09 квітня 2015 рокусправа № 808/3003/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.
суддів: Баранник Н.П. Щербака А.А.
за участю секретаря судового засідання: Спірічев Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровськ апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Запорізький абразивний комбінат" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.02.2014р. №№0000054820,0000064820, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20 лютого 2014 року за № 0000054820, № 0000064820.
Позовні вимоги обґрунтовані незгодою з висновками відповідача щодо фактичної відсутності експорту та реалізації продукції на території України та оподаткування ПДВ за ставкою 20%, оскільки перехід права власності на товар переходить до покупця у момент перетину товаром митного кордону України і у відповідності до ст. 195 ПК України повинні оподатковуватись за нульовою ставкою, а на спростування такої позиції позивачем були надані МД-2, також помилковими є висновки щодо оподаткування операцій з продажу металобрухту, що не кореспондується з нормою п. 23 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, а формування податкового кредиту по передплаті за електроенергію відбувалось у відповідності до норм ст.. 198 ПК України.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2014р. позов задоволено.
Відповідачем на вказане рішення суду подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову. Скарга обґрунтована зокрема тим, що у ході розгляду справи не спростовано, що реалізації абразивної продукції здійснена на митній території України а тому повинна оподатковуватись за ставкою 20% ПДВ, а також товариством в порушення п. 198.5 ст. 198 ПК України не нараховувались податкові зобов'язання з податку на додану вартість при реалізації металобрухту,, а операції з постачання електроенергії не підтверджуються належними первинними доказами (акти складені з порушеннями).
Постанова суду мотивована тим, що відповідачем не доведена правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, висновки, викладені в акті перевірки, зроблені без достатнього вивчення первинних документів позивача, належних та допустимих, , доказів на підтвердження судження суб'єкта владних повноважень про порушення позивачем вимог податкового законодавства при здійсненні господарської діяльності акт перевірки не містить.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що відповідачем в період з 24.01.2014 по 03.02.2014 проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності обчислення ПАТ «Запоріжабразив»правомірності обчислення від'ємного значення ПДВ за листопад 2013 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2013 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалась у жовтні 2013 року, за результатами якої складено акт № 46/28-04-48-20/00222226 від 05.02.2014.
Перевіркою встановлено порушення позивачем: п. 187 ст. 187 та п. 189.4 ст. 189; ст. 194; п. 198.5 ст. 198; п. 200.1, п. 200.3 ст. 200 ПК України, що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового кредиту за листопад 2013 року у розмірі 1 440 831 грн.; п. 187.1 ст. 187 та п. 189.4 ст. 189; ст. 194; п. 198.5 ст. 198; п. 200.1, п. 200.3, абз. "а" п. 200.4 ст. 200 ПК України, завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2013 року у розмірі 3 752005 грн.
До такого висновку перевіряючи прийшли з тих підстав, що на їх думку реалізації абразивної продукції здійснена на митній території України, а тому повинна оподатковуватись за ставкою 20% ПДВ, а також товариством в порушення п. 198.5 ст. 198 ПК України не нараховувались податкові зобов'язання з податку на додану вартість при реалізації металобрухту, а операції з постачання електроенергії не підтверджуються належними первинними доказами - актами.
20.02.2014 за результатами перевірки винесені податкові повідомлення-рішення: № 0000064820, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 440 831 грн. за листопад 2013 року по декларації № 9081953402 від 19.12.2013; № 0000054820, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість на суму 3 752 005 грн. та штрафні санкції на суму 1 876 002,50 грн., за листопад 2013 року по декларації № 9081953402 від 19.12.2013.
За результатами адміністративного оскарження, скарги позивача залишені без задоволення.
Щодо перевірки частини експортних операцій та класифікації податковим органом їх як поставку на митній території України слід зазначити наступне.
Згідно п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування ПДВ, зокрема, є операції платників податку з вивезення товарів за межі митної території України.
Операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються за нульовою ставкою. Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України (пп. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПК України).
Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивач за період здійснював експорт продукції за 17 контрактами (договорами): фірмою "Булфлекс Лтд" (покупець) укладено контракт № ПП 1323/69-13060; фірмою "Emsa Tecnologia Quimica S.A.U." Spain (покупець) укладено контракт № ПП 1323/69-12109; фірмою "Imexco Minerals GmbH", Germany (покупець) укладено контракт № ПП 1323/69-13001; компанією "Steuermann Investitions- und Handelsgesellschaft mbH", Вена, Австрия (покупець) укладено контракт № ПП 1323/69-13013; компанією "Bitoresia Investments Ltd", Кіпр (покупець) укладено контракт № ПП 1323/69-12119; ВАТ "Літмаш" (покупець) укладено контракт № ПП 1323/69-11082; ЗАТ "НПС Розвиток" (покупець) укладено контракт № ПП 1323/69-10147; ПБОЮЛ "ОСОБА_1." (покупець) укладено контракт № ПП 1323/69-11071; ТОВ "Алюмос" (покупець) укладено договір № ПП 1323/69-13025; ТОВ "Сучасні матеріали і технології виробництва" (покупець) укладено договір № ПП 1323/69-13046; ФДУП "НВЦ Газотурбобудування "Салют" (покупець) укладено договір № ПП 1323/69-13029; фірмою "ЮК Абразив, Инк", США (покупець) укладено договір № ПП 1323/69-13078; фірмою "Deltec Trading LLC", Невада, США (покупець) укладено контракт № ПП 1323/69-13105; компанією "Silards, s.r.o." Чеська Республіка (покупець) укладено контракт № ПП 1323/69-13050; ТОВ "ДжеоУкрСервіс", Тбілісі, Грузія (покупець) укладено контракт № ПП 1323/69-12074; ТОВ "Кералит", Росія (покупець) укладено договір № ПП 1323/69-13106; та ТОВ "Омега-сервіс", Росія (покупець) укладено контракт № ПП 1323/69-13065.
Відповідно до вказаних контрактів (договорів) та додаткових угод до них, які досліджені судом, щодо умов поставки, перехід права власності на товар (продукцію) відбувається після перетину товаром митного кордону України, митного оформлення, передання перевізнику товаросупровідних документів і перетину товаром митного кордону України.
Базис поставки FCA покладає на продавця обов'язки по виконанню експортних митних процедур для вивозу товару, а самі Правила не розповсюджуються на передачу права власності на товар.
Фактичне здійснення позивачем експорту продукції за межі України підтверджується наявними в матеріалах справи вантажних митних декларацій, в яких відправник/експортер зазначений позивач ПАТ «Запоріжабразив» та одержувачі вищезазначені нерезиденти.
За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про правомірність застосування позивачем за спірний період нульової ставки по ПДВ за експортними операціями по поставці продукції та відсутність у відповідача підстав для визначення позивачу податкових зобов'язань з податку на додану вартість за такими експортними операціями.
Щодо визначення відповідачем як порушення позивачем вимог п. 198.5 ст. 198 ПК України не нарахування податкових зобов'язань в момент продажу металобрухту слід зазначити наступне.
Встановлено, що позивачем в період жовтень, листопад 2013р. здійснював реалізацію металобрухту відповідно п. 23 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.
Судом встановлено та не спростовано відповідачем, що реалізований брухт металів, виник при ліквідації основних засобів при вчиненні господарської діяльності ПАТ «Запоріжабразив», що підтверджується вимогами на відпуск матеріалів до виробництва, актами списання основних засобів, приймально-здавальними накладними, актами на знищення основних засобів.
У відповідності до п. 23 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, тимчасово до 1 січня 2014 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів та деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД (крім брикетів та гранул товарної підкатегорії УКТ ЗЕД 4401 30 90 00). Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Операції з вивезення в митному режимі експорту товарів, зазначених у цьому пункті, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.
На виконання зазначеної норми закону Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову від 12.01.2011 № 15 Про затвердження переліку відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 01 січня 2014 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість.
