ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
31.03.2015Справа №910/1241/15-г
Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Бад-Алтай"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія "Здравица"
про стягнення 124 119,78 грн.
Представники сторін:
від позивача: Іванова Л.С. - представник за довіреністю № б/н від 01.01.2015 року;
від відповідача: Лакута Г.В. - представник за довіреністю б/н від 17.02.20105 року.
На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Бад-Алтай" до товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія "Здравица" про стягнення 124 119,78 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01.02.2009 року між ним та відповідачем укладеного договір поставки №123.
На виконання умов договору протягом квітня-червня 2014 року позивач передав відповідачу товар на загальну суму 98 957,13 грн.
Відповідач здійснив часткову оплату товару, станом на 12.01.2015 року заборгованість відповідача становить 98 731,19 грн.
У зв'язку з чим, позивач звернувся в суд з вимогою про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 98 731,19 грн., пені в розмірі 12 065,96 грн., збитків від інфляції в розмірі 11 651,39 грн., 3% річних в розмірі 1 671,24 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.01.2015 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 10.02.2015 року.
09.02.2015 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав документи по справі на виконання вимог ухвали суду від 27.01.2015 року.
В судове засідання 10.02.2015 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 27.01.2015 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 31269974.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 10.02.2015 року розгляд справи відкладено на 24.02.2015 року, у зв'язку із неявкою представника відповідача у судове засідання.
В судовому засіданні 24.02.2015 року представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, для вирішення спору мирним шляхом.
Представник позивача не заперечував проти даного клопотання.
В судовому засіданні оголошено перерву до 17.03.2015 року для вирішення спору мирним шляхом.
13.03.2015 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку з частковою оплатою відповідачем суми боргу, та просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 88 731,19 грн., пені в розмірі 12 065,96 грн., збитків від інфляції в розмірі 11 651,39 грн., 3% річних в розмірі 1 671,24 грн.
У судовому засіданні 24.02.2015 року представники сторін подали клопотання про продовження строку розгляду спору на п'ятнадцять днів.
Суд задовольнив клопотання про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять днів.
В судовому засіданні 17.03.2015 року оголошено перерву до 31.03.2015 року.
30.03.2015 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог та пояснення по справі.
У зв'язку з частковою оплатою відповідачем суми основного боргу в розмірі 1 000,00 грн. позивач просить зменшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 87 731,19 грн., пені в розмірі 12 065,96 грн., збитків від інфляції в розмірі 11 651,39 грн., 3% річних в розмірі 1 671,24 грн.
У відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Вищезазначена заява приймається судом до розгляду, позовні вимоги розглядаються з урахування заяви про зменшення позовних вимог.
Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.
31.03.2015 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва відповідач подав заяву про продовження строку розгляду справи для вирішення спору мирним шляхом.
В судовому засіданні 31.03.2015 року представник відповідача підтримав подану заяву про продовження строку розгляду справи для вирішення спору мирним шляхом.
Представник позивача заперечував.
Суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача про продовження строку розгляду справи для вирішення спору мирним шляхом у зв'язку з його необґрунтованістю.
Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
01.02.2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Бад-Алтай" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Донбаська фармацевтична компанія", правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія "Здравица" (покупець) укладено договір поставки №123.
Відповідно до п.1.1 договору, постачальник зобов'язується поставити покупцю лікарські засоби, вироби медичного призначення, продукти харчування та іншу продукцію (далі - товар) у кількості, асортименті і по цінам згідно з накладними (що мають силу специфікацій), що є невід'ємними частинами цього договору, а покупець зобов'язується приймати товар і своєчасно проводити оплату на умовах цього договору.
Загальна сума договору визначається сумою вартості всіх окремих поставок (партій товару) (п.1.3 договору).
Відповідно до п. 1. ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Датою поставки (момент фактичного отримання) товару є дата приймання товару у місті поставки, що засвідчується підписом уповноваженої особи покупця (п.3.5 договору).
Згідно з п.5.1 договору покупець оплачує отриманий товар за цінами, передбаченими у накладних (специфікаціях), що є невід'ємними частинами цього договору.
Відповідно до п.5.2 договору, ціни, вказані в накладних (специфікаціях), включають вартість відвантаження, пакування, маркування товару тощо.
