ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
17.04.2015Справа №910/6159/15-г
Суддя Отрош І.М., розглянувши матеріали справи
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Т.Б.М. - Україна»
доПублічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»
прозобов'язання вчинити дії
Представники сторін:
від позивача: Донська Г.Г. - представник за довіреністю б/н від 12.01.2015;
від відповідача: не з'явились.
13.03.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Б.М. - Україна» з вимогами до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про зобов'язання вчинити дії.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав на те, що 30.01.2015 він звернувся до відповідача з платіжними дорученнями на перерахування коштів на загальну суму 136395 грн. 28 коп. зі свого рахунку № 26007370003980, відкритого в Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на підставі Договору № 3 на розрахунково-касове обслуговування від 22.03.2007. Однак, відповідач частково виконав подані позивачем платіжні доручення, в результаті чого невиконаними залишились платіжні доручення на загальну суму 119362 грн. 61 коп., у зв'язку з чим позивач просить суд зобов'язати відповідача завершити переказ грошових коштів у загальному розмірі 119362 грн. 61 коп. згідно з невиконаними платіжними дорученнями шляхом зарахування вказаних грошових коштів на рахунки отримувачів, зазначених у відповідних платіжних дорученнях.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2015 порушено провадження у справі № 910/6159/15-г; розгляд справи призначено на 03.04.2015.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2015, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 17.04.2015.
У судовому засіданні 17.04.2015 представник позивача надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання 17.04.2015 не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103032863861.
У судовому засіданні 17.04.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд
22.03.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю Банком «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» (відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 20272444 від 17.03.2015), (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Т.Б.М. - Україна» (клієнт) укладено Договір № 3 на розрахунково-касове обслуговування, відповідно до умов якого банк відкриває клієнту поточний рахунок № 26007370003980 у національній валюті та зобов'язується здійснювати його розрахунково-касове обслуговування, а клієнт зобов'язується оплачувати послуги банку в порядку і на умовах, визначених Договором.
Відповідно до п. 2.1 Договору, банк здійснює розрахунково-касове обслуговування рахунку в операційний день банку у порядку і на умовах, визначених чинним законодавством України та банківськими правилами.
Списання банком грошових коштів з рахунку здійснюється за дорученням клієнта або без його доручення у випадках, передбачених чинним законодавством України (п. 2.2 Договору).
Відповідно до п. 3.1.1 Договору, банк має право використовувати грошові кошти на рахунку, гарантуючи при цьому право клієнта безперешкодно розпоряджатися цими коштами.
Банк має право визначати і контролювати напрями використання клієнтом грошових коштів на рахунку і встановлювати інші обмеження його права у випадках, передбачених чинним законодавством України (п. 3.1.3 Договору).
Клієнт має право самостійно розпоряджатися грошовими коштами на рахунку, окрім випадків обмеження такого права, встановлених чинним законодавством України (п. 3.2.1 Договору).
Банк зобов'язується вести комплексне розрахунково-касове обслуговування рахунку та виконувати за дорученням клієнта розрахункові, касові і інші операції, які не суперечать та передбачені для даного виду рахунків чинним законодавством України та банківськими правилами. Надання інших послуг, що безпосередньо не відносяться до розрахунково-касового обслуговування (кредитування, операції з цінними паперами, факторинг, лізинг та інші операції), здійснюється на підставі окремих договорів, укладених між банком та клієнтом (п. 3.3.2 Договору); здійснювати розрахунково-касове обслуговування рахунку у визначений час з 9:00 до 15:00 крім суботи, неділі та святкових і неробочих днів (п. 3.3.3 Договору); забезпечувати своєчасне зарахування грошових коштів на рахунок (п. 3.3.4 Договору).
Відповідно до п. 8.1 Договору, договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє протягом невизначеного строку.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором банківського рахунку.
Відповідно до частини 1 статті 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Відповідно до статті 1067 Цивільного кодексу України, Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам. Банк не має права відмовити у відкритті рахунка, вчинення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами. У разі необґрунтованого ухилення банку від укладення договору банківського рахунка клієнт має право на захист відповідно до цього Кодексу.
Згідно зі статтею 1068 Цивільного кодексу України, банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом (ст. 1074 Цивільного кодексу України).
