Справа: № 810/606/15 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І. Суддя-доповідач: Губська О.А.
Іменем України
16 квітня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого суддіГубської О.А.
суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.
при секретарі судового засіданняНечай Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рефор Трейд" до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними дій, які пов'язані із складанням Листа від 27.01.2015 №258/7/10-06-22-01/39388931 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Рефор Трейд" (код за ЄДРПОУ 39388931) щодо документального підтвердження господарських відносин з підприємствами-постачальниками та підприємствами-покупцями, їх реальності та повноти відображення в обліку за жовтень-листопад 2014 року", зобов'язання вилучити з АІС "Податковий блок" "Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" інформацію, викладену в Листі від 27.01.2015 №258/7/10-06-22-01/39388931, та зобов'язання відновити показники податкової звітності ТОВ "Рефор Трейд" з податку на додану вартість за жовтень-листопад 2014 року в АІС "Податковий блок" в частині показників податкового зобов'язання з податку на додану вартість за жовтень-листопад 2014 року.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2015 року позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Позивачем подано письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких він просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін у відкритому судовому засіданні без здійснення фіксування технічними засобами у відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідачем, відповідно до пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України, вчинено дії з метою проведення зустрічної звірки ТОВ "Рефор Трейд", за результатами якої складено Лист від 27.01.2015 №258/7/10-06-22-01/39388931 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Рефор Трейд" (код ЄДРПОУ 39388931) щодо документального підтвердження господарських відносин з підприємствами-постачальниками та підприємствами-покупцями, їх реальності та повноти відображення в обліку за жовтень-листопад 2014 року".
Згідно з даним листом контролюючий орган встановив відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за жовтень-листопад 2014 року, які підпадають під визначення статей 185, 187, 188, 199 Податкового кодексу України, оскільки ТОВ "Рефор Трейд" не знаходиться за податковою адресою та встановлення відсутності факту реального здійснення господарської діяльності, відсутності виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності та формування податкового кредиту не підтвердженого контрагентами-постачальниками на ТОВ "Рефор Трейд".
Крім того, відповідач дійшов висновку, що ТОВ "Рефор Трейд" здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.
Судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення за результатами перевірки та на підставі даного Листа не приймалось.
Позивач, вважаючи такі дії податкового органу протиправними, а також посилаючись на неправомірність внесення змін до автоматизованої інформаційної системи "Податковий блок" та "Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" щодо податкових зобов'язань і податкового кредиту з податку на додану вартість за жовтень-листопад 2014 року а підставі вказаного Листа, звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, з яким погоджується апеляційний суд, про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з такого.
Відповідно до пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право з метою отримання податкової інформації проводити зустрічні звірки суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Отже, вчинення податковими органами дій по проведенню зустрічних звірок прямо передбачено у повноваженнях органів державної податкової служби.
У свою чергу, метою проведення зустрічної звірки платника податків є виключно отримання податкової інформації, тобто, зібрання відомостей, які розкривають процес поточної господарської діяльності платника податків, дані про його контрагентів, кількісні, якісні та інші характеристики отриманих та наданих товарів (робіт, послуг).
Відповідно до пунктів 1 - 3 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1232, зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.
З метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних. Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.
Згідно з п. 3.1 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, які затверджено Наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року N 236, з метою проведення зустрічної звірки орган ДПС, що ініціює проведення такої звірки надсилає органу ДПС, на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, Запит про проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання за допомогою Інформаційної системи "Зустрічні звірки".
Крім того, в абз.4 п.3.2 Методичних рекомендацій передбачено, що у разі відсутності в органі ДПС - виконавця запитуваної інформації та її документального підтвердження, такий орган протягом 2-х робочих днів з дня отримання запиту надсилає завірений печаткою Запит про надання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному (уповноваженому) представникові під розписку. Такий запит реєструється як вихідна кореспонденція у загальному порядку.
При отриманні від суб'єкта господарювання (у встановлений ст.73 Кодексу термін) інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження відповідальний підрозділ проводить зустрічну звірку суб'єкта господарювання протягом 3 робочих днів з дня, наступного за днем отримання такої інформації та її документального підтвердження (п.4.5 Методичних рекомендацій № 236).
В п. 73.2 ст.73 Податкового кодексу України визначено, що платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.
Суд першої інстанції, враховуючи положення частин 4, 5 статті 11 КАС України, якими закріплено принцип офіційного з'ясування обставин, ухвалою від 18.02.2015 зобов'язав відповідача подати суду письмові заперечення та всі матеріали, що були або мали буті взяті ним до уваги при прийнятті рішення та вчиненні дій, з приводу яких подано позов.
З наявних у справі матеріалів судом вірно встановлено, що запит про надання інформації та її документального підтвердження позивачу за його адресою не надсилався і не вручався його законному чи уповноваженому представникові під розписку, чим порушено вимоги пункту 4 Порядку та підпункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України щодо листування з платником податків. Будь-яких доказів на підтвердження обставин надіслання або вручення такого запиту представником податкового органу суду надано не було.
Суд обґрунтовано відхилив посилання податкового органу про неможливість вручення запиту відповідачеві у зв'язку з відсутністю його за адресою місцезнаходження.
Так, згідно з пунктом 45.2 статті 45 Податкового кодексу України, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
На підтвердження перебування підприємства за юридичною в матеріалах справи наявна Виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з якого вбачається, що будь-які записи відносно відсутності підприємства за юридичною адресою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як на час складання Листа про неможливість проведення зустрічної звірки, так і на час розгляду справи в суді відсутні. У свою чергу, представник позивача повідомив суду, що підприємство знаходиться за юридичною адресою та будь-яких запитів або листів від податкового органу не отримувало.
