Справа: № 740/687/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кіровський Ю.В. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.
21 квітня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Глущенко Я.Б.,
суддів Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,
розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Ніжині та Ніжинському районі Чернігівської області про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 25 лютого 2015 року,-
ОСОБА_2 звернувся у суд із позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Ніжині та Ніжинському районі Чернігівської області, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови йому в донарахуванні державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідності до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції Закону, що діяла до 01.01.2015, зобов'язати останнє здійснити донарахування і виплату державної пенсії по інвалідності у розмірі 6 мінімальних пенсії за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2012 по 18.02.2014, а з 18.02.2014 до 01.01.2015 - виходячи з розмірі 8 мінімальних пенсії за віком та 75% мінімальної пенсії за віком відповідно.
Постановою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 25 лютого 2015 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нове рішення, який задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - скасуванню в частині, із залишенням позовної заяви в частині без розгляду, з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив, зокрема, з приписів Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31.07.2014 №1622-VII, яким доповнено бюджетний закон на 2014 рік нормою про встановлення застосування норм і положень ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.
З таким висновком суду не можна не погодитися.
Разом з цим, розглядаючи справу, місцевий суд помилково не звернув уваги на дотримання позивачем строків звернення до суду.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач оскаржує дії відповідача щодо нарахування та виплати йому основної пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, передбачених ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тобто щомісячних виплат, з тих підстав, що вони проводились у розмірі, визначеному в постановах Уряду України, а не згідно вказаного Закону, зокрема, за період з 01.01.2012.
Разом з тим, із позовом до суду позивач звернувся лише 09 лютого 2015 року.
З огляду на викладене, судова колегія зазначає, що відповідно до положень статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За приписами вказаної норми початком перебігу вищевказаного строку звернення до суду визнається день, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Колегія суддів зауважує, що позивач про порушення своїх прав з боку відповідача мав дізнатись у момент отримання відповідних виплат у меншому ніж встановлено законом розмірі та не був позбавлений можливості своєчасно звернутись із відповідним позовом до суду за захистом своїх прав.
З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку, що в частині вимог, що стосуються визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання його здійснити донарахування і виплату основної і додаткової пенсії за період до 08 серпня 2014 року включно позивачем пропущено встановлений ст. 99 КАС України строк звернення до адміністративного суду.
Положеннями частини 1 статті 100 КАС України встановлено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів поважності причини пропущення строку звернення позивача з вимогами, що виходять за межі шестимісячного строку, встановленого ст. 99 КАС України, колегія суддів доходить висновку про необхідність залишення без розгляду вищезазначених вимог позивача на підставі ч. 1 ст. 203 та п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України.
Обговорюючи вимоги позивача за період, починаючи з 09 серпня 2014 року, колегія суддів установила, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалідом ІІІ групи, що спричинено захворюванням, пов'язаним із Чорнобильською катастрофою, а починаючи з 18.02.2014 - ІІ групи. Позивач перебуває на пенсійному обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Ніжині та Ніжинському районі Чернігівської області.
Згідно зі ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам ІІІ групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, а ІІ групи - 75% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 54 цього Закону в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів ІІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими шести мінімальних пенсій за віком, а для інвалідів ІІ групи - восьми мінімальних пенсії за віком.
Із матеріалів справи вбачається, що вказані пенсія по інвалідності та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, нараховувалась та виплачувалась позивачу у меншому розмірі, аніж встановлено приведеними нормами - відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Обговорюючи правомірність здійснення нарахування позивачу спірних виплат, колегія суддів зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 здійснено тлумачення положень частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116 Конституції України, згідно з яким приведені норми слід розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31.07.2014 №1622-VII доповнено бюджетний закон на 2014 рік нормою про встановлення застосування норм і положень ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік. Дані зміни набрали чинності 03 серпня 2014 року.
Під час вирішення питання, яка з однопредметних законодавчих норм рівної ієрархії, що не визнані неконституційними в установленому порядку, перевагу слід надавати тій з них, що прийнята пізніше. У розглядуваному випадку пізніше прийняті норми Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31.07.2014 №1622-VII.
За таких обставин, відповідач правомірно керувався приписами постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» при виплаті позивачу основної і додаткової пенсії, починаючи з дати набрання чинності Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31.07.2014 №1622-VII.
Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку за результатами розгляду адміністративної справи, відмовивши у задоволенні вимог позивача за період з 09 серпня 2014 року.
Зважаючи на приведене, судовою колегію не встановлено підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 155, 160, 197, 198, 203, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 25 лютого 2015 року скасувати в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_2 за період до 08 серпня 2014 року включно.
Адміністративний позов ОСОБА_2 в частині вимог за період до 08 серпня 2014 року включно залишити без розгляду.
У решті постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 25 лютого 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко
суддя О.Є. Пилипенко
суддяО.М. Романчук
.
Головуючий суддя Глущенко Я.Б.
Судді: Романчук О.М
Пилипенко О.Є.