"23" квітня 2015 р. Справа № 910/27767/14
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л. І., суддя Гетьман Р.А.,
при секретарі Катренко І.С.,
за участю представників:
від позивача - Пасько С.М. - за довіреністю від 24.02.2015р.;
від відповідача - Виноградова Ю.О. - за довіреністю від 08.12.2014р. № 37, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосоюз" (вх.№2015 3X2) на рішення господарського суду Харківської області від 03.03.2015р. у справі № 910/27767/14,
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосоюз", м. Київ,
до Публічного акціонерного товариства "Банк Золоті Ворота", м. Київ,
про стягнення коштів в розмірі 6114,31 грн.,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Автосоюз", м. Київ, звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк Золоті Ворота", м. Харків, в якому просило суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 6114,31 грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору № С000001934 про сервісно-технічне обслуговування від 01.04.2014р.
Рішенням господарського суду Харківської області від 03.03.2015р. у справі №910/27767/14 (суддя Аюпова Р.М.) в задоволенні позову відмовлено повністю.
Місцевий господарський суд, зважаючи на прийняте Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про ліквідацію АТ "Банк Золоті Ворота", зазначив, що задоволення вимог кредиторів банку здійснюється виключно в межах процедури ліквідації банку та у порядку, передбаченому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у зв'язку з чим дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Автосоюз" звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 03.05.2015р. у справі № 910/27767/14 та прийняти нове судове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосоюз" задовольнити повністю.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, ТОВ "Автосоюз" зазначає про наявність заборгованості у відповідача за укладеним між сторонами договором про сервісно-технічне обслуговування від 01.04.2014р. № С000001934 в розмірі 6114,31 грн., у зв'язку з чим наявність підстав для стягнення вказаного боргу в судовому порядку.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06.04.2015р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосоюз" прийнято до провадження, справу призначено до розгляду.
23.04.2015р. ТОВ "Автосоюз" подано уточнення апеляційних вимог, в яких апелянт просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 03.03.2015р. у справі № 910/27767/14 повністю та прийняти нове рішення, яким у позов задовольнити повністю (вх.№ 6674 від 23.04.2015р.).
У відзиві на апеляційну скаргу Публічне акціонерне товариство "Банк Золоті Ворота" просить залишити рішення господарського суду Харківської області від 03.03.2015р. у справі № 910/27767/14 без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення (вх. № 6689 від 23.04.2015р.).
Зокрема, відповідач, посилаючись на ст.ст. 44, 45, 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", зазначає про порушення апелянтом порядку пред'явлення кредиторських вимог до банку, у зв'язку з чим має місце невірне обрання способу захисту його прав та відсутності підстав для задоволення позовних вимог.
В судовому засіданні представник ТОВ "Автосоюз" просив суд рішення господарського суду Харківської області від 03.03.2015р. у справі № 910/27767/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.
Представник ПАТ "Банк Золоті Ворота" просив рішення господарського суду Харківської області від 03.03.2015р. у справі № 910/27767/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Враховуючи, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи та правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про закінчення розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, а також доводи, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та розглянувши справу у порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
01.04.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автосоюз" (виконавець) та Публічним акціонерним товариством "Банк Золоті Ворота" (замовник) укладено договір про сервісно-технічне обслуговування №С000001934, відповідно до п. 1 якого виконавець зобов'язується виконувати комплекс робіт по сервісно-технічному обслуговуванню і ремонту автомобілів замовника, вказаних у додатку № 1 до даного договору, згідно заявок замовника, а замовник зобов'язується приймати і своєчасно сплачувати роботи на умовах, визначених у даному договорі.
Відповідно до п. 3.3 договору правовим документом, що підтверджує виконання робіт належним чином і підставою для взаєморозрахунків, є підписане сторонами наряд-замовлення, яке має силу акту прийому-передачі робіт.
