ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
14.04.2015Справа №910/21859/14
За позовом Публічного акціонерного товариства «Дочірній Банк Сбербанку Росії»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхорс»
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агрі-Трейд»
Про стягнення 1 745 676,74 грн.
Суддя Ващенко Т.М.
Представники учасників судового процесу:
від позивача: Новик Є.М. - представник за довіреністю № б/н від 10.12.14.
від відповідача: не з'явився
від 3-ої особи: не з'явився
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дочірній Банк Сбербанку Росії» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхорс» про стягнення 1 745 676,74 грн.
Крім того, позивачем 10.10.2014 р. через відділ діловодства суду було подано заяву про вжиття на підставі ст. ст. 66, 67 ГПК України заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах розміру позовних вимог в сумі 1 745 676,74 грн.
Господарський суд розглянув подану позивачем заяву на підставі ст. ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України про вжиття заходів щодо забезпечення позову, та відхилив її, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Таким чином, вжиття заходів до забезпечення позову є правом суду.
Згідно з ч. 1 ст. 67 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.06 р., розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Керуючись наведеними нормами процесуального законодавства та враховуючи роз'яснення Верховного Суду України, при вирішенні питання про забезпечення позову суди мають здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Публічне акціонерне товариство «Дочірній Банк Сбербанку Росії» свою заяву про вжиття заходів до забезпечення позову не обґрунтувало, доказів того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, суду не надало, а також нічим не підтвердило припущення, що майно (в тому числі грошові суми), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути або зменшитись.
За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення заяви Публічного акціонерного товариства «Дочірній Банк Сбербанку Росії» про вжиття заходів до забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2014 р. порушено провадження у справі № 910/21859/14, на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі в розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агрі-Трейд»; розгляд справи призначено на 12.11.2014 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2014 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено на 27.11.2014 р.
В судовому засіданні 27.11.2014 р. на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 04.12.2014 р., про що сторони були повідомлені під розписку.
В судовому засіданні 04.12.14. представник відповідача подав клопотання про призначення у справі № 910/21859/14 фінансово-економічної експертизи розрахунку заборгованості відповідача перед позивачем. Розгляд даного клопотання було відкладено господарським судом до з'ясування фактичних обставин справи.
В судовому засіданні 04.12.2014 р. на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 09.12.2014 р., про що сторони були повідомлені під розписку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2014 р. судом відмовлено відповідачу в задоволенні клопотань про залучення до участі в розгляді даної справи третіх осіб, та за клопотанням відповідача на підставі ст. 69 ГПК України продовжено строк вирішення спору в даній справі на п'ятнадцять днів.
Крім того, в судовому засіданні 09.12.2014 р. на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 23.12.2014 р.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.12.2014 р. провадження у справі № 910/21859/14 зупинено до вирішення іншої, пов'язаної з нею справи № 910/27022/14, яка розглядається Господарським судом м. Києва.
26.02.15. представник позивача через відділ діловодства Господарського суду м. Києва подав клопотання про поновлення провадження у справі № 910/21859/14
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.03.2015 р. на підставі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України поновлено провадження у справі № 910/21859/14, та призначено її до розгляду на 02.04.2015 р.
Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 02.04.2015 р. не з'явилися, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 11.03.2015 р. у справі № 910/21859/14 не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.
Враховуючи те, що представники відповідача та третьої особи в судове засідання 02.04.2015 р. не з'явилися, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 11.03.2015 р. у справі № 910/21859/14 учасники судового процесу не виконали, суд ухвалою від 02.04.2015 р. відклав розгляд даної справи на 14.04.2015 р. та повторно зобов'язав сторін надати суду письмові пояснення по суті спору, з врахуванням рішенням Господарського суду м. Києва від 04.02.15. по справі № 910/27022/14.
03.04.2015 р. через відділ діловодства господарського суду позивач подав документи по справі.
07.04.2015 р. через відділ діловодства господарського суду відповідач подав клопотання про призначення колегіального розгляду справи № 910/21858/14 у складі трьох суддів.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.04.2015 р. у задоволенні клопотання відповідача про призначення колегіального розгляду даної справи відмовлено.
В судовому засіданні 14.04.2015 р. Господарський суд міста Києва, дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, розглянув клопотання представника відповідача, подане в судовому засіданні 04.12.2014 р., про призначення у справі № 910/21859/14 фінансово-економічної експертизи розрахунку заборгованості відповідача перед позивачем, розгляд якого було відкладено господарським судом до з'ясування фактичних обставин справи, та відмовив у його задоволенні з тих підстав, що для прийняття рішення у даній справі господарський суд не потребує роз'яснень питань та застосування спеціальних знань для встановлення даних, що входять до предмета доказування.
Представник позивача в судовому засіданні 14.04.2015 р. підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 14.04.2015 р. не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача та третьої особу про час та місце судового засідання, про наслідки ненадання ними витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами.
За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі № 910/21859/14.
У судовому засіданні 14.04.2015 р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
16 грудня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «Дочірній Банк Сбербанку Росії» (надалі - Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стач» (надалі - Клієнт 1), Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Агрі-Трейд» (надалі - Клієнт 2), Товариством з обмеженою відповідальністю «"Укрхорс» (надалі - Клієнт 3, відповідач), Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрселко» (надалі - Клієнт 4), Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «М-Трейд» (надалі - Клієнт 5), (разом - Клієнти) було укладено Договір для проведення операцій з надання банківських гарантій/контргарантій, відкриття резервних і документарних акредитивів № 70-Н/13/29/Г/А-КБ (далі - Договір).
