Справа: № 810/304/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кушнова А.О. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.
Іменем України
22 квітня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєлової Л.В.
суддів: Гром Л.М.
Міщука М.С.
при секретарі: Корінець Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 березня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Племінний Завод «АГРО-РЕГІОН» до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ТОВ «Племінний завод «АГРО-РЕГІОН» звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Бориспільської ОДПІ від 1 вересня 2014 року №0005622220 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 1076384,00 грн. на підставі акту перевірки №428/22-10-32054570 від 19 серпня 2014 року.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 13 березня 2015 року позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 березня 2015 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено норми матеріального та процесуального права.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Племінний завод «АГРО-РЕГІОН» зареєстроване як юридична особа 26 серпня 2014 року, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т., а.с. 42).
Товариство утворене в результаті перетворення Приватного акціонерного товариства «Племінний завод «АГРО-РЕГІОН» і є його правонаступником (т.1, а.с. 43).
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців основними видами економічної діяльності позивача є вирощування зернових культур, бобових культур і насіння олійних культур, допоміжна діяльність у рослинництві, після урожайна діяльність.
Згідно з довідкою Бориспільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 25 червня 2012 року №8312 позивач перебуває на податковому обліку в Бориспільській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області за №1412-04 (т.1, а.с. 55).
У період з 6 серпня 2014 року по 12 серпня 2014 року посадовою особою Бориспільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області, на підставі підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 та пунктів 79.1, 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, відповідно до наказу від 5 серпня 2014 року №549, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПрАТ «Племінний завод «АГРО-РЕГІОН» з питань підтвердження формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «АГРО-РЕГІОН Чуднів» за період з 1 лютого 2014 року по 28 лютого 2014 року.
Результати перевірки оформлені актом від 19 серпня 2014 року №428/22-10-32054570 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПрАТ «Племінний завод «АГРО-РЕГІОН» з питань, що стали предметом оскарження відповідно до поданих заперечень ПрАТ «Племінний завод «АГРО-РЕГІОН» від 4 липня 2014 року №7569/10 до акту перевірки від 1 липня 2014 року №317/22-10-32054570 (далі - акт перевірки) (т.1, а.с. 58-75).
У ході перевірки податковим органом проаналізовано акт Чуднівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області «Про результати позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «Агро-Регіон Чуднів» №66/2200/37752738 від 29 травня 2014 року.
Відповідно до вказаного акту перевірки, працівниками контролюючого органу встановлено неможливість фактичного здійснення ТОВ «Агро-Регіон Чуднів» господарських операцій через відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю основних фондів, майна, виробничих активів, трудових ресурсів, складських приміщень і транспортних засобів.
Відповідач зазначає, що надані до перевірки первинно-бухгалтерські документи позивача не свідчать про товарний характер господарських операцій у перевіряємий період.
Наведені обставини було розцінено відповідачем як доказ укладення позивачем правочинів без мети настання відповідних йому правових наслідків та як свідчення участі позивача у штучній схемі для мінімізації податкових зобов'язань та отримання необґрунтованої податкової вигоди.
Врахувавши викладене, відповідачем встановлено порушення ТОВ «Племінний завод «АГРО-РЕГІОН» пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за лютий 2014 року у розмірі 1076384,00 грн.
Не погоджуючись із висновками податкового органу, 20 серпня 2014 року позивач звернувся до Бориспільської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області із запереченням на акт від 19 серпня 2014 року №428/22-10-32054570 (т.1, а.с. 112-122). Рішенням Бориспільської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 28 серпня 2014 року висновки акту перевірки від 19 серпня 2014 року №428/22-10-32054570 залишено без змін, а заперечення позивача - без задоволення.
Акт перевірки від 19 серпня 2014 року №428/22-10-32054570 покладений Бориспільською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області в основу прийнятого податкового повідомлення-рішення від 1 вересня 2014 року №0005622220, яким ТОВ «Племінний завод «АГРО-РЕГІОН» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1076384,00 грн. (т.1, а.с. 56).
10 вересня 2014 року позивач звернувся до Головного управління Міндоходів у Київській області зі скаргою вих.№233 на податкове повідомлення-рішення Бориспільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 1 вересня 2014 року №0005622220 (т.1, а.с. 133-146).
