ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
15.04.2015№910/1451/15-г
За позовомДержавного підприємства "Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв"
доПублічного акціонерного товариства тресту "Київміськбуд-1" ім. М.П. Загороднього
простягнення 424 890,08 грн.
Суддя Літвінова М.Є.
Представники сторін:
від позивача: Пелих О.Д. - представник за дов.;
від відповідача: Рейдель Р.В. - представник за дов.
У судовому засіданні 15.04.2015, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Державне підприємство "Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства тресту "Київміськбуд-1" ім. М.П. Загороднього про стягнення 424 890,08 грн. заборгованості за інвестиційно-підрядним договором від 12.07.2000 №146/2000.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.01.2015 порушено провадження у справі №910/1451/15-г, розгляд справи призначений на 16.02.2015.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.02.2015, в порядку статті 77 ГПК України, розгляд справи відкладений на 11.03.2015.
В судовому засіданні 11.03.2015, в порядку ст. 77 ГПК України, оголошено перерву на 30.03.2015.
Ухвалою від 11.03.2015, в порядку ст. 69 ГПК України, продовжено строк вирішення спору на 15 днів.
В судовому засіданні 30.03.2015, відповідно до ст. 77 ГПК України, оголошено перерву на 08.04.2015.
Судове засідання призначене на 08.04.2015, не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді Літвінової М.Є. у відпустці.
Ухвалою від 14.04.2015 розгляд справи призначено на 15.04.2015.
Відповідач заперечив проти позовних вимог в частині розміру грошової суми яку позивач визначає як орендну плату за земельну ділянку за період з 01.01.2013 по 05.11.2013 згідно договору оренди земельної ділянки від 11.04.2003 №91-6-0008.
В судовому засіданні 30.03.2015, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд, -
12.07.2000 між Комунальним підприємством "Генеральна дирекція по обслуговуванню іноземних представництв" (забудовник за договором, позивач) та ВАТ трест "Київміськбуд-1" (інвестор-підрядник за договором, відповідач) укладено інвестиційно-підрядний договір №146/2000 про забудову земельної ділянки по вул. Артема, 12 у м. Києві (далі -договір).
Державне підприємство "Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв" є правонаступником комунального підприємства "Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв", відповідно до п. 1.2 Статуту.
Предметом договору є спільна участь сторін в забудові земельної ділянки по вул. Артема, 12, що складається з житлової частини, вбудовано - прибудованих офісних приміщень та підземної автостоянки.
Даний договір вступає в дію з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання ними своїх зобов'язань по ньому, згідно п. 5.1 Договору.
Додатковою угодою №1 від 05.12.2001 до Договору, сторони погодили змінити та викласти в наступній редакції наступні пункти:
"п.2.3. після закінчення будівництва та оформлення акта державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію, 15 % загальної площі квартир, вбудовано-прибудованих офісних приміщень залишається у власності забудовника. Оздоблення квартир, вбудовано-прибудованих офісних приміщень, що залишаються у власності забудовника виконуються в проектному варіанті, в межах існуючих норм."
"п. 2.4. 85% загальної вартості квартир, вбудовано-прибудованих офісних приміщень та 100% місяць в підземній автостоянці переходить у власність "Інвестора-підрядника", або залучених ним інвесторів - юридичних чи фізичних осіб".
"п. 2.6. передача житла Київській міській державній адміністрації на відселення з місць забудови здійснюється забудовником із частки житла, що переходить у його власність, а передача службового житла здійснюється інвестором-підрядником із частки житла, що переходить у його власність."
Додатковою угодою №2 від 05.10.2004 сторони внесли зміни до наступних пунктів:
"п. 2.3. після закінчення будівництва та оформлення акта державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію, загальна площа приміщень адміністративного будинку (2871 кв.м. за показниками проекту, які включено до позитивного висновку комплексної державної експертизи), розподіляються між сторонами наступним чином: 1514,43 кв.м. переходить у власність забудовника, 1356,57 кв.м. переходить у власність інвестора-підрядника."
"п. 2.4. 100% загальної площі квартир (6110 кв.м.), 100% загальної площі вбудовано-прибудованих нежилих приміщень жилого будинку (3426 кв.м.), 100% місць для пакування (47 штук) в підземній автостоянці (загальною площею 1841 кв.м.) переходить у власність інвестора-підрядника або залучених ним інвесторів - фізичних чи юридичних осіб".
"п. 2.6. передача житла на відселення з місяця забудови Головному управлінню житлового забезпечення виконавчого органу Київради та передача службового житла здійснюється інвестором - підрядником за рахунок частки житла, що переходить у власність."
Згідно пункту 3 Додаткової угоди №3 до інвестиційно-підрядного договору від 12.07.2000 року №146/2000 на забудову земельної ділянки на вул. Артема, 12 у м. Києві сторони прийшли до згоди, що Інвестор - підрядчик (відповідач) зобов'язується компенсувати забудовнику (позивачу) 1514,43 кв.м. загальної площі приміщень адміністративного будинку, що переходить у власність забудовника згідно з пунктом 2.3. договору від 12.07.2000 року №146/2000 в редакції додаткової угоди № 2, грошовими коштами у розмірі 5,5 млн. гривень (в т.ч. ПДВ) в період з дати підписання цієї угоди до 25 листопада 2005року.
У відповідності до п. 2.4. Договору №146/2000 від 12.07.2000 року, зі змінами внесеними Додатковою угодою №3 від 18 травня 2005 року відповідач 100% загальної площі квартир, 100% загальної площі вбудовано-прибудованих нежилих приміщень Жилого будинку, 100% місць для паркування в підземній автостоянці, 100% загальної площі адміністративного будинку переходить у власність відповідача або залучених ним інвесторів - фізичних чи юридичних осіб.