За умовами п. 1.1. Договору, Банк на умовах цього Договору встановлює Клієнтам відновлювальний ліміт у розмірі 80 000 000,00 грн. з метою надання/відкриття Інструментів Клієнту 2 та Клієнту 3 у гривні та доларах США, а Клієнту 1, Клієнту 4 та Клієнту 5 - тільки в гривні, а також надає Клієнтам кредит у порядку та на умовах, визначених цим Договором, а Клієнти, у свою чергу, зобов'язуються виконувати свої зобов'язання за цим договором, своєчасно та у повному обсязі: сформувати покриття з метою здійснення оплати акредитивом/відшкодування оплачених Банком сум за гарантійним інструментом; повернути Банку наданий кредит, сплатити комісії, проценти та інші належні Банку платежі, передбачені цим договором та виконати інші умови цього Договору.
Відповідно до розділу Договору «Визначення термінів, які застосовуються у цьому договорі»: інструментом є гарантія, контргарантія, резервний акредитив та акредитив, що надається/відкривається Банком згідно цього Договору; покриття - це грошові кошти в валюті інструменту, які перераховані в Банк на рахунки покриття з метою формування грошового забезпечення для відшкодування Банку сум, які можуть бути/будуть сплачені за гарантійними інструментами та/або оплати за акредитивами; відновлювальний ліміт - це ліміт, розмір якого зазначений в п. 1.1. цього Договору, в межах якого після повного або часткового формування Клієнтам покриття за інструментами та/або повного або часткового повернення Клієнтами наданого Банком кредиту, Банк здійснює на умовах цього договору подальше надання інструментів в межах вільного залишку ліміту та до закінчення строку дії відновлювального ліміту.
Згідно з п. 1.2. Договору, Банк в межах вільного залишку ліміту надає/відкриває Клієнтам інструменти на підставі заяв Клієнта 1/ Клієнта 2/ Клієнта 3/ Клієнта 4/ Клієнта 5, а також надає Клієнтам кредит у порядку та на умовах, визначених цим договором.
Строк дії відновлювального ліміту - до 31 грудня 2014 року включно (п. 1.3. Договору).
Пунктом 1.3.1. Договору встановлено строк дії кожного інструменту в рамках строку дії відновлювального ліміту, який встановлюється з урахуванням наступного:
а) інструмент, який надається з метою забезпечення зобов'язань/здійснення оплати за основним зобов'язанням, що передбачає придбання відповідним Клієнтом товарів - не повинен перевищувати 6 (шість) місяців;
б) інструмент, який надається з метою забезпечення зобов'язань за основним зобов'язанням, що передбачає надання відповідному Клієнту позики або кредиту - не повинен перевищувати 12 (дванадцять) місяців.
Відповідно до п. 4.1. Договору, у межах вільного залишку ліміту кожний із Клієнтів може звертатися до Банку із заявами щодо надання/відкриття інструментів. Заяви подаються шляхом застосування засобів дистанційного банківського обслуговування клієнтів «iFOBS».
Кожний Інструмент надається/відкривається на підставі окремої заяви, наданої Клієнтом 1/ Клієнтом 2/ Клієнтом 3/ Клієнтом 4/ Клієнтом 5 та прийнятої Банком до виконання строком дії не більше, ніж вказано в п. 1.3., 1.3.1. цього Договору та у валюті відповідно до умов п. 1.1. цього Договору (п. 4.2. Договору).
Згідно з п. 4.3. Договору, інструменти надаються/відкриваються на підставі заяви Клієнта 1/ Клієнта 2/ Клієнта 3/ Клієнта 4/ Клієнта 5 лише до закінчення строку дії ліміту, шляхом надання інструментів в гривні та/або в доларах США, в межах вільного залишку ліміту, але так, щоб загальна заборгованість за Договором не перевищувала відновлювальний ліміт, визначений в п. 1.1. Договору.
Додатками 1 - 4 до Договору № 70-Н/13/29/Г/А-КБ від 16.12.2013 р. сторонами погоджено зразки заяв, на підставі яких Банком будуть надані Клієнтам інструменти за договором, зокрема: «Заява про відкриття документарного акредитива» (додаток № 1), «Заява про надання гарантії/контр гарантії» (додаток № 2), «Заява про відкриття резервного акредитива» (додаток № 3) та «Заява про відкриття акредитива» (додаток № 4).
У відповідності до п. 4.6 Договору, інструменти за цим Договором надаються/випускаються Банком в один із способів: шляхом передачі оригіналу інструменту безпосередньо представнику бенефіціара або Клієнту 1/ Клієнту 2/ Клієнту 3/ Клієнту 4/ Клієнту 5/ для подальшої передачі бенефіціару; шляхом надіслання повідомлення у форматах міжнародних стандартів (що використовується в банківській практиці) або через електронну пошту НБУ, з зазначення всіх умов акредитиву/резервного акредитиву та інструкцій, направлених Банком підтверджуючому банку / виконуючому банку / авізуючому банку для подальшої передачі бенефіціару; іншим способом, погодженим Клієнтом і зазначеним у відповідній заяві щодо надання/відкриття інструменту.
Пунктом 11.9. Договору сторони погодили, що будь-які повідомлення, попередження та інший обмін інформацією між Банком і Клієнтами, що стосуються цього Договору, незалежно від того, передбачені вони цим Договором або ні, мають юридичну силу, якщо вони викладені письмово і доведені до відома іншої сторони кур'єром під розписку, рекомендованим або цінним листом/телеграмою (якщо інші способи повідомлення прямо не передбачені цим Договором) на адресу сторони отримувача, зазначеному у розділі «Реквізити та підписи сторін. Платіжні реквізити» цього Договору.
