"16" березня 2015 р.справа № 337/6379/14-а (2-а/337169/2014)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.
суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Хортицькому районі м.Запоріжжя на постанову Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 07 жовтня 2014 року у справі №337/6379/14-а (2а/337/169/2014) за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинення певних дій,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до УПФУ в Хортицькому районі м. Запоріжжя про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії.
Постановою Хортицького районного суду від 07.10.2014 року позов задоволено частково.
Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01.04.2014 року по 02 серпня 2014 року державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі, меншому ніж передбачено статтею 50, статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя здійснити перерахунок і виплачувати ОСОБА_1 з 01.04.2014 року по 02 серпня 2014 року пенсію в розмірі не нижче 10 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію в розмірі 100 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного залежно від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за відрахуванням фактично отриманих ним сум.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Управління пенсійного фонду України в Хортицькому районі м.Запоріжжя звернулось з апеляційною скаргою на постанову Хортицького районного суду від 07.10.2014 року, в якій просило скасувати дану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1
Дана адміністративна справа розглянута судом апеляційної інстанції відповідно до п. 2 ч.1 ст. 197 КАС України, в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія І) та є інвалідом І групи, захворювання якого пов'язано з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської катастрофи. позивач перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя та отримує пенсію по інвалідності та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»
На звернення позивача щодо перерахунку пенсії Управління пенсійного фонду України в Хортицькому районі м.Запоріжжя своїм листом від 22.09.2014 року №175/л-9 надало відповідь із обґрунтуванням розрахунку розміру пенсії, зокрема зазначивши, що для виплати державної та додаткової пенсії у відповідності до чинного законодавства нема законних підстав.
Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 01.10.2014 року позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії за період з 01 січня 2014 року по 31.03.2014 року залишено без розгляду.
Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що застосування відповідачем у 2014 році положень постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210 при нарахуванні державної та додаткової пенсії суперечить положенням Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», та не може бути віднесено до реалізації права Кабінету Міністрів України на встановлення розмірів соціальних виплат та допомог, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, як таке, що передбачено законом.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно ч. 2статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Статтею 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії I, інвалідам І групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 100 процентів мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до ст. 53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Згідно з ч. 4 ст. 54 цього ж Закону, яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по І групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком.
Метою і особливістю закону про Державний бюджет України є забезпечення належних умов для реалізації положень інших законів України, які передбачають фінансові зобов'язання держави перед громадянами, спрямовані на їх соціальний захист, у тому числі й надання пільг, компенсацій і гарантій (пункт 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року N 6-рп/2007 у справі про соціальні гарантії громадян).
Таким чином, виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, що кореспондується з положеннями ст.95 Конституції України.
Так, з 01.01.2014 року набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», яким і визначено, зокрема, доходи і видатки Державного бюджету України у 2014 році.
Проте, положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» не передбачено інших умов для реалізації положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ніж ті, які визначені останнім. Зміни, зокрема, до ст.50, 54 Закону в частині визначення розмірів державної та додаткової пенсії особам не вносилися, не делеговано права на встановлення розмірів таких виплат і Кабінету Міністрів України.
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що застосування відповідачем у 2014 році положень постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210 при нарахуванні державної та додаткової пенсії суперечить положенням Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», та не може бути віднесено до реалізації права Кабінету Міністрів України на встановлення розмірів соціальних виплат та допомог, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, як таке, що передбачено законом.
Таким чином, починаючи з 1 січня 2014 року є чинними і підлягають застосуванню: ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, відповідно до якої державна пенсія для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою по І групі інвалідності не може бути нижчою 10 мінімальних пенсій за віком та ст.50 цього Закону України, в редакції, відповідно до якої інвалідам 1 групи, віднесеним до категорії 1 потерпілих від Чорнобильської катастрофи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 100 процентів мінімальної пенсії за віком.
Однак 31 липня 2014 року Верховною Радою України був прийнятий Закон України №1622-VII "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", яким Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" доповнено п. 6-7. Так, цим пунктом передбачено, що норми і положення ст. ст. 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік. Закон України від 31 липня 2014 року №1622-VII "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" набрав чинності 03 серпня 2014 року.
З огляду на зазначене, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними нормативно-правовими актами, з 01 січня 2014 року до 02 серпня 2014 року при визначенні ОСОБА_1 розміру щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, та призначення державної пенсії в розмірі не нижче 10 мінімальних пенсій за віком застосуванню підлягають норми ст. 50, ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не положення постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та встановленими обставинами справи, а отже відсутні підстави для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя на постанову Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 07 жовтня 2014 року - залишити без задоволення.
Постанову Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 07 жовтня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: С.В. Чабаненко
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: А.В. Шлай