На виконання умов договору уповноваженими особами сторін були підписані та скріплені печаткою видаткові накладні на загальну суму 98 957,13 грн., а саме:
- №2171 від 24.04.2014 р. на суму 333,88 грн.;
- №2175 від 24.04.2014 р. на суму 343,88 грн.;
- №2179 від 24.04.2014 р. на суму 100,72 грн.;
- №2714 від 29.04.2014 р. на суму 2 609,08 грн.;
- №2775 від 29.04.2014 р. на суму 310,04 грн.;
- №2803 від 29.04.2014 р. на суму 323,24 грн.;
- №344 від 07.05.2014 р. на суму 4 334,30 грн.;
- №400 від 08.05.2014 р. на суму 424,43 грн.;
- №401 від 08.05.2014 р. на суму 379,21 грн.;
№402 від 08.05.2014 р. на суму 2 045,03 грн.;
- №404 від 08.05.2014 р. на суму 362,46 грн.;
- №406 від 08.05.2014 р. на суму 743,38 грн.;
- №423 від 08.05.2014 р. на суму 267,42 грн.;
- №469 від 08.05.2014 р. на суму 1 452,55 грн.;
- №572 від 12.05.2014 р. на суму 1 749,13 грн.;
- №623 від 13.05.2014 р. на суму 1 066,06 грн.;
- №624 від 13.05.2014 р. на суму 539,24 грн.;
- №625 від 13.05.2014 р. на суму 837,47 грн.;
- №626 від 13.05.2014 р. на суму 501,70 грн.;
- №627 від 13.05.2014 р. на суму 1 355,56 грн.;
- №628 від 13.05.2014 р. на суму 849,98 грн.;
- №629 від 13.05.2014 р. на суму 1 135,25 грн.;
- №631 від 13.05.2014 р. на суму 386,81 грн.;
- №647 від 13.05.2014 р. на суму 417,97 грн.;
- №693 від 13.05.2014 р. на суму 262,67 грн.;
- №696 від 13.05.2014 р. на суму 2 884,36 грн.;
- №697 від 13.05.2014 р. на суму 1 142,54 грн.;
- №698 від 13.05.2014 р. на суму 1 137,29 грн.;
- №711 від 13.05.2014 р. на суму 1 410,43 грн.;
- №739 від 13.05.2014 р. на суму 2 178,23 грн.;
- №747 від 14.05.2014 р. на суму 171,83 грн.;
- №748 від 14.05.2014 р. на суму 405,00 грн.;
- №780 від 14.05.2014 р. на суму 1 800,10 грн.;
- №788 від 14.05.2014 р. на суму 808,13 грн.;
- №789 від 14.05.2014 р. на суму 196,19 грн.;
- №790 від 14.05.2014 р. на суму 210,28 грн.;
- №791 від 14.05.2014 р. на суму 283,13 грн.;
- №792 від 14.05.2014 р. на суму 231,42 грн.;
- №793 від 14.05.2014 р. на суму 235,72 грн.;
- №794 від 14.05.2014 р. на суму 360,84 грн.;
- №795 від 14.05.2014 р. на суму 300,79 грн.;
- №796 від 14.05.2014 р. на суму 311,63 грн.;
- №814 від 14.05.2014 р. на суму 1 432,37 грн.;
- №1089 від 16.05.2014 р. на суму 536,81 грн.;
- №1104 від 16.05.2014 р. на суму 3 530,39 грн.;
- №1232 від 19.05.2014 р. на суму 1 168,08 грн.;
- №1306 від 20.05.2014 р. на суму 540,53 грн.;
- №1307 від 20.05.2014 р. на суму 502,80 грн.;
- №1308 від 20.05.2014 р. на суму 264,76 грн.;
- №1309 від 20.05.2014 р. на суму 664,00 грн.;
- №1311 від 20.05.2014 р. на суму 373,50 грн.;
- №1312 від 20.05.2014 р. на суму 3 354,92 грн.;
- №1430 від 20.05.2014 р. на суму 1 125,78 грн.;
- №1441 від 20.05.2014 р. на суму 116,27 грн.;
- №1446 від 20.05.2014 р. на суму 5 357,22 грн.;
- №1535 від 21.05.2014 р. на суму 159,48 грн.;
- №1536 від 21.05.2014 р. на суму 230,83 грн.;
- №1541 від 21.05.2014 р. на суму 146,32 грн.;
- №1543 від 21.05.2014 р. на суму 102,66 грн.;
- №1561 від 21.05.2014 р. на суму 3 210,26 грн.;
- №1562 від 21.05.2014 р. на суму 267,76 грн.;
- №1563 від 21.05.2014 р. на суму 263,69 грн.;
- №1567 від 21.05.2014 р. на суму 3 953,10 грн.;
- №1816 від 23.05.2014 р. на суму 2 767,88 грн.;
- №1878 від 26.05.2014 р. на суму 3 520,96 грн.;
- №2295 від 28.05.2014 р. на суму 1 806,90 грн.;
- №2320 від 28.05.2014 р. на суму 1 574,23 грн.;
- №2334 від 28.05.2014 р. на суму 753,12 грн.;
- №2412 від 29.05.2014 р. на суму 2 055,28 грн.;