Таким чином на законодавчому рівні чітко закріплена норма про те, що операції з реалізації брухту кольорових металів звільнені від оподаткування, про що вказує і сам відповідач у акті перевірки № 46 (стор. 17 акту), і посилається на таку норму, а тому описані порушення не знаходять свого правового обґрунтування.
Крім того, норми п. 23 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України застосовуються до операцій з постачання брухту металів, а норма п. 198.5 ст. 198 ПК України на яку як на порушення позивачем посилається відповідач застосовується до операцій під час придбання яких були включені до складу податкового кредиту, а у разі, якщо такі товари/послуги, починають використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених пп.197.1.28 п. 197.1 ст. 197 цього Кодексу.
Судом встановлено, що позивач не здійснював придбання у якості товару (за яким суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту) металобрухт, а придбавав/виготовляв основні засоби в яких містився метал, а реалізація відбувалась брухту металів, що виникла при ліквідації основних засобів.
Також доводи відповідача щодо порушення у тому числі з посиланням на норму ст.. 199 ПК України, спростовуються п. 199.6 ст. 199 ПК України, згідно з якою не тільки податкове зобов'язання не нараховується, а навіть податковий кредит не зменшується в разі постачання платником податку відходів і брухту чорних і кольорових металів, які утворилися в такого платника внаслідок переробки, обробки, плавлення товарів (сировини, матеріалів, заготовок тощо) на виробництві, будівництві, розібранні (демонтажу) ліквідованих основних фондів та інших подібних операцій.
Таким чином колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірного застосування ПАТ «Запоріжабразив» нульової ставки ПДВ при реалізації брухту металів.
Стосовно включення позивачем до складу податкового кредиту податкових накладних отриманих від ВАТ «Запоріжжяобленерго», виписаних у рахунок передплати за електроенергію.
Відповідач визначаючи порушення абз. «а» п. 200.4 ст. 200 ПК України позивачеві за господарськими взаємовідносинами з ВАТ «Запоріжжяобленерго», зазначив, що до перевірки не надано акти прийому-передачі електричної енергії у рахунок передплати за жовтень 2013р.
Наявність укладеного договору між вказаними сторонами умовами якого передбачено складання акту про спожиту електроенергію, сторонами не спростовується.
Судом встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту жовтня 2013 року включено податкові накладні отримані від ВАТ "Запоріжжяобленерго", виписані у рахунок передплати з зазначенням номенклатури товару - електроенергія.
Щодо наявності податкових накладних, які у тому числі були досліджені судом першої інстанції, відповідачем не заперечується та зазначене про це у акті перевірки ар.25 Акту (а.с. 55 Т1). Податкові накладні внесено до Єдиного реєстру податкових накладних, а також в наявності платіжні доручення про сплату.
Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на внесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість
Оскільки податкові накладні отримані відповідають вимогам ст. 201 Податкового кодексу України, то позивачем правомірно сформовано податковий кретин за спірниц період та вірно визначено суму бюджетного відшкодування по операціям з придбання електричної енергії.
Щодо посилання відповідача на відсутність актів про спожиту електроенергію, то такі доводи спростовуються їх наявністю, а також листом № 2/396 від 19.02.2014 вони додатково додавались до заперечень на акт перевірки. Даний факт також підтверджується рішенням Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників № 9194/10/28-10-10-4-33 від 30.04.2014 про результати розгляду скарги.
Враховуючи вищевикладене та з урахуванням дослідження всіх доказів у справі, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, про відсутність встановлених відповідачем порушень позивачем п. 187.1 ст. 187 та п. 189.4 ст. 189; ст. 194; п. 198.5 ст. 198; п. 200.1, п. 200.3, абз. "а" п. 200.4 ст. 200 ПК України, не надав суду належних та допустимих доказів про спростування таких доводів, тому доводи, які викладені відповідачем в апеляційній скарзі, спростовуються дослідженими по справі доказами, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду, тому колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Запорізький абразивний комбінат" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.02.2014р. №№0000054820,0000064820 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Повний текст рішення складено 16 квітня 2015року.
Головуючий: Н.І. Малиш
Суддя: Н.П. Баранник
Суддя: А.А. Щербак