Справа: № 826/20154/14 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.
Іменем України
23 квітня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуюча суддя: Шелест С.Б.
Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.
За участю секретаря судового засідання: Коломійцевої А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.02.15р. у справі №826/20154/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СФГ ім. Гречко» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.07.14р. №0008812201 та №0008822201.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.02.15р. адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що господарські операції позивача з його контрагентом ТОВ «Пром-Ресурс» не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що встановлено актом про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Пром-Ресурс» та актами про неможливість проведення звірки його контрагентів.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено позапланову документальну виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Пром-Ресурс» за період з 01.04.13р. по 30.04.13р., за результатами якої складено акт від 08.07.14р. №735/26-54-22-01-10/37195786.
На підставі акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 24.07.14р.:
№0008812201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 103 552,50 грн., в т.ч.: основний платіж - 69 035 грн., штрафні (фінансові) санкції - 34 517,50 грн.;
№0008822201, збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 109 002 грн., в т.ч.: основний платіж - 72 668 грн., штрафні (фінансові) санкції - 36 334 грн.
Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень - рішень слугували встановлені перевіркою порушення позивачем вимог: п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 та п.200.2 ст.200 та п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.149.1 ст.149 Податкового кодексу України.
Такий висновок податкового органу ґрунтується на висновках акта ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м.Києві від 18.09.13р. №1455/26-57-22-02-09/37961966 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Пром-Ресурс щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.04.13р. по 30.06.13р.»., у відповідності до якого ТОВ «Пром-Ресурс» документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із платниками податків за період з 01.04.13р. по 30.06.13р., їх вид, обсяг, якість та розрахунки. Окрім того, податковим органом встановлено відсутність у ТОВ «Пром-Ресурс» об'єктів оподаткування по операціях з придбання робіт, товарів у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів підприємствам-покупцям за період з 01.04.13р. по 30.06.13р.
Також, податковим органом під час перевірки позивача було використано акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання №790/26-55-22-02/35919954 від 14.08.13р., яким встановлено відсутність здійснення господарських відносин з ТОВ «Булавка» та ТОВ «Пром-Ресурс» за квітень-травень 2013 року на суму 9192892,13грн. та акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання №1453/26-57-22-02-09/37394477 від 18.09.13р., яким встановлено відсутність здійснення господарських операцій між ПП «Тілак» та ТОВ «Пром-Ресурс» за червень 2013р. на суму 6474041,49грн.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується реальне здійснення господарської операції з придбання товару в межах звичайної господарської діяльності суб'єктів господарювання, оплата вартості товару, використання у господарській діяльності позивача, правомірність формування даних податкового обліку на підставі первинних та інших документів бухгалтерського та податкового обліку, які відповідають вимогам закону.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (надалі - Закону N 996-XIV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Згідно зі статтею 1 Закону N 996-XIV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.
Так, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону N 996-XIV).
Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит та витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
У даному випадку, обставини справи та зібрані у ній докази у їх сукупності свідчать про те, що господарські операції позивача з його контрагентом мали товарний (реальний) характер, вчинені в межах та з метою господарської діяльності суб'єктів господарювання.
Так, основними видами діяльності позивача за КВЕД, зокрема, є: оптова торгівля зерном, необробленим тютюном та кормами для тварин.
Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, між позивачем та ТОВ «Пром-Ресурс» було укладено договір поставки від 14.02.13р. №14, за умовами якого постачальник передає, а покупець приймає та сплачує за сільськогосподарську продукцію на умовах, що вказуються у специфікаціях.
Відповідно до специфікації від 25.04.13р. до договору поставки від 14.02.13р. №14 позивач закуповує у ТОВ «Пром-Ресурс» сою товарну у кількості 250 тн загальною вартістю 1112500 грн. на умовах СРТ- філія ПАТ «ДПЗКУ» м. Одеса, вул. Хлібна Гавань, 4 автотранспортом (у редакції Інкотермс 2010).
Відповідно до міжнародних правил Інкотермс 2010 CPT (Carriage Paid To (... named place of destination) Фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення), термін "фрахт/перевезення оплачено до" означає, що продавець доставить товар названому перевізнику. Крім цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики втрати чи пошкодження товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику. Даний термін може застосовуватися під час перевезення товару будь-яким видом транспорту, включаючи змішані перевезення.
На виконання договору та відповідно до специфікації ТОВ «Пром-Ресурс» відвантажено сою товарну у кількості 97,980 тонн на загальну суму 436 011 грн., у тому числі ПДВ 72 668,50 грн., що підтверджується видатковою та податковою накладними від 27.04.13р., рахунком на оплату № 42701 від 27.04.13р., товарно-транспортними накладними на автотранспортне перевезення до пункту призначення, які відповідають вимогам ст. 9 Закону N 996-XIV та розкривають зміст та обсяг господарських операцій з поставки.
Оплата вартості товару здійснювалась у безготівковій формі.
Як вбачається з матеріалів справи, придбаний у ТОВ «Пром-Ресурс» товар був реалізований на користь ТОВ «Аскоп-Україна» відповідно до договорів купівлі - продажу від 12.04.13р. №12/04/13 та від 25.04.13р. №25/04/13.
Не заслуговують на увагу покликання апелянта на невідповідність товарно-транспортних накладних в частині часу поставки товару, з огляду на те, що у зв'язку із відсутністю власних та орендованих складських приміщень, поставка придбаного у постачальника товару здійснювалась не на адресу позивача, а на умовах CPT Одеський зерновий термінал власнику товару - ТОВ «Аскоп-Україна» (м.Одеса , вул.Хлібна Гавань,4), як це передбачено умовами договорів від 12.04.13р. №12/04/13 та від 25.04.13р. №25/04/13, укладених між позивачем та ТОВ «Аскоп-Україна».
Податковим органом не надано належних доказів на підтвердження того, що контрагент позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по господарських операціях на час їх виконання, відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань чи відсутність можливостей залучення до виконання зобов'язань третіх осіб.
Покликання податкового органу на акт ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 18.09.13р. №1455/26-57-22-02-09/37961966 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Пром-Ресурс щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.04.13р. по 30.06.2013р.» - не заслуговують на увагу з огляду на те, що звірка фактично не проводилась і обставини щодо вказаних господарських операцій податковим органом реально не встановлювались.
На думку колегії суддів, заходи, спрямовані на проведення зустрічної звірки, тобто спрямовані на вчинення дій щодо співставлення даних первинних та інших бухгалтерських документів суб'єкта господарювання, однак без фактичного вчинення таких дій, не можуть вважатися діями по проведенню зустрічної звірки.
Також не заслуговують на увагу покликання апелянта на акти про неможливість проведення зустрічної звірки в ланцюгу поставки, з огляду на те, що недотримання контрагентами контрагента позивача податкової дисципліни має правові наслідки саме для таких контрагентів, адже порушення платником податків вимог податкового законодавства має персональний характер, тобто тягне за собою застосування заходів відповідальності саме для такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.
При цьому, відповідальність за сплату податків до бюджету несе кожна конкретна особа - платник податку, що формує дані податкового обліку з цього податку, а не контрагент такої особи.
Така позиція колегії суддів узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, викладеною у рішенні від 22 січня 2009 року по справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява №3991/03).
Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.
Керуючись ст.ст.195, 196, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.02.15р. у справі №826/20154/15 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.02.15р. у справі №826/20154/15 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуюча суддя Шелест С.Б.
Судді : Пилипенко О.Є.
Романчук О.М.
Повний текст ухвали складений: 23.04.15р.
.
Головуючий суддя Шелест С.Б.
Судді: Пилипенко О.Є.
Романчук О.М