Справа: № 810/6881/14 Головуючий у 1-й інстанції: Виноградов О.І. Суддя-доповідач: Романчук О.М
Іменем України
21 квітня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Романчук О.М.,
Суддів: Глущенко Я.Б.,
Шелест С.Б.,
при секретарі Артюхіній М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Техно» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
9 грудня 2014 року до Київського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Техно» з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 3 жовтня 2014 року № 0002522200.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів неповного з'ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, та порушення судом норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 25 травня 1999 р. р. позивач зареєстрований як юридична особа, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
У період з 15 квітня по 23 червня 2014 року відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Тасаїр» та ТОВ «Промтрейд Корпорейнш» за період з 1 січня 2010 р. по 20 серпня 2013 р., за результатами якої 2 липня 2014 р. було складено акт перевірки № 323/10-13-22-01-121/30398674 (далі - акт перевірки № 323/10-13-22-01-121/30398674).
У розділі «Висновок» названого акту перевірки зазначено, що позивачем порушено п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 ПК України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість у сумі 408 403 грн 20 коп., у тому числі: за травень 2011 р. - 34 719 грн 15 коп., червень 2011 р. - 7526 грн 00 коп., липень 2011 р. - 31 000 грн 00 коп., серпень 2011 р. - 10 261 грн 00 коп., вересень 2011 р. - 42 444 грн 00 коп., жовтень 2011 р. - 28 158 грн 00 коп., листопад 2011 р. - 21 729 грн 60 коп., лютий 2012 р. - 22 330 грн 00 коп., березень 2012 р. - 37 922 грн 10 коп., квітень 2012 р. - 27 223 грн 00 коп., травень 2012 р. - 27 105 грн 00 коп., червень 2012 р. - 29 441 грн 60 коп., липень 2012 р. - 19 583 грн 20 коп., серпень 2012 р. - 15 078 грн 00 коп., вересень 2012 р. - 20 271 грн 50 коп., жовтень 2012 р. - 20 085 грн 30 коп., листопад 2012 р. - 13 526 грн 60 коп.
3 жовтня 2014 р. на підставі висновків акту перевірки № 323/10-13-22-01-121/30398674 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002522200, яким нараховано гроше зобов'язання на загальну суму 549 241 грн 00 коп., з яких: 366 160 грн 00 коп. - за основним платежем, 183 081 грн 00 коп. - за штрафними санкціями (далі - податкове повідомлення-рішення № 0002522200).
У зв'язку з тим, що позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним, ним було подано даний адміністративний позов до суду.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що подані позивачем документи є належними і допустимими доказами, які підтверджують факт здійснення господарських операцій.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
1 травня 2011 року між ТОВ «Тасаїр» (продавець) та позивачем (покупець) було укладено договір поставки № 01/05-11 (далі - договір № 01/05-11).
Згідно з пп.1.1 п.1 названого договору продавець зобов'язувався систематично передавати у власність покупця товар, а покупець зобов'язувався приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.
Відповідно до вимог п. 1.2 п. 1 договору №01/05-11 предметом постачання був товар - плівка ПА/ПЕ, ПЕТ.
На підтвердження виконання ТОВ «Тасаїр» договору № 01/05-11 позивачем суду було надано такі докази:
1) податкові накладні від 3, 15, 20 лютого 2012 р. № 6, 20, 17; 3, 5, 16 травня 2011 р. №№ 1, 3, 4; 1 червня 2011 р. №1; 1 липня 2011 р. № 2; 1 серпня 2011 р. № 5; 1 вересня 2011 р. № 3; 3 жовтня 2011 р. № 1; 2 листопада 2011 р. № 1;
2) видаткові накладні від 3, 15, 20 лютого 2012 р., 3, 5, 16 травня 2011 р., 1 червня 2011 р., 1 липня 2011 р., 1 серпня 2011 р., 1 вересня 2011 р., 3 жовтня 2011 р., 2 листопада 2011 р;
3) рахунки-фактури від 1 червня, 1 липня, 1 серпня, 1 вересня, 3 жовтня, 1 листопада 2011 р., 3, 15, 20 лютого 2012 р..
Зазначені документи підписані посадовою особою ТОВ «Тасаїр», завірені печаткою цього підприємства та свідчать, що ТОВ «Тасаїр» було надано позивачу товари, визначені договором № 01/05-11.
На підтвердження факту розрахунку за наданий ТОВ «Тасаїр» товар позивачем надано копії банківських виписок, які завірені печаткою акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль».
Крім того, судом враховано, що на дату укладення та виконання договору № 01/05-11 у розпорядженні позивача були документи на підтвердження державної реєстрації ТОВ «Тасаїр», зокрема, копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Перевезення товару від ТОВ «Тасаїр» до позивача здійснювалося власним автомобілем директора позивача ОСОБА_5 на підставі заяви від 1 січня 2011 р. та наказу від 1 січня 2011 р. № 2.
Поставлений товар було оприбутковано на складах позивача на підставі відповідних прибуткових накладних.
01 березня 2012 року між ТОВ «Промтрейд Корпорейшн» (продавець) та позивачем (покупець) було укладено договір поставки № 0103-12.
Згідно з пп. 1.1 п. 1 названого договору продавець зобов'язувався систематично передавати у власність покупця товар, а покупець зобов'язувався приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.
Відповідно до вимог п. 1.2 п. 1 договору № 0103-12 предметом постачання був товар - плівка ПА/ПЕ, ПЕТ.
