23 квітня 2015 рокусправа № 808/1118/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.
суддів: Мельника В.В. Юхименка О.В.
за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В.,
позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3,ОСОБА_1
на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 02 березня 2015 року у справі № 808/1118/15 за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Запорізької міської ради про визнання неправомірними дій, -
26.02.2015 р. ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 звернулись до суду першої інстанції із адміністративним позовом до Виконавчого комітету Запорізької міської ради, в якому просили:
- визнати рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради Запорізької міської ради № 25 від 29.01.2009 "Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг" невідповідним законодавству та скасувати його.
- визнати рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради Запорізької міської ради № 25 від 29.01.2009 "Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг" дискримінаційним.
- зобов'язати виконавчий орган Запорізької міської ради - виконавчий комітет Запорізької міської ради негайно прийняти розпорядження про визначення виконавців житлово-комунальних послуг для мешканців багатоквартирних будинків згідно з Порядком, затвердженим Наказом Держжитлокомунгоспу України 25.04.2005 № 60 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.05.2005 за № 541/10281.
- зобов'язати виконавчий комітет Запорізької міської ради забезпечити дотримання балансоутримувачами житлового фонду м. Запоріжжя вимог ст. 29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" щодо укладення зі споживачами - мешканцями багатоквартирних будинків Типових договорів про надання житлово-комунальних послуг, затверджених постановами Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005 та №529 від 20.05.2009.
- зупинити дію оскаржуваного рішення з дати звернення позивача до суду на підставі вимог абзацу 2 ст. 144 Конституції України. (а.с.3-15)
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 02 березня 2015 року адміністративний позов ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Запорізької міської ради про визнання неправомірними дій було повернуто, оскільки він не підсудний цьому адміністративному суду.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їх представник ОСОБА_1 подали на нього апеляційну скаргу, в якій просили скасувати ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 02 березня 2015 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилалися на те, що дані правовідносини є публічно-правовими і мають розглядатися за правилами адміністративного судочинства. Фактично доводи апеляційної скарги зводяться до обґрунтування правомірності звернення позивачів до суду саме в порядку адміністративного судочинства. При цьому в додаткових поясненнях до апеляційної скарги зазначали, що зверталися з аналогічним адміністративним позовом до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, ухвалою якого від 20.03.2015 року було залишено без розгляду їх адміністративний позов з мотивів пропуску строків позовної давності. Дана ухвала оскаржена ними до апеляційного суду та іще не розглянута по суті. З огляду на вказане, вважають, що їх було позбавлено права на справедливий суд та ефективний спосіб правового захисту. Просили розглядати справу без їх участі. (а.с.19-24,59-62)
Заперечень на апеляційну скаргу іншими сторонами до суду не направлялися.
У судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 вимоги апеляційної скарги підтримала та просила її задовольнити із підстав, у ній зазначених.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Повертаючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що справа за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Запорізької міської ради про визнання неправомірними дій не підсудна Запорізькому окружному адміністративному суду, оскільки, відповідно до приписів ст.. 18 КАС України, спори за участю органів місцевого самоврядування мають розглядатися місцевими загальними судами як адміністративними.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та із суті заявленого позову, предметом даного спору є незгода позивача з рішеннями Відповідача - Виконавчого комітету Запорізької міської ради щодо прийняття рішення № 25 від 29.01.2009 "Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг"та зобов'язання Відповідача вчинити певні дії, а саме - прийняття розпорядження про визначення виконавців житлово-комунальних послуг для мешканців багатоквартирних будинків та забезпечити дотримання балансоутримувачами житлового фонду м. Запоріжжя вимог ст. 29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" щодо укладення зі споживачами - мешканцями багатоквартирних будинків Типових договорів про надання житлово-комунальних послуг, затверджених постановами Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005 та №529 від 20.05.2009.
Відповідно до частини 1 статті 18 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам, зокрема, підсудні: 1) адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.
Відповідно до ч.1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Таким чином, за правилами предметної підсудності дана справа має розглядатися саме місцевим загальним судом як адміністративним, що вірно було встановлено судом першої інстанції.
Посилання заявника апеляційної інстанції на те, що ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.03.2015 р. було залишено без розгляду їх адміністративний позов ( ухвала не набрала законної сили), в той час як саме за рекомендаціями, викладеними в оскаржуваній ухвалі, Позивачі звернулись до вказаного суду, у зв'язку з чим їх було позбавлено права на доступ до правосуддя, визнаються колегією суддів безпідставними, оскільки Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя адміністративний позов було залишено без розгляду з підстав пропуску строку на звернення до суду, а не з підстав непідсудності вказаного позову місцевому загальному суду як адміністративному.
При цьому колегія суддів зазначає, що вказана ухвала Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.03.2015 р. не набрала законної сили (ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду апеляційна скарга залишено без руху) , що підтвердила у судовому засіданні і ОСОБА_1
У межах апеляційної скарги підстави для скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції відсутні.
Керуючись п.1 ч.1 ст.199, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 02 березня 2015 року у справі № 808/1118/15 - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст..212 КАС України.
Повний текст ухвали складено 24 квітня 2015 року.
Головуючий: Л.М. Нагорна
Суддя: В.В. Мельник
Суддя: О.В. Юхименко