"20" квітня 2015 р. Справа № 922/1806/14
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Горбачова Л.П., суддя Потапенко В.І. , суддя Тарасова І. В.,
при секретарі Логвін О.О.,
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився,
відповідача - Коваленка А.О. (дов.№599 від 14.05.2014р.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (вх.№1489Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 05.11.2014 р. у справі №922/1806/14
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування", м. Київ,
до Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія",
м. Харків
про стягнення 5567,94 грн., -
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" матеріальних збитків в порядку регресу у розмірі 5567,94грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 05.11.2014 року по справі № 922/1806/14 (суддя Шарко Л.В.) в задоволенні позову відмовлено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" на користь товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" витрати по сплаті судової експертизи в сумі 984,00 грн.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" не погодилось з зазначеним рішенням, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 08.12.2014р. (колегія суддів у складі: головуючого судді Слободіна М.М., судді Гончар Т.В., судді Гребенюк Н.В.) по справі №922/1806/14 в задоволенні клопотання ПрАТ "СК "АХА Страхування", м. Київ про відновлення строку на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Харківської області від 05.11.2014 року по справі №922/1806/14 відмовлено. Повернуто апеляційну скаргу заявнику разом з доданими до неї документами.
Постановою Вищого господарського суду України від 17.02.2015р. по справі №922/1806/14 касаційну скаргу ПАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" задоволено. Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 08.12.14р. у справі № 922/1806/14 скасовано повністю. Справу №922/1806/14 передано на розгляд Харківському апеляційному господарському суду для здійснення апеляційного провадження.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 05.03.2015р. по справі №922/1806/14 прийнято апеляційну скаргу до провадження, її розгляд призначено на 20.04.2015р. о 10:30 год.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки платіжному дорученню №61219 від 30.09.3014р., яке, на думку апелянта, є належним доказом завданої фактичної шкоди автомобілю Volkswagen в результаті ДТП.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, 27.03.2015р. від позивача до суду надійшло клопотання (вх.№4942), в якому просить суд розглянути апеляційну скаргу без участі представника позивача АТ «СК «АХА Страхування» у зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника позивача в судове засідання. Свої вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд задовольнити їх.
Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважає її незаконною та необґрунтованою з підстав зазначених у відзиві (вх.№5977) на апеляційну скаргу. Просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши представника відповідача, перевіривши рішення господарського суду щодо правильного застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що 31.05.2013р. між АТ "СК "АХА Страхування" та Цалаповим В.С. укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №141621Га/13х/мск, згідно з яким АТ "СК "АХА Страхування" взяло на себе зобов'язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки Volkswagen, д/н АХ 6767 АІ, його окремих частин чи додаткового обладнання внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
07.09.2013р. в місті Харкові сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів Volkswagen, д/н АХ 6767 АІ, яким керував Цалапов Віталій В'ячеславович та "Daewoo", д/н АХ 5749 СМ, яким керував Рязанов Максим Борисович, цивільно-правова відповідальність якого застрахована в ТДВ "Міжнародна страхова компанія" згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС/0010811.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований у АТ "СК "АХА Страхування", транспортний засіб Volkswagen, д/н АХ 6767 АІ, який належить Цалапову В.С. на праві приватної власності.
Позивач виконав свої зобов'язання перед страхувальником відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту №141621Га/13х/мск. Згідно з платіжним дорученням №61219 від 30.09.2013р. страхувальнику виплачено 7194,24 грн. (а.с.42).
Відповідно до інформаційної відомості АІПС N9 9262986 про учасників ДТП та постанови Московського районного суду м. Харкова від 03.10.2013р., зазначена дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення Правил дорожнього руху України, водієм автомобіля "Daewoo", д/н АХ 5749 СМ, Рязановим Максимом Борисовичем (а.с.30).
Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страхової компанії, яка здійснила виплату страхового відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
На підставі викладеного, до позивача перейшло право регресної вимоги до Рязанова М. Б., але, оскільки цивільна правова відповідальність останнього була застрахована, то відповідач, на виконання вимог Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" повинен надати Рязанову М. Б. страховий захист та відшкодувати завдані ним в результаті ДТП збитки.
Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської області виходив з наступного.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ч.1 ст.1191 Цивільного Кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до ч.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Згідно зі ст. 9 Закону України „Про страхування" та ст. 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, крім випадків відшкодування шкоди, завданої життю та/або здоров'ю потерпілих.
Матеріали справи містять калькуляцію - висновок №1.001.13.1 від 26.09.2013 року (а.с.36-а.с.38). Проте, суд першої інстанції вірно зазначив, що він не містить підпису особи, яка зробила калькуляцію та найменування організації, що проводила розрахунок завданої шкоди, а тому даний документ не може бути належним доказом у розумінні ст. 34 ГПК України.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на рахунок-фактуру ТОВ "Автомобільний дом "СОЛЛІ ПЛЮС" №АД-16512 від 23.09.2013 року, згідно з яким вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 8669,24 грн. (а.с. 39).
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що даний рахунок не можна вважати належним та допустимим доказом, оскільки з даного рахунку не вбачається переліку та вартість робіт, які були проведені ТОВ "Автомобільний дом "СОЛЛІ ПЛЮС", в графі «роботи» вказано - «попередня плата за ремонт автомобіля». Крім того, не зазначена марка автомобіля та державний номер автомобіля, який підлягав ремонту.
Як свідчать матеріали справи, відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження №1663 від 17.03.2014 року Харківського науково - дослідного інституту судових експертиз ім.Засл. проф. М.С. Бокаріуса розмір вартості відновлювального ремонту, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, пошкодженого під час ДТП автомобіля Volkswagen, д/н АХ6767АІ, складає 1626,30 грн. (а.с.59- а.с.62).
Згідно з висновками судової автотоварознавчої експертизи №6459 від 07.10.2014р. ім.Засл. проф. М.С. Бокаріуса розмір вартості відновлювального ремонту вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, пошкодженого під час ДТП автомобіля Volkswagen, д/н АХ6767АІ, складає 1626,30 грн. (а.с.96-а.с.99).
Відповідно до умов полісу ОСЦПВ № АС/0010811 розмір франшизи становить 1000,00 грн.
Задля врегулювання спору в досудовому порядку відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України відповідачу було направлено регресну вимогу вих. № ЛВ2007 від 10.01.2014 р. з проханням виплатити страхове відшкодування на користь позивача.
Дорожньо-транспортна пригода, яка мала місце 07.09.2013р. в м. Харкові, була визнана відповідачем, страховим випадком.
23.04.2014р. ТДВ "Міжнародна страхова компанія" було сплачено на користь позивача страхове відшкодування у розмірі 626,30 грн., що підтверджується страховим актом №6969 від 23.04.2014р. (а.с.55).
Таким чином, відповідач виконав перед позивачем регрес не зобов'язання щодо відшкодування виплаченого страхового відшкодування.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що розмір страхового відшкодування становить 1626,30 грн.
Згідно зі ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
В силу вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи те, що відповідачем було сплачено позивачу суму страхового відшкодування в розмірі 626,30 грн., за вирахуванням франшизи 1000 грн., колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення з відповідача додатково 5567,94 грн. матеріальних збитків, як не доведених матеріалами справи.
За таких підстав колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи апелянта, викладені ним в апеляційній скарзі не знайшли підтвердження в ході судового розгляду, тоді як господарським судом першої інстанції в повній мірі з'ясовані та правильно оцінені обставини у справі, а прийняте ним рішення є законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає. Колегія суддів також зазначає, що судом першої інстанції не було допущено порушень норм процесуального права, які б могли бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 ГПК України, - колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 05.11.2014р. у справі №922/1806/14 залишити без змін.
Повний текст постанови складено 27.04.2015 року.
Головуючий суддя Горбачова Л.П.
Суддя Потапенко В.І.
Суддя Тарасова І. В.