17 лютого 2015 рокусправа № 401/3256/14-а(2-а/401/118/14)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.
суддів: Дадим Ю.М. Уханенка С.А.
за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,
за участю:
позивача: ОСОБА_1,
представника позивача: ОСОБА_2,
представника відповідача: Купрієнко С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції зі Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області у місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05.11.2014 року у справі № 401/3256/14-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Світловодську та Світловодському районі Кіровоградської області про визнання незаконними та скасування наказів про дисциплінарні стягнення, -
Ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05.11.2014 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Світловодську та Світловодському районі Кіровоградської області про визнання незаконними та скасування наказів про дисциплінарні стягнення - було залишено без розгляду.
Не погодившись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05.11.2014 року скасувати та прийняти судове рішення, яким направити справу № 401/3256/14-а до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Також, заявник апеляційної скарги зазначив, що ним був пропущений строк на подання адміністративного позову з поважних причин, а саме, у зв'язку з подання адміністративного позову в порядку неналежної юрисдикції.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила:
- визнати незаконним та скасувати п.3 Наказу №50 від 04.04.2014 року «Про усунення порушень вимог чинного законодавства та притягнення до відповідальності ОСОБА_1;
- визнати незаконним та скасувати наказ «Про преміювання працівників за підсумками роботи за березень місяць 2014 року» в частині, що стосується ОСОБА_1»;
- визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Світловодську та Світловодському районі Кіровоградської області, щодо зняття премії з ОСОБА_1 з березня 2014 року і по теперішній час та зобов'язати здійснити нарахування та виплату вказаної премії;
Ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18.07.2014 року провадження у справі було відкрито та ухвалою від 31.07.2014 року призначено справу до судового розгляду.
Проте, ухвалою від 05.11.2014 року адміністративний позов ОСОБА_1 був залишений без розгляду.
Залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку позивачем був пропущений місячний строк на подання адміністративного позову без поважних на те причин.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з зазначеною позицією суду першої інстанції з огляду на наступне.
Положеннями ч.1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до ч.3 ст.99 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Приписами ст.101 КАС України встановлено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Згідно зі ст.100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Приписами ч.1 ст.103 КАС України встановлено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що строки у справах, які пов'язані з прийняттям громадян на публічну службу, її проходженням та звільненням встановлюються у розмірі одного місяця з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав та інтересів. При цьому, у разі пропущення строків на подання адмнітсратвиного позову та відсутності поважних підстав для їх відновлення, суд залишає адміністративний позов без розгляду.
Як вбачається з матеріалів справа, 04.04.2014 року Відповідачем був прийнятий наказ про преміювання працівників управління, яким за перевищення службових повноважень та службове підроблення, вчинене не з метою одержання неправомірної вигоди та без корисливих мотивів, депремійовано за підсумками роботи у березні 2014 року ОСОБА_1.
Крім того, 04.04.2014 року Відповідачем був винесений Наказ «Про усунення порушень вимог чинного законодавства та притягнення до відповідальності ОСОБА_1.», яким за перевищення службових повноважень та службове підроблення, вчинене не з метою одержання неправомірної вимоги та без корисливих мотивів, притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану ОСОБА_1.
Як свідчать матеріали справи, з наказом про преміювання працівників управління Позивач була ознайомлена 04.04.2014 року, а з наказом про «Про усунення порушень вимог чинного законодавства та притягнення до відповідальності ОСОБА_1.» Позивач була ознайомлена 08.04.2014 року.
Отже, місячний строк на подання адміністративного позову на наказ від 04.04.2014 року «Про преміювання працівників Управління» почав обраховуватися 05.04.2014 року та закінчувався 04.05.2014 року, а строк на подання позову на наказ від 04.04.2014 року Про усунення порушень вимог чинного законодавства та притягнення до відповідальності ОСОБА_1.» почав обраховуватися 09.04.2014 року та закінчувався відповідно 08.05.2014 року.
При цьому, внаслідок помилкового застосування положень ст.233 КЗпП України, яким встановлений тримісячний строк на звернення до суду з позовом про вирішення трудового спору, 03.07.2014 року Позивач звернулася до суду в порядку цивільного судочинства.
Так, ухвалою Світловолського міськрайонного суду Кіровоградської області від 04.07.2014 року, яка була отримана Позивачем 16.07.2014 року, їй було відмовлено у відкритті провадження по справі та роз'яснено про необхідність розгляду даного спору в порядку адміністративного судочинства.
В порядку адміністративного судочинства Позивач звернулася 17.07.2014 року.
Але, при дослідженні матеріалів даної справи, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність залишення адміністративного позову без розгляду у зв'язку з пропущенням строку звернення до суду.
При цьому, положеннями п.1 ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Так, суд апеляційної інстанції зазначає, що непередбачуваність приписів чинного законодавства та можливість їх неоднакового тлумачення, не може бути підставою для обмеження права особи на звернення до суду.
В даному випадку, Позивачем були пропущені строки на звернення до суду у зв'язку з помилковим застосуванням приписів ст.233 КЗпП України, які регулюють схожі відносини у трудовій сфері.
Зазначені обставини, на думку суду апеляційної інстанції свідчать про поважність причин пропуску Позивачем строку на подання адміністративного позову до суду, що в свою чергу свідчить про можливість їх поновлення.
В свою чергу, суд першої інстанції при залишенні адміністративного позову без розгляду не звернув уваги на клопотання Позивача про поновлення пропущеного строку на подання адміністративного позову з поважних причин, не розглянув його та не надав належну оцінку, чим в свою чергу порушив приписи процесуального законодваства.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана ухвала Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05.11.2014 року була прийнята з порушенням норм процесуального права, що свідчить про необхідність її скасування.
На підставі наведеного, керуючись, ч.3 ст.160, ст. 196, ст. 198, ст. 202, ст. 205, ст. 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05.11.2014 року у справі № 401/3256/14-а - скасувати.
Матеріали справи № 401/3256/14-а направити до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області для продовження розгляду справи.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.О. Круговий
Суддя: Ю.М. Дадим
Суддя: С.А. Уханенко