Рішенням Головного управління ДФС у Київській області від 7 листопада 2014 року №193/10/10-36-10-01-04/947 скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін (т.1, а.с. 123-131).
17 листопада 2014 року позивач звернувся до Державної фіскальної служби України із скаргою на податкове повідомлення-рішення від 1 вересня 2014 року №0005622220 (т.1, а.с. 154-159).
Рішенням від 26 грудня 2014 року №99/6/11-11-10-01-01-04-25 Державна фіскальна служба України залишила без змін податкове повідомлення-рішення Бориспільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області, а скаргу позивача - без задоволення (т.1, а.с. 149-152).
Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про правомірність прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення, з таких підстав.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено право суб'єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у т.ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Пунктом 198.6 ст. 198 ПК визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті, є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 2 червня 2011 року визначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9. Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Первинні облікові документи можуть бути складені на паперових носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, формування податкового кредиту з ПДВ обумовлено придбанням платником податків товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності у платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.
З матеріалів справи вбачається, що 18 лютого 2014 року ТОВ «Племінний завод «АГРО-РЕГІОН» (Покупець) уклало з ТОВ «Агро-Регіон Чуднів» (Продавець) договір купівлі-продажу №18022014/1, у силу якого Покупець зобов'язувався сплатити та прийняти, а Продавець доставити та передати зернові українського походження врожаю 2013 року на умовах, встановлених договором (т.3, а.с. 3-4).
Відповідно до пункту 2.1 договору товаром є зерно кукурудзи у кількості 4049,094 тонн.
Пунктами 3.1 та 3.2 договору встановлено, що ціна товару становить 1595,00 грн. за одну тонну разом з ПДВ, загальна сума договору становить 6458304,93 грн.
Сторони домовились, що доставка товару за договором буде здійснюватись на умовах самовивезення Покупцем (пункт 4.1).
В лютому 2014 року на виконання умов договору купівлі-продажу від 18 лютого 2014 року №18022014/1 позивачу було поставлено товар, а саме: кукурудзу в загальній кількості 4049,094 тон на суму 6458304,93 грн., у тому числі ПДВ на суму 1076384,16 грн., що підтверджується видатковою накладною №20140228003 від 18 лютого 2014 року на суму 6458304,93 грн., у тому числі ПДВ 1076384,16 грн. (т.3, а.с. 14).
За фактом отримання товару ТОВ «Агро-Регіон Чуднів» була виписана податкова накладна №1 від 18 лютого 2014 року на загальну суму 6458304,93 грн., в тому числі ПДВ 1076384,16 грн. (т.3, а.с. 5).
Суми ПДВ у загальному розмірі 1076384,15 грн. за вказаною податковою накладною були включені позивачем до складу податкового кредиту лютий 2014 року, про що свідчить Додаток 5 до податкової декларації з ПДВ за вказаний звітний період (т.5, а.с.81-85).
У березні 2014 року частину товару у кількості 467 тон було повернуто постачальнику - ТОВ «Агро-регіон Чуднів», що оформлено видатковою накладною №14 від 10 березня 2014 року на загальну суму 744865,00 грн., у тому числі ПДВ 124144,17 грн. (т.3, а.с. 7).
У зв'язку із поверненням частини товару, ТОВ «Агро-Регіон Чуднів» передало позивачу розрахунок від 10 березня 2014 року №1 про коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 18 лютого 2014 року №1, відповідно до якого контрагентом позивача скориговано суму ПДВ у бік зменшення на 124144,17 грн. (т.3, а.с. 6).
Отримання позивачем зазначених податкових накладних підтверджується наявним в матеріалах справи реєстром виданих та отриманих податкових накладних за лютий 2014 року (т.5, а.с. 89-95) та за березень 2014 року (т.5, а.с. 111-116).
Оплату за поставлений товар, позивач перерахував на користь ТОВ «Агро-Регіон Чуднів» кошти на загальну суму 5713439,93 грн., у тому числі ПДВ 952239,99 грн., про що свідчать наявні у матеріалах справи копії платіжних доручень (т.5, а.с. 24-80).