З матеріалів справи вбачається, що у відповідності до укладеної сторонами заяви про відкриття документарного акредитива № 1 від 30.12.2013 р., яка згідно з п. 3 розділу «Додаткова інформація», заяви є невід'ємною частиною Договору № 70-Н/13/29/Г/А-КБ від 16.12.2013 р., Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агрі-Трейд» просило позивача відкрити акредитив за контрактом № GLS3936, № GLS3914, № GLS3941, № GLS3839, № GLS3835 від 24.12.2013 р. на таких умовах: вид документарного акредитива - безвідкличний; підтвердження - потрібне; спосіб виконання акредитиву - з відстрочкою платежу з датою погашення - 29 грудня 2014 року; виконуючий та підтверджуючи банк - SWIFT ADDRESS: BYLADEMMXXX, BAYERISCHE LANDESBANK, MUENCHEN, GERMANY; дата закінчення - 28.01.2014 року; наказодавець - ТОВ «Торговий дім «Агрі-Трейд»; бенефіціар - CARGILL INTERNATIONAL SA 14 CHEMIN DE NORMANDIE CH 1211 GENEVA 12 SWITZERLAND; авізуючий банк: SWIFT ADDRESS: BYLADEMMXXX, BAYERISCHE LANDESBANK, MUENCHEN, GERMANY; сума та назва іноземної валюти: 9 499 999 доларів США 50 центів.
Згідно з п. 71В заяви про відкриття документарного акредитива № 1 від 30.12.2013 р. визначено комісійні винагороди та відшкодування витрат: всі комісії АТ «Сбербанк Росії», Україна, всі комісії та витрати рамбурсуючого банку АТ «Сбербанк Росії» Росія, сплачує наказодавець за акредитивом, тобто ТОВ «Торговий дім «Агрі-Трейд» (третя особа у справі).
Крім того, відповідно до даної заяви про відкриття документарного акредитива № 1 від 30.12.2013 р., наказодавець зобов'язався, зокрема, сплачувати комісії рамбурсуючого банку ВАТ «Сбербанк Росії», РФ (за зобов'язання) у розмірі 2,75 % річних від суми акредитива у строк не пізніше 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання відповідного повідомлення від АТ «Сбербанк Росії», Україна, на умовах п. 5.7. Договору. комісійна винагорода сплачується шляхом перерахування еквівалента в гривні за офіційним курсом НБУ, встановленим на день оплати, на рахунок № 3739819 у АТ «Сбербанк Росії», МФО 320627.
Як вбачається із вищезазначеного, між позивачем та третьою особою виникли зобов'язання з договору акредитиву, згідно якого, в силу ст. 1093 Цивільного кодексу України, у разі розрахунків за акредитивом банк (банк-емітент) за дорученням клієнта (платника) - заявника акредитива і відповідно до його вказівок або від свого імені зобов'язується провести платіж на умовах, визначених акредитивом, або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж на користь одержувача грошових коштів або визначеної ним особи - бенефіціара.
Згідно з ч. 2 ст. 1093 Цивільного кодексу України, у разі відкриття покритого акредитива при його відкритті бронюються грошові кошти платника на окремому рахунку в банку-емітенті або виконуючому банку. У разі відкриття непокритого акредитива банк-емітент гарантує оплату за акредитивом при тимчасовій відсутності коштів на рахунку платника за рахунок банківського кредиту.
Положенням про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 03.12.2003 р. № 514 (надалі - Положення) встановлено загальні правила Національного банку України щодо відкриття, авізування, супроводження, виконання та закриття документарних акредитивів (надалі - акредитив), що здійснюють уповноважені банки для будь-яких фізичних чи юридичних осіб, представництв юридичних осіб-нерезидентів (надалі - особи) під час їх розрахунків за договорами з нерезидентами, оформленими відповідно до вимог законодавства України (надалі - договір) та/або для власних потреб (п. 1.1. Положення).
Відповідно до п. 1.2. Положення, під час здійснення розрахунків за договорами в іноземній та національній валюті можна використовувати всі акредитиви, що передбачені діючими Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів, розробленими Міжнародною торговельною палатою, або іншими міжнародними документами, які регулюють питання проведення розрахунків за акредитивами, затвердженими Міжнародною торговельною палатою (надалі - УПДА або інші міжнародні документи, затверджені МТП), з урахуванням міжнародної стандартної банківської практики та особливостей, визначених цим Положенням, і не суперечать законодавству України.
З метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов'язань - способи або види забезпечення виконання зобов'язань.
Нормами статті 546 Цивільного кодексу України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Так, 16.12.2013 р. у забезпечення виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агрі-Трейд» (надалі - Клієнт 2, Боржник 2) між Публічним акціонерним товариством «Дочірній банк Сбербанку Росії» (надалі - Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрхорс» (надалі - Поручитель) укладено договір поруки (надалі - Договір поруки).
Відповідно до ст. 1 Договору поруки дано визначення наступним термінам:
Основний договір - Договір для проведення операцій з надання банківських гарантій/контргарантій, відкриття резервних і документарних акредитивів № 70-Н/13/29/Г/А-КБ, укладений між Кредитором та Поручителем та Боржником 1 та Боржником 2 та Боржником 3 та Боржником 4 16.12.2013 р. з усіма змінами і доповненнями до нього, укладеними протягом строку його дії;
Прострочення виконання зобов'язань по основному договору - повне або часткове невиконання Поручителем та Боржником 1 та Боржником 2 та Боржником 3 та Боржником 4 у встановлені Основним договором строки будь-якого із зобов'язань, зазначених в п. 2.1 цього Договору.
