"10" квітня 2015 р.справа № 215/7602/14-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю
суддів: Семененка Я.В. Бишевської Н.А.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 січня 2015 року у справі № 215/7602/14-а за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі судді Кіровоградського окружного адміністративного суду Брегея Р.І. про визнання дій протиправними, стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави України в особі судді Кіровоградського окружного адміністративного суду Брегея Р.І., в якому просив:
- визнати неправомірними дії відповідача при винесенні ухвали від 13.06.2013 у справі №811/1300/13-а про закриття провадження;
- визнати дії відповідача такими, що порушили права позивача на ефективний судовий захист, впродовж розумного строку;
- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 витрати, понесені позивачем, і які пов'язані витратами у зв'язку з провадженнями у національних судах та державних установах, включаючи витрати на копіювання, друк, папір, поїздки та поштові послуги у сумі 100 грн.;
- стягнути за рахунок Державного бюджету на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування завданої позивачу моральної шкоди, у найменший термін, діями Держави України в особі судді Кіровоградського окружного адміністративного суду Брегея Р.І., в сумі 23000 грн.
Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 січня 2015 року відмовлено у відкриті провадження в адміністративній справі на підставі п.1 ч.1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу (а.с.8), в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права та невірне встановлення судом першої інстанції обставин справи, просить скасувати ухвалу суду від 23.01.2015. Позивач зазначає, що відповідачем у справі є Держава Україна як самостійний суб'єкт владних повноважень з правами та обов'язками. Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Брегея Р.І. є особа органу державної влади, через який держава реалізує свою владу. Позивач має право за рахунок державного бюджету на відшкодування завданої моральної шкоди за бездіяльність Держави Україна. Дії Кіровоградського окружного адміністративного суду Брегея Р.І. здійснюються від імені Держави Україна, отже оскарження в порядку адміністративного судочинства визначених позивачем правовідносин відповідає нормам Конституції України.
Суд першої інстанції невірно визначив характер спірних правовідносин, не врахував, що позивач оскаржує дії Держави Україна при забезпеченні вирішення питання щодо порядку виконання рішення суду, порушення прав позивача на доступ до правосуддя та права звернення за захистом своїх порушених прав та інтересів.
Крім того, суд першої інстанції не роз'яснив, який порядок звернення до суду у справі, що стосується спірних правовідносин.
Дана справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст.197 КАС України.
Про призначення справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження апеляційним судом прийнято ухвалу у даній справі від 11.03.2015, копія якої направлена сторонам (отримана згідно поштових штемпелів на повідомленні про вручення поштового відправлення позивачем - 04.04.2015, відповідачем - 20.03.2015).
До початку розгляду справи клопотання від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, апеляційному суду не надходили.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Потім суд з'ясовує чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом (п.6 ч.1 ст.107 КАС України).
Відмовляючи у відкритті провадження у даній справі суд першої інстанції виходив з того, що до адміністративного суду можуть бути оскарження лише ті рішення, дії чи бездіяльність посадових і службових осіб органів судової влади, які належать до сфери управлінської діяльності. Перевірка процесуальної діяльності судді в іншій спосіб, ніж шляхом оскарження судових рішень в інстанційному порядку, є таким, що порушує встановлений в державі принцип правосуддя.
Одночасно в оскаржуваній ухвалі від 23.01.2015 суд першої інстанції роз'яснив позивачу про можливість оскарження ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.06.2013 в касаційному порядку.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.
Відповідно до ст.5 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
У відповідності до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
При цьому, поняття суб'єкта владних повноважень визначено п. 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі, суд першої інстанції правильно виходив з того, що суди та судді при розгляді справ не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.
Тобто, суд вказав на те, що даний спір випливає не з дій чи бездіяльності суду, як суб'єкта владних повноважень при здійсненні ним владних управлінських функцій у сфері публічно-правових відносин, а із діяльності, пов'язаної з відправленням правосуддя відповідно до процесуальних норм, якими передбачена процедура розгляду справи.
В рішенні Конституційного Суду України від 23 травня 2001 року №6-рп/2001 зазначено, що виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд справ у першій інстанції, в касаційному і наглядовому порядку та прийняття по них судових рішень належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.
Таким чином, суддя під час розгляду ним цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не здійснює владні управлінські функції, а тому не є суб'єктом владних повноважень в розумінні п. 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, та, відповідно, не може бути відповідачем у справі про визнання дій неправомірними в зв'язку з виконанням повноважень по розгляду справи та постановленням процесуального рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Зі змісту наведених норм вбачається, що адміністративними судами можуть розглядатися вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватись шкоди, завданої лише суб'єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднанні з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Оскільки, відповідач у спірних відносинах не виконував функцій суб'єкта владних повноважень, то у межах цієї справи не може бути вирішено і питання про відшкодування шкоди.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що заяву позивача не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства і правомірно відмовив у відкритті провадження з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.109 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.199, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 січня 2015 року у справі № 215/7602/14-а - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: І.Ю. Добродняк
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: Я.В. Семененко