15 жовтня 2014 рокусправа № 0811/1155/2012(2а/0811/32/2012)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Проценко О.А.
суддів: Дурасової Ю.В. Туркіної Л.П.
за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Кам'янсько-Дніпровського районного управління юстиції Запорізької області
на постанову Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 07.05.2012р. у справі № 0811/1155/2012(2а/0811/32/2012)
за позовом ОСОБА_1
до Відділу державної виконавчої служби Кам'янсько-Дніпровського районного управління юстиції Запорізької області
про визнання протиправними дій,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулася до суду з позовом про визнання протиправними дій Відділу державної виконавчої служби Кам'янсько-Дніпровського районного управління юстиції Запорізької області (далі по тексту - відповідач) щодо не направлення позивачу постанови від 27.12.11р. рекомендованим листом з повідомленням про вручення та приховування від позивача на 90 днів постанови, що стало причиною пропуску 10-денного терміну на оскарження постанови в суді. Позивач просила про:
- визнання протиправними дій відповідача, який порушив вимоги ст.83 Закону України «Про виконавче провадження» та не проконтролював своєчасність, правильністю і повнотою виконання рішення суду по виконавчому листу №2а-244 від 01.04.2011р.;
- скасування постанови від 27.12.2011р. по виконавчому провадженню №25822018 відповідача як протиправної та зобов'язання відповідача відновити провадження;
- зобов'язання відповідача подати звіт суду про виконання постанови суду та виконавчого листа №2а-244 від 01.04.2011р.
На обґрунтування позовних вимог зазначалось, що відповідач порушив вимоги Закону України «Про виконавче провадження», таким чином порушив право позивача щодо строку звернення до адміністративного суду та виконавчого провадження.
Постановою суду першої інстанції позов задоволено частково. Визнано протиправними дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Кам'янсько-Дніпровського районного управління юстиції щодо ненаправлення на адресу ОСОБА_1 копії постанови про закриття виконавчого провадженим від 27.1.2.2011 року по виконавчому документу - постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду про визнання неправомірними дій начальника Держкомзему у Кам'янсько-Дніпровському районі щодо відмови у здійсненні відмітки про реєстрацію права власності та зобов'язання начальника Держкомзему у Кам'янсько-Дніпровському районі здійснити відмітки про перехід права власності па земельну ділянку ОСОБА_1; скасувано постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Кам'янсько-Дніпровського районного управління юстиції про закриття виконавчого провадження від 27.12.2011 року по виконавчому документу - постанові Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду про визнання дій начальника Держкомзему у Кам'янсько-Дніпровському районі щодо відмови у здійсненні відмітки про реєстрацію права власності неправомірними та зобов'язання начальника Держкомзему у Кам'янсько-Дніпровському районі здійснити відмітки про перехід права власності па земельну ділянку ОСОБА_1, в іншій частині позовних вимог відмовлено.
При цьому суд зазначив, що відповідачем безпідставно закрито виконавчого провадження, оскільки постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду було визнано неправомірними дії начальника Держкомзему у Кам'янсько-Дніпровському районі та зобов'язано начальника Держкомзему у Кам'янсько-Дніпровському районі здійсни відповідні дії, проте не особисто ОСОБА_2 чи ОСОБА_3 Крім того суд зауважив, що копія постанови відповідача не була доведена позивачу, чим порушено його права.
Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач оскаржує постанову суду в апеляційному порядку. Апелянт просить скасувати судове рішення та прийняти нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позову. На обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що приймаючи постанову, суд першої інстанції не встановив та не дослідив належним чином фактичні обставини, невірно застосував норми матеріального та процесуального права.
Позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, судове рішення вважає законним та обґрунтованим.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.
Як встановлено судом згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії І1І-ЗП №002448, виданим 21.06.2002 року Кам'янсько-Дніпровською міською радою Запорізької області,ОСОБА_7 передано у приватну власність для ведення особистого підсобного господарства, земельну ділянку площею 0,15 га, розташован по АДРЕСА_1 (а.с.27-28). Зазначену земельну ділянку на підставі договору дарування серії ВАВ № 920489 від 13.12.2002 року, посвідченого державним нотаріусом Кам'янсько-Дніпровської держаної нотаріальної контори Чайка Т.П., ОСОБА_6 від імені ОСОБА_4 подарував ОСОБА_1 (а.с. 29).
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2010р. у справі №2а-244/10 задоволено частково позов ОСОБА_1 до начальника відділу Держкомзему у Кам'янсько-Дніпровському районі. Визнані неправомірними дії начальника відділу Держкомзему у Кам'янсько-Дніпровському районі щодо відмови у здійсненні відмітки про реєстрацію права власності та зобов'язано начальника Держкомзему у Кам'янсько-Дніпровському районі здійсни відмітки про перехід права власності на земельну ділянку ОСОБА_1 (а.с.54).
Як свідчать матеріали справи, що розглядається, 13.04.2011 року державним виконавцем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню вищезазначеного судового рішення, постанова про відкриття провадження була направлена позивачеві 13.04.2011р. (а.с. 14-15).
08.06.2011 року відповідач приймає постанову про закінчення виконавчого провадження по вищевказаній постанові суду. Згідно супровідного листа цю постанову направлено на адресу позивача у справі ише в червні 2011 р. (а.с 33-34).
Матеріали справи також підтверджують, що в жовтні 2011 року відповідачем було відновлено виконавче провадження (а.с. 35), а 27.12.2011 року останнім винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (а.с. 48).
Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються податковими органами, банками та іншими фінансовими установами. Рішення зазначених органів можуть виконуватися відповідно до закону також іншими органами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами.
Згідно з ч.1,2 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
За приписами ч.1-5 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Виконавчий документ, виданий на підставі рішення, яким надано відстрочку виконання, приймається державним виконавцем до виконання після закінчення строку відстрочки в межах строку, встановленого для його пред'явлення.
У разі відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, забезпечення позовних вимог або якщо рішення підлягає негайному виконанню строк, встановлений частиною другою цієї статті, не надається.
Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
Відповідно до п.1,4,8,9 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду; скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом; повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ.
Згідно з ч.3 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
За вимогами ч.1-5 ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження» контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби.
При цьому начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або державний виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні державним виконавцем, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.
Керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених частинами другою і третьою цієї статті.
Постанови, зазначені в частинах другій - четвертій цієї статті, можуть, бути оскаржені в десятиденний строк з дня їх винесення у порядку, встановленому цим Законом.
З урахуванням вищевказаного, суд першої інстанції вірно визначився, що відповідач безпідставно закрив виконавче провадження, оскільки відповідачем не надано до суду доказів виконання рішення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2010р. за позовом ОСОБА_1 до начальника відділу Держкомзему у Кам'янсько-Дніпровському районі.
За встановлених обставин, висновки суду першої інстанції обґрунтовані. Судове рішення прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається. Апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін
Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Кам'янсько-Дніпровського районного управління юстиції Запорізької області на постанову Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 07.05.2012р. у справі № 0811/1155/2012(2а/0811/32/2012) залишити без задоволення.
Постанову Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 07.05.2012р. у справі № 0811/1155/2012(2а/0811/32/2012) залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.254 КАС України та може бути оскаржена згідно зі ст.212 КАС України.
Головуючий: О.А. Проценко
Суддя: Ю.В. Дурасова
Суддя: Л.П. Туркіна