Справа № 815/1076/15
22 квітня 2015 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі (надалі - УПФУ в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі або позивач) до ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 або відповідач), в якому позивач просить стягнути з відповідача на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області (код ЄДРПОУ - 37743414) на р/р 25608301057820 у філії ОУ АТ "Ощадбанк" МФО 328845, заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 854,46 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протягом 2010 року займався підприємницькою діяльністю та перебував на спрощеній системі оподаткування, сплачував єдиний податок. У зв'язку з несплатою відповідачем страхових внесків до ПФУ на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за IV квартал 2010 року, у відповідача виникла заборгованість у сумі 854,46 грн. 10.10.2013р. УПФУ в м. Ізмаїл та Ізмаїльському районі складено та направлено вимогу про сплату боргу №Ф-172-У на загальну суму несплачених страхових внесків у розмірі 854,46 грн. Вимога направлена відповідачу з повідомленням про вручення, проте повернута без отримання у зв'язку із закінченням терміну зберігання. Оскільки вказана сума є узгодженою, позивач просить стягнути заборгованість в судовому порядку, вказавши при цьому, що вимога направлялась для примусового виконання до ВДВС Ізмаїльського МРУЮ, 12.05.2014р. виконавчий документ повернуто на адресу позивача без виконання у зв'язку з відсутністю майна боржника, на яке можливо стягнути стягнення.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, просив розглядати справу без його участі.
Відповідач до суду не прибув. Судову кореспонденція, направлену на адресу відповідача, повернуто поштовим відділенням Ізмаїл 10 на зворотну адресу у зв'язку із закінченням терміну зберігання. Відповідно до положень ч.11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
З огляду на вищезазначене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відтак суд ухвалив про розгляд справи в письмовому провадженні.
Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (податковий номер - НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа-підприємець 07.12.2007р. Виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради Одеської області, про що видано свідоцтво Серії НОМЕР_2 (а.с.11), здійснював діяльність у роздрібної торгівлі з лотків та на ринках (код КВЕД 52.62.0) (згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців).
10.12.2007р. ФОП ОСОБА_1 узято на облік в УПФУ в м. Ізмаїл та Ізмаїльському районі як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що підтверджується заявою ОСОБА_1 та відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців).
Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, 21.08.2014р. до реєстру внесено запис про припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 (а.с.13)
Згідно картки особового рахунку ФОП ОСОБА_1 заборгованість з фіксованого податку за період з 2007р. по 2011р. складає 854,46 грн.(а.с.29,30).
10.10.2013р. УПФУ у м. Ізмаїл та Ізмаїльському районі сформовано вимогу про сплату недоїмки №Ф-172 на суму 854,46 грн. Вказану вимогу направлено на адресу відповідача, але поштова кореспонденція повернута до УПФУ у м. Ізмаїл та Ізмаїльському районі у зв'язку із тим, що адресат не проживає за вказаною адресою.
22.11.2013р. вимогу про сплату недоїмки направлено для примусового виконання до ДВС Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції.
12.05.2014р. постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ізмаїльського управління юстиції Тодорової І.Г. закінчено виконавче провадження з виконання вимоги про сплату боргу №ф-172, виданої 10.10.2013р. Як зазначено в постанові, згідно Акту державного виконавця від 06.05.2014р. майно боржника, яке підлягає опису та арешту відсутнє, боржник не працює, грошові кошти щодо погашення боргу відсутні.
10.11.2014р. постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Овідіопольського районного управління юстиції Кудряшовим П.Ю. виконавчий документ повернено стягувачеві, оскільки проведеною перевіркою відділом ДВС Ізмаїльського МУЮ встановлено, що згідно відповідей відповідних реєструючи установ майно на яке можливо звернути стягнення не виявлено.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, яким врегульовано спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги УПФУ у м. Ізмаїл та Ізмаїльському районі стосовно стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, регулюються нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Частиною 1 ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
Відповідно до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.
При цьому суд вказує, що до підприємницької діяльності фізичних осіб згідно зі ст. 51 ЦК України застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Частиною 3 ст. 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Відповідно до ст. 52 ЦК України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Відповідно до ч.2 ст. 6 Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Абзацем першим ч. 8 ст. 9 цього ж закону встановлено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Відповідно до абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Згідно Положення "Про Пенсійний фонд України" затвердженого Указом Президента України №384/2011 від 06.04.2011 року Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення. У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.
Процедура реєстрації та обліку платників внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах визначається Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 (надалі - Інструкція).
П. 8.2. Інструкції визначено, що органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках: а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків; б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків; в) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені.
Відповідно до ст. 11 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції, у тому числі за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.
Згідно ст. 14 цього ж закону про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
Згідно розрахунку, наданому позивачем, заборгованість ОСОБА_1 зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на момент звернення позивача до суду становить 854,46 грн. (а.с.19).
На момент вирішення спору жодних доказів сплати відповідачем боргу до суду не надавалось.
Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно з ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позивач довів суду обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 6, 9, 11, 69-72, 86, 94, 158-163, 167,186, 254 КАС України суд, -
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; податковий номер - НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області (код ЄДРПОУ - 37743414) на р/р 25608301057820 у філії ОУ АТ "Ощадбанк" МФО 328845, заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 854,46 грн. (вісімсот п'ятдесят чотири гривні сорок шість копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Л.М.Токмілова