Справа: № 826/9227/14 Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А. Суддя-доповідач: Собків Я.М.
Іменем України
17 березня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді: Собківа Я.М.,
суддів: Борисюк Л.П., Петрика І.Й.,
при секретарі: Присяжній Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у Шевченівському районі м. Києва, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві про стягнення коштів у сумі 14551,30 грн.,-
Позивач ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Києва, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві, в якому просив стягнути з відповідача сплачену ним суму збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при придбанні квартири у розмірі 14551,30 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 вересня 2014 року адміністративний позов задоволено частково.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 кошти в сумі 14551,30 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні заявлених позивачем вимог.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 26 грудня 2013 року між ТОВ "Компанія з управління активами "Вал-прим" (Продавець), що діє від свого імені та за рахунок активів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Комфорт таун", та гр. ОСОБА_3 (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу квартири №2-100, за умовами якого позивач придбав квартиру АДРЕСА_1 за купівельною ціною 1 455 129,81 грн. Договір зареєстровано в державному реєстрі за №4682 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Магомедовою М.Г.
Згідно з поясненнями позивача і наявним у справі копіями заяви від 26.12.2013 до ПАТ "Альфа-Банк" на довірче списання коштів і меморіального ордеру від 26.12.2013 №МАВ45474, ОСОБА_3 було сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 % в сумі 14551,30 грн. з операції придбання нерухомого майна, яке позивачем було придбане вперше.
14 квітня 2014 року позивач звернувся із заявою до Управління Пенсійного фонду України у Шевченівському районі м. Києва, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві та Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва, в якій просив повернути суму сплаченого ним збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 14551,30 грн., додавши до заяви копію меморіального ордеру.
Листом Управління Пенсійного фонду України у Шевченівському районі м. Києва від 27.05.2014 №7915/03 позивача було повідомлено про відсутність законних підстав для повернення йому суми сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 14551,30 грн. у зв'язку з ненадання останнім доказів придбання житла вперше.
Вказане стало підставою для звернення позивача до суду з вказаним позовом.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.
Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Згідно з п. 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року № 1740, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Підпунктом 7 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року №460/2011, передбачено, що Казначейство України здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Оскільки судом першої інстанції встановлено, що житло за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 26 грудня 2013 року позивачем було придбане вперше, то суд дійшов правомірного висновку про задоволення вимог даного позову в частині стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 суми коштів в розмірі 14551,30 грн. в якості помилково сплаченого позивачем збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 08 жовтня 2013 року у справі № К/800/12638/13.
Таким чином, апелянтом не було надано доказів на підтвердження заявлених ним вимог, а тому доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення суду першої інстанції ґрунтується на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень матеріального і процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Києва - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 вересня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк І.Й. Петрик
Головуючий суддя Собків Я.М.
Судді: Борисюк Л.П.
Петрик І.Й.