16 квітня 2015 рокусправа № 804/19502/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.
суддів: Юхименка О.В. Мельника В.В.
за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В.,
представника відповідача: Хоміч Ю.Г. ( довіреність від 06.01.2015)
позивача: ОСОБА_2 та її представника - ОСОБА_3 (довіреність від 04.12.2014)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2014 року у справі № 804/19502/14 за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
У листопаді 2014 року ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернулася з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Відповідач), у якому просила визнати неправомірним і скасувати податкове повідомлення-рішення Відповідача від 24 червня 2014 року № 10421-15, з урахуванням рішення Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб на загальну суму 5296.44 грн.
Вимоги адміністративного позову обґрунтовано тим, що Відповідач без належних на те правових підстав, поза межами своїх повноважень, виніс податкове повідомлення-рішення про стягнення з ОСОБА_2 грошового зобов'язання в розмірі 3% від суми нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Разом з тим, жодних змін до договору оренди, укладеного між Позивачем та Дніпропетровською міською радою, не вносилося, у зв'язку з чим нею правомірно сплачується орендна плата у розмірі мінімальної ставки орендної плати, при цьому у Закону України «Про оренду землі» взагалі не встановлює будь-якого розміру мінімальної ставки орендної плати. Вважає, що зміна розміру земельного податку відповідно до норм ПК України не тягне автоматичну зміну умов договору щодо розміру орендної плати, а відтак, не впливає на обов'язок платника цього податку сплачувати його у збільшеному розмірі. Крім того, до повноважень Державної фіскальної служби не входить самостійне визначення розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок. (а.с.3-17)
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2014 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.
Постанова суду обґрунтована тим, що орендна плата за користування земельними ділянками має договірне походження та визначення розміру орендної плати може змінюватися лише шляхом внесення змін в договір оренди земельної ділянки. З огляду на вказане, Позивач керувався положеннями договору оренди земельної ділянки, який на час розгляду справи був дійсним та будь-які додаткові угоди про внесення змін в договір оренди землі не мали місця. (а.с.62-65)
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2014 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що розмір орендної плати за землю дійсно встановлюється в договорі оренди, але відповідно до пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України річна сума платежу не може бути меншою для земель, крім земель сільськогосподарського призначення, трикратного розміру земельного податку, тобто, не менше 3 % від нормативної грошової оцінки землі. Вважають, що винесене ними податкове повідомлення-рішення є правомірним та прийнятим у межах їх повноважень, оскільки ОСОБА_2 було задеклароване податкове зобов'язання по сплаті орендної плати у розмірі меншому, ніж встановлено чинним законодавством.(а.с.70-72)
Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу та просив їх врахувати при розгляді справи.
У судовому засіданні апеляційної інстанції представник Відповідача - ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити із підстав, у ній зазначених.
Позивач та її представник проти задоволення апеляційної скарги заперечували, просили врахувати, що Позивач не є суб'єктом господарювання, єдиним її доходом є пенсія, яка при 40-річному стажі роботи ледь більше мінімального розміру, що виключає всяку можливість сплачувати таку орендну плату. В той час, як рішеннями Конституційного та Європейського судів прямо передбачено, що права людини не можуть бути звужені та мають дотримуватись принципи законного очікування, гарантій стабільності суспільних відносин.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі рішення Дніпропетровської міської ради № 124/50 від 07.10.2009 р. "Про передачу земельної ділянки по АДРЕСА_1 в оренду гр.ОСОБА_2 для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд зі зміною цільового призначення земельної ділянки" 10.12.2009 р. (а.с.50-51) між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) та громадянкою ОСОБА_2 (орендар) було укладено договір оренди землі. Предметом договору є передача у строкове платне користування земельної ділянки за адресою по АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_1) площею 0,0712 га за цільовим використанням - індивідуальне житлове будівництво. Пунктом 2.3 договору зазначено нормативну грошову оцінку земельної ділянки на час укладення цього договору у розмірі 233 066,76 грн., що також підтверджено наявними в матеріалах справи Витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 22.10.2009 р. № 3124. Пунктом 3.1 укладеного договору визначено строк дії договору - 20 років. (а.с.18-21)
Розділом 4 договору зазначено, що річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі у розмірі мінімальної ставки орендної плати, встановленої Законом України "Про оренду землі". Розмір орендної плати переглядається щорічно або у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; змін у цільовому використанні земельної ділянки; змін розміру земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; змін коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, підтверджено документами; і інших випадках, передбачених законом. (а.с.18 зворот)
