14 квітня 2015 р.м.ОдесаСправа № 487/1279/15-а
Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Боброва І.В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Джабурія О.В.
суддів - Крусяна А.В.
- Шляхтицького О.І
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про визнання нечинними та скасування припису і постанови в справі про адміністративне правопорушення,
12.02.2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про визнання нечинними та скасування припису від 17.01.2015 року №4 та постанови у справі про адміністративне правопорушення від 22.01.2015 року № 03, стягнути з відповідача судові витрати (судовий збір та витрати на правову допомогу). Крім того, просив суд поновити строк на оскарження зазначеної постанови, посилаючись на отримання ним оскаржуваної постанови поштою 04.02.2015 року, оскільки не був присутній при розгляді адміністративної справи.
Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 лютого 2015 року адміністративний позов ОСОБА_2 залишений без розгляду. Зобов'язано Миколаївське управління державного казначейства України повернути ОСОБА_2 судовий збір у сумі 182, 70 грн. за чеком № 12022015100556 від 12.02.2015 року сплачений у касу ПАТ КБ «ПриватБанк».
ОСОБА_2 на вказану ухвалу подав апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати оскаржуване рішення, поновити йому строк на звернення до суду для оскарження постанови № 03 від 22.01.2015 року по справі про адміністративне правопорушення та припису № 4 від 17.01.2015 року; направити справу до Заводського районного суду м. Миколаєва для вирішення питання про відкриття провадження у справі та розгляду по суті позовних вимог. Апелянт вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції порушені норми процесуального права.
Згідно до вимог п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання не прибули сторони, які беруть участь у справі, проте про розгляд справи були належним чином повідомлені.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
Колегією суддів встановлено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення № 03 щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, була винесена начальником Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Малій К.А. 22.01.2015 року.
Позивач не був присутній при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Зазначена постанова була направлена позивачеві поштою 23.01.2015 року (а.с. 30).
З матеріалів справи вбачається, що з вищезазначеним позовом до суду ОСОБА_2 звернувся 12 лютого 2015 року (а.с. 1).
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 17.01.2015 року ОСОБА_2 був присутнім при проведенні позапланової перевірки, яка проводилась співробітниками УДАБІ у Миколаївській області, повідомлений про дату розгляду справи про адміністративне правопорушення, про що свідчить його підпис. Докази на підтвердження поважності пропуску ОСОБА_2 засідання з розгляду справи про адміністративне правопорушення та відмову в отриманні ним інформації щодо результатів розгляду до 04.02.2015 року, в доданих до позову документах, відсутні.
Проте, колегія суддів не може погодитися із вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з вимогами ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Вимогами ч.3 ст. 99 КАС України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно до вимог ст.289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Колегія суддів зазначає, що справа про адміністративне правопорушення розглядалась за відсутності позивача, копія постанови відправлена поштою 23.01.2015 року, про що є відмітка у самій постанові (а.с. 30).
Як зазначає позивач, постанову по справі про адміністративне правопорушення, отримана ним на поштовому відділені лише 04.02.2015 року.
Судом першої інстанції не досліджені докази щодо дати фактичного отримання позивачем копії оскарженої постанови, в матеріалах справи вони відсутні.
Таким чином, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції щодо пропуску процесуального строку позивачем зроблений передчасно.
Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції не правильними і такими, що не відповідають вимогам КАС України та приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 195; 197; 199; 202; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 лютого 2015 року скасувати, прийняти у справі № 487/1279/15-а нову ухвалу, якою направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: О.В. Джабурія
Суддя: А.В. Крусян
Суддя: О.І. Шляхтицький