16 квітня 2015 рокусправа № 808/4702/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.
суддів: Мельника В.В. Юхименка О.В.
за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Запорізької митниці Міндоходів
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2014 року у справі № 808/4702/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Запорізький автомобілебудівний завод" до Запорізької митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення, -
встановив:
У липні 2014 року Публічне акціонерне товариство "Запорізький автомобілебудівний завод" (далі - Позивач) звернулося з позовом до Запорізької митниці Міндоходів (далі - Відповідач), у якому просило скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2014/000204/2 від 05.06.2014 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Позивачем до митного органу були подані усі документи, необхідні для підтвердження митної вартості товару. Надані документи не містили розбіжностей та давали можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу. (а.с.3-5)
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2014 року адміністративний позов задоволено.
В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив про те, що посилання митного органу на наявність розбіжностей у додаткових документах на поставлений для розмитнення товар є безпідставними, оскільки, відповідно до приписів ч.2 ст.53 МК України, виявлення розбіжностей можливе лише в тих документах, які підтверджують митну вартість. При цьому при витребуванні додаткових документів митний орган не зазначив, які саме були встановлені розбіжності, а витребовувані документи жодним чином не стосувались встановлених Відповідачем у подальшому розбіжностей. (а.с.97-100).
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Запорізька митниця Міндоходів подала апеляційну скаргу, відповідно до якої просила скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2014 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції не було взято до уваги доводи відповідача відносно документів, поданих до митного оформлення, які містили розбіжності та не містили всіх даних щодо обраного декларантом методу митного оформлення, зокрема, в специфікації та рахунку зазначено різні марки прокату. Звертають увагу на те, що нормативно не передбачено, що саме має зазначати митний орган у електронному повідомленні декларанту. В той же час про причини, з яких заявлена декларантом митна вартість не може бути визнана митним органом, зазначені у рішенні про коригування митної вартості. Надані Позивачем додаткові документи також містили недоліки, у зв'язку з чим вважають, що у них були всі підстави для застосування резервного методу визначення митної вартості. (а.с.106-108).
Заперечень на апеляційну скаргу до суду не надходило.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між ЗАТ «Полістіл» (продавець) та ПАТ "Запорізький автомобілебудівний завод" було укладено контракт №235-ПС/2011 від 07.07.2011 року, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується поставити, а Покупець - прийняти та оплатити металопродукцію (Товар) згідно доданих специфікацій. (а.с.11-19)
10.06.2014 року відповідно до контракту №235-ПС/2011 від 07.07.2011 на адресу Публічного акціонерного товариства "Запорізький автомобілебудівний завод" надійшов вантаж від Закритого акціонерного товариства "Лисьвенський металургійний завод" (Російська Федерація) - прокат плоский із вуглецевої сталі завширшки 600 мм або більше, тонколистовий холоднокатаний електролітично оцинкований марок ЗЦ-2 08Ю ВОСВ 1 розміром 0,65*1082 мм, ЗЦ-2 08Ю ВОСВ 1 розміром 0,70*1082 мм, ЗЦ-1 08Ю ОСВ 2 0,70*810 мм залізничним транспортом. Вантаж був розміщений в зоні митного контролю митного поста Запоріжжя-центральний.
10.06.2014 року декларантом подано для оформлення митну декларацію ВМД №112050000/2014/013566. На виконання умов вищевказаного контракту було поставлено прокат плоский із вуглецевої сталі завширшки 600 мм або більше, тонколистовий холоднокатаний електролітично оцинкований марок ЗЦ-2 08Ю ВОСВ 1 розміром 0,65*1082 мм, ЗЦ-2 08Ю ВОСВ 1 розміром 0,70*1082 мм, ЗЦ-1 08Ю ОСВ 2 0,70*810 мм залізничним транспортом. При цьому було обрано перший (основний) метод визначення митної вартості - за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). (а.с.6)
На підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару позивачем подано митному органу: декларацію митної вартості від 10.06.2014 року; зовнішньоекономічний контракт №235-ПС/2011 від 07.07.2011 року із специфікаціями №20 від 21..01.2014 та №21 від 21.02.2014; рахунок-фактуру №3987 від 27.05.2014 року; залізничну накладну 10411030/280514/0000257 від 29.05.2014 року; сертифікат про походження товару форми СТ-1 №3117598 від 28.05.2014 року.