Самовивезення придбаного товару відбувалось із складського приміщення загальною площею 1803,7 кв.м., що знаходиться за адресою: Житомирська область, Чуднівській район, с. Юріївка, вул. Горького, буд. 71, і є власністю Позивача, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно Серія САЕ №354011 (т.5, а.с. 129).
Товар відповідно до договорів приймався на підставі видаткової накладної та відповідно до довіреності від 18 лютого 2013 року №219, що видана на ім'я директора з продажу ТОВ «Племінний завод «АГРО-РЕГІОН» Тимошенко О.В. (т.3, а.с. 15).
Придбаний у ТОВ «Агро-Регіон Чуднів» товар відображений у книзі складського обліку зернового складу за 2014 рік (т.5, а.с. 8-19).
Придбана у ТОВ «Агро-регіон Чуднів» кукурудза набувалась з метою її подальшого експорту.
23 грудня 2013 року ТОВ «Племінний завод «АГРО-РЕГІОН» (Продавець) уклало з МАГ Коммодітіз АГ (Швейцарія) (Покупець) контракт №PCH137-FC, відповідно до умов якого Покупець зобов'язується прийняти та оплатити кукурудзу 3-го класу на кормові цілі українського походження врожаю 2013 року згідно ДСТУ 4525:2006 (т.3, а.с. 230-238).
Пунктами 3.1 та 4.1 договору передбачено, що кількість товару становить 10000 метричних тон +/- 3%, ціна товару становить 189,50 доларів США за одну метричну тонну, загальна вартість контракту становить 1895000,00 грн.
Поставка здійснюється на умовах CPT (відповідно до Інкотермс 2010) ст. Одеса-Порт-Екс., ОдЗД, Україна, вантажоотримувач ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл».
12 лютого 2014 року ТОВ «Племінний завод «АГРО-РЕГІОН» (Продавець) уклало з МАГ Коммодітіз АГ (Швейцарія) (Покупець) додаткову угоду №1 до контракту №PCH137-FC від 23 грудня 2013 року, якою сторони домовились, що поставка буде здійснюватись на умовах CPT (відповідно до Інкотермс 2010) ст. Одеса-Порт-Екс., ОдЗД, Україна, вантажоотримувач ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл» та/або ст. Жовтнева-експорт, ОдЗД, Україна, вантажоотримувач ТОВ «МСП Ніка-Тера» (т.3, а.с. 228-229).
З метою доставки вантажу до визначеного у зовнішньоекономічному договорі місця, позивачем укладені договори транспортного перевезення з ТОВ «ТД «Агромир» (договір транспортного перевезення № 01/1702-14 від 17.02.2014) (т.3, а.с.149-151) , ТОВ «Автокар-777» (договір № АК-585 перевезення вантажу від 30.08.2013) (т.3, а.с. 152-157) та ТОВ «Техно-Магістраль» (договір перевезення вантажу №0204/14 від 14.01.2014 т.4, а.с. 145-149).
Надання послуг з перевезення підтверджується наявними у матеріалах справи копіями товарно-транспортних накладних, актів надання виконаних послуг, податковими накладними та відображені у бухгалтерському обліку позивача.
Придбану у ТОВ «Агро-Регіон Чуднів» позивачем кукурудзу у загальній кількості 3582,09 тонн експортовано МАГ Коммодітіз АГ, що підтверджується вантажно-митними деклараціями №2421 від 28 лютого 2014 року, №1632 від 5 березня 2014 року, №2233 від 25 березня 2014 року, №1028 від 1 квітня 2014 року, №2092 від 20 березня 2014 року (т.3, а.с. 220-227) та звітом з продажів щодо реалізації номенклатурної групи «Кукурудза власна; Товарна кукурудза за період січень-березень 2014 року» (т.5, а.с. 232)
Всі зазначені вище документи підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити відповідно до чинного законодавства України.
Доказів того, що первинні документи підписані неуповноваженими особами відповідачем не надано.
Перевіркою не встановлено відсутність документів бухгалтерського і податкового обліку, необхідних для підтвердження задекларованих показників податкового кредиту по операціям з контрагентом, обов'язок ведення і зберігання яких покладено на позивача. Також перевіркою не встановлено порушень в оформленні наданих фінансово-господарських документів вимогам чинного законодавства.