На підтвердження виконання ТОВ «Промтрейд Корпорейшн» договору № 0103-12 позивачем суду було надано такі докази:
1) податкові накладні від 4, 14, 22 травня 2012 р. №№ 5, 27, 59; 4, 11 червня 2012 р. №№ 49, 50, 12; 1, 2 серпня 2012 р. №№ 6, 9; 3, 7 вересня 2012 р. № 2, 1, 31; 1, 8, 15 жовтня 2012 р. № 6, 37, 63; 1, 7 листопада 2012 р. № 1, 18 ;
2) видаткові накладні від 4, 14, 22 травня 2012 р.; 4, 11 червня 2012 р.; 1, 2 серпня 2012 р. 3, 7 вересня 2012 р.; 1, 8, 15 жовтня 2012 р.; 1, 7 листопада 2012 р.;
3) рахунки-фактури від 1, 6, 12, 19 березня, 2, 9, 16 квітня, 4, 14, 22 травня, 4, 11, 18 червня, 2, 12 липня, 1 серпня, 3, 7 вересня, 1, 8, 15 жовтня, 1, 7 листопада 2012 р.
Зазначені документи підписані посадовою особою ТОВ «Промтрейд Корпорейшн», завірені печаткою цього підприємства та свідчать, що ТОВ «Промтрейд Корпорейшн» було надано позивачу товари, визначені договором № 0103-12.
На підтвердження факту розрахунку за наданий ТОВ «Промтрейд Корпорейшн» товар позивачем надано копії банківських виписок, які завірені печаткою акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль».
Судом першої інстанції вірно встановлено, що на дату укладення та виконання договору № 0103-12 у розпорядженні позивача були документи на підтвердження державної реєстрації ТОВ «Промтрейд Корпорейшн», зокрема, копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
До того ж судом враховано, що перевезення товару від ТОВ «Промтрейд Корпорейшн» до позивача здійснювалося власним автомобілем директора позивача ОСОБА_5 на підставі заяви від 1 січня 2012 р., наказу від 1 січня 2012 р. № 1, договору оренди автомобіля від 3 серпня 2012 р., та на підставі товарно-транспортних накладних.
Поставлений товар було оприбутковано на складах позивача на підставі відповідних прибуткових накладних.
Колегією суддів встановлено, що поставлений від ТОВ «Тасаїр» та ТОВ «Промтрейд Корпорейшн» товар (плівку) позивачем було перероблено та реалізовано контрагентам.
На підтвердження наявності відповідного приміщення, обладнання та можливості переробки плівки позивачем надано суду:
- фінансові звіти суб'єкта малого підприємництва;
- інвентарні картки обліку основних засобів;
- висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи;
- паспорти на обладнання;
- технічні умови на вироби з комбінованих матеріалів пакувальні;
- договір оренди земельної ділянки;
- договір купівлі-продажу нежитлових приміщень;
- витяг про державну реєстрацію прав;
- технічний паспорт на громадський будинок.
В подальшому поставлений від ТОВ «Тасаїр» і ТОВ «Промтрейд Корпорейшн» товар позивачем було перероблено та реалізовано товариству з обмеженою відповідальністю «Ексіда», товариству з обмеженою відповідальністю «ТВК Агропродукт», фізичній особі-підприємцю ОСОБА_6, товариству з обмеженою відповідальністю «Петруцалек», товариству з обмеженою відповідальністю «Фуд Пак Сервіс», товариству з обмеженою відповідальністю «ІНПАК», фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4, товариству з обмеженою відповідальністю ВКП «К.І.Т. L.T.D.», товариству з обмеженою відповідальністю «Луганська торгівельно-виробнича компанія «Лис-Сервіс», приватному підприємству «Дмітрюк», товариству з обмеженою відповідальністю «Екоекспорт», товариству з обмеженою відповідальністю «ПРИМЕД», товариству з обмеженою відповідальністю «Еліт-Одеса», товариству з обмеженою відповідальністю «Світязь-2001», приватному підприємцю ОСОБА_7, товариству з обмеженою відповідальністю «Міжнародна група морепродуктів», СП «УВРК» ООО, товариству з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор», що підтверджується відповідними договорами, видатковими та податковими накладними.
На підтвердження оплати названими товариствами поставленого позивачем товару, до суду надано виписки по рахунку, завірені печаткою публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль».
Колегія суддів звертає увагу, що акт перевірки не містить доказів невідповідності наданих позивачем під час перевірки первинних документів бухгалтерського та податкового обліку приписам п.2 ст.3, ст. 4, п.1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Досліджені документи бухгалтерського та податкового обліку мають обов'язкові реквізити відповідно до нормативних документів, які регламентують порядок їх складання.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що надані позивачем первинні документи за змістом і формою є первинними документами у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять інформацію про здійснені господарські операції.
Колегія суддів звертає увагу, що судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на включення сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту. Разом з тим, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.
Враховуючи, що юридична відповідальність має індивідуальний характер, позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентом позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій.
Відомості, що є обов'язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій.
Крім того, неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції в повній мірі проаналізовано зміст правих норм, викладених у п.п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139, пп.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, пп. 201.1 статті 201 ПК України, надано належну оцінку обставинам справи, в зв'язку з чим, судова колегія підтримує висновок суду першої інстанції про протиправність оспорюваного податкового повідомлення-рішення.
Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.
За таких обставин, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління державної фіскальної служби у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлено 23.04.2015 року.
Головуючий суддя: О.М. Романчук
Судді: Я.Б.Глущенко
С.Б.Шелест
Головуючий суддя Романчук О.М
Судді: Глущенко Я.Б.
Шелест С.Б.