При перевірці правильності визначення митної вартості товару, Запорізька митниця дійшла висновку, що документи, які надані для оформлення товару, не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості товару, у зв'язку з чим необхідно надати наступні додаткові документи, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та кількісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини, про що декларанту було направлено повідомлення та з яким була ознайомлена представник Позивача Мельніченко К.О. 10.06.2014 р. (а.с.26)
На вимогу митниці декларантом того ж дня було подано: копію митної декларації країни відправлення; товарну накладну форми ТОРГ-12; рахунок на оплату № 2 від 24.01.2014; платіжне доручення № 136469 від 04.03.2014; рахунок на оплату № 12 від 28.02.2014; платіжне доручення № 137581 від 26.03.2014; ТУ-1111-068-00186335-2003; біржове котирування. Також декларантом було зроблено запис про те, що інші документи надати неможливо. (а.с.26)
10.06.2014 року Запорізької митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № 112050000/2014/000204/2 при цьому, митна вартість товару, що імпортується, визначена із застосуванням резервного методу згідно наявної у органу доходів і зборів України інформації з розрахунку 34,9050 рос.руб. за одиницю товару. (а.с.50)
В рішенні про коригування митної вартості митний орган зазначив, що документи, які були надані до митного оформлення містили розбіжності, а саме: в специфікації від 21.01.2014 №20 в графі марка проката - вказано "Рулон ЭЦІ- БТ-БШ- ВОСВ-ІІ-08Ю", "Рулон ЭЦ1-БТ-БШ- ОСВ-І-08Ю", "Рулон ЭЦ2-БТ-БШ-ВОСВ-І-08Ю", "Рулон ЭЦ2-БТ-БШ-ВОСВ-ІІ-08Ю", а в рахунку від 27.05.2014 № 3987 зазначено "Прокат тонколистовий холоднокатаний електролітичний оцинкований ЭЦ-1 08Ю ВОСВ 2 0,70*810(нар), ЭЦ-1 08Ю ОСВ 1 0,70*810(нар), ЭЦ-2 08Ю ВОСВ 1 0,65*1082, ЭЦ-2 08Ю ВОСВ 1 0,70*1035" відповідно; в специфікації від 21.02.2014 № 21 зазначено "Рулон ЭЦ2-БТ-БШ-ВОСВ-І- 08Ю", а в рахунку від 27.05.2014 № 3987 зазначено "Прокат тонколистовий холоднокатаний електролітичний оцинкований ЭЦ-2 08Ю ВОСВ 1 0,65*1082".
Також у рішенні зазначено, що під час аналізу додатково наданих документів, поданих для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару, встановлено наступне: біржове котирування містить інформацію станом на період 23.05.2014 - 30.05.2014, що не відповідає терміну визначеному в методичних рекомендаціях від 13.07.2012 № 362 (10 днів до дати рахунку - в даному випадку, на думку відповідача, повинно бути з 17.05.2014 по 26.05.2014). Також в переліку зазначені країни Бельгія, Китай, ЄЕС, тощо, а по СНД (Росії) інформація відсутня; В накладній Торг 12 від 27.05.2014 №ПР-14004244 заповнено не всі графи, зокрема відсутня інформація щодо ваги нетто (прописом), брутто, кому видано товар, хто прийняв вантаж.
У зв'язку з відсутністю підстав для застосування інших методів визначення митної вартості Відповідачем було застосовано резервний метод згідно наявної у органу доходів і зборів інформації, а саме - з використанням МД № 112050000/2014/013409 від 06.06.2014.
Скасування вказаного рішення про коригування митної вартості і було предметом судового розгляду.
Задовольняючи позовні вимоги ПАТ "Запорізький автомобілебудівний завод", суд першої інстанції дійшов висновку, що посилання митного органу на наявність розбіжностей у додаткових документах на поставлений для розмитнення товар є безпідставними, оскільки, відповідно до приписів ч.2 ст.53 МК України, виявлення розбіжностей можливе лише в тих документах, які підтверджують митну вартість. При цьому при витребуванні додаткових документів митний орган не зазначив, які саме були встановлені розбіжності, крім того, витребувані документи жодним чином не стосуються встановлених Відповідачем розбіжностей.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.