Зміст господарських зобов'язань не суперечить вимогам національного законодавства, а складені на його виконання фінансово-господарські документи містять необхідні дані, що підтверджують факти господарських операцій та дозволяють ідентифікувати господарські операції, не містять розбіжностей і відповідають вимогам ст. 9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 201.1 ст. 201 ПК.
На момент вчинення господарських правовідносин між позивачем та контрагентом і на момент фактичного виконання даних господарських відносин, контрагент позивача, як юридична особа був внесений в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та зареєстрований платниками податку на додану вартість, тому був зобов'язаний нараховувати ПДВ та згідно з п. 201.4 ст. 201 ПК виписувати податкові накладні, які згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК є законною підставою для формування податкового кредиту.
Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов'язань може свідчити про незаконність формування податкового кредиту/витрат, однак таких обставин встановлено не було.
У інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2011 року № 1936/11/13-11 зазначено, що згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.
Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.
При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.
Відповідач не спростував належними засобами доказування дійсність господарських зобов'язань, фінансово-господарських документів та достовірність внесених у них відомостей.
5 лютого 2013 року ПрАТ «Племінний завод «АГРО-РЕГІОН» (Продавець) уклало з ТОВ «Агро-Регіон Чуднів» договір купівлі-продажу незавершеного виробництва сільськогосподарської продукції №050213/6/НЗВ (т. 4, а.с. 53-55), предметом якого є зобов'язання Продавця протягом 4 місяців з моменту підписання договору передати об'єкти незавершеного виробництва сільськогосподарської продукції врожаю 2013 року, а саме: посіви кукурудзи 1111 га, посіви пшениці 33 га, закладені в полях Продавця орієнтовно в кількості 1144 га у власність Покупцеві за плату.
Відповідно до специфікації до договору, позивач передав у власність ТОВ «Агро-Регіон Чуднів» посіви кукурудзи урожаю 2013 року на загальну суму 2644581,71 грн., у тому числі ПДВ 440763,62 грн. (т.4, а.с. 56), що підтверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №20130507024 від 7 травня 2013 року, податковою накладною від 7 травня 2013 року №188 (т.4, а.с. 50-52).
Крім того, обставини щодо купівлі-продажу незавершеного виробництва сільськогосподарської продукції, а також щодо купівлі-продажу кукурудзи за договором від 18 лютого 2014 року №18022014/1 були також предметом дослідження у справі №806/4221/14 за позовом ТОВ «Агро-регіон Чуднів» до Чуднівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 7 жовтня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року підтверджено факт реальності господарських операцій ТОВ «Агро-регіон Чуднів» з ПрАТ «Племінний завод Агро-Регіон».
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що отримання податковим органом акту перевірки, в якому викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, оскільки акт перевірки не має преюдиційного значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджує обставини господарської діяльності платника податків.
З акта перевірки позивача вбачається, що податковим органом факт виконання спірного договору купівлі-продажу не перевірявся, надані позивачем фінансово-господарські документи досліджені не були, а висновки про нікчемність (безтоварність) господарських операцій позивача базуються лише на підставі акту перевірки ДПІ у Чуднівському районі Житомирської області, що не є належним доказом у справі.
Висновок відповідача про неможливість виконання контрагентом позивача спірного договору купівлі-продажу є формальним, оскільки ґрунтується не на первинних документах та результатах співставлення даних бухгалтерського і податкового обліку, а на обставинах, які не мають безпосереднього значення для формування податкових зобов'язань та податкового кредиту.
Позивачем виконано усі необхідні умови, передбачені податковим законодавством, які надають йому правові підстави для нарахування податкового кредиту, а висновки податкового органу про вчинення платником податків порушень податкового законодавства, щодо неправомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаєморозрахунках з вказаним контрагентом за період, що перевірявся, є необґрунтованими та суперечать матеріалам справи.
За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо неправомірності прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятого ним рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Київського окружного адміністративного суду від 13 березня 2015 року ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 березня 2015 року - залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 березня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвалу може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів піс ля набрання ухвалою законної сили.
Ухвалу складено в повному обсязі - 23.04.2015 р.
Головуючий суддя Л.В. Бєлова
Судді: Л.М. Гром
М.С. Міщук
Головуючий суддя Бєлова Л.В.
Судді: Міщук М.С.
Гром Л.М.