22 квітня 2015 року 09год. 40 хв. м.Одеса Справа № 815/1513/15
Одеський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Іванова Е.А.
секретар Сакара М.М.
за участю: позивача ОСОБА_1 представника відповідача Касьянової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністра юстиції України про забов'язання вчинити певні дії,
10.03.2015р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Міністра юстиції України в якому просила суд зобов'язати відповідача прийняти акт індивідуальної дії (наказ) яким передбачити поновлення її трудових прав, пенсійних прав за рішенням ЕСПЛ від 26.07.2012р. по справі «Харук та інші проти України», в умовах реформування ДВС України; надати роз'яснення щодо шляхів поновлення її трудових і пенсійних прав за судовими рішеннями; зобов'язати надати результати експертизи наказу Міністерства юстиції України від 24.11.2014р. №1970/5..
Свої позовні вимоги мотивує тим, що їй стало відомо про ліквідацію Державної виконавчої служби України, в якій на виконанні знаходиться судове рішення на її користь, але її ні хто не повідомив, яким чином буде виконуватися захист її трудових прав у нових умовах, крім того відповідачем був виданий наказ №1970/5 від 24.11.2014р. та хоча минуло 4-е місяці після його видання її трудові права залишаються неврегульованими та відповіді на зазначені питання не отримані, та міністр юстиції нехтує можливістю сприяти в поновленні її прав, то вона вважає необхідним судовим рішенням забов'язати відповідача скористатися наданими йому повноваженнями щодо сприянню поновленню її прав, оскільки його дії щодо ліквідації ДВС України зачіпають безпосередньо її права та інтереси.
Позивач в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві.
Представник відповідача позов не визнав та пояснив, що позивач неодноразово зверталась до різних державних органів з приводу виконання рішень судів, в тому числі до відповідача, на які їй надавались обґрунтовані відповіді, а тому вважає, що підстави для задоволенні позову відсутні.
Вислухавши позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи суд встановив наступні правовідносини.
Судом встановлено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України перебуває виконавчий лист №815/7790/13-а, виданий 06.03.2014р. Одеським окружним адміністративним судом про зобов'язання Департаменту освіти та науки Одеської обласної державної адміністрації поновити ОСОБА_1 на посаді завідуючої Одеської обласної психолого-медично-педагогичної консультації, та виконавчий лист 3815/2824/13-а виданий 03 грудня 2013р. Одеським окружним адміністративним судом про зобов'язання Державну виконавчу службу України вжити всіх передбачених Законом України "Про виконавче провадження» заходів по виконанню судових рішень.
В зв'язку з невиконанням боржником департаментом освіти Одеської обласної державної адміністрації рішення суду державним виконавцем на боржника постановами від 15.04.2014 року та 15.05 2014 року накладено штрафи в сумі 680 грн. та 1360 грн, та через те, що рішення суду боржником не виконано і виконати його без участі боржника неможливо, державним виконавцем відповідно до частини другої ст.89 Закону України «Про виконавче провадження» 15.08.2014р. направлено подання до ГУ МВС України в Одеській області для вирішення питання щодо притягнення до кримінальної відповідальності винних осіб Департаменту освіти і науки ООДА за невиконання рішення суду.
Повноваження міністра юстиції України визначені Постановою Кабінету Міністрів України №228 від 02 липня 2014 року «Про затвердження Положення про Міністерство юстиції України».