Пунктом 4.2 договору встановлено, що замовник сплачує 100% вартості робіт, вказаних у наряді-замовленні у вигляді авансу, протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту оформлення, погодження та підписання сторонами наряду-замовлення та встановлення виконавцем рахунку фактури.
На виконання вимог укладеного договору ТОВ "Автосоюз" виконано роботи на загальну суму 6114,31 грн., що підтверджується нарядом-замовленням від 14.05.2014р. № 100970/121000231 та від 13.05.2014р. №100772/121000177 (а.с.17-19).
Проте, відповідачем у встановлені договором строки оплату за виконані роботи не було здійснено, в наслідок чого виникла заборгованість в розмірі 6114,31 грн.
01.08.2014р. на підставі рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 01.08.2014р. № 67 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "Банк Золоті Ворота" розпочато з 04.08.2014р. процедуру виведення ПАТ "Банк Золоті Ворота" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації. Тимчасову адміністрацію запроваджено строком на три місяці з 04.08.2014р. по 04.11.2014р. включно (а.с. 100).
07.10.2014р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Автосоюз" направлено Публічному акціонерному товариству "Банк Золоті Ворота" претензію про сплату суми заборгованості в розмірі 6114,31 грн., яку останнім отримано 09.10.2014р. (а.с. 20-22).
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб "Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Банк Золоті Ворота" від 31.10.2014р. № 114 продовжено строки здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "Банк Золоті ворота" на один місяць до 04.12.2014р. (а.с. 101).
Постановою Правління Національного банку України від 04.12.2014р. № 781 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Золоті Ворота" викликано банківську ліцензію та постановлено ліквідувати АТ "Банк Золоті Ворота" (а.с. 78).
На підставі рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.12.2014р. № 142 "Про початок процедури ліквідації АТ "Банк Золоті Ворота" та призначення уповноваженої особи на ліквідацію банку" розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк Золоті Ворота" відповідно до плану врегулювання з 05.12.2014р. Призначене уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк Золоті Ворота" провідного професіонала з питань процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Єрмака Валерія Олександровича строком на 1 рік з 05.12.2014р. по 04.12.2015р. включно (а.с. 79).
10.12.2014р. в газеті "Голос України", вип. № 238 (5988), опубліковано оголошення про прийняття вище визначеного рішення від 05.12.2014р. № 142 "Про початок процедури ліквідації АТ "Банк Золоті Ворота" та призначення уповноваженої особи на ліквідацію банку" (а.с. 104, 105).
Відсутність погашення заборгованості АТ "Банк Золоті Ворота" в добровільному порядку стало підставою для звернення ТОВ "Автосоюз" до суду з позовом про стягнення з відповідача вищевказаної заборгованості.
Листом від 03.02.2015р. № 68/1 Товариство з обмеженою відповідальністю "Автосоюз" також звернулось до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк Золоті Ворота" з грошовими вимогами за договором про сервісно-технічне обслуговування від 01.04.2014р. №С00001934 в розмірі 6114,31 грн. та включення їх до реєстру акцептованих вимог кредиторів в порядку черговості, встановленої ч. 1 ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (а.с. 102).
Листом від 13.03.2015р. № 529 уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк Золоті Ворота", посилаючись на п. 5 ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", повідомила ТОВ "Автосоюз" про закінчення терміну прийому кредиторських вимог до АТ "Банк Золоті Ворота" 09.01.2015р., у зв'язку з чим відмовила у внесення грошових вимог апелянта до реєстру акцептованих вимог до банку.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду від 03.03.2015р., яким відмовлено в задоволенні позову, Товариство з обмеженою відповідальністю "Автосоюз" звернулось з апеляційною скаргою до Харківського апеляційного господарського суду.
Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України підставами для захисту своїх порушених прав або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів суб'єкта господарювання факт порушення/невизнання його прав.
Частинами 2 та 3 ст. 20 Господарського кодексу України передбачено, що порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.
