16 квітня 2015 року Справа № 876/2344/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
Головуючого судді - Каралюса В.М.,
суддів: Довгої О.І., Матковської З.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління соціального захисту населення Рахівської райдержадміністрації на постанову Рахівського районного суду Закарпатської області від 17 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Рахівської районної державної адміністрації про визнання незаконним рішення,-
У лютому 2013 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до управління соціального захисту населення Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області про визнання незаконним рішення, зобов'язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог, позивачка посилалася на незаконність рішення відповідача щодо відмови в призначенні їй соціальної допомоги, оскільки відповідно до ст. 3 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям", сім'я ОСОБА_1 є малозабезпеченою, а тому має право на таку допомогу.
Позивач ОСОБА_1 просила визнати незаконним рішення управління соціального захисту населення Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області про відмову в призначенні їй допомоги, зобов'язати відповідача призначити та виплатити з 1.01.2013 року соціальну допомогу в розмірах, встановлених законодавством України, та стягнути з відповідача 1500 грн. на відшкодування моральної шкоди та витрат зі сплати державного мита.
В грудні 2014 року позивач подала заяву про збільшення позовних вимог, просила прийняти рішення про виплату соціальної допомоги позивачу за період згідно чинного КАС України з підрахунком назад з 27.06.2013 року, згідно відповіді прокурора Рахівського району за № 93-53-07 від 01.07.2013 року.
Постановою Рахівського районного суду Закарпатської області від 17 лютого 2015 року змінений позов задоволено частково. Визнано протиправним рішення управління праці та соціального захисту населення Рахівської районної державної адміністрації в Закарпатській області про відмову в призначенні громадянці ОСОБА_1 державної соціальної допомоги. Зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Рахівської районної державної адміністрації в Закарпатській області призначити та виплатити громадянці ОСОБА_1 як представнику малозабезпеченої сім'ї, у порядку та строки, визначені чинним законодавством України, державної соціальної допомоги за період з 16.072010 року по 27.06.2013 року. У задоволенні позовної вимоги про стягнення моральної шкоди відмовлено.
Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, його оскаржив відповідач, який в поданій апеляційній скарзі, покликаючись на те, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, просить таку скасувати та закрити провадження у справі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що чинним законодавством не передбачений механізм, який чітко вказує,що управління соціального захисту населення визначає факт неотримання доходу від користування земельною ділянкою. Для управління достатньо інформації про наявність земельної ділянки, розмір якої перевищує 0,60 га для відмови у призначенні допомоги згідно Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям».
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.1 п.2 ст.197 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, в червні 2010 року позивач ОСОБА_1, зверталася до управління праці та соціального захисту населення Рахівської РДА із заявою про призначення їй державної соціальної допомоги. Листом № 2075/01-11/05 від 30.08.2010 року відповідач відмовив у призначенні такої допомоги.
21.01.2013 року, позивачка повторно звернулася до відповідача із заявою про призначення її сім'ї соціальної допомоги згідно Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям".
Повідомленням начальника управління праці та соціального захисту Рахівського РДА № 559 від 24.01. 2013 року, позивачу відмовлено у наданні такої допомоги, оскільки її сім'я має у користуванні земельну ділянку розміром 0,9236 га з якої має можливість одержати доходи від ефективного особистого селянського та підсобного господарства.
Таку відмову відповідача колегія суддів вважає протиправною, виходячи з наступного.
Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям призначається та виплачується згідно Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям", згідно Порядку призначення та виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 24.02. 2003 року за № 250.
