16 квітня 2015 рокусправа № 804/12091/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юхименка О.В.
суддів: Мельника В.В. Нагорної Л.М.
за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України
в місті Павлограді та Павлоградському районі
Дніпропетровської області,
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду
від 04 вересня 2014 року
у справі № 804/12091/14
за позовом Управління Пенсійного фонду України
в місті Павлограді та Павлоградському районі
Дніпропетровської області,
пр. Шахтобудівників, 5, м. Павлоград, 51400;
до відповідача Відділення виконавчої Дирекції
Фонду соціального страхування від нещасних випадків
на виробництві та професійних захворювань України
в місті Павлограді Дніпропетровської області,
вул. Степового Фронту, 38а, м. Павлоград, 51400;
про зобов'язання вчинити дії, -
встановив: Управлінням Пенсійного фонду України в місті Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області подано позов до Відділення виконавчої Дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Павлограді Дніпропетровської області про
зобов'язання включити до актів щомісячної звірки витрати на виплату і доставку пенсії по інвалідності пенсіонерам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за період з 01.04.2014 року по 30.06.2014 року у розмірі 903,57 грн.;
зобов'язання починаючи з 01.04.2014 року включати пенсіонера ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до акту щомісячної звірки витрат відповідно до Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року N 5-4/4.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд (суддя Юрков Е.О.) своєю постановою від 04 вересня 2014 року у позові відмовив.
Постанова суду мотивована тим, що правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору. У разі ж незгоди на підписання актів з боку відповідача, вимоги про стягнення мають вирішуватись у судовому порядку, а не шляхом пред'явлення вимог про підписання актів звірки.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в місті Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області, Позивач, вказує на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що страховиком, який має право виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві та на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду України - відшкодовувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
Згідно з Порядком, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року N 5-4/4, відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, проводиться на централізованому рівні на підставі акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих.
Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати та прийняти нову постанову. Позов задовольнити.
Процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні сторони не скористались. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлялись у встановленому порядку.
З огляду на приписи статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Обставини справи: як встановлено судом першої інстанції, Відділенню виконавчої Дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді Дніпропетровської області щомісячно надавались Управлінням Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області списки осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання для проведення розрахунків.
Загальна сума витрат Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області на виплату і доставку пенсії по інвалідності пенсіонерам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за період з 01.04.2014 року по 30.06.2014 року становить 903,57 грн.
Відділення виконавчої дирекції Фонду відмовляється від прийняття до заліку витрат на виплату і доставку пенсії громадянам, каліцтво яких сталося на території колишнього СРСР.
Зобов'язання включити до актів щомісячної звірки витрати на виплату і доставку пенсії по інвалідності було предметом судового позову.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженої постанови, виходить з наступного.
Відповідно до вимог частини першої статті 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року N 1105-XIV у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку:
своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні:
пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
За змістом статті 26 цього Закону (N 1105-XIV) якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
Сфера дії цього Закону поширюється на таку категорію інвалідів, щодо відшкодування витрат на виплату пенсій яким виник спір.
При цьому право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві з застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.
Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Статтею 3 цієї Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за даною Угодою, несе держава, яка надає забезпечення.
Разом з тим, Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 4 березня 2003 року № 5-4/4 не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.
Суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що у разі незгоди на підписання актів з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків вимоги про стягнення мають вирішуватись у судовому порядку в судах адміністративної юрисдикції, а не шляхом пред'явлення вимог про підписання актів звірки.
Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20 березня 2007 року № 21-897 во06.
В межах апеляційної скарги підстави для скасування або зміни рішення окружного адміністративного суду відсутні.
Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2014 року у справі № 804/12091/14 залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: О.В. Юхименко
Суддя: В.В. Мельник
Суддя: Л.М. Нагорна