- №2571 від 30.05.2014 р. на суму 2 318,42 грн.;
- №17 від 02.06.2014 р. на суму 1 186,24 грн.;
- №28 від 02.06.2014 р. на суму 3 092,30 грн.;
- №251 від 03.06.2014 р. на суму 834,56 грн.;
- №420 від 04.06.2014 р. на суму 1 195,66 грн.;
- №606 від 06.06.2014 р. на суму 4 749,72 грн.;
- №1006 від 11.06.2014 р. на суму 1 751,81 грн.;
- №1305 від 13.06.2014 р. на суму 4 177,21 грн.;
- №1315 від 13.06.2014 р. на суму 1 198,80 грн.;
- №1442 від 16.06.2014 р. на суму 1 473,14 грн.
Будь-яких доказів не поставки товару по вищезазначеним накладним відповідачем не надано.
В матеріалах справи наявний акт звірки взаєморозрахунків, який підписаний та скріплений печатками сторін, з якого вбачається, що за даними товариства з обмеженою відповідальністю "Бад-Алтай" на 31.12.2014 року заборгованість відповідача становить 98 731,19 грн.
Згідно із п. 6 ст. 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Положеннями ч. 1 ст. 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Частинами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до п.5.4 договору, оплата кожної партії товару здійснюється на умовах відстрочки платежу протягом 30 (тридцяти) днів з дати постачання товару. Покупець також має право на попередню оплату товару.
В матеріалах справи наявні докази часткової оплати в розмірі 11 225,94 грн.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором поставки №123 від 01.02.2009 року у відповідача перед позивачем в сумі 87 731,19 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та не спростований відповідачем, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.
У зв'язку з простроченням оплати позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 12 065,96 грн., індекс інфляції в розмірі 11 651,39 грн., три проценти річних в розмірі 1 671,24 грн.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).
Згідно ч. 1, 2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п.8.2 договору, за порушення порядку оплати згідно з розділом V даного договору покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого грошового зобов'язання за кожний день прострочки.
Суд погоджується з розрахунком пені в розмірі 12 065,96 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд погоджується з розрахунком індексу інфляції в розмірі 11 651,39 грн. та 3% річних в розмірі 1 671,24 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Судом враховано, що часткова оплата у сумі 11 000,00 грн. відповідачем була здійснена в процесі розгляду справи, таким чином витрати по оплату судового збору підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі.
Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 с. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія "Здравица" (04108, місто Київ, вулиця Мостиська, будинок 20, офіс 2, код ЄДРПОУ 36305999) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Бад-Алтай" (83003, м. Донецьк, просп.. Ілліча, Б.91, код ЄДРПОУ 32011411) суму основного боргу в розмірі 87 731 (вісімдесят сім тисяч сімсот тридцять одна) грн. 19 коп., пеню в розмірі 12 965 (дванадцять тисяч девятсот шістдесят п'ять) грн. 96 коп. індекс інфляції в розмірі 11 651 (одинадцять тисяч шістсот п'ятдесят одна) грн. 39 коп., три проценти річних в розмірі 1 671 (одна тисяча шістсот сімдесят одна) грн. 24 коп. та судовий збір в розмірі 2 482 (дві тисячі чотириста вісімдесят дві) грн. 41 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення: 17.04.2015 року.
Суддя С.М. Мудрий