Згідно з п.п. 2.1.1 п. 2.1. ст. 2 Договору поруки, відповідальність відповідача перед позивачем включає: - зобов'язання в порядку та у строки, які зазначаються в Основному договорі, а у випадках, передбачених законодавством України та/або цим договором та/або Основним договором - до настання цього строку, сформувати покриття у сумі платежу за акредитивом та/або резервним акредитивом та/або гарантією та/або контргарантією, наданих/відкритих в межах ліміту для проведення операцій з надання банківських гарантій/контргарантій, відкриття резервних і документарних акредитивів, відкритого в гривні та доларах США строком до 31.12.2014 р. включно з граничним лімітом в сумі 80 000 000,00 грн.; - зобов'язання в строки, які зазначаються в Основному договорі, а у випадках, передбачених законодавством України та/або Основним договором та/або цим договором, - до настання строків, які зазначаються в Основному договорі - сплачувати Кредитору комісійну винагороду комісію за виконання операцій за відкритими акредитивами/резервними акредитивами в розмірі 2,5 % річних, яка зазначається в Основному договорі; - зобов'язання в строки, які зазначаються в Основному договорі, а у випадках, передбачених законодавством України та/або Основним договором та/або цим договором, - до настання строків, які зазначаються в Основному договорі - сплачувати / відшкодовувати Кредитору інші комісійні винагороди Банку та інших банків - підтверджуючих банків / виконуючих банків, авізуючи банків, інших банків-гарантів (у випадку наявності), що були залучені до надання/відкриття та/або обслуговування акредитивів та/або резервного акредитива та/або гарантії та/або контргарантії у відповідності з Основним договором; - зобов'язання сплатити Кредитору штрафні санкції, неустойки (пені, штрафи) за невиконання та/або неналежне виконання зобов'язань по Основному договору у строки та у розмірах, які зазначаються в Основному договорі; - зобов'язання сплатити Кредитору штрафні будь-які інші платежі (якщо такі платежі передбачені умовами Основного договору) в строки і в порядку, встановлені в Основному договорі.
Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Договору поруки, Боржник 1, Боржник 2, Боржник 3, Боржник 4 та відповідач відповідають перед позивачем як солідарні боржники. Відповідач відповідає перед позивачем в тому ж обсязі, що і Боржник 1, Боржник 2 (ТОВ «Торговий дім «Агрі-Трейд»), Боржник 3, Боржник 4. Відповідач та Боржник 1, Боржник 2 (ТОВ «Торговий дім «Агрі-Трейд»), Боржник 3, Боржник 4 залишається зобов'язаними перед позивачем до того моменту, поки всі зобов'язання за Основним договором не будуть виконані повністю.
Кредитор - ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» має право у разі невиконання прострочення Боржником 1, Боржником 2 (ТОВ «Торговий дім «Агрі-Трейд»), Боржником 3, Боржником 4 своїх зобов'язань за Основним договором, пред'явити свої вимоги безпосередньо до Поручителя (відповідача). Ці вимоги є обов'язковими для виконання Поручителем потягом строку, зазначеного в п. 4.3. цього Договору (п.п. 5.1.1 ст. 5 Договору поруки).
Згідно з п. 4.3. Договору поруки, Поручитель протягом 10 календарних днів з моменту поштового відправлення йому Кредитором письмового повідомлення або інший термін, зазначений у такому повідомленні, зобов'язаний погасити заборгованість Боржник 1, Боржник 2 (ТОВ «Торговий дім «Агрі-Трейд»), Боржник 3, Боржник 4 за Основним договором за реквізитами, зазначеними в повідомленні Кредитора.
На виконання своїх зобов'язань за Договором позивач:
- 30.12.2013 р. надіслав по системі Swift повідомлення виконуючому банку: BAYERISCHE LANDESBANK, MUENCHEN, GERMANY про видачу акредитива № LC/301213/327 ТОВ «Торговий дім «Агрі-Трейд» на користь бенефіціара - компанії CARGILL INTERNATIONAL SA 14 CHEMIN DE NORMANDIE CH 1211 GENEVA 12 SWITZERLAND на суму 9 499 999 доларів США 50 центів на купівлю 4193,333 метричних тон аргентинського соєвого шроту з високим вмістом білків за ціною 533,47 доларів США за метричну тону; 5995,119 метричних тон американських жовтих бобів за ціною 568,44 доларів США за метричну тону та 5722,79 метричних тон американських жовтих бобів за ціною 573,44 доларів США за метричну тону із зазначенням переліку необхідних документів для виконання (підтвердження) акредитиву.
- крім того, 30.12.2013 р. позивачем по системі Swift надіслано повідомлення АТ «Сбербанк» (м. Москва, РФ) про видачу безвідкличного рамбурсного зобов'язання на користь банку BAYERISCHE LANDESBANK, MUENCHEN, GERMANY на суму 9 499 999 доларів США 50 центів з комісійним на основі ставки 2,75 % річних на умовах виплати - в кінці кожного 3-хмісячного періоду.
Повідомленням від 31.12.2013 - 10:10:29 АТ «Сбербанк» підтверджується надання останнім безвідкличного рамбурсного зобов'язання № 0223R1300000Н за акредитивом № LC/301213/327 на користь банку BAYERISCHE LANDESBANK, MUENCHEN, GERMANY з терміном дії до 30.12.2014 р., ставкою комісійних - 2,75 % річних (з розрахунку 360 днів в році) та на умовах їх виплати - кожні 3 місяці, починаючи від дати видачі безвідкличного рамбурсного зобов'язання, про що будуть виставлятися окремі вимоги за кожен період на підставі окремого повідомлення.
Згідно повідомлення виконуючого (підтверджуючого) банку BAYERISCHE LANDESBANK, MUENCHEN, GERMANY від 02.01.2014 - 16:01:18 підтверджено повідомлення від 30.12.2013 р. про видачу акредитиву № LC/301213/327 на зазначених в ньому умовах.