Відповідно до п.12 вказаної Постанови Міністр юстиції:
1) очолює Мін'юст, здійснює керівництво його діяльністю;
2) спрямовує і координує здійснення іншими центральними органами виконавчої влади заходів з питань, що належать до компетенції Мін'юсту;
3) спрямовує та координує діяльність Укрдержархіву, ДВС, ДПтС, Укрдержреєстру, ДСЗПД (далі - служби), в тому числі:
- забезпечує формування державної політики у відповідній сфері та контролює її реалізацію службами;
- погоджує та подає на розгляд Кабінету Міністрів України розроблені службами проекти законів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України;
- визначає пріоритети роботи служб і шляхи виконання покладених на них завдань, затверджує плани їх роботи;
- вносить Прем'єр-міністрові України пропозиції стосовно кандидатур на посади керівників служб і за пропозицією керівників служб - кандидатури на посади їх заступників;
- погоджує структуру апаратів служб;
- видає обов'язкові до виконання службами накази та доручення з питань спрямування і координації їх діяльності;
- погоджує призначення на посаду і звільнення з посади керівників та заступників керівників територіальних органів служб;
- погоджує призначення на посаду і звільнення з посади керівників та заступників керівників самостійних структурних підрозділів апаратів служб;
- погоджує пропозиції керівників служб щодо утворення, реорганізації та ліквідації їх територіальних органів, вносить на розгляд Кабінету Міністрів України відповідні подання;
- порушує перед Кабінетом Міністрів України питання щодо скасування актів служб повністю чи в окремій частині;
- доручає керівникам служб скасувати акти їх територіальних органів повністю чи в окремій частині, а в разі відмови скасовує такі акти повністю чи в окремій частині;
- порушує перед Кабінетом Міністрів України питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності керівників служб та їх заступників;
- ініціює питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності керівників структурних підрозділів апаратів служб, територіальних органів служб та їх заступників, а також керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління;
- ініціює питання щодо проведення службового розслідування стосовно керівників служб, їх заступників, інших державних службовців і працівників апаратів служб та їх територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління;
- приймає рішення щодо проведення перевірки діяльності служб та їх територіальних органів;
- заслуховує звіти про виконання покладених на служби завдань і планів їх роботи;
- визначає структурний підрозділ апарату Мін'юсту, що відповідає за взаємодію із службами;
- визначає посадових осіб Мін'юсту, які включаються до складу колегій служб;
- установлює порядок обміну інформацією між Мін'юстом та центральними органами виконавчої влади, службами, періодичність її подання;
- вирішує інші питання, пов'язані із спрямуванням і координацією діяльності служб;
4) визначає пріоритети роботи Мін'юсту та шляхи виконання покладених на нього завдань, затверджує плани його роботи, звіти про їх виконання;
5) організовує та контролює виконання Конституції та законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України в апараті Мін'юсту, його територіальних органах;
6) подає на розгляд Кабінету Міністрів України проекти законів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, розробником яких є Мін'юст;
7) представляє в установленому порядку проекти законів, розробником яких є Мін'юст та служби, і доповідає з інших питань, що належать до компетенції Мін'юсту, під час їх розгляду на пленарних засіданнях Верховної Ради України;
8) веде переговори і підписує міжнародні договори України у межах наданих йому повноважень;
9) є відповідно до Конституції України членом Вищої ради юстиції;
10) бере участь у засіданнях з'їзду суддів України та Ради суддів України;
11) призначає члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від Мін'юсту;
12) вносить Президентові України подання про утворення і ліквідацію судів загальної юрисдикції на підставі пропозиції голови відповідного вищого спеціалізованого суду;
13) затверджує положення про самостійні структурні підрозділи апарату Мін'юсту;
14) вносить ДСА подання щодо визначення кількості суддів у судах на підставі пропозиції голови відповідного вищого спеціалізованого суду;
15) призначає на посаду за погодженням із головами відповідних місцевих державних адміністрацій, звільняє з посади керівників територіальних органів Мін'юсту, призначає на посаду та звільняє з посади заступників керівників його територіальних органів.
Особливості погодження призначення на посаду керівників територіальних органів Мін'юсту в Автономній Республіці Крим визначаються Конституцією Автономної Республіки Крим та законами;
16) призначає на посаду та звільняє з посади за поданням Голови ДВС та Голови Укрдержреєстру керівників структурних підрозділів головних управлінь юстиції, що забезпечують здійснення повноважень ДВС та Укрдержреєстру;
17) приймає за поданнями керівників відповідних головних управлінь юстиції, погодженими відповідно з Головою ДВС та Головою Укрдержреєстру, або за поданнями відповідно Голови ДВС та Голови Укрдержреєстру рішення щодо заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності керівників структурних підрозділів головних управлінь юстиції Мін'юсту в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, що забезпечують здійснення повноважень ДВС та Укрдержреєстру;
18) розглядає в установленому порядку питання щодо присвоєння керівникам територіальних органів Мін'юсту та їх заступникам відповідних рангів державних службовців, їх заохочення;
19) призначає на посаду та звільняє з посади в установленому порядку керівників та заступників керівників самостійних структурних підрозділів апарату Мін'юсту, працівників патронатної служби Міністра, присвоює їм ранги державних службовців, приймає рішення щодо їх заохочення або притягнення до дисциплінарної відповідальності;
20) вносить подання щодо представлення в установленому порядку державних службовців та працівників апарату Мін'юсту, його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, до відзначення державними нагородами;
21) порушує в установленому порядку питання щодо заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності своїх заступників;
22) порушує в установленому порядку питання щодо присвоєння рангу державного службовця заступнику Міністра - керівнику апарату;
23) розглядає за поданням Голови ДВС та Голови Укрдержреєстру в установленому порядку питання щодо присвоєння керівникам структурних підрозділів головних управлінь юстиції, що забезпечують здійснення повноважень ДВС та Укрдержреєстру, відповідних рангів державних службовців;
24) визначає обов'язки першого заступника Міністра, заступників Міністра та заступника Міністра - керівника апарату, розподіл повноважень Міністра між першим заступником Міністра та заступниками Міністра, які вони здійснюють у разі його відсутності;
25) скасовує повністю чи в окремій частині накази заступника Міністра - керівника апарату;
26) притягує до дисциплінарної відповідальності керівників територіальних органів Мін'юсту та їх заступників, керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління;
27) представляє Мін'юст у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами та організаціями в Україні і за її межами;
28) скликає та проводить наради з питань, що належать до його компетенції;
29) підписує накази Мін'юсту;
30) скасовує повністю чи в окремій частині акти територіальних органів Мін'юсту, що суперечать Конституції України, іншим актам законодавства та актам Міністерства;
31) здійснює інші повноваження, визначені законом.
