09 жовтня 2014 рокусправа № 2а-0870/8137/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Проценко О.А.
суддів: Дурасової Ю.В. Туркіної Л.П.
за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного нотаріуса Чернігівського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_1
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19.12.2011р. у справі № 2а-0870/8137/11
за позовом Приватного нотаріуса Чернігівського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_1
до Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів
про скасування податкового повідомлення - рішення,
Приватний нотаріус Чернігівського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулася до адміністративного суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень, просила визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів (далі по тексту - відповідач, Пологівська ОДПІ, податковий орган) №0000141702/0 від 31.08.2011р. на суму 20963,45грн., з яких: основний платіж - 16770,75грн., штрафні санкції - 4192,70грн., та пеня у сумі 4015,86грн.
На обґрунтування позовних вимог позивач стверджує про неправомірність донарахування йому податкового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників на загальну суму 20963 грн. 45 коп.
Постановою суду першої інстанції в задоволенні позову відмовлено. При цьому суд зазначив, що висновок податкового органу обґрунтований, донарахування податку з доходів найманих працівників на загальну суму 16770 грн. 75 коп. правомірне, оскільки правочини, укладені між позивачем та СПД-ФО ОСОБА_2 і СПД-ФО ОСОБА_3 за своєю суттю, змістом та предметом не є цивільно-правовими, а фактично наймані позивачем особи перебували з ним у трудових відносинах.
Не погодившись з висновками суду першої інстанції, позивач оскаржує постанову суду в апеляційному порядку. Апелянт вважає судове рішення незаконним, просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги та визнати недійсним і скасувати податкове повідомлення-рішення №0000141702/0 від 31.08.2011р. На обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що приймаючи постанову, суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального та процесуального права. Апелянт зазначила, що ним укладені не трудові договори, а договір про надання друкарських послуг; що факт надання зазначених послуг підтверджується актами виконаних робіт, а відтак зазначені відносини не підпадають під ознаку трудових, у зв'язку з чим у позивача відсутній обов'язок щодо сплати податку з доходів найманих працівників.
У зв'язку з реорганізацією в органах податкової служби згідно з наказом Державної податкової служби України від 26.03.2012р. №234, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №229 від 20.03.2013р. «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів», на підставі ст.55 КАС України здійснено заміну Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області її правонаступником - Пологівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.
Як свідчать матеріали справи, на підставі направлення від 02.08.2011 р. № 416, виданого відповідачем, згідно з ст.20 розділу І, ст.75, підпункту 78.1.4 ст. 78. 82 глави 8 розділу II Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI та у зв'язку з виявленими недостовірностями даних, що містяться у поданих деклараціях про доходи за 2008 - 2010 роки та податкових розрахунках за формою 1-ДФ, яка передбачена законом згідно з підпунктом 78.1.4 ст.78 глави 8 розділу II Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року, податковим органом проведена позапланова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності позивача з питань дотримання останнім вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 31.12.2010 (а.с.44-45).
За результатами перевірки складено акт № 294/1702/287871145 від 17.08.2011р., який підписаний без заперечень (а.с.7-17).
На підставі акту перевірки від 17.08.2011р. №294/1702/НОМЕР_1 податковим органом 31 серпня 2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000141702, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок з доходів найманих працівників на загальну суму 20963 грн. 45 коп., у т.ч. за основним платежем 16770 грн. 75 коп., а також застосовано штрафні санкції в розмірі 4192 грн. 70 коп. (а.с.6).
Висновки податкового органу пов'язані з наступними обставинами, встановленими судом:
- 03.01.2008р. між приватним позивачем та приватним підприємцем ОСОБА_2 укладено договір про надання послуг, пов'язаних зі здійсненням друкарських послуг, а саме: формування комп'ютерної бази даних зразків нотаріально оформлених документів; формування архіву нотаріальних документів по номенклатурі; формування документів у справи (наряди); нумерація аркушів; складання описів справ; формування нарядів та їх зшивання; обклейка: ведення книг; складання та друк документів. За результатами наданих послуг між сторонами підписано Акти виконаних робіт, а саме: від 31.01.2008, від 29.02.2008, від 31.03.2008, від 30.04.2008, від 30.05.2008, від 13.06.2008, від 30.07.2008, від 29.08.2008, від 29.09.2008, від 17.10.2008 (а.с.61-66);
- 01.02.2009р. між позивачем та приватним підприємцем ОСОБА_3 укладено договір про надання послуг, пов'язаних зі здійсненням друкарських послуг, а саме: формування комп'ютерної бази даних зразків нотаріально оформлених документів; формування архіву нотаріальних документів по номенклатурі; формування документів у справи (наряди); нумерація аркушів; складання описів справ; формування нарядів та їх зшивання; обклейка: ведення книг; складання та друк документів. За результатами наданих послуг між сторонами підписано Акти виконаних робіт, а саме: №1 від 27.02.2009, №3 від 25.03.2009, №4 від 29.04.2009, №5 від 30.05.2009, №6 від 30.06.2009, №7 від 28.07.2009, №8 від 31.08.2009, №9 від 29.09.2009, б/н від 30.10.2009, б/н від 27.11.2009, б/н від 26.12.2009;
-12.01.2010р. між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 укладено договір про надання послуг, пов'язаних зі здійсненням друкарських послуг, а саме: формування комп'ютерної бази даних зразків нотаріально оформлених документів; формування архіву нотаріальних документів по номенклатурі; формування документів у справи (наряди); нумерація аркушів; складання описів справ; формування нарядів та їх зшивання; обклейка: ведення книг; складання та друк документів. За результатами наданих послуг між сторонами підписано Акти виконаних робіт, а саме: №1 від 31.01.2010, №2 від 26.02.2010, №3 від 31.03.2010, №4 від 30.04.2010, №5 від 31.05.2010, №6 від 30.06.2010, №7 від 31.07.2010, №8 від 31.08.2010, №9 від 30.09.2010, №10 від 29.10.2010, 311 від 30.11.2010, №12 від 30.12.2010 (а.с.47-60).
Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.
Порядок документування нотаріальної діяльності та зберігання архіву і порядок організації роботи з документами в державних нотаріальних конторах (далі - контора), державних нотаріальних архівах (далі - архів), приватними нотаріусами визначається Правилами ведення нотаріального діловодства, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 31.12.2008 № 2368/5, що був чинний в періоді, що перевірявся (далі Порядок).
Відповідно до пп. 2.2.2 п.2.2 розділу ІІ Порядку приватний нотаріус веде загальне діловодство відповідно до чинного законодавства. Ведення загального діловодства може бути покладено приватним нотаріусом на особу, яка перебуває з ним у трудових відносинах.
Згідно з п.3.6 Розділу ІІІ Порядку відповідальність за організацію і ведення нотаріального діловодства та збереження документів при здійсненні приватним нотаріусом нотаріальної діяльності, у тому числі володіння, користування реєстрами, книгами обліку, журналами, в яких реєструються нотаріальні документи та документи, на підставі яких вчинені нотаріальні дії, та їх ведення, а також за нотаріальні документи, що знаходяться у його провадженні, покладається на самого нотаріуса.
Пунктом 3.7 розділу ІІІ Порядку встановлено, що ведення нотаріального діловодства може бути покладено приватним нотаріусом на особу, яка перебуває з ним у трудових відносинах.
Щодо твердження позивача про те, що його відносини з вищевказаними особами мають характер господарських операцій, слід зазначити:
За визначенням статті 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Тобто визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Відповідно до статті 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Як свідчать матеріали справи, податковим органом встановлено, що функції, які виконували секретарі-друкарі відповідають функціям, які вони виконували як приватні підприємці, та секретарі, які надавали друкарські та пов'язані з ними послуги є найманими особами у межах свої підприємницької діяльності. При цьому вигоди від виконання таких трудових функцій одержував позивач.
За виконані роботи робітники позивача отримували дохід без утримання податку з доходів фізичних осіб, чим порушено п.1.3, п.1.8, п.1.17 ст.1, пп.4.2.1 п.4.2 ст.4, п.7.1 ст.7, пп.8.1.1 п.8.1 ст.8 та п.17.2 ст.17, п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», у результаті чого не нараховано та не сплачено податку з доходів найманих працівників у періоді, що перевірявся, на загальну суму 16770 грн. 75 коп.
Згідно з п.1.8. ст. 1 Закону України від 22.05.03 №889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» наймана особа - фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію виключно за дорученням або наказом працедавця згідно з умовами укладеного з ним трудового договору (контракту) відповідно до закону. При цьому усі вигоди від виконання такої трудової функції (крім заробітної плати такої найманої особи, інших виплат чи винагород на її користь, передбачених законодавством), а також усі ризики, пов'язані з таким виконанням або невиконанням, отримуються (несуться) працедавцем.
Відповідно до п.1.17. ст.1 Закону України від 22.05.03 №889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» працедавець - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво) або фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності (включаючи самозайнятих осіб), яка укладає трудові договори (контракти) з найманими особами та несе обов'язки із сплати їм заробітної плати, а також нарахування, утримання та сплати цього податку до бюджету, нарахувань на фонд оплати праці, інші обов'язки, передбачені законами.
Згідно з пп.4.2.1 п.4.2 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003р. №889-ІV до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.
Крім того, за нормами пп.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.
З аналізу вищезазначених нормативних актів та матеріалів справи вбачається, що доводи позивача стосовно визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення не є обґрунтованими.
Отже, на підставі акту перевірки відповідачем прийнято обґрунтоване рішення щодо донарахування позивачу податкового зобов'язання по податку з доходів найманих працівників, у тому числі штрафні санкції.
Висновки суду першої інстанції відповідають матеріалам справи. Судове рішення прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається. Апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, постанову суду -без змін.
Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Апеляційну скаргу Приватного нотаріуса Чернігівського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19.12.2011р. у справі № 2а-0870/8137/11 залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19.12.2011р. у справі № 2а-0870/8137/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.254 КАС України та може бути оскаржена згідно зі ст.212 КАС України.
Головуючий: О.А. Проценко
Суддя: Ю.В. Дурасова
Суддя: Л.П. Туркіна