04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"22" квітня 2015 р. Справа№ 910/23141/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Синиці О.Ф.
суддів: Пашкіної С.А.
Ткаченка Б.О.
при секретарі: Вінницькій О.В.
За участю представників:
від позивача -Білобловський С.В.,
від відповідача - Голуб'ятникова Ю.А.,
від третьої особи -не з'явились,
від прокуратури - Говоруха М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк"
на рішення Господарського суду м. Києва від 19.11.2014р.
у справі № 910/23141/14 (суддя Яковенко А.В.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Хмельницьке шляхово-будівельне управління №56"
до Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк"
третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
про визнання зобов'язань припиненими
за участю Прокуратури міста Києва
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.11.2014року (суддя Яковенко А.В.) задоволено позов ПАТ "Хмельницьке шляхово-будівельне управління №56" та визнано припиненими у зв'язку з поєднанням боржника і кредитора в одній особі зобов'язання ПАТ "Хмельницьке шляхово-будівельне управління №56" перед ПАТ "Брокбізнесбанк" за Договором про відкриття кредитної лінії №01/245-2008 та додатковими угодами до нього, в частині заборгованості за кредитом у розмірі 8 444 110грн.95коп. Також, визнано припиненими зобов'язання ПАТ "Хмельницьке шляхово-будівельне управління №56" перед ПАТ "Брокбізнесбанк" за договором іпотеки від 25.02.2008, який посвідчено приватним нотаріусом Хмельницького нотаріального округу Стець О.М. та зареєстровано в реєстрі за №619; за договором застави від 25.02.2008; за договором застави №01/245-2008 від 19.05.2008; за договором застави від 01.12.2008; за договором застави від 27.02.2009; за договором застави від 31.08.2009; за договором застави від 28.02.2011; за договором застави від 25.02.2011. Стягнуто з ПАТ "Брокбізнесбанк" 10962грн. витрат по сплаті судового збору.
Суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, зазначивши, що зобов'язання за кредитним договором припиняються, в зв'язку з припиненням зобов'язань Позивача перед Відповідачем про повернення кредиту та оплату процентів за Кредитним договором поєднанням боржника і кредитора в одній особі (ст. 606 ЦК України, ч. 2 ст. 204 ГК України), відповідно Іпотечний договір та Договори застави, також, припиняють свою дію. Cпірні взаємовідносини сторін всупереч посиланням відповідача не підпадають під кваліфікацію "зустрічних однорідних вимог" та не призводять до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого Законом України "Про банки і банківську діяльність", адже в даному випадку має місце саме припинення спірного зобов'язання з підстав поєднання боржника і кредитора в одній особі, а не зарахування зустрічних однорідних вимог, що носить інший правовий характер.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив його скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити. Апелянт зазначив, що в зв'язку з запровадженням в банку ліквідаційної процедури на позивача поширюються обмеження встановлені пунктом 1 частини 5 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» і вимоги позивача не можуть бути задоволені відповідачем від часу запровадження в останнього тимчасової адміністрації. Відсутніми вважає відповідач і наявність підстав для припинення зобов'язань за договором іпотеки та договорами застави, оскільки кредитний договір вцілому припиненим не визнавався. Відповідач вважає, що зобов'язання між позивачем та відповідачем є зустрічними в силу вимог ст. 601 ЦК України, проте оскільки відповідач перебуває в процесі ліквідаційної процедури зарахування зустрічних однорідних вимог не може бути здійснено.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив проти її доводів та просив залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зокрема, позивач зазначив, що відсутніми є підстави вважати неможливим припинення зобов'язань в зв'язку із процедурою ліквідації банку, оскільки припинення зобов'язання в порядку ст. 606 ЦК України є самостійними правовідносинами, які не залежать від черговості задоволення вимог кредиторів, встановленої Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Таким чином, враховуючи, що зобов'язання позивача перед відповідачем по поверненню кредитних коштів є припиненим, то в силу положень ст. 593 ЦК України, ст. 28 Закону України «Про заставу», ст. 17 Закону України «Про іпотеку» зобов'язання між сторонами за договором іпотеки та договорами застави є також припиненими, оскільки останні укладені з метою забезпечення виконання саме зобов'язання. Також, позивач вказує, що відповідачем не обґрунтовано, які положення Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» порушено позивачем застосуванням до спірних правовідносин положення ст. 606 ЦК України. Зазначає позивач і про безпідставність заперечень відповідача щодо наявності в даному випадку зустрічних однорідних вимог.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, як третя особа, також, подав до суду відзив на апеляційну скаргу в якому підтримав вимоги апеляційної скарги відповідача на тих же обґрунтуваннях.
Представник третьої особи в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, про час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належними чином (в справі наявне повідомлення про вручення поштового відправлення).
Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Неявка представника третьої особи не перешкоджає розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного розгляду скарги.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін та прокурора, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.
25.02.2008 між ВАТ "Хмельницьке шляхово-будівельне управління №56", правонаступником якого відповідно до п. 1.1. Статуту є ПАТ "Хмельницьке шляхово-будівельне управління №56" (позивач-позичальник) та АБ "Брокбізнесбанк" (відповідач-Банк) було укладено Договір на відкриття кредитної лінії №01/245-2008, предметом якого є відкриття Позичальнику відкличної кредитної лінії у розмірі 1 000 000,00 дол. США зі сплатою 12% річних за користування кредитними коштами.
Відповідно до довідки Банку №140/056-03 від 07.10.2014 кредитна заборгованість Позивача за вищевказаним договором складає 664 555,68 доларів США та 735652грн.95коп., в тому числі:
- 283 360,00 доларів США і 714505грн. строкової заборгованості за кредитом;
- 328 440,00 доларів США і 21147,95 грн. простроченої заборгованості за кредитом;
- 7 150,41 доларів США строкової заборгованості за нарахованими відсотками;
- 45605,27 доларів США простроченої заборгованості за відсотками.
Отже, в розумінні ст.ст. 11, 509 та 626 ЦК України Позивач є боржником перед Відповідачем за грошовим зобов'язанням по Кредитному договору на вищевказані суми.
В забезпечення кредитних зобов'язань Відповідачу в іпотеку та заставу передано ряд об'єктів нерухомого та рухомого майна, а саме:
- 25.02.2008 укладено Договір іпотеки, який нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Хмельницького нотаріального округу Стець О.М. та зареєстровано в реєстрі №619. Предметом іпотеки за Іпотечним договором є цілісний майновий комплекс загальною площею 3577,2 кв.м.;
- 25.02.2008 укладено Договір застави №1, предметом якого є право вимоги на поставку за контрактами, які укладені Позивачем та ТОВ "Промислово-комерційна компанія "Будшляхмаш", ЗАТ "Уралтрак-Дніпро", ТОВ "А-техніка";
- 19.05.2008 укладено Договір застави №01/245-2008, предметом якого є автогрейдер ДЗ-98В.00110 (реєстраційний №047-21 ВХ), автомобіль КрАЗ 65055-0000072 - 5 штук (реєстраційні номери ВХ7097АР, ВХ7099АР, ВХ7096АР, ВХ7106АР, ВХ7108АР);
- 01.12.2008 укладено Договір застави №3, предметом якого є право вимоги за Договором підряду на будівництво, який укладено між Позивачем та Службою автомобільних доріг в Хмельницькій області;
- 27.02.2009 укладено Договір застави №4, предметом якого є право вимоги за Договором підряду на капітальний ремонт автодороги, який укладено між Позивачем та Службою автомобільних доріг в Хмельницькій області;
- 31.08.2009 укладено Договір застави №5, предметом якого є право вимоги за Договором підряду, який укладено між Позивачем та Управлінням житлово-комунального господарства міської ради м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області;
- 28.02.2011 укладеного Договір застави №6, предметом якого є право вимоги за Договорами підряду, який укладено між Позивачем та Службою автомобільних доріг в Хмельницькій області, а також між Позивачем та ВАТ Енергопостачальна організація "Хмельницькобленерго";
- 25.02.2011 укладено Договір застави №7, предметом якого є транспортні засоби (43 штуки), інша шляхово-будівельна техніка (22 штуки), обладнання (основні засоби) (231 штука).
З матеріалів справи вбачається, що у Відповідача існує грошове зобов'язання перед Позивачем за залишками коштів на банківських рахунках, відкритих в АТ "Брокбізнесбанк":
- на поточному рахунку №26005081305001, що відкритий у гривні, знаходяться 79 207грн.27коп., що підтверджується випискою банку;
- на окремому аналітичному рахунку №29005735052049 "Кредиторська заборгованість з купівлі-продажу іноземної валюти та банківських металів на МВРУ для клієнтів" в АТ "Брокбізнесбанк" знаходиться 65 076грн., що підтверджується довідкою АТ "Брокбізнесбанк" №3636д-010-04 від 08.09.2014.
Таким чином, на рахунках Відповідача обліковуються грошові кошти Позивача на загальну суму 144 283грн.27коп.
Судом встановлено, що Постановою Правління Національного банку України від 28.02.2014 №107 "Про віднесення ПАТ "Брокбізнесбанк" до категорії неплатоспроможних" ПАТ "Брокбізнесбанк" віднесено до категорії неплатоспроможних. На підставі цього 28.02.2014 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №9 щодо запровадження строком на три місяці (з 03.03.2014 по 02.06.2014) тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
10.06.2014 Правлінням Національного банку України було прийнято Постанову №339 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" (Відповідача), а 11.06.2014 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення №45 про початок ліквідації.
