"16" квітня 2015 р.Справа № 916/3592/14
За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі філії "ІНФОКСВОДОКАНАЛ"
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт"
про стягнення 7 781,16 грн.
Суддя Цісельський О.В.
Представники сторін:
Від позивача: Угненко І.А. (за довіреністю)
Від відповідача: Саєнко К.Н. (за довіреністю)
Суть спору: позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі філії "ІНФОКСВОДОКАНАЛ", звернувся до господарського суду Одеської області з позовної заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт" 9 781,16 грн. заборгованості.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.09.2014р. позовну заяву (вх.№3592/14) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно №916/3592/14 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.
Клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №916/3592/14 судом задоволено, у зв'язку з чим, провадження у справі №916/3592/14 ухвалою суду було зупинено до завершення розгляду господарським судом Одеської області справи №916/2935/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт" до товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити дії.
23.02.2015р. на адресу господарського суду Одеської області надійшло клопотання позивача (вх.№2-974/15) про поновлення провадження у справі №916/3592/14.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.03.2015р. провадження у справі №916/3592/14 було поновлено.
Письмове клопотання представника відповідача про продовження строку розгляду справи (вх.№2-1887/15 від 09.04.2015р.) судом задоволено, у зв'язку з чим строк розгляду справи було продовжено до 25.04.2015р.
В судовому засіданні 09.04.2015р. представник відповідача надав суду копію платіжного доручення №198 від 18.08.2015р. на суму 2 000,00 грн., яким відповідачем було сплачено 2 000,00 грн. боргу, у зв'язку з чим провадження в частині стягнення 2 000,00 грн. ухвалою суду від 09.04.2015р. було припинено.
09.04.2015р. відповідач звернувся до суду із заявою про розстрочку виконання рішення суду (вх.№9285/15), яка судом було врахована при прийнятті рішення.
Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача заявлені позовні вимоги визнає та просить надати розстрочки виконання рішення суду.
В процесі розгляду справи учасниками процесу були надані додаткові докази, які оглянуті судом та залучені до матеріалів справи.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані сторонами докази, суд встановив:
18 липня 2002р. між комунальним підприємством "Одесводоканал" (Водоканал) та товариством з обмеженою відповідальністю "Стандарт" (Абонент) було укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення №6559/3, згідно умов п.п.1.1. якого, вбачається, що Водоканал надає послуги по постачанню питної води (надалі води) на об'єкти Абонента та прийманню стічних вод, що скидаються Абонентом в систему комунальної у відповідності з дислокацією об'єктів (Додаток №1).
Послуги з постачання води здійснюються:
а) в межах встановлених об'ємів (лімітів) 63,8 м3/міс.
б) в межах нормативів якості за ДСТУ-2874-82 "Водна питна".
Послуги з приймання стоків здійснюються:
а) в межах установлених об'ємів (лімітів) 63,8 м3/міс.
б) в межах показників якості, встановлених для Споживача Правилами приймання стічних вод.
Абонент своєчасно сплачує надані йому послуги водопостачання та водовідведення, експлуатує водопроводні та каналізаційні мережі, прилади та пристрої на них у відповідності із Правилами, що перелічені в п.2.1. цього Договору та діючим законодавством.
У відповідності до п.3.2 Договору оплата послуг водопостачання та водовідведення проводиться щомісячно до 20 числа місяця наступного за розрахунковим, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Водоканалу.
Як вбачається зі змісту п.5.3. Договору Договір укладений строком на п'ять років та діє з 18.07.2002р. до 18.07.2007р. Договір вважається продовженим на наступні 5 років, якщо до закінчення місяця після закінчення строку його дії жодна із сторін не заявить про припинення його дії.
Згідно з рішенням сесії Одеської міської ради від 17.12.2003 № 2038-XXIV та договором оренди цілісного майнового комплексу назване комунальне підприємство реорганізовано шляхом приєднання до Товариства, яке є правонаступником усіх прав і зобов'язань названого підприємства. Для здійснення господарсько-виробничої діяльності з експлуатації цілісного майнового комплексу водопровідно-каналізаційного господарства було створено філію "ІНФОКСВОДОКАНАЛ", що діє на підставі положення про філію.