Відповідно до ч. 4 ст. 110 Цивільного кодексу України особливості ліквідації банків встановлюються Законом України "Про банки і банківську діяльність".
Частиною 1 статті 77 Закону України "Про банки та банківську діяльність" банк може бути ліквідований: 1) за рішенням власників банку; 2) у разі відкликання Національним банком України банківської ліцензії з власної ініціативи або за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Згідно з ч. 4, 5 ст. 77 Закону України "Про банки та банківську діяльність" Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, повідомляє про це банк та надсилає рішення до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Відповідно до ч. 1, 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.
Згідно з ч. 1, 5 ст. 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.
Частиною 1 статті 35 Закону встановлено тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд. Здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків Фонд здійснює через призначену виконавчою дирекцією уповноважену особу Фонду, яка має високі професійні та моральні якості, бездоганну ділову репутацію, повну вищу освіту в галузі економіки, фінансів чи права (не нижче кваліфікаційного рівня "спеціаліст") та професійний досвід, необхідний для виконання заходів у межах здійснення тимчасової адміністрації.
Згідно зч. 1, 5 ст. 36 Закону з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення. Під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.
Частиною 4 статті 44 Закону встановлено, що Фонд призначає уповноважену особу Фонду та розпочинає процедуру ліквідації банку в день отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, за виключенням випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 45 Закону Уповноважена особа Фонду в семиденний строк з дати прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку розміщує оголошення, що містить відомості про ліквідацію банку відповідно до частини третьої цієї статті, в усіх приміщеннях банку, в яких здійснюється обслуговування клієнтів. Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.
Згідно статті 48 Закону передбачено повноваження уповноваженої особи Фонду, зокрема, відповідно до пункту 4 частини 1 вказаної статті, уповноважена особа Фонду з дня свого призначення здійснює такі повноваження: складає реєстр акцептованих вимог кредиторів та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.
Статтею 49 Закону визначено, що Уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.
Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону уповноважена особа Фонду здійснює такі заходи:
1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення;
2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів;
3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду (частина 1 та 2 статті 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").
Частинами 3, 4, 8 статті 49 Закону визначено, що будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури. Вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними.
На підставі вищевикладеного колегія суддів зазначає, що відкликання Національним банком України банківської ліцензії відповідача та ініціювання процедури його ліквідації як юридичної особи на момент розгляду даного спору по суті зумовило для позивача, як кредитора банку, настання відповідних правових наслідків, зокрема, виникнення спеціальної процедури заявлення майнових вимог до банку та їх задоволення в порядку та черговості, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
При цьому, задоволення вимог окремих кредиторів поза межами процедури ліквідації банку порушує в цілому баланс інтересів кредиторів банку та не узгоджується з положеннями Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", якими передбачено, що під час ліквідаційної процедури неплатоспроможного банку визначається загальна сума його заборгованості перед кредиторами (пасив), формується ліквідаційна маса банку (актив) та здійснюється її реалізація з подальшим спрямуванням коштів, одержаних від продажу майна банку, на погашення акцептованих (визнаних) вимог кредиторів в порядку черговості відповідно до статті 52 цього Закону.
Таким чином, оскільки позивач є кредитором банку щодо майнового зобов'язання за договором та звернувся з відповідними позовними вимогами до ПАТ "Банк Золоті Ворота" без додержання порядку пред'явлення та задоволення вимог кредиторів банку щодо майнових зобов'язань, встановленого Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", які здійснюються виключно у межах процедури ліквідації банку, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про відсутність законних підстав для задоволення даного позову.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що рішення господарського суду Харківської області від 03.03.2015р. у справі № 910/27767/14 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись статтями 91, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосоюз" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 03.03.2015р. у справі №910/27767/14 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови складено 27.04.2015р.
Головуючий суддя В.В. Лакіза
Суддя Л.І. Бородіна
Суддя Р.А. Гетьман