Справа № 2-а-84/2009р.
29 червня 2009 року Каховський міськрайонний суд Херсонської обл. в складі :
головуючого судді Тіміргазіна Е.Р.,
при секретарі Боруль А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Каховка адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління ДАІ УМВС України в Миколаївській обл. про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову від 11.12.2008р. по справі про адміністративне правопорушення за порушення вимог п.3.29 ПДР України та накладення штрафу в розмірі 340грн.
Вимоги мотивовано тим, що він дійсно 11.12.2008р. рухався на автомобілі з м.Каховка в м.Одесу. На дорозі перед м.Миколаїв бачив дорожній знак "Обмеження максимальної швидкості руху 40км/год" і виконав його вимоги, однак доїхавши до перехрещення дороги, по якій рухався, з іншою дорогою знову набрав швидкість, бо відповідно до ПДР України зона дії знака 3.29 "Обмеження швидкості руху" - від місця встановлення до найближчого перехрестя на ним. Але його автомобіль був зупинений працівниками ДАІ, причиною зупинки був названий рух автомобіля з перевищенням швидкості, встановленої знаком "Обмеження максимальної швидкості руху 40км/год" .В протоколі по суті порушення висловив свою незгоду, однак до нього було застосовано адміністративне стягнення.
В судовому засіданні позивач вимоги підтримав у повному обсязі, просить позов задовольнити, постанову про накладення адміністративної стягнення скасувати, оскільки вимог ПДР не порушував. Швидкість, зафіксовану приладом вимірювання швидкості працівниками ДПС ДАІ не оспорює, але вважає, що обмеження швидкості дорожнім знаком мало місце лише до найближчого перехрестя.
Представник відповідача на виклик суду не з'явився, про місце і час розгляду справи повідомлений у встановленому порядку, про що свідчить повідомлення про вручення 25.05.2009р. поштового відправлення №136429, просить справу розглянути у відсутність представника відповідача.
Суд вважає можливим справу розглянути у відсутність представника відповідача на підставі ст. 128 КАС України.
Позов підлягає задоволенню.
Відповідно до протоколу серії НОМЕР_1 від 11.12.2008р. (аркуш справи 5) ОСОБА_1 о 09.55 год. на 163 км автодороги Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, керував автомобілем "Сузукі", номерний знак НОМЕР_2 , з перевищенням швидкості руху в зоні дії дорожнього знаку "Обмеження максимальної швидкості руху 40км/год", рухався зі швидкістю 68км/год, чим порушив вимоги п.12.9 (б) ПДР України, за що передбачена відповідальність згідно зі ст. 122 ч.1 КУпАП.
По суті порушення ОСОБА_1 пояснив, що з протоколом не згоден, швидкість руху в зоні дії дорожнього знаку (до перехрестя) не перевищував.
Згідно постанови НОМЕР_3 від 11.12.2008р. ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП і застосовано стягнення у вигляді 340грн. штрафу ( аркуш справи 6).
Згідно фотокопій, наданих позивачем ( аркуші справи 13-16), на дорозі, по якій він рухався, наявний шляхопровід і місце з'їзду з шляхопроводу утворює У-подібне перехрещення з дорогою, по якій рухався ОСОБА_1
Відповідно до листів начальника УДАІ УМВС України в Миколаївській обл. ( аркуші справи 10,12,22-23) примикання з'їзду з шляхопроводу на дорогу, по якій рухався ОСОБА_1 , не є перехрестям, це місце з'їзду з шляхопроводу на іншу дорогу, тому дія знаку 3.29 "Обмеження максимальної швидкості руху" не втрачає своєї дії у місці такого примикання. Шляхопровід - це інженерна споруда мостового типу, яка забезпечує перетин проїзних частин автодоріг на різних рівнях та дає змогу з'їзду на іншу автодорогу, виходячи з чого ні шляхопровід, ні його з'їзди на інші дороги перехрестями не вважаються.
Відповідальність за ст. 122 ч.1 КУпАП наступає у випадку, зокрема, перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху більш як на 20км/год., санкція частини статті передбачає накладення штрафу у розмірі від 15 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто, від 255грн. до 340грн.
П.12.9 (б) ПДР України передбачає, що водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в п.п.12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено, зокрема, дорожній знак 3.29.