Приписами статей 49-58 Митного кодексу України визначено повноваження митного органу щодо контролю за правильністю визначення митної вартості, а також порядок та спосіб реалізації таких повноважень. Так, митний орган зобов'язаний перевіряти складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також у відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору. При цьому, митний орган має право відійти від наведених у даних нормах матеріального права законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи, лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.
Статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
Згідно із ч.2 ст.53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Отже, вказаними нормами матеріального права визначено повноваження митного органу щодо контролю за правильністю визначення митної вартості, а також порядок та спосіб реалізації таких повноважень. Так, митний орган зобов'язаний перевіряти складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також у відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору. При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи, лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що до митного оформлення Позивачем було подано декларацію митної вартості від 10.06.2014 року; зовнішньоекономічний контракт №235-ПС/2011 від 07.07.2011 року із специфікаціями №20 від 21..01.2014 та №21 від 21.02.2014; рахунок-фактуру №3987 від 27.05.2014 року; залізничну накладну 10411030/280514/0000257 від 29.05.2014 року; сертифікат про походження товару форми СТ-1 №3117598 від 28.05.2014 року.
Як вірно було зазначено судом першої інстанції, витребовуючи у декларанта додаткові документи, митний орган у повідомленні не зазначив, які саме розбіжності в поданих до митного оформлення документах були встановлені та яким чином надання відповідних документів зможе їх усунути, при цьому Відповідачем про характер виявлених розбіжностей було зазначено лише у рішенні про коригування митної вартості. (а.с.50 зворот)
Посилання митного органу на те, що законодавчо не визначено зміст інформації, яка має зазначатися митним органом в електронному повідомленні декларанту, визнаються колегією судді безпідставними, оскільки, відповідно до п.2 ч.4 ст. 54 МК України орган доходів і зборів під час здійсненню контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний надати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана, адже відповідна інформація в письмовому вигляді має бути надана декларанту саме під час здійснення відповідного контролю за правильністю визначення митної вартості, а не вже при прийняття рішення про корегування митної вартості.
Також митним органом не спростовано пояснення Товариства щодо помилкового бачення Митницею ніби-то наявних розбіжностей у специфікації і рахунку-фактури щодо назви товару, оскільки у специфікаціях на найменування товару у графі «марка проката» одразу після слів «Найменування товару» зазначено «прокат тонколистовой холоднокатаный электролитически оцинкованый». Така ж саме назва зазначена і в рахунках -фактурах у графі «найменування товару». Інші ж характеристики товари лише уточнюють назву та технічні характеристики та не містять ніяких протиріч, що об'єктивно підтверджується письмовими доказами. (а.с.21,23).
Крім того, тлумачення літер, зазначених в найменуванні марки проката, наведено в технічних умовах-ТУ 1111-068-00186335-2003, які були надані відповідачу, що підтверджується записом на повідомленні відповідача №119102 та містяться у матеріалах справи. (а.с.35-47)
Таким чином, з огляду на встановлені в ході судового розгляду обставини, враховуючи перелік наданих Позивачем документів та перелік необхідних, за позицією Митниці, додаткових документів для усунення розбіжностей, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Відповідачем було витребувано додаткові документи без достатніх на це правових підстав. А посилання на ніби то наявні розбіжності у додатково витребуваних ( не обов'язкових) документах, що слугувало підставою для винесення спірного рішення, взагалі приписами митного законодавства не передбачено.
Встановивши такі обставини справи, суд першої інстанції обґрунтовано вказав на неправомірність дій Відповідача, які полягають у безпідставному витребуванні додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів.
Оскільки, судом встановлено неправомірність дій Митниці щодо витребування додаткових документів та відсутності інших аргументів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, то правильними по суті є і висновки суду щодо протиправності рішень про коригування митної вартості.
У межах доводів апеляційної скарги підстави для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції відсутні.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу Запорізької митниці Міндоходів - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2014 року у справі № 808/4702/14 - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені статтею 212 КАС України.
Повний текст ухвали складено 17 квітня 2015 року.
Головуючий: Л.М. Нагорна
Суддя: В.В. Мельник
Суддя: О.В. Юхименко