30.06.2014 р. позивач отримав по системі Swift повідомлення (вимогу) № 4978-005229 від АТ «Сбербанк» (Російська Федерація) на здійснення оплати внутрішніх та інших витрат за видачу безвідкличного рамбурсного зобов'язання за період з 31.03.2014 р. по 30.06.2014 р. згідно акредитиву № LC/301213/327 у сумі 66 038,19 доларів США.
На підставі умов Договору акредитива та заяви про відкриття документарного акредитива № 1 від 30.12.2013 р. позивач здійснив оплату комісії рамбурсуючого банка АТ «Сбербанк», РФ в сумі 66 038,19 доларів США, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті від 01.07.2014 р. та повідомленням з системі Swift від 01.07.2014 р. за № 469731.
Пунктом 5.3. Договору акредитива сторонами встановлено обов'язок Клієнта 1/ Клієнта 2/ Клієнта 3/ Клієнта 4/ Клієнта 5 щомісяця у строк до 3 (третього) робочого дня місяця, наступного за розрахунковим сплачувати банку комісію за виконання операцій за відкритими акредитивами/резервними акредитивами без грошового покриття: за зобов'язання за акредитивом/резервним акредитивом в розмірі 2,5 % річних шляхом перерахування еквівалента в гривні за офіційним курсом НБУ, встановленим на день нарахування (п. 5.3.1. Договору).
Комісії, зазначені у п. 5.3. Договору, розраховуються від суми діючих зобов'язань Банку за інструментами, за вирахуванням коштів сформованого покриття за такими інструментами, наданими/відкритими в рамках цього Договору від дня надання/відкриття кожного інструменту до дня припинення дії такого інструменту.
Комісії, зазначені у п. 5.3. Договору, нараховуються протягом усього строку дії Договору щомісяця, в останній робочий день місяця за розрахунковий період, який починається з першого календарного дня такого місяця та закінчується в останній календарний день такого місяця. При розрахунку комісійної винагороди приймається рік, рівний 360 дням для іноземної валюти та 365 дням для національної валюти, у місяці враховується фактична кількість календарних днів (п. 5.4. Договору).
Крім того, відповідно до п. 5.7. Договору, Клієнт 1/ Клієнт 2/ Клієнт 3/ Клієнт 4/ Клієнт 5 зобов'язалися у строк не пізніше 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання Клієнтом 1/ Клієнтом 2/ Клієнтом 3/ Клієнтом 4/ Клієнтом 5 від Банку відповідного повідомлення сплатити/відшкодувати Банку комісії інших банків - підтверджуючих банків/виконуючих банків, авізуючих банків, інших банків-гарантів (у разі їх наявності), що були залучені до надання/відкриття та/або обслуговування акредитива/резервного акредитива/гарантій під контргарантії банку, якщо комісії таких банків підлягають сплаті Клієнтом 1/ Клієнтом 2/ Клієнтом 3/ Клієнтом 4/ Клієнтом 5 відповідно до умов інструменту або бенефіціаром та відмови або несплати (без повідомлення про таку відмову) таким бенефіціаром таких комісій.
Позивач пояснив суду, що третя особа - ТОВ Торговий дім «Агрі-Трейд» свої зобов'язання за договором для проведення операцій з надання банківських гарантій/контргарантій, відкриття резервних і документарних акредитивів № 70-Н/13/29/Г/А-КБ від 16.12.2013 р. зі сплати комісії за акредитивом та відшкодування комісії за рамбурсне зобов'язання за акредитивом виконував не належним чином та не в установлений строк, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на 05.09.2014 р. становить 853 017,08 грн. - борг по комісії за зобов'язання за акредитивом (за період з 01.06.2014 р. по 31.08.2014 р.) та 66 038,19 доларів США (що еквівалентно 855 131,76 грн., за офіційним курсом НБУ станом на 06.10.2014 р. 1 долар США = 12,949049 грн.) - заборгованість з відшкодування комісії за рамбурсне зобов'язання за акредитивом, що нарахована за період з 31.03.2014 р. по 29.06.2014 р. Додатково за порушення договірних зобов'язань позивачем нараховано ТОВ «Торговий дім «Агрі-Трейд» 11 694,51 грн. пені за прострочення повернення комісії за зобов'язання за акредитивом за період з 04.07.2014 р. до 05.09.2014 р. та 25 833,39 грн. пені за прострочення повернення комісії за рамбурсне зобов'язання за період з 05.07.2014 р. до 05.09.2014 р.
Так, зважаючи на факти порушення ТОВ «Торговий дім «Агрі-Трейд» умов Договору акредитиву у частині своєчасної сплати комісії за відкритим акредитивом, відшкодування сплачених позивачем за ТОВ Торговий дім «Агрі-Трейд» комісій інших банків та сплат пені за порушені зобов'язання, позивач направив ТОВ «Торговий дім «Агрі-Трейд» повідомлення-вимогу № 277/5/50 від 05.09.2014 р. про сплату простроченої заборгованості за Договором акредитиву.
Крім того, ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії», на підставі п. 4.3, 6.6. Договору поруки 10.09.2014 р. направив ТОВ «Укрхорс» повідомлення-вимогу № 282/5/50 від 05.09.2014 р. про сплату простроченої заборгованості за Договором акредитиву, як солідарного боржника.
Оскільки, з моменту відправлення повідомлень-вимог про сплату простроченої заборгованості та до останнього дня строку, визначеного позивачем у вимогах, для погашення простроченої заборгованості та пені, ТОВ «Торговий дім «Агрі-Трейд» та ТОВ «Укрхорс» не вжили заходів, спрямованих на погашення заборгованості перед позивачем за Договором акредитиву, останній звернувся із позовом до суду про стягнення суми заборгованості безпосередньо з поручителя - Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхорс».