Судом встановлено, що відомості про ліквідацію АТ "Брокбізнесбанк" та призначення уповноваженої особи Фонду опубліковано у газетах "Урядовий кур'єр" (№106 (5235) від 14.06.2014) та "Голос України" (№113 (5863) від 14.06.2014), на виконання вимог ч.2 ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
25.06.2014 Позивачем в порядку, визначеному ч. 5 ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" направлено до Відповідача заяву про задоволення кредиторських вимог (вих. №137), яка була прийнята та зареєстрована з вх. №1930-юр від 03.07.2014.
Крім того, судом встановлено, що 14.10.2014 між Позивачем та Табачніком Яковом Піневичем укладено Договір відступлення права вимоги №26 за Договором №D_150679650 банківського строкового вкладу (депозиту) (вклад "Різдвяний") від 25.12.2013, укладеного між Табачніком Яковим Піневичем, як Вкладником та ПАТ "Брокбізнесбанк", як Банком, у розмірі 721 291,47 доларів США.
Згідно з п. 2.1. Договору відступлення права вимоги №26 право вимоги за Договором банківського строкового вкладу вважається переданим з моменту підписання цього Договору та Акту приймання-передачі оригінальних примірників та/або копій документів, зазначених в п.2.4. цього Договору (нотаріально засвідчену копію Договору №D_150679650 банківського строкового вкладу (депозиту) (вклад "Різдвяний") від 25.12.2013; нотаріально засвідчену виписку банку по залишкам грошових когштів цедента на рахунку №26250100071808 згідно Договору №D_150679650 банківського строкового вкладу (депозиту) (вклад "Різдвяний") від 25.12.2013; копію заяви цедента про задоволення вимог кредиторів від 18.06.2014 р. з відміткою Банку про отримання (вх. №298-фіз від 18.06.2014р.).
14.10.2014 Позивач та Табачнік Яків Піневич склали та підписали Акт прийому-передачі №1 до Договору про відступлення права вимоги №26 від 14.10.2014 (копія Акту наявна у матеріалах справи), що свідчить про перехід прав кредитора до ПАТ "Хмельницьке шляхово-будівельне управління №56" за Договором №D_150679650 банківського строкового вкладу (депозиту) (вклад "Різдвяний") від 25.12.2013 у розмірі 721 291,47 доларів США.
Відповідно до п. 2.8. Договору відступлення права вимоги №26 не пізніше 5 (п'яти) робочих днів після дати підписання сторонами Акту прийому-передачі відповідно до п. 2.4. цього Договору цедент зобов'язаний передати Банку письмове повідомлення про відступлення права вимоги за Договором банківського строкового вкладу на реальні активи.
20.10.2014 Табачнік Яків Піневич звернувся до Банку із повідомленням про відступлення права вимоги від 14.10.2014, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 20.10.2014 та копією фіскального чеку №7772 від 20.10.2014.
20.10.2014 Позивач звернувся до Відповідача із заявою №20-10/14 від 20.10.2014 щодо припинення зобов'язань поєднанням боржника і кредитора в одній особі. Однак, указана заява залишена Відповідачем без реагування та належної відповіді.
Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з позовом про визнання припиненими зобов'язань, а саме: за Договором про відкриття кредитної лінії №01/245-2008 та додатковими угодами до нього, в частині заборгованості за кредитом; за договором іпотеки від 25.02.2008, який посвідчено приватним нотаріусом Хмельницького нотаріального округу Стець О.М. та зареєстровано в реєстрі за №619; за договором застави від 25.02.2008; за договором застави №01/245-2008 від 19.05.2008; за договором застави від 01.12.2008; за договором застави від 27.02.2009; за договором застави від 31.08.2009; за договором застави від 28.02.2011; за договором застави від 25.02.2011.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у правовідносинах, що виникли між позивачем та відповідачем, відбулося поєднання в грошовому зобов'язанні боржника і кредитора в одній особі - в особі Позивача, що відповідно до ст. 606 ЦК України є підставою для припинення зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч.1 ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України передбачено можливість заміни кредитора у зобов'язанні іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, за вказаним вище Договором відступлення прав вимоги №26 Позивач набув права кредитора по відношенню до Відповідача.
Приймаючи до уваги вищенаведені обставини, виходячи із приписів ст.ст. 510-516 Цивільного кодексу України, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що на підставі договору про відступлення права вимоги ПАТ "Хмельницьке шляхово-будівельне управління №56" набуло прав та обов'язків сторони (кредитора) за договором строкового вкладу (депозиту) №D_150679650 від 14.10.2014 на суму 721 291,47 доларів США.
Статтею 606 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі.
Відповідно до ч. 2 ст. 204 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі.