Судом встановлено, що 30.01.2015 позивач звернувся до відповідача із платіжними дорученнями № 44 від 30.01.2015 про перерахування грошових коштів у розмірі 60 грн. 35 коп., № 45 від 30.01.2015 про перерахування грошових коштів у розмірі 66 грн. 15 коп., № 46 від 30.01.2015 про перерахування грошових коштів у розмірі 14010 грн. 05 коп., № 47 від 30.01.2015 про перерахування грошових коштів у розмірі 16455 грн. 97 коп., № 48 від 30.0.12015 про перерахування грошових коштів у розмірі 177 грн. 25 коп., № 49 від 30.01.2015 про перерахування грошових коштів у розмірі 435 грн. 26 коп., № 50 від 30.01.2015 про перерахування грошових коштів у розмірі 3328 грн. 67 коп., № 52 від 30.01.2015 про перерахування грошових коштів у розмірі 3818 грн. 25 коп., № 51 від 30.01.2015 про перерахування грошових коштів у розмірі 4373 грн. 22 коп., № 53 від 30.01.2015 про перерахування грошових коштів у розмірі 63 грн. 96 коп., № 54 від 30.01.2015 про перерахування грошових коштів у розмірі 853 грн. 62 коп., № 55 від 30.01.2015 про перерахування грошових коштів у розмірі 229 грн. 07 коп., № 56 від 30.01.2015 про перерахування грошових коштів у розмірі 1279 грн. 36 коп., № 57 від 30.01.2015 про перерахування грошових коштів у розмірі 7996 грн. 93 коп., № 58 від 30.0.12015 про перерахування грошових коштів у розмірі 77376 грн. 45 коп., № 59 від 30.01.2015 про перерахування грошових коштів у розмірі 4447 грн. 56 коп., № 60 від 30.01.2015 про перерахування грошових коштів у розмірі 271 грн. 91 коп. та № 61 від 30.01.2015 про перерахування грошових коштів у розмірі 1151 грн. 25 коп., що разом становить 136395 грн. 28 коп. (належним чином засвідчені копії платіжних доручень знаходяться в матеріалах справи).
Факт отримання відповідачем вказаних платіжних доручень підтверджується наявністю вхідного штампу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на кожному з них.
Судом встановлено, що станом на дату звернення позивача із вказаними платіжними дорученнями до банку, а саме 30.01.2015, на поточному рахунку позивача № 26007370003980 знаходились грошові кошти у сумі 388845 грн. 44 коп., що підтверджується належним чином засвідченою копією банківської виписки станом на 30.01.2015.
Як встановлено судом, відповідач частково виконав свій обов'язок за Договором № 3 на розрахунково-касове обслуговування від 22.03.2007, виконавши платіжні доручення № 44 від 30.01.2015, № 45 від 30.01.2015, № 48 від 30.01.2015, № 49 від 30.01.2015, № 53 від 30.01.2015, № 54 від 30.01.2015, № 55 від 30.01.2015, № 56 від 30.01.2015, № 57 від 30.01.2015, № 59 від 30.01.2015, № 60 від 30.01.2015 та № 61 від 30.01.2015, що підтверджується наданими позивачем належним чином засвідченими копіями банківських виписок по рахунку № 26007370003980 за 03.02.2015 та 04.02.2015.
Таким чином, невиконаними відповідачем залишились платіжні доручення № 46 від 30.01.2015 на суму 14010 грн. 05 коп., № 47 від 30.01.2015 на суму 16455 грн. 97 коп., № 50 від 30.01.2015 на суму 3328 грн. 67 коп., № 51 від 30.01.2015 на суму 4373 грн. 22 коп., № 52 від 30.01.2015 на суму 3818 грн. 25 коп. та № 58 від 30.01.2015 на суму 77376 грн. 45 коп., що разом становить 119362 грн. 61 коп.
З наданої позивачем у судовому засіданні 03.04.2015 виписки по особовому рахунку № 26007370003980 за 01.04.2015 вбачається, що станом на 01.04.2015 залишок грошових коштів на рахунку позивача становить 123705 грн. 88 коп., тобто, є достатнім для виконання вказаних платіжних доручень.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується із положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 51 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формах згідно із правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України; безготівкові розрахунки проводяться на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.