За таких обставин, Публічне акціонерне товариство «Дочірній Банк Сбербанк Росії» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхорс» 853 017,08 грн. - комісії за зобов'язання за акредитивом, 66 038,19 доларів США (що еквівалентно 855 131,76 грн. за офіційним курсом НБУ станом на 06.10.2014 р. 1 долар США = 12,949049 грн.) - комісії за рамбурсне зобов'язання за акредитивом, 11 694,51 грн. - пені за прострочення повернення комісії за зобов'язання за акредитивом, 25 833,39 грн. - пені за прострочення повернення комісії за рамбурсне зобов'язання за акредитивом.
Відповідач, заперечуючи проти позову, стверджує, що оскільки за його власним розрахунком сума основної заборгованості по комісії за зобов'язаннями за акредитивом не збігається із розміром заборгованості визначеної позивачем та є меншою, то це свідчить про припинення поруки у розумінні статті 559 Цивільного кодексу України, якою передбачено припинення поруки у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Нормами частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України (далі ГК України) як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Ст. 175 ч. 1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші ), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Згідно до положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Главою 8 Положення про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями передбачено порядок оплати комісійної винагороди та відшкодування витрат уповноваженому банку-емітенту.
Зокрема, відповідно до п. 8.1. Положення, якщо згідно з умовами акредитива оплату комісійної винагороди та відшкодування витрат уповноваженому банку-емітенту, що пов'язані з відкриттям акредитива, має здійснювати наказодавець акредитива, то уповноважений банк-емітент надсилає наказодавцю акредитива листа з вимогою оплати такої комісійної винагороди та відшкодування витрат або самостійно списує кошти з рахунку наказодавця акредитива, якщо це передбачено в заяві про відкриття акредитива та/або в договорі банківського рахунку та/або інших договорах, укладених між наказодавцем акредитива та уповноваженим банком-емітентом.
Крім того, відповідно до ст. 18 Уніфікованих правил та звичаїв для документарних акредитивів Міжнародної торгівельної палати (в редакції 1993 р.) Банки, що користуються послугами іншого банку або інших банків для виконання інструкцій заявника акредитива, роблять це за рахунок і ризик останнього. Сторона, що інструктує іншу сторону, зобов'язана сплатити за послуги та інші витрати, пов'язані з інструкціями, включаючи проценти за винагороду. Якщо акредитив передбачає, що сплата за послуги та інші витрати будуть проведені стороною іншою, ніж інструктуюча сторона, і комісії не зможуть бути затребувані, інструктуюча сторона завжди залишається зобов'язаною сплатити. Заявник акредитива пов'язаний всіма зобов'язаннями і відповідальністю, що випливають з іноземних законів і звичаїв, і зобов'язаний надати банкам відшкодування, якщо такі зобов'язання і відповідальність будуть на них покладені.
Як встановлено судом, сторонами в Договорі (п.п. 5.3., 5.4., 5.7.) та заяві про відкриття про відкриття документарного акредитива № 1 від 30.12.2013 р. (п. 71В) передбачено розмір та порядок оплати Клієнтами комісій, у тому числі: - комісії за акредитивом: 2,5 % річних, які підлягають оплаті у строк до третього робочого дня місяця, наступного за розрахунковим, у гривні, виходячи з курсу НБУ, встановленого в останній робочий день розрахункового місяця з можливістю збільшення розміру такої комісії на 2,0 % річних у випадку порушення Клієнтом будь-якого зобов'язання за Договором (п. 5.5.) з дотриманням процедури відповідного підняття відсотків; - комісії рамбурсуючого банку (ВАТ «Сбербанк Росії», РФ): 2,75 %, які підлягають оплаті у строк не пізніше 3-х робочих днів з моменту отримання від ПАТ «Дочірнє підприємство Сбербанку Росії» відповідного повідомлення.
Під повідомленням у силу п. 1.3. Положення розуміється повідомлення, що складається уповноваженим банком у форматі міжнародних стандартів та надсилається за допомогою телекса (повідомлення може містити відповідний телексний ключ) або системи S.W.I.F.T., або іншими засобами передавання інформації на адресу банків, що беруть участь у супроводженні акредитива.
Оцінюючи підставність заперечень відповідача з приводу невідповідності нарахування позивачем комісії за рамбурсне обслуговування за акредитивом за період з 01.06.2014 р. по 31.08.2014 р., з огляду на те, що ТОВ «Торговий дім «Агрі-Трейд» жодних вимог про сплату такої комісії не отримано; позивачем не надано документів, які підтверджують підстави виникнення заборгованості (зокрема, копії заяви про відкриття акредитива); документів, які підтверджують факт несплати Основним боржником заборгованості, суд зважає на таке:
Відповідно до п. 5.7. Договору, Клієнт 1/ Клієнт 2/ Клієнт 3/ Клієнт 4/ Клієнт 5 зобов'язалися у строк не пізніше 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання Клієнтом 1/ Клієнтом 2/ Клієнтом 3/ Клієнтом 4/ Клієнтом 5 від Банку відповідного повідомлення сплатити/відшкодувати Банку комісії інших банків - підтверджуючих банків/виконуючих банків, авізуючих банків, інших банків-гарантів (у разі їх наявності), що були залучені до надання/відкриття та/або обслуговування акредитива/резервного акредитива/гарантій під контргарантії банку, якщо комісії таких банків підлягають сплаті Клієнтом 1/ Клієнтом 2/ Клієнтом 3/ Клієнтом 4/ Клієнтом 5 відповідно до умов інструменту або бенефіціаром та відмови або несплати (без повідомлення про таку відмову) таким бенефіціаром таких комісій.
