Справа: № 755/32367/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Яровенко Н.О.
Суддя-доповідач: Гром Л.М.
Іменем України
22 квітня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого-судді - Гром Л.М.;
суддів - Бєлової Л.В.,
Міщука М.С.,
при секретарі судового засідання: Мотилю В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 26 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання провести перерахунок пенсії,
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 26 лютого 2015 року позов задоволено частково, визнано протиправними дії УПФУ у Дніпровському районі міста Києва щодо відмови в переведенні ОСОБА_3 з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язано УПФУ у Дніпровському районі міста Києва перевести ОСОБА_3 з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.10.2014 року.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі з 27 жовтня 1971 року, підтвердженням чого є копія свідоцтва про шлюб (а.с.8).
28 березня 2014 року ОСОБА_4 помер від гострої серцевої слабкості (а.с.7).
З посвідчення № НОМЕР_1 виданого 05 серпня 2014 року ОСОБА_3 вбачається, що вона являється дружиною померлого громадянина із числа ліквідаторів категорії 1, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою (а.с.6).
30 вересня 2014 року позивач звернулась до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва із заявою про переведення її на пенсію по втраті годувальника за померлого чоловіка (а.с.16).
Листом УПФУ в Дніпровському районі м. Києва від 17 жовтня 2014 року № 17810/06 позивачу у переведенні на пенсію по втраті годувальника було відмовлено, оскільки відсутні відповідні підтверджуючі документи (а.с.9).
Не погоджуючись із вказаним рішенням УПФУ, позивач звернулася з даним позовом до суду.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується колегія суддів.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено наступні види пенсійних виплат: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачені умови призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника:
1. Пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.
Частиною другою даної статті передбачено, що непрацездатними членами сім'ї вважаються: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, померлому ОСОБА_4 вже була призначена та виплачувалась пенсія по інвалідності, зокрема це підтверджується копіями розпоряджень УПФУ Дніпровського району м. Києва від 24.04.2007 року, 13.09.2012 року (а.с.39,40).
За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилення відповідача, при відмові у переведенні на пенсію по втраті годувальника, є безпідставними, оскільки вже наявний факт призначення пенсії по інвалідності ОСОБА_4 а тому право позивача на отримання пенсії померлого є безспірним.
Враховуючи наведене, висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог є обґрунтованим.
Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.
Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва - залишити без задоволення.
Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 26 лютого 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий:
Судді:
Ухвала складена у повному обсязі 22.04.2015р.
Головуючий суддя Гром Л.М.
Судді: Бєлова Л.В.
Міщук М.С.