В зв'язку з виданням Кабінетом міністрів України Постанови №17 від 21 січня 2015 року «Питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції» п. 1 якої ліквідовані Державна реєстраційна служба та Державна виконавча служба, завдання і функції з реалізації державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) покладені на Міністерство юстиції, яке визначено правонаступником Державної реєстраційної служби та Державної виконавчої служби, в частині реалізації державної політики у сферах, зазначених у пункті 1 цієї постанови.
На виконання наданих повноважень Міністерством юстиції України з метою визначення механізму відновлення втраченого виконавчого провадження чи його матеріалів 24.11.2014 року виданий наказ №1970/5 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 листопада 2014 року за №1508/26285) «Про внесення зміни до Інструкції з організації примусового виконання рішень».
11.12.2014 року на Урядову «гарячу» лінію надійшло звернення ОСОБА_1 з проханням до Міністерства юстиції України надати копію звіту про виконання судового рішення на користь заявниці щодо поновлення на роботі, прийнятого Європейським судом з прав людини від 26.07.2012 року по справі «Харук та інші проти України» та роз'яснити яким чином та коли буде виконано дане судове рішення.
З подібним питанням щодо виконання рішення Європейського суду з прав людини позивач зверталась на «гарячу» урядову лінію ще раніше 15 та 31 жовтня 2014р. та листом від 12.11.2014р. позивачу надана детальна відповідь по поставленим питанням (а.с.42).
Та 05.01.2015 року Міністерство юстиції України розглянуло звернення позивача яке надійшло на Урядову «гарячу» лінію та надало вичерпну відповідь вих.№ш-24424/6 (а.с.40).
Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Слід відмітити, що правовий акт індивідуальної дії -виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.
Захист прав здійснюється у разі їх порушення. З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства.
Виходячи з того, що функції ДВС України постановою Кабінету Міністрів України покладені на Міністерство юстиції України, та те, що на час звернення позивача до суду з позовом Державна виконавча служба України продовжувала існувати, та доказів того, що вказана процедура ліквідації якимось чином перешкоджала поновленню прав позивача, для чого потрібен акт індивідуальної дії (наказ) міністра юстиції, суду не надано, то суд вважає, що позов в цій частині не підлягає задоволенню.
Щодо позовної вимоги зобов'язати відповідача надати роз'яснення щодо шляхів поновлення її трудових і пенсійних прав за судовими рішеннями, то до повноважень міністра юстиції не належить давати роз'яснення з цих питань, так як тільки суд при прийнятті судового рішення відповідно до процесуальних норм визначає яким чином може бути поновлено порушено право позивача, а в разі якщо під час виконання судового рішення виникають питання щодо способу та порядку його виконання, то їх вирішує суд першої інстанції, а не міністр юстиції.
Стосовно позовної вимоги зобов'язати відповідача надати результати експертизи наказу Міністерства юстиції України від 24.11.2014 року №1970/5, то як вбачається з відповіді від 19.01.2013 року №ш-343/6 (а.с.4) та встановлено судом позивача було поінформовано про те, що під час державної реєстрації вказаного наказу було здійснено його правову експертизу щодо відповідності Конституції та чинному законодавству України.
Позивач не надала суду доказів того, що вона зверталась до відповідача з інформаційним запитом для отримання тексту експертизи вказаного наказу та її було відмовлено в цьому.
Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, судом визнається, що позивачем у позовній заяві не були наведені обставини, які б підтверджувались достатніми доказами, які б свідчили про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог, та були спростовані доводами відповідача.
Право на звернення до адміністративного суду з позовом не завжди співпадає з правом на судовий захист, яке закріплене у ст. 6 КАС України. Саме по собі звернення до адміністративного суду за захистом ще не означає, що суд зобов'язаний надати такий захист. Адже для того, щоб було надано судовий захист, суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу чи інтерес, про захист яких вона просить, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем у публічно-правових відносинах.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Керуючись, ст. ст. 158-163 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністра юстиції України про забов'язання вчинити певні дії відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст..254КАС України.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів після проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Повний текст постанови виготовлений 23 квітня 2015 року.
Суддя Е.А.Іванов
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністра юстиції України про забов'язання вчинити певні дії відмовити.
23 квітня 2015 року.