"16" березня 2015 р.справа № 401/3087/14-а (2-а/401/116/14)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.
суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Світловодську та Світловодському районі Кіровоградської області на постанову Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 липня 2014 року по справі №401/3097/14-а (2-а/401/116/14) за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду в м.Світловодську та Світловодському районі Кіровоградської області про визнання протиправними дій та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Світловодську та Світловодському районі Кіровоградської області про визнання протиправними дій Управління Пенсійного фонду України в місті Світловодську та Світловодському районі та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.
Постановою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 26 липня 201 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в місті Світловодську та Світловодському районі Кіровоградської області щодо відмови у перерахунку пенсії з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги згідно колективного договору та індексації доходів - неправомірними.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в місті Світловодську та Світловодському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги згідно колективного договору та індексації доходів з 01 лютого 2014 року з урахуванням сум раніше нею отриманих.
В решті позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Управління Пенсійного фонду в м.Світловодську та Світловодському районі Кіровоградської області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову суду першої інстанції, та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань та на оздоровлення не входять в структуру заробітної плати державного службовця, а є разовими виплатами, а тому не враховуються при обчислені пенсії.
Дана справа розглянута відповідно до ст.197 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Як встановлено судом першої інстанцій, та матеріалами справи підтверджено, ОСОБА_1 працювала в Світловодській ОДПІ на посаді головного державного податкового інспектора. Відповідно до наказу Світловодської ОДПІ № 26-0 від 04.07. 2011 року її було звільнено з займаної посади в зв'язку з виходом на пенсію за віком у відповідності до закону України "Про державну службу".
12 лютого 2014 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про причини не включення до розрахунку пенсії матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги згідно колективного договору та індексації.
Листом від 26 лютого 2014 року №1306/10-25 відповідач, відмовив їй у включенні до розрахунку пенсії матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги згідно колективного договору та індексації, у зв'язку з відсутністю на те законних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції обґрунтував свою позицію тим, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога згідно колективного договору та індексації доходів, на які нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, входять до системи оплати праці державного службовця і повинна враховуватись при призначенні пенсії.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України «Про державну службу», заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Частиною 1 статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95 ВР «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про оплату праці» визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати.
Згідно ч.1 ст.35 Закону України «Про державну службу», державним службовцям надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законодавством не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою допомоги для оздоровлення у розмірі посадового окладу.
З урахуванням викладеного, матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога згідно колективного договору, входять до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій. Зокрема частиною 1 даної статті передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон № 1058-IV) визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Як встановлено судом першої інстанції, на всі виплати, включені в довідці від 04 липня 2011 року №8061/10/05-034, нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
З урахуванням викладеного, висновки суду першої інстанції, стосовно того, що виплати на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та які не включаються до складу заробітної плати державного службовця, повинні враховуватись при обчисленні розміру його пенсії є правомірним, оскільки в даному випадку підлягають застосуванню спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії зокрема, стаття 41 Закону № 1058-IV та стаття 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», натомість положення Закону України «Про державну службу» та Закону України «Про оплату праці» є загальними.
Дана позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 20 лютого 2012 року (справа №21-430а11) та з урахуванням ч.2ст.244-2 КАС України врахована при винесенні рішення по справі.
Те саме стосується і сум індексації заробітної плати, на які також було нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога згідно колективного договору та індексація доходів входять до системи оплати праці державного службовця.
Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими, постанова суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, зміні або скасуванню не підлягає, а апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються викладеними вище нормами законодавчих актів та встановленими обставинами справи, а отже відсутні підстави для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Ухвалив:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Світловодську та Світловодському районі Кіровоградської області на постанову Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 липня 2014 року по справі №401/3097/14-а (2-а/401/116/14)- залишити без задоволення
Постанову Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 липня 2014 року по справі №401/3097/14-а (2-а/401/116/14)- залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: С.В. Чабаненко
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: А.В. Шлай