Додатковими угодами від 25.06.2012р. та №598-11-04 сторони погодили внесення змін до вищенаведеного договору.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що під час проведення перевірки представниками позивача було встановлено невідповідність стічної води діючим допустимим величинам концентрації речовин у стічних водах, у зв'язку з чим відповідно до п.п.4.9., 4.10 Правил приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м. Одеси, затверджених рішенням виконкому Одеської міської ради від 14.06.2007р. № 632, відповідачем була розрахована сума боргу за скид позивачем стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій, яка складає 9 781,16 грн.
30.05.2014 р. на адресу відповідача надійшов лист від позивача № 2024-10, відповідно до якого відповідача було зобов'язано здійснити оплату на суму 9781,16грн. за скид ненормативно-очищених стічних вод в міську каналізацію.
Однак, відповідачем оплата на суму 9781,16грн. за скид ненормативно-очищених стічних вод в міську каналізацію залишена без виконання, внаслідок чого, у нього виник борг перед позивачем в сумі 9 781,16 грн.
Під час розгляду справи відповідачем було частково сплачено суму боргу в розмірі 2 000,00 грн.
Неналежне виконання товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт" зобов'язань за договором водопостачання та водовідведення і стало підставою для позивача звернутись до господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Частиною 1 ст.903 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.
Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно п.4 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та матеріальної шкоди.
Судом встановлено наявність наданих позивачем відповідачу послуг водовідведення за скид зливових стоків.
Як вбачається із матеріалів справи, зокрема з розрахунку заборгованості приведеного позивачем в позовній заяві та визнаного відповідачем, останнім зобов'язання щодо оплати 9781,16грн. за скид ненормативно-очищених стічних вод в міську каналізацію не виконані, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість з врахуванням часткової оплати під час розгляду справи в розмірі 2 000,00 грн., у зв'язку з чим, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума заборгованості, встановлена судом в розмірі 7 781,16 грн.
Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на вищезазначені матеріали справи та проаналізовані положення чинного законодавства України, суд, вбачає доведеними та обґрунтованими заявлені позовні вимоги
товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі філії "ІНФОКСВОДОКАНАЛ", у зв'язку з чим стягненню з товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт" на користь позивача підлягає сума заборгованості встановлена судом в розмірі 7 781,16 грн.
Щодо поданої відповідачем заяви відповідача про надання розстрочки виконання рішення суду на 9 місяців, судом задоволенню не підлягає, з огляду на наступне:
У відповідності до ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право:
1) визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству;
2) виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони;
3) зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання;
4) стягувати у доход Державного бюджету України із сторони, що порушила строки розгляду претензії, штраф у розмірі, встановленому статтею 9 цього Кодексу або у відповідності до законів, що регулюють порядок досудового врегулювання спорів у конкретних правовідносинах;
5) стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону;
6) відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Пунктом 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" №9 від 17.10.2012р. встановлено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
За змістом п.7.1.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом.
Таким чином, для надання розстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.
При цьому, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен встановити матеріальні інтереси обох сторін, оскільки невиконання протягом тривалого часу рішення суду порушує матеріальні інтереси стягувача, а також може призвести до негативних наслідків для нього.
Приймаючи до уваги вищенаведене та враховуючи матеріальні інтереси обох сторін, за внутрішнім переконанням суду, підстави для надання розстрочки виконання рішення суду на 9 місяців - відсутні, у зв'язку з чим у наданні розстрочки виконання рішення суду у даній справі, суд відмовляє.
Відповідно до приписів ст. 44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме 1 827,00 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт" про надання розстрочки виконання рішення - відмовити.
2. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі філії "ІНФОКСВОДОКАНАЛ" - задовольнити повністю.
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт" (65045, Одеська обл., м. Одеса, вул. Успенська, буд. 125, код ЄДРЮОФОП 23988132) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі філії "ІНФОКСВОДОКАНАЛ" (65039, Одеська обл., м. Одеса, вул. Басейна, буд.5, код ЄДРЮОФОП 26472133) 7 781 (сім тисяч сімсот вісімдесят одна) грн. 16 коп. - заборгованості, 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - витрат на оплату судового збору.
Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.
Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України
Повний текст рішення складено 21 квітня 2015 р.
Суддя О.В. Цісельський