Згідно з п. 71В заяви про відкриття документарного акредитива № 1 від 30.12.2013 р. визначено комісійні винагороди та відшкодування витрат: всі комісії АТ «Сбербанк Росії», Україна, всі комісії та витрати рамбурсуючого банку АТ «Сбербанк Росії», Росія сплачує наказодавець за акредитивом, тобто ТОВ «Торговий дім «Агрі-Трейд» (третя особа у даній справі).
Крім того, відповідно до даної заяви про відкриття документарного акредитива № 1 від 30.12.2013 р. наказодавець зобов'язався, зокрема, сплачувати комісії рамбурсуючого банку ВАТ «Сбербанк Росії», РФ (за зобов'язання) у розмірі 2,75 % річних від суми акредитива у строк не пізніше 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання відповідного повідомлення від АТ «Сбербанк Росії», Україна, на умовах п. 5.7. Договору.
Згідно з п. 1.3. Положення, рамбурсне зобов'язання - самостійне безвідкличне зобов'язання рамбурсуючого банку, надане ним на підставі повноважень або на прохання банку-емітента виконуючому (підтверджуючому) банку, зазначеному в рамбурсних повноваженнях, оплатити рамбурсну вимогу, виставлену виконуючим (підтверджуючим) банком за умови її відповідності положенням рамбурсного зобов'язання, або акцептувати та оплатити переказний вексель (тратту), виставлений на рамбурсуючий банк.
Відповідно до повідомлення в системі Swift від 30.06.2014 р. (12:08:35) АТ «Сбербанк» (РФ) просило ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» перерахувати комісію за видачу безвідкличного рамбурсного зобов'язання за період з 31.03.2014 р. по 30.06.2014 р. у розмірі 66 038,19 доларів США. Вказана вимога виконана позивачем шляхом перерахування грошових коштів в сумі 66 038,19 доларів США рамбурсуючому банку - АТ «Сбербанк Росії» згідно з платіжним дорученням в іноземній валюті № 1 від 01.07.2014 р., у зв'язку із чим у позивача в силу умов договору (п. 5.7.) та заяви про відкриття акредитиву № 1 від 30.12.2013 р. виникло право вимагати відшкодування сплаченої рамбурсуючому банку комісії з наказодавця за акредитивом - ТОВ «Торговий дім «Агрі-Трейд».
З матеріалів справи та встановлених у рішеннях Господарського суду міста Києва № 910/21857/14 і № 910/21858/14 фактів вбачається, що 05.08.2014 р. позивачем надіслано на адресу третьої особи повідомлення-вимогу № 181/5/50 від 04.08.2014 р. про сплату 234 003,76 грн. простроченої заборгованості зі сплати комісії за зобов'язання за акредитивом та 66 038,19 доларів США заборгованості зі сплати комісії рамбурсуючого банку. Вказане повідомлення відповідачем отримано 19.09.2014 р., що підтверджується наявною у матеріалах справи інформацією з веб-сайту УДППЗ «Укрпошта», у зв'язку з чим на підставі вищенаведеного у ТОВ «Торговий дім «Агрі-Трейд» саме з 19.09.2014 р. виник обов'язок протягом 3-х робочих днів з даної дати відшкодувати позивачу комісію за рамбурсне зобов'язання у сумі 66 038,19 доларів США, яка була оплачена позивачем рамбурсуючому банку.
Виходячи з вищевикладеного, предметом розгляду даного господарського спору, є стягнення простроченої заборгованості за Договором акредитиву безпосередньо з Поручителя за Договором поруки від 16.12.2013 р., як-то передбачено нормами чинного законодавства.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Частинами 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ст. 541 Цивільного кодексу України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання
Положеннями частини 1 статті 559 Цивільного кодексу України визначено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.
Приписами ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України передбачено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Судом встановлено, що ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» 10.09.2014 р. на адресу поручителя - ТОВ «Укрхорс» направлено вимогу № 282/5/50 від 05.09.2014 р. про здійснення погашення простроченої заборгованості з комісії, яка виникла у період з 01.06.2014 р. по 31.08.2014 р., тобто, у розумінні положень ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України, позивачем дотримано вимоги щодо шестимісячного строку для направлення вимоги, що свідчить про відсутність підстав вважати поруку за договором поруки від 16.12.2013 р. припиненою.
Таким чином, суд не приймає заперечення ТОВ «Укрхорс» про припинення поруки з підстав збільшення обсягу його відповідальності, як поручителя, без надання його згоди на такі зміни, виходячи з нижченаведеного.
Підставою для припинення поруки є зміна основного зобов'язання, що спричиняє збільшення відповідальності поручителя, без його згоди. Як випливає із ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України, поручитель не залишається зобов'язаним навіть на початкових умовах.
До припинення поруки призводять не будь-які зміни умов основного зобов'язання, а лише такі, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності поручителя.
Законодавцем передбачено, що збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання можуть виникнути через різні обставини: збільшення розміру плати за кредит, відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються відсотки за користування чужими грошовими коштами; підвищення розміру відсотків, встановлення (збільшення розміру) неустойки, зміна способу і форми майнового обтяження, умов відповідальності тощо. Наприклад, спочатку договором передбачалося поступове, поетапне погашення боргу, а після його новації встановлено, що борг має бути повернутий відразу у повному обсязі.
Таким чином, оскільки ТОВ «Укрхорс» стверджувало про збільшення обсягу його відповідальності без його згоди на підставі перерахунку суми основної заборгованості за комісією, яка за розміром грошового виразу не співпала із розміром заборгованості, вирахованої позивачем - ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії», тому, у розумінні вищевикладених норм чинного законодавства, порука за Договором поруки від 16.12.2013 р. не є припиненою.
