОМЕР_4 від 22 серпня 2007 р. добровільного страхування заставленого транспортного засобу - Дніпропетровської обласної філії Акціонерного комерційного банку соціального розвитку «УКРСОЦБАНК» (м.Київ, вул.Літейна, 4) страхове відшкодування в сумі 38781 (тридцять вісім тисяч сімсот вісімдесят одна) гривня.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре» (м.Київ, вул..Горького, 95, п\р 26504001105441 в АКБ «Укрсоцбанк», МФО 300023) на користь ОСОБА_1 2000 (дві тисячі) гривень в рахунок сплати витрат на правову допомогу, 847 (вісімсот сорок сім) гривень 42 копійки в рахунок витрат, пов»язаних з явкою до суду, 388 (триста вісімдесят вісім) гривень, сплачений судовий збір у справи, та 30 (тридцять) гривень - витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.
Рішення може бути оскарженим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: