Справа: № 826/20979/14 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П.
Суддя-доповідач: Шелест С.Б.
Іменем України
23 квітня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуюча суддя : Шелест С.Б.
Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Фармак» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.03.15р. у справі №826/20979/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «Фармак» до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №100260002/2014/230032/1 від 05.09.14р.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.03.15р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що товариством надано повний пакет документів на підтвердження заявленої ним митної вартості ввезеного товару за основним методом.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідно до умов Контракту № 1 від 01.08.13р., укладеного між позивачем та фірмою Lativ Pharma GmbH (ФРН), генеральної специфікації до Контракту, Специфікації № 119 до Контракту від 21.07.14 року було поставлено Еналаприлу малеат у кількості 200 кг за ціною 105 доларів США за кг на загальну суму 21 000 доларів США.
27.08.14р. до митного поста «Східний» Київської міжрегіональної митниці Міндоходів позивачем було подано митну декларацію №100260002/2014/171220 на товар: «Фармацевтичний порошок (субстанція) у пакетах подвійних поліетиленових для виробництва нестерильних лікарський форм: Еналаприлу мале ат (CAS: 76095-16-4. Хімічна назва: N-{(1S)}-1-(етоксікарбоніл)-3-фенілпропіл) -L- аланіл - L -пролін).
Разом із ВМД № 100260002/2014/171220 були подані наступні документи: картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами; міжнародна товарно-транспортна накладна СМК № 6040004451890/51399; довідка ТОВ «Ренус Ревайвел» про транспортні витрати № 2608/02 від 26.08.14р.; інвойс від 15.08.14р. № 14050; контракт № 1 від 01.08.13р.; специфікація від 21.07.14р. № 119; реєстраційне посвідчення на лікарський засіб Еналаприлу малеат № ИА/6294/01/01; експертний висновок Київської торгово-промислової палати від 19.05.14р.; лист Державної служби України з контролю за наркотиками від 30.01.14р. № 02/09-411 стосовно відсутності у складі Еналаприлу малеат речовин, включених до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою КМУ від 06.05.00р. № 770; Сертификат аналізу Еналаприлу малеат.
Митна вартість товару заявлена за основним методом визначення митної вартості, тобто за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і складала 21 000 доларів США.
Органом доходів і зборів на підставі статті 53 Митного кодексу України було повідомлено декларанта, що митні документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме: умови поставки визначені в пункті 1 контракту від 01.08.13р. № 1 (FСА Hamburg, FСА Frankfurt, СІРКiev) відрізняються від зазначених у графі 20 МД №100260002/2014/171220 від 27.08.14р., де зазначено: (FСА Dietzenbach). Також органом доходів і зборів було запропоновано позивачу надати наступні документи: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
На виконання вимоги органу доходів і зборів, позивачем було додатково подано наступні документи: заявку № 46637 на перевезення вантажу від 20.08.14р.; висновок ДП «Держзовнішінформ» від 02.09.14р. № 11/966 відносно ціни на фармацевтичний порошок еналаприл малеат; комерційну пропозицію Lativ Pharma GmbH (ФРН) від 10.07.14р.; відомості по ціні на еналаприл малеат (роздруківки з сайтів); прайс лист Lativ Pharma GmbH (ФРН) від 02.06.14р.; договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 01.04.14р. №27-10/14; експортну декларацію MRN 14DE330235618959МО.
Органом доходів і зборів прийнято рішення про відмову у митному оформлені та винесено Рішення про коригування митної вартості товарів № 100260002/2014/230032/1 від 05.09.14р., яким визначено митну вартість імпортованих товарів відповідно до ст. 59 МК України за ціною договору щодо ідентичних товарів.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції погодився з висновком відповідача щодо не підтвердження Товариством заявленої ним митної вартості товару за основним методом.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
За правилами ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Відповідно до частини 1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно з частиною 2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до частин 2-7 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч. 2).
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч. 3).
Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю (ч. 5).
Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 6).
У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (ч. 7).
За правилами частин 1 - 2 ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Частинами 7,8 ст. 55 Митного кодексу України встановлено, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
З аналізу наведених норм законодавства з питань митної справи вбачається, що право органу доходів і зборів на витребування від декларанта додаткових документів виникає лише у разі наявності обґрунтованого сумніву у повноті та/або достовірності відомостей про митну вартість товарів, однією з підстав виникнення якого є виявлення розбіжностей у поданих декларантом документах і такі розбіжності мають впливати саме на числове значення складових митної вартості товарів.
Відповідно до ч.1 - 3 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачена ч.2 ст. 58 МК України.
Так, відповідно до вищевказаної норми метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У даному випадку, підставою для незастосування методу вартості товарів за ціною договору (контракту) слугували висновки органу доходів і зборів про те, що подані декларантом до митного оформлення документи для підтвердження митної вартості товару не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме: умови поставки визначені в пункті 1 контракту від 01.08.13р. № 1 (FСА Hamburg, FСА Frankfurt, СІР Кiev) відрізняються від зазначених у графі 20 МД №100260002/2014/171220 від 27.08.14р., де зазначено: (FСА Dietzenbach).
