07 квітня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/2459/14
Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Середа О. Ф.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:
Судді доповідача - Потапчука В.О.
суддів - Жук С.І.
- Семенюка Г.В.
при секретарі - Алексєєвої Н.М.
за участю представника апелянта Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області - Мар'янко Н.І.
за участю позивача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2014 року по справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 (надалі - позивач) звернувся до суду із позовом про визнання протиправним та скасування у повному обсязі податкового повідомлення-рішення від 12.08.14 р. № 0001812203 прийнятого Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєві ГУ Міндоходів у Миколаївській області (надалі - відповідач).
Обгрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на те, що оскаржене податкове повідомлення-рішення протирічить нормам Податкового кодексу, не ґрунтується на вимогах діючого законодавства.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2014 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.
Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Так, судом першої інстанції встановлено, що згідно наказу в. о. начальника податкової інспекції від 24.07.14 р. № 483 "Про проведення фактичної перевірки" на підставі підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України від 02.12.10 р. № 2755-VІ (надалі - ПК Україні), з метою здійснення контролю за дотриманням порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обсягу підакцизних товарів фахівцями відповідача 30.07.14 р. була здійснена перевірка господарської одиниці (буфету розташованому на території ринку "Миколаївський" по вул. Космонавтів, 156 "А" у м. Миколаєві), що належить позивачу по справі.
За наслідками перевірки відповідачем був складений Акт фактичної перевірки № 0072/14/29/22/НОМЕР_2 (надалі - Акт перевірки). Зокрема, в Акті перевірки відповідач зазначив про здійснення позивачем торговельної діяльності без наявності торговельного патенту та без сплати збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності за період з 01.04.12 р. по 30.07.14 р.
На підставі Акту перевірки, відповідно до абзацу другому частини І пункту 125.1 статті 125 ПК України за порушення пункту "а" підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 12.08.14 р. № 0001812203 про нарахування позивачу штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 16612,6 грн.
Приймаючи податкове повідомлення-рішення виходив з того, що відповідно до статті 267 ПК України суб'єкт господарювання, який здійснює торговельну діяльність у пунктах продажу товарів, має сплачувати збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності.
Відповідач зазначає, що відповідно до підпункту 14.1.211 пункту 14.1 статті 14 ПК України пунктом продажу товарів, зокрема, є буфет. Оскільки буфет є пунктом продажу товарів відповідач вважає, що здійснюючий в ньому торговельну діяльність суб'єкт господарювання (позивач) мав сплачувати збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності.
При вирішенні питання суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивача.
Колегія суддів вважає правильним такий висновок суду першої інстанції виходячи з наступного.
Так з матеріалів справи колегія суддів вбачає, що згідно свідоцтва від 03.07.07 р. № 336182 позивач був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, що здійснює роздрібну торгівлю в неспеціалізованих магазинах (діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування).
Відповідно до договору оренди від 01.01.12 р. № 137 укладеному із ТОВ "Ринок-Торг-Сервіс" позивач займає торгове місце на території ринку "Миколаївській" по вул. Космонавтів 156 "А" у м. Миколаєві де був розташований буфет.
Колегія суддів зазначає, що позивач здійснює свою діяльність саме на ринку.
Відповідно до підпункту "в" підпункту 267.1.2 пункту 267.1 статті 267 ПК України не є платниками збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг такі суб'єкти господарювання, зокрема, як фізичні особи - підприємці, які провадять торговельну діяльність у межах ринків усіх форм власності.
Також колегія суддів зазначає, що у зв'язку із зміною законодавства позивач письмово повідомив відповідача про припинення сплати збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності. 12.03.12 р. зазначена заява була отримана відповідачем.
Будь-яких заперечень з боку фахівців податкової інспекції до позивача не надходило. У зв'язку з цим переплачений позивачем збір за здійснення торгівельної діяльності був зарахований відповідачем в рахунок оплати майбутніх платежів останнього зі збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства.
Таким чином, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що висновок відповідача про порушення позивачем норм ПК України в частині не сплати збору за провадження торгівельної діяльності є помилковим, а тому оскаржене податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної постанови суд першої інстанції дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2014 року по справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,- без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.
Повний текст ухвали виготовлено 07 квітня 2015 року.
Суддя-доповідач: Потапчук В.О.
Судді: Жук С.І.
Семенюк Г.В.