Відповідачем, як поручителем та солідарним боржником, на день розгляду спору не спростовано належними та допустимим доказами обставин, які б свідчили про виконання ним свого обов'язку щодо сплати позивачеві комісії за зобов'язання за акредитивом у сумі 853 017,08 грн. (за період з 01.06.2014 р. по 31.08.2014 р.) та комісії за рамбурсне зобов'язання за акредитивом (за період з 31.03.2014 р. по 29.06.2014 р.) розміром 66 038,19 доларів США (що еквівалентно 855 131,76 грн., за офіційним курсом НБУ станом на 06.10.2014 р. 1 долар США = 12,949049 грн.), обов'язок відшкодування якої виник у боржника - ТОВ «Торговий дім «Агрі-Трейд» саме з 19.09.2014 р.
У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі (ч. ч. 1, 2 ст. 543 Цивільного кодексу України).
З системного аналізу вищевикладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для покладення обов'язку на відповідача - ТОВ «Укрхорс» сплати заборгованості у розмірі 853 017,08 грн. - комісії за акредитивом та 66 038,19 доларів США (що еквівалентно 855 131,76 грн., за офіційним курсом НБУ станом на 06.10.2014 р. 1 долар США = 12,949049 грн.) - відшкодування комісії за рамбурсне зобов'язання за акредитивом.
Відповідно до ст. 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено що, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до абз. б) п. 10.1. Договору, за несвоєчасну сплату комісій, які вказані в ст. 5 цього Договору, Клієнт1/Клієнт2/Клієнт3/Клієнт4/Клієнт5 зобов'язаний сплатити банку пеню у розмірі 0,05 % від простроченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який стягується пеня.
Крім того, згідно абз. в) п. 10.1. Договору, за несвоєчасне відшкодування Банку сум, сплачених Банком комісій/винагород інших банків, що були залучені до надання та/або обслуговування похідного інструменту або інструменту, зазначених у ст. 5 цього Договору, Клієнт1/Клієнт2/Клієнт3/Клієнт4/Клієнт5 зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 0,05 % від простроченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який стягується пеня.
Згідно зі ст. 526, ст. 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, відповідачем даний строк порушений, в зв'язку з чим він повинен нести відповідальність, передбачену (абз. б) п.10.1. - Договору) з врахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», у вигляді сплати пені у розмірі 0,05 % від суми заборгованості по комісії за зобов'язання за акредитивом за кожен день прострочення за період з 04.07.2014 р. по 05.09.2014 р., що становить 11 694,51 грн.
Стосовно позовних вимог у частині стягнення 25 833,39 грн. пені, нарахованої за прострочення відшкодування комісії за рамбурсне зобов'язання за акредитивом за період з 05.07.2014 р. по 05.09.2014 р., то такі задоволенню не підлягають, оскільки, як встановлено судом строк сплати такої комісії сторонами (згідно п. 5.7. Договору та заяви про відкриття документарного акредитива № 1 від 30.12.2013 р.) визначено протягом 3-х робочих днів з моменту отримання відповідного повідомлення про оплату, а таке повідомлення ТОВ «Торговий дім «Агрі-Трейд» отримано 19.09.2014 р. і відповідно саме з даної дати (19.09.2014 р.) у третьої особи виник обов'язок по відшкодуванню позивачу протягом 3-х днів комісії за рамбурсне зобов'язання у сумі 66 038,19 доларів США, яка оплачена позивачем рамбурсуючому банку, а відтак нарахована позивачем пеня за несвоєчасне повернення комісії за рамбурсне зобов'язання за акредитивом за період з 05.07.2014 р. по 05.09.2014 р. у сумі 25 833,39 грн., нарахована безпідставно, та обов'язок її сплати не може бути покладений на ТОВ «Укрхорс», як поручителя.
Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Нормами статті 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення», рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимим доказами доведено обставини та факти, що зумовлюють покладення обов'язку сплати простроченої заборгованості на поручителя - ТОВ «Укрхорс», а тому позов у частині стягнення з відповідача 853 017,08 грн. комісії за акредитивом, 66 038,19 доларів США (що еквівалентно 855 131,76 грн., за офіційним курсом НБУ станом на 06.10.2014 р. 1 долар США = 12,949049 грн.) - відшкодування комісії за рамбурсне зобов'язання за акредитивом та 11 694,51 грн. пені за прострочення повернення комісії за акредитивом визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхорс» (04071, місто Київ, провулок Електреків, 15; ідентифікаційний код 34695976) на користь Публічного акціонерного товариства «Дочірній Банк Сбербанку Росії» (01034, місто Київ, вулиця Володимирська, 46; ідентифікаційний код 25959784) 853 017 (вісімсот п'ятдесят три тисячі сімнадцять) грн. 08 коп. комісії за акредитивом, 66 038 (шістдесят шість тисяч тридцять вісім) доларів США 19 центів (що еквівалентно 855 131,76 грн., за офіційним курсом НБУ станом на 06.10.2014 р. 1 долар США = 12,949049 грн.) - відшкодування комісії за рамбурсне зобов'язання за акредитивом, 11 694 (одинадцять тисяч шістсот дев'яносто чотири) грн. 51 коп. пені за прострочення повернення комісії за акредитивом та 34 396 (тридцять чотири тисячі триста дев'яносто шість) грн. 87 коп. витрат зі сплати судового збору.
3. У решті позовних вимог відмовити.
4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Повне рішення складено 20.04.2015 р.
Суддя Т.М. Ващенко