Так, відповідно до умов контракту сторони визначили наступні базис та місце поставки FСА Hamburg, FСА Frankfurt, СІР Кiev. Разом з тим, домовляючись про поставку Еналаприлу малеату, сторони домовились змінити місце поставки на Dietzenbach, та залишили базис поставки FСА, що підтверджується специфікацією на відповідну поставку за № 119.
Базис поставки FСА (Інкотермс 2010) означає, що продавець вважається той, хто виконав своє зобов'язання по поставці товару, який пройшов митне очищення для ввезення, з моменту передачі його в розпорядження перевізника в обумовленому пункті. При відсутності вказівки покупця про такий пункт, продавець має право визначити такий пункт сам серед низки подібних пунктів, де перевізник приймає товар у своє розпорядження. У тих випадках, коли згідно комерційній практиці для укладання договору перевезення необхідно сприяння продавця (при перевезенні товару повітряним або залізничним транспортом), він може діяти в таких випадках за рахунок і на ризик покупця.
Цей термін може бути використаний при здійсненні перевезення будь-яким видом транспорту, включаючи змішані перевезення.
Перевізник означає особу, яка на підставі договору перевезення зобов'язується здійснити або забезпечити перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським або внутрішнім водним транспортом або в змішаному перевезенні. Якщо покупець уповноважує продавця поставити товар особі, яка не є перевізником, наприклад, експедитору, продавець вважається тим, хто виконав свій обов'язок щодо поставки товару з моменту передачі його на зберігання даній особі.
Транспортний термінал означає залізничну станцію, причал, контейнерний термінал або подвір'я, пункт щодо прийняття різних видів вантажів, тобто будь-яких контейнерів та/або піддонів, незалежно від застосування ISO, трейлерів, причепів, обладнання типу ро-ро, igloos, що застосовуються будь-якими засобами транспорту.
Виходячи з умов Контракту сторони визначили вартість товару з урахуванням вказаних у ньому базисів, також сторони не виходили за ці межі визначаючи умови конкретної поставки (специфікація № 119), а відтак висновки органу доходів і зборів, що зміна місця поставки може вплинути на вартість товару є помилковими.
Інших підстав для визначення митної вартості ввезеного позивачем товару за ціною договору щодо ідентичних товарів органом доходів і зборів не наведено.
Крім того, матеріалами справи спростовуються доводи відповідача про те, що позивачем не було надано додаткових документів на його вимогу.
Як зазначалось вище, частиною 2 ст. 53 Митного кодексу України встановлено перелік обов'язкових документів, які подаються для підтвердження митної вартості товару, виявлення розбіжностей у яких згідно з частиною 3 цієї статті дає підстави органу доходів і зборів для витребування від декларанта додаткових документів. Цей перелік є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню.
Позивачем було подано до митного оформлення вичерпний перелік документів, визначений ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, а саме: картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами; міжнародна товарно-транспортна накладна СМК № 6040004451890/51399; довідка ТОВ «Ренус Ревайвел» про транспортні витрати вих. № 2608/02 від 26.08.14р.; інвойс від 15.08.14р. № 14050; контракт № 1 від 01.08.13р.; специфікація від 21.07.14р. № 119; реєстраційне посвідчення на лікарський засіб Еналаприлу малеат № ИА/6294/01/01; експертний висновок Київської торгово-промислової палати від 19.05.14р.; лист Державної служби України з контролю за наркотиками від 30.01.14р. № 02/09-411 стосовно відсутності у складі Еналаприлу малеат речовин, включених до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою КМУ від 06.05.00р. № 770; Сертификат аналізу Еналаприлу малеат.
При цьому, органом доходів і зборів не наведено об'єктивних підстав для витребовування від позивача додаткових документів.
Отже, за наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для визначення органом доходів і зборів митної вартості ввезеного позивачем товару за ціною договору щодо ідентичних товарів, а відтак оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №100260002/2014/230032/1 від 05.09.14р. є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
З огляду на викладене, колегія суду дійшла висновку про скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.03.15р. у справі №826/20979/14 та ухвалення нової постанови про задоволення адміністративного позову.
Керуючись ст.ст.195, 197, 202, 205, 207 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд
апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Фармак» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.03.15р. у справі №826/20979/14 - задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.03.15р. у справі №826/20979/14 - скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Фармак».
Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів №100260002/2014/230032/1 від 05.09.14р.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуюча суддя Шелест С.Б.
Судді : Пилипенко О.Є.
Романчук О.М.
Головуючий суддя Шелест С.Б.
Судді: Романчук О.М
Пилипенко О.Є.