Відповідно до ст.ст. 1, 3, 4 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» малозабезпечена сім'я, це сім'я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний доход нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї. Право на державну соціальну допомогу мають малозабезпечені сім'ї, які постійно проживають на території України До складу сім'ї включаються чоловік, дружина; рідні, усиновлені та діти цих осіб віком до вісімнадцяти років, а також діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах І-IV рівнів акредитації до досягнення двадцяти трьох років і які не мають власних сімей; неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства І та II груп або інвалідами І групи і проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв'язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одиноким інвалідом І групи і здійснює догляд за ним; жінка та чоловік, які проживають однією сім'єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей. При цьому до складу сім'ї включаються незалежно від місця проживання (перебування) або реєстрації діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах І-ІV рівнів акредитації до досягнення двадцяти трьох років і не мають власних сімей. До складу сім'ї не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні;
На момент звернення до управління соціального захисту, сім'я позивачки складалася з 5 осіб: самої позивачки, ОСОБА_1, яка отримує пенсію по віку; її чоловіка, - ОСОБА_2, інваліда ІІІ-ї групи, який отримує пенсію по інвалідності, та трьох дітей, з яких ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто на час звернення була неповнолітньою, неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, - студентки ІНФОРМАЦІЯ_4, денної форми навчання, утриманням якої на час звернення займалися батьки - ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Середньомісячний дохід двох пенсій на час звернення про призначення допомоги, складав близько 2840 гривень.
З довідки Білинської сільської ради від 10.01. 2013 року вбачається, що сім'я позивачки користується земельною ділянкою площею 0,9236 га, до якої входять: ділянка для обслуговування житлового будинку, господарських споруд - 0,1688 га, для ведення особистого селянського господарства - 0,0548 га та сінокіс - 0,70 га.
Саме у зв'язку з наявною земельною площею, яка дає можливість одержати доходи від ефективного особистого селянського та підсобного господарства, управлінням соцзахисту Рахівської районної державної адміністрації відмовлено у призначенні державної соціальної допомоги.
Згідно ст. 4 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям", рішення про відмову в наданні державної соціальної допомоги має бути вмотивованим і містити роз'яснення порядку його оскарження.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" державна соціальна допомога не призначається у випадках, зокрема коли у власності чи володінні малозабезпеченої сім'ї (крім сімей, що складаються лише з дітей та осіб, які досягли 65 річного віку бо є інвалідами І та II групи, та сімей, в яких є діти інваліди) є земельна ділянка площею понад 0,6 га, крім випадків, коли така земельна ділянка з незалежних від сім'ї причин не приносить дохід.
Разом з тим, відповідачем у процесі розгляду заяви позивача, не з'ясовано та не вказано, яку саме земельну ділянку сім'я позивачки повинна використовувати для отримання доходу в розумінні ст. 7 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям". Крім того відповідачем не надано суду жодних доказів того, що при розгляді заяви позивачки їй було запропоновано надати управлінню соціального захисту населення Рахівської РДА докази неможливості отримання доходів від використання земельної ділянки.
Відповідно до ст.ст. 125-126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, також право постійного користування земельною ділянкою, право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, право користування земельною ділянкою оформляється відповідно до закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 05.11.2009 року, чоловікові позивачки - ОСОБА_2 належить земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 0,0548 га.
Земельна ділянка площею 0,70 га в урочищі «Циганський" в с. Білин, Рахівського району Закарпатської області, якою користується сім'я позивачки для сінокосіння, знаходиться за межами населеного пункту, та згідно листа Рахівської РДА від 19.01. 2015 року № 24/03-25 у власність чи постійне користування позивачці не передавалася.
Таким чином, позивачем доведено відсутність у власності чи володінні земельної ділянки площею понад 0,60 га, використання якої приносило б дохід, що в свою чергу, спростовує підставу винесення відповідачем рішення про відмову у призначенні державної соціальної допомоги.
Таким чином, враховуючи недоведеність відповідачем правомірності прийнятого рішення про відмову у призначенні державної соціальної допомоги ОСОБА_1, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним такого рішення та зобов'язання призначити та виплатити допомогу є підставними та підлягають до задоволення.
Також вірним є висновок суду першої інстанції щодо проведення призначення державної соціальної допомоги позивачу з 16.07.2010 року, саме з часу попереднього звернення до відповідача із заявою про здійснення виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям і до часу призначення такої допомоги - до 26.06. 2013 року.
В силу норми ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, відтак колегія суддів не переглядає рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача моральної шкоди.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу управління соціального захисту населення Рахівської райдержадміністрації залишити без задоволення, а постанову Рахівського районного суду Закарпатської області від 17 лютого 2015 року у справі № 305/332/13-а- без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя В.М. Каралюс
суддя О.І. Довга
суддя З.М. Матковська