31.01.2008 сторони уклали додаткову угоду №4 до інвестиційно-підрядного договору, відповідно до якої погодили доповнити розділ 2 Договору підпунктами 2.2.8 та 2.2.9 такого змісту: "2.2.8. Сторона-2 (відповідач) зобов'язується компенсувати стороні-1 (позивач) витрати пов'язані з орендною платою за 2006 рік у сумі 50 223,32 грн. та ПДВ в сумі 10 044,66 грн., разом 60 267,98 грн. та 2007 рік в сумі 75 538, 31 грн. та ПДВ у сумі 15 107,66 , разом 90 645,97 грн.".
"2.2.9.Сторона-2 зобов'язується відшкодовувати стороні-1 витрати пов'язані зі сплатою орендної плати до набуття права користування земельною ділянкою, шляхом переоформлення договору оренди земельної ділянки."
11.04.2003 позивач уклав договір оренди земельної ділянки №119/03 (договір оренди), з Київською міською радою (орендодавець), за умовами якого, орендодавець на підставі рішення Київради від 24.10.2002 за №69/229 передає, а орендар приймає в довгострокову оренду на 25 років земельну ділянку, місце розташування якої: вул. Артема, 12 у Шевченківському районі м. Києва, розміром 0 ,3730 га для будівництва та обслуговування житлового з офісними приміщеннями та адміністративного будинків із загальною підземною автостоянкою для співробітників посольств, консульських установ, представництв міжнародних організацій у межах, які перенесені в натурі (на місцевість) і зазначені на плані, що є невід»ємною частиною цього Договору.
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги вказує, що виконуючи умови укладеного Договору № 119/03 від 11.04.2003 та статей 93, 96 Земельного кодексу України позивач сплачує до бюджету за вказану земельну ділянку орендну плату у грошовій формі незалежно від результатів своєї господарської діяльності.
Отже, відповідно до умов Договору від 12.07.2000 в редакції додаткової угоди №4 від 31.01.2008, відповідач зобов'язався відшкодовувати позивачу витрати пов'язані зі сплатою орендної плати до набуття права користування земельною ділянкою, шляхом переоформлення договору оренди земельної ділянки.
Позивач повідомив суду, що заборгованість з відшкодування витрат позивачу пов'язаних зі сплатою орендної плати за 2008-2009, 2010, 2011-2012 роки, була заявлена до стягнення з відповідача в судовому порядку, на підтвердження чого надав суду відповідні рішення та постанови, які долучені до матеріалів справи.
Однак, станом на 01.01.2015 кошти по компенсації оплати за користування земельною ділянкою відповідачем не сплачені у розмірі 424 890,08 грн. Зазначена заборгованість виникла за період з 01.01.2013 по 06.11.2013.
Згідно з рішенням Київської міської ради від 18.04.2013р. № 298/9355 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки" договір оренди земельної ділянки від 11.04.2003 № 91-6-0008 на вул. Артема 12, у Шевченківському районі міста Києва, укладений з позивачем, розірвано за згодою сторін. Тобто, позивач, станом на день вирішення спору не має статусу орендаря зазначеної земельної ділянки у зв'язку з розірванням договору оренди, проте це не позбавляє права сторону договору у даному випадку позивача, вимагати виконання іншою стороною - відповідачем взятих на себе зобов'язань, зокрема відшкодування витрат пов'язаних з орендою земельної ділянки.
Відповідно до п. 5.1 Договору, даний контракт вступає в дію з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання ними своїх зобов'язань по ньому.
Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
В матеріалах справи наявна довідка Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби, в якій зазначено про податкові зобов'язання позивача з орендної плати за вказану земельну ділянку за період з 01.01.2013 по 11.11.2013 у розмірі 359 860,70 грн., яка перерахована до бюджету в повному обсязі.
Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 288.5.1 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.
Таким чином, заперечення відповідача не знайшли свого підтвердження наявними документами в матеріалах справи.
Позивач заявив до стягнення - за період з 01.01.2013 по 06.11.2013 у розмірі 354 075, 06 грн. та 20 % ПДВ = 424 890,08 грн.
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (сформований 11.11.2013) право користування позивача земельною ділянкою площею 0,373 га по вул. Артема, 12 в м. Києві припинене 06.11.2013, підстава внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 7797165 від 11.11.2013.
Таким чином, правомірним є відшкодування відповідачем за користування земельною ділянкою за період з 01.01.2013 по 05.11.2013 включно у розмірі 423 502, 86 грн.
Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Отже, відповідачем не надано суду доказів в порядку ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження здійснення відшкодування позивачеві витрат, пов'язаних з орендною платою за період з 01.01.2013 по 05.11.2013 у сумі 423 502,86 грн. з 20% ПДВ, тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в цій частині.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,-
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього (04209, м. Київ, вул. Лебединська, 6, код 04012655) на користь Державного підприємства "Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв" (01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, 84, код 04013583) заборгованість у розмірі 423 502,86 грн. (чотириста двадцять три тисячі п'ятсот дві гривні 86 коп.) та 8 470,06 грн. (вісім тисяч чотириста сімдесят гривень 06 коп.) судового збору.
3.В іншій частині позовних вимог відмовити.
4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
5.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Дата підписання
повного тексту рішення: 20.04.2015.
Суддя М.Є. Літвінова