Зона дії знака 3.29 - від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним. Дія знака не переривається в місцях виїзду з прилеглих до дороги територій і в місцях перехрещення (прилягання) з польовими, лісовими та іншими дорогами без покриття, перед якими не встановлено знаки пріоритету.
Перехрестя відповідно до п.1.10 ПДР України - місце перехрещення, прилягання або розгалуження доріг на одному рівні, межею якого є уявні лінії між початком заокруглень країв проїзної частини кожної з доріг. Не вважається перехрестям місце прилягання до дороги виїзду з прилеглої території.
Шляхопровід -інженерна споруда мостового типу над іншою дорогою (залізницею) в місці їх перетину, що забезпечує рух по ній на різних рівнях та дає можливість з'їзду на іншу дорогу (п.1.10 ПДР України).
ПДР України визначено, що не вважається перехрестям лише місце прилягання до дороги виїзду з прилеглої території, при цьому прилегла територія - територія, що прилягає до краю проїзної частини та не призначена для наскрізного проїзду, а лише для в'їзду до дворів, на стоянки, автозаправні станції, будівельні майданчики тощо або виїзду з них. В усіх інших випадках місце перехрещення, прилягання або розгалуження доріг є перехрестям.
Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).
Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
Ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом ( ст. 7 КУпАП).
Згідно Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ, затвердженого Постановою КМУ від 14.04.1997р. №341 одним з основних завдань ДАІ є захист прав та законних інтересів учасників дорожнього руху (п.п. 5 п.4).
Відповідно до Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої Наказом МВС України №1111 від 13.11.2006р. діяльність підрозділів ДАІ здійснюється відповідно до принципів дотримання законності, забезпечення прав особи та верховенства права (п.2.2, п.22.1).
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст. 252 КУпАП).
Відповідно до ст.ст. 254, 256, 258 КУпАП, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення складанню постанови передує протокол про адміністративне правопорушення.
В протоколі, зокрема, зазначаються середньомісячний заробіток або інші доходи особи, яка вчинила правопорушення, кількість осіб, які знаходяться на її утриманні, включаючи неповнолітніх дітей та інші категорії осіб, які не отримують пенсії, не мають власних доходів (п.2.6). Але дані вимоги при складанні протоколу не виконані.
Відповідно до п.2.7 Інструкції до протоколу долучаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. До протоколу стосовно ОСОБА_1 не надано відповідних матеріалів.
Згідно Інструкції з організації провадження та діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху з урахуванням потреби в більш повних доказах у справі необхідно прагнути до залучення свідків будь-якого правопорушення (п. 2.2). В протоколі дані про свідків відсутні.
Відповідно до п.4.1 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення бланки протоколів про адміністративні правопорушення є документами суворого обліку і друкуються із зазначенням серії і номера.
Протокол, складений відповідачем, не має друкованих серії та номера.
Доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, що відповідає ст. 71 ч.2 КАС України.
В судовому засіданні не спростовані твердження позивача, відповідач не довів правомірності свого рішення.
Відповідно до ст. 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими КУпАП; особа, яка оскаржила постанову, звільняється від сплати державного мита.
На підставі наданих доказів та вимог чинного законодавства суд прийшов до висновку, що при складанні протоколу та винесенні постанови про адміністративне правопорушення відповідачем порушено норми чинних нормативно-правових актів, вина особи у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, твердження позивача належними доказами не спростовані, тому постанову слід скасувати, справу -закрити.
Додаткових доказів суду не надано.
Керуючись ст.ст. 8, 19, 21,22, 55, 62, 124 Конституції України, ст.ст.2, 3, 17, 18, 19, 71, 79, 86, 128, 158, 160, 161, 162,163 КАС України, ст.ст.7, 122 ч.1, 247, 252, 258, 268, 277, 280, 283, 287, 288, 289, 296 КУпАП,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління ДАІ УМВС України в Миколаївській обл. про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову НОМЕР_3 від 11.12.2008р. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді 340грн. штрафу по справі про адміністративне правопорушення за ст. 122 ч.1 КУпАП визнати незаконною та скасувати, справу -закрити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Суддя: Тіміргазін Е.Р.