Актом приймання-передачі земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_1) від 10.12.2009р. зафіксовано факт передачі земельної ділянки за адресою по АДРЕСА_1. (а.с.22)
Відповідно Розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку за адресою по АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_1), нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 03.12.2009 р. становить 233 066,76 грн., розмір орендної плати становить 209,76 грн. (а.с.23)
Відповідно до квитанції №1/69 від 04.10.2014 р. позивачем будо сплачено за умовами укладеного договору орендна плата за земельну ділянку у розмірі 269,59 грн. (а.с.25)
24.06.2014 р. ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська було винесено податкове повідомлення-рішення № 10421-15, яким ОСОБА_2 визначено суму податкового зобов'язання за платежем "орендна плата з фізичних осіб" у розмірі 5296,44 грн. (а.с.26)
В порядку адміністративного оскарження позивачем 10.07.2014 р. до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області була направлена скарга на податкове повідомлення-рішення № 10421-15 від 24.06.2014 р. (а.с.27), за розглядом якої останнім винесено рішення про результати розгляду первинної скарги від 03.09.2014 р. № 6189/10/04-36-10-08-09, яким збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб, визначену у податковому повідомленні-рішенні від 24.06.2014 року № 10421-15 на 312,40 грн., а скаргу платника податків - залишено без задоволення. (а.с.28-30)
ОСОБА_2 було подано до Державної фіскальної служби України скаргу на рішення Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 03.09.2014р. №6189/10/04-36-10-08-09 та податкове повідомлення-рішення № 10421-15 від 24.06.2014р. (а.с.31-33), рішенням якої від 13.10.2014р. №2231/11/99-99-10-01-02-15 залишено без змін податкове повідомлення-рішення № 10421-15 від 24.06.2014р. з урахуванням рішення Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 03.09.2014р. №6189/10/04-36-10-08-09, а скаргу - без задоволення. (а.с.34-36)
Скасування вказаного податкового повідомлення-рішення і було предметом судового розгляду.
Задовольняючи позовні вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що орендна плата за користування земельними ділянками має договірне походження та визначення розміру орендної плати може змінюватися лише шляхом внесення змін в договір оренди земельної ділянки. З огляду на вказане, Позивач керувався положеннями договору оренди земельної ділянки, який на час розгляду справи був дійсним та будь-які додаткові угоди про внесення змін в договір оренди землі не мали місця.
Колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.
Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зі змісту Земельного кодексу України та Закону України «Про оренду землі» вбачається, що користування землею в Україні є платним.
З 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодексу України, який, відповідно до пункту 1.1 статті 1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, і, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
За змістом підпункту 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 цього ж Кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Останні ж, як визначає зміст підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності. Отже, Податковий кодекс України визначив обов'язок й орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.
Орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України). Подібне визначення міститься й у статті 21 Закону №161-XIV.
Справляння плати за землю, в тому числі й орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу ХIII Податкового кодексу України.
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1 статті 288 Податкового кодексу України).
Пунктом 289.1статті 289 ПУ України регламентовано, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.
Як передбачено пунктами 4.4.3 та 4.4 Договору оренди землі від 10.12.2009 року, укладеного Позивачем з Дніпропетровською міською радою, зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору, і щороку, протягом першого кварталу має надаватись копія довідки про нормативну грошову оцінку землі ( а.с.18 зворот)
Така довідка станом на 2014 рік у матеріалах справи відсутня, не була вона наявною і у податкового органу, який, згідно з приписами пункту 286.5 статті 286 ПК України нарахував Позивачу, як фізичній особі, суму податку , зазначену в оспорюваному податковому повідомленні-рішенні.
За таких обставин розрахунок розміру орендної плати, проведений на підставі грошової оцінки землі станом на 03.12.2009 року неможна визнати законним та обґрунтованим, а, отже, оспорювань податкове повідомлення - рішення не узгоджується з приписами частини 3 статті 2 КАС України та підлягає скасуванню.
За таких обставин підстави для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ч.1 п.1 ст.198ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2014 року у справі № 804/19502/14 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст..212 КАС України.
Повний текст ухвали складено 17 квітня 2015 року.
Головуючий: Л.М. Нагорна
Суддя: О.В. Юхименко
Суддя: В.В. Мельник