Відповідно до п. 1.15 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ від 21 січня 2004р. № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004р. за № 377/8976, доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків і зарахування коштів на рахунки отримувачів банки здійснюють у термін, установлений законодавством України
Приписами пункту 8.1 статті 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" встановлено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж встановлені в абзацах першому та другому цього пункту, строки виконання доручень клієнтів.
Пунктом 1.12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, встановлено, що банк (філія, відділення), який не може виконати розрахунковий документ на списання/примусове списання/стягнення коштів з рахунку клієнта банку в установлений законодавством України термін, якщо немає/недостатньо коштів на своєму кореспондентському рахунку, зобов'язаний: узяти розрахунковий документ платника/стягувача на обліковування за відповідним позабалансовим рахунком; надіслати письмове повідомлення платнику/стягувачу про невиконання його розрахункового документа із зазначенням причини: "Немає/недостатньо коштів на кореспондентському рахунку банку"; ужити заходів для відновлення своєї платоспроможності.
Відповідно до частини першої пункту 2.19 вказаної Інструкції, розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня.
Згідно з частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі.
Відповідно до частини 2 статті 20 Господарського кодексу України, права та законні інтереси суб'єктів господарювання та споживачів захищаються, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі.
Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Б.М. - Україна» до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про зобов'язання завершити переказ грошових коштів згідно з платіжними дорученнями № 46 від 30.01.2015 на суму 14010 грн. 05 коп., № 47 від 30.01.2015 на суму 16455 грн. 97 коп., № 50 від 30.01.2015 на суму 3328 грн. 67 коп., № 51 від 30.01.2015 на суму 4373 грн. 22 коп., № 52 від 30.01.2015 на суму 3818 грн. 25 коп. та № 58 від 30.01.2015 на суму 77376 грн. 45 коп. шляхом зарахування вказаних грошових коштів на рахунки отримувачів, зазначених у відповідних платіжних дорученнях, тобто зобов'язання виконати відповідні платіжні доручення, є обгрунтованими та підлягають задоволенню у повному розмірі.
Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2496 грн. 50 коп. за платіжними дорученнями № 211 від 12.02.2015 на суму 1218 грн. 00 коп. та № 329 від 13.03.2015 на суму 1278 грн. 50 коп., тоді як зважаючи на заявлені позивачем майнові вимоги зобов'язати відповідача завершити переказ грошових коштів у загальному розмірі 119362 грн. 61 коп., які задоволені судом, розмір судового збору, який підлягає сплаті, становить 2387 грн. 25 коп.
Таким чином, суд вважає за доцільне повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Т.Б.М. - Україна» з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 109 грн. 25 коп. (переплачений судовий збір).
На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» (04050, м. Київ, вул. Артема, буд. 60; ідентифікаційний код: 09807856) виконати подані Товариством з обмеженою відповідальністю «Т.Б.М. - Україна» (03083, м. Київ, вул. Червонопрапорна, буд. 26; ідентифікаційний код: 31111213) платіжні доручення № 46 від 30.01.2015 на суму 14010 грн. 05 коп., № 47 від 30.01.2015 на суму 16455 грн. 97 коп., № 50 від 30.01.2015 на суму 3328 грн. 67 коп., № 51 від 30.01.2015 на суму 4373 грн. 22 коп., № 52 від 30.01.2015 на суму 3818 грн. 25 коп. та № 58 від 30.01.2015 на суму 77376 грн. 45 коп.
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (04050, м. Київ, вул. Артема, буд. 60; ідентифікаційний код: 09807856) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Б.М. - Україна» (03083, м. Київ, вул. Червонопрапорна, буд. 26; ідентифікаційний код: 31111213) судовий збір у розмірі 2387 (дві тисячі триста вісімдесят сім) грн. 25 коп.
4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Т.Б.М. - Україна» (03083, м. Київ, вул. Червонопрапорна, буд. 26; ідентифікаційний код: 31111213) з Державного бюджету України сплачений за платіжним дорученням № 329 від 13.03.2015 судовий збір у розмірі 109 (сто дев'ять) грн. 25 коп.
5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.
Повне рішення складено: 22.04.2015
Суддя І.М. Отрош