Відповідач жодних доказів на підтвердження тієї обставини, що підприємство відсутнє за юридичною адресою суду не надав так само і на підтвердження виїзду його співробітників за податковою адресою позивача.
За змістом пункту 4.4 Методичних рекомендацій у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання.
В даному випадку, за результатами проведеної зустрічної звірки відповідачем було складено Лист про неможливість проведення зустрічної звірки у зв'язку з відсутністю ТОВ "Рефор Трейд" за податковою адресою, водночас, встановлено відсутність об'єктів оподаткування, факту передачі товарів (послуг), водночас жодних документів при цьому податковим органом не досліджувалось.
Таким чином, відповідачем порушено як процедуру проведення зустрічної звірки, зважаючи на не направлення запитів про надання інформації платнику, так і порядок оформлення її результатів її оформлення, оскільки за наслідками проведення зустрічної звірки складається довідка, а у разі наявності об'єктивних обставин, що унеможливлюють її проведення - відповідний акт про неможливість проведення зустрічної звірки, водночас жодним чинним актом законодавства не передбачено можливості складення листа про неможливість проведення зустрічної звірки.
Податковий орган в обґрунтування власних доводів посилається на те, що ним вчинялися дії зі збирання податкової інформації, які жодним чином не порушують прав позивача, проте на думку судової колегії це не надає права контролюючому органу діяти в порушення положень частини 2 статті 19 Конституції України, згідно з якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а неправомірні дії не можуть породжувати правомірних наслідків.
Така інформація, яку фактично поширює податковий орган, посилаючись на неї у актах при проведенні перевірок контрагентів платника, завдає шкоди діловій репутації такому платнику перед його контрагентами.
Вищий адміністративний суд України неодноразово звертав увагу, що за умовами ділового звичаю при виборі контрагента суб'єктами господарювання оцінюються не лише умови угоди та їх комерційна привабливість, але і ділова репутація контрагента, його платоспроможність, а також ризик невиконання зобов'язань та надання гарантій їх виконання, наявність у контрагента необхідних ресурсів (виробничих потужностей, технологічного обладнання, кваліфікованого персоналу) та відповідного досвіду. А відтак додатковій перевірці підлягають і фактори, якими керувався платник при виборі постачальників на відповідному ринку товарів. В свою чергу, несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності мають покладатися на особу, якою були укладені відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов'язань та здійснення необґрунтованих виплат з бюджету (ухвали Вищого адміністративного суду України від 22 січня 2015 № К/800/45527/14, від 22 січня 2015 № К/800/61510/13, від 17.04.2013 К/9991/38237/12).
Таким чином, доводи відповідача, що дії контролюючого органу спрямовані на виконання ним своїх повноважень, а висновки листа є лише податковою інформацією, і не мають для платника негативних наслідків, на думку колегії суддів, спростовуються наведеним вище. Не виникнення прав та обов'язків у платника за результатами здійснення податкового контролю не може безумовно свідчити про відсутність негативних наслідків, такі обставини підлягають встановленню у кожному конкретному випадку.
Можливість оскарження платником дій податкового органу щодо здійснення ним податкового контролю випливає в тому числі з викладеної Верховним Судом України позиції у постанові від 9 грудня 2014 року №21-511а14.
Зокрема, Верховний Суд України, виходячи із системного тлумачення статей 71, 72, 74 Податкового кодексу України, висловив правову позицію, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.
В даному випадку судова колегія з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача в частині визнання протиправними дій відповідача щодо здійснення ним податкового контролю.
Судом першої інстанції встановлено, та не заперечується відповідачем, що інформація, яка викладена в Листі від 27.01.2015 №258/7/10-06-22-01/39388931 внесена до АІС "Податковий блок", у тому числі до бази "Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів".
Відповідно до ст. 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.
Результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка (п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України).
Згідно із п. 58.1 ст. 58 та п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.
Пунктом 2.21 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 року №266, передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з податку на додану вартість на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в автоматизованій системі "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з податку на додану вартість за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.
На час розгляду справи Наказ № 266 втратив чинність, проте із 01 січня 2013 року згідно з наказом Державної податкової служби України від 24 грудня 2012 року № 1197 в органах податкової служби введено у експлуатацію систему "Податковий блок".
Положеннями наведених норм передбачено, що система повинна відображати фактичні задекларовані позивачем показники своєї господарської діяльності, її коригування можливе лише за наслідками узгодження податкових зобов'язань та податкового кредиту, а органи ДПС України використовують вказану систему у своїй роботі, в тому числі, й для співставлення показників, які задекларовані позивачем та його контрагентами. Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.
Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.
Колегія суддів виходить з того, що оскільки в ході розгляду даної адміністративної справи судом встановлено протиправність дій відповідача зі здійснення податкового контролю, на підставі якого вчинено відповідні коригування показників податкової звітності позивача, то і власне коригування показників податкової звітності позивача на підставі висновків акту, складеного за наслідками наведених дій відповідача є неправомірним, а тому вимоги про зобов'язання відповідача вилучити з баз даних контролюючого органу інформацію, внесену на підставі актів про неможливість проведення зустрічної звірки, також підлягають задоволенню.
Отже, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду вважає вірним висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача.
Підсумовуючи викладене, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом першої інстанції відповідно до вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, в силу яких судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рефор Трейд" до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддяО.А. Губська
СуддіА.Б Парінов
О.О. Беспалов
Повний текст ухвали виготовлено 20 квітня 2015 року.
Головуючий суддя Губська О.А.
Судді: Парінов А.Б.
Беспалов О.О.