Чинне законодавство України не ототожнює поняття правочин та зобов'язання, зокрема, один правочин може містити в собі декілька зобов'язань. В розумінні статті 606 ЦК України припиняється саме зобов'язання, а не правочин внаслідок поєднання боржника і кредитора в одній особі.
При цьому, норми ст. 606 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 204 Господарського кодексу України носять імперативний характер, а відтак - за правилами наведених норм зобов'язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі, не залежно від наявності ліквідаційних процедур, а лише за наявності факту такого поєднання.
Водночас, фактично внаслідок набуття позивачем статусу кредитора ПАТ "Брокбізнесбанк" за договором банківського строкового вкладу (депозиту) №D_150679650 від 14.10.2014 р. між сторонами виникли договірні відносини, які містять одні і ті ж зобов'язання сторін один до одного, а саме - грошові зобов'язання, які підлягають припиненню у зв'язку з поєднанням в цьому зобов'язанні боржника і кредитора в одній особі.
Таким чином, доводи відповідача та третьої особи-1 щодо неможливості припинення зобов'язань через процедуру ліквідації банку є безпідставними, оскільки припинення зобов'язання є самостійною правовою підставою, що визначено в ст. 606 Цивільного кодексу України та ст. 204 Господарського кодексу України та не залежить від черговості задоволення вимог кредиторів, встановленої Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Протилежних положень Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не містить.
Крім того, Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним законом, що визначає процедуру ліквідації банків, хоча і не передбачає, але й не містить у собі заборони на припинення зобов'язань у зв'язку з поєднанням боржника і кредитора банку в одній особі на стадії ліквідації банку.
Аналогічні правові висновки викладено в постановах Вищого господарського суду України від 22 лютого 2012 року у справах № 33/206 та №33/207, а також в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 вересня 2014 року у справі № 6-17645св14.
При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що спірні взаємовідносини сторін всупереч посиланням відповідача не підпадають під кваліфікацію "зустрічних однорідних вимог" та не призводять до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого Законом України "Про банки і банківську діяльність", адже в даному випадку має місце саме припинення спірного зобов'язання з підстав поєднання боржника і кредитора в одній особі, а не зарахування зустрічних однорідних вимог, що носить інший правовий характер. Тим більше, особливість поєднання боржника і кредитора в одній особі стосується активів, які утримує і за збереження яких відповідає сам банк.
На підставі вищенаведеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у зв'язку з поєднанням боржника та кредитора в одній особі, зобов'язання сторін за кредитним договором № 01/245-2008 від 12.04.2012 та додатковими угодами до нього, припинилися в частині заборгованості за кредитом у розмірі 8 444 110грн.95коп. в силу приписів ст. 606 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 204 Господарського кодексу України.
Що ж до вимог позивача про визнання припиненими зобов'язань за договором іпотеки від 25.02.2008, який посвідчено приватним нотаріусом Хмельницького нотаріального округу Стець О.М. та зареєстровано в реєстрі за №619, а також за договором застави від 25.02.2008; за договором застави №01/245-2008 від 19.05.2008; за договором застави від 01.12.2008; за договором застави від 27.02.2009; за договором застави від 31.08.2009; за договором застави від 28.02.2011; за договором застави від 25.02.2011, апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 593 Цивільного кодексу України право застави припиняється, зокрема, у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою, а на підставі статті 17 Закону України "Про іпотеку", іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання.
Відповідно до ст. 28 Закону України "Про заставу", застава припиняється з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання.
Вказані договори за своєю правовою природою є забезпеченням виконання основного зобов'язання, що регулюється главою 49 Цивільного кодексу України та, відповідно, в силу ст. 593 Цивільного кодексу України припиняються одночасно з припиненням основного зобов'язання.
Таким чином, з огляду на те, що Кредитний договір припинить свою дію у зв'язку з припиненням зобов'язань Позивача перед Відповідачем про повернення кредиту та оплату процентів за Кредитним договором поєднанням боржника і кредитора в одній особі, є вірними висновки суду першої інстанції про те, що Іпотечний договір та Договори застави також припиняють свою дію.
Аналогічні правові висновки викладено в постановах Вищого господарського суду України від 02.04.2015 у справі №925/1333/14, від 26.03.2015 у справі №910/15858/14, від 18.02.2015 у справі №915/1154/14, від 18.11.2014 у справі №916/1706/14.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Заперечення відповідача в поданій апеляційній скарзі не спростовують висновків суду.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги. Рішення суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах та матеріалах справи, прийняте відповідно до норм чинного законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу
України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Рішення господарського суду міста Києва від 19.11.2014 у справі №910/23141/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" - без задоволення.
2. Справу №910/23141/14 повернути господарському суду міста Києва.
Повний текст постанови складено: 24.04.2015
Головуючий суддя О.Ф. Синиця
Судді С.А. Пашкіна
Б.О. Ткаченко