ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
15.04.2015Справа №910/6928/15-г
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група " в особі Товариства з обмеженою відповідальністю « Центр Правових Рішень»
до Приватного акціонерного товариства ?? Страхова компанія
?? Інкомстрах ??
про стягнення 33 785, 50 грн.
Суддя Лиськов М.О.
Представники сторін:
від позивача: не з?явився
від відповідача: не з?явився.
В судовому засіданні 15.04.2015, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Обставини справи:
20.03.2015 Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група " в особі Товариства з обмеженою відповідальністю « Центр Правових Рішень» (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою № 23/15 від 20.03.2015 про стягнення з Приватного акціонерного товариства ?? Страхова компанія ?? Інкомстрах ?? (відповідач) заборгованості в порядку регресу в розмірі 33 785, 50 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем за полісом № АС/2080129.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2015 порушено провадження у справі № 910/6928/15 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 15.04.2015.
06.04.2015 через канцелярію Господарського суду м. Києва надійшло повідомлення МТСБУ про страхове покриття за полісом № АС/2080129.
15.04.2015 через канцелярію Господарського суду м. Києва від представника позивача надішли документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі.
В судове засідання, призначене на 15.04.2015, представник позивача не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення за номерами 01030 3323137 0, 01030 3323138 9 згідно яких 31.03.2015 представник позивача отримав поштове відправлення Господарського суду м. Києва з ухвалою про порушення провадження у справі.
В судове засідання, призначене на 15.04.2015, представник відповідача не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення за номером 01030 3323140 0, згідно якого 01.04.2015 представник відповідача отримав поштове відправлення Господарського суду м. Києва з ухвалою про порушення провадження у справі.
Ухвала суду, позовна заява надсилались позивачу та відповідачу на юридичну адресу підприємств згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)" передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Оскільки про час та місце судового засідання позивач та відповідач були належним чином повідомлені, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач та відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
29.08.2013 між позивачем (надалі - Страховик) та ПрАТ «СК «УСГ» (далі по тексту - Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 28-0107-00265\00090 (належним чином засвідчена копія Договору міститься в матеріалах справи, далі по тексту - Договір добровільного страхування або Договір).
Об'єктом Договору добровільного страхування визначено транспортний засіб "Ford", державний реєстраційний номер AA6664MX.
02.12.2013 в м. Вишгороді, відбулося зіткнення автомобіля "Ford", державний реєстраційний номер AA6664MX, під керуванням Грузя Д.О. та автомобіля ВАЗ, державний реєстраційний номер Я3387КХ, під керуванням Цимбалюка О. М.
В результаті ДТП автомобіль "Ford", державний реєстраційний номер AA6664MX було пошкоджено, що підтверджується довідкою виданою на ім'я Грузя Д.О. (копія довідки міститься в справі).
За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем було перераховано на користь ремонтної організації страхове відшкодування в розмірі 34 285грн. 50 коп., що підтверджується платіжними дорученнями № 12038 від 20.12.2013 та №12276 від 27.12.2013 (копії розрахункових документів міститься в справі). Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявним в матеріалах справи страховим актом № ДККА-32974(належним чином засвідчена копія акту міститься в матеріалах справи).
Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
За ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
У відповідності до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
За ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно з постановою Вишгородського районного суду м. Києва від 26.12.2013 у справі № 363/5027/13-п (належним чином засвідчена копія постанови містяться в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм Цимбалюком О.М. п. 12.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001. Останнього визнано винним у скоєнні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 124 КпАП України.
Як свідчать матеріали справи цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу ВАЗ, державний реєстраційний номер Я3387КХ, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, застрахована шляхом укладення з відповідачем поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС2080129 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).
У відповідності до ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.
Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв'язку з укладенням відповідачем полісу страхування цивільно-правової відповідальності № АС2080129 відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати завдану шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу ВАЗ, державний реєстраційний номер Я3387КХ.
У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації транспортного засобу ВАЗ, державний реєстраційний номер Я3387КХ.
Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Відповідно до актів виконаних робіт №6109741 від 20.01.2014, №6109740 від 20.01.2014 та №6109739 від 20.01.2014вартість матеріального збитку, завданого власнику вказаного автомобіля внаслідок ДТП, що відбулося 02.12.2013, становить: 34 285,50 грн.
Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля "Ford", державний реєстраційний номер AA6664MX, а тому до позивача перейшло право на відшкодування у розмірі 34 285 грн. 50 коп., отже стягувана позивачем сума знаходиться в межах суми визначеної звітом.
Полісом № АС2080129 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 50 000,00 грн., франшиза за даним полісом - 500 грн.
Отже, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 33 785грн. 50 коп. з розрахунку 34 285 грн. 50 коп. (вартість ремонту пошкодженого транспортного засобу з врахуванням зносу) - 500 грн. (франшиза).
Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства ?? Страхова компанія ??Інкомстрах?? (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 72, офіс 32-33 код ЄДРПОУ 31282951), на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група " (03038, м. Київ, вул. І. Федорова, 32-а, код ЄДРПОУ: 30859524) суму страхового відшкодування - 33 785 (тридцять три тисячі сімсот вісімдесят п?ять) грн. 50 коп. та судові витрати в сумі 1 827 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.
3. Видати накази.
4. Копію рішення надіслати сторонам.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 20.04.2015
Суддя М.О. Лиськов