ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
15.04.2015Справа №910/6673/15-г
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення 5108,60 грн.
Суддя Сташків Р.Б.
Представники сторін не з'явилися.
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» (далі - Позивач) звернулося з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, в розмірі 5108,60 грн., оскільки Відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам закону не відшкодував Позивачу матеріальну шкоду, завдану страхувальником Відповідача.
На запит суду в порядку ст. 65 ГПК України від МТСБУ надійшла інформація по полісу обов'язкового страхування № АІ/1411178.
Позивач на вимогу суду надав витребувані документи, а також клопотав розглядати справу за відсутності його повноважного представника.
У судове засідання Відповідач своїх представників не направив, відзиву на позов не подав, хоча про призначення справи до розгляду Відповідача було повідомлено заздалегідь - 25.03.2015, що вбачається зі зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення, у якому надсилалась ухвала суду про порушення провадження у даній справі на адресу місцезнаходження Відповідача, тому будь-які несприятливі наслідки неявки повноважних представників у судове засідання покладаються відповідно на Відповідача.
Суд приймає до уваги, що явка представників сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась. Відповідач також не був позбавлений права та можливості (в матеріалах справи відсутні докази протилежного) надати, якщо вважав за потрібне, відзив на позов та/або будь-які додаткові пояснення і докази заздалегідь до судового засідання в письмовому вигляді через канцелярію суду, направити поштою, кур'єром тощо.
Клопотань про відкладення розгляду справи до початку та під час судового засідання не надходило, та перед судом не доведено обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні. Отже, суд дійшов висновку про відсутність встановлених ст. 77 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд
29.09.2014 по перехрестю Кільцева дорога - вул. Григоровича-Барського, 1 в м. Києві була скоєна ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля «ВАЗ», д.р.н. АІ7864ВМ, яким керував Шевченко М.М., з автомобілем «ЗАЗ», д.р.н. АА3714ОК, яким керував Криворот С.С. Причинами ДТП стало те, що водій Шевченко М.М., керуючи автомобілем «ВАЗ», д.р.н. АІ7864ВМ, не врахував дорожню обстановку, не був уважним, не дотримався безпечної швидкості та дистанції руху внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «ЗАЗ», д.р.н. АА3714ОК, чим порушив п. 13.1 ПДР України. Дані обставини підтверджуються довідками ДАІ про обставини ДТП, копії залучені до матеріалів справи.
Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «ЗАЗ», д.р.н. АА3714ОК (Застрахований автомобіль), який відповідно до залученої до матеріалів справи копії реєстраційного талону належить ТОВ «Український лізинговий фонд» на праві власності, був під керуванням Криворот С.С. на час ДТП, та який був застрахований Позивачем на підставі договору добровільного страхування, копія якого також залучена до справи (далі - Договір добровільного страхування).
На підставі вищевказаного, за умовами Договору добровільного страхування, враховуючи рахунок від 03.10.2014 ремонтного СТО Застрахованого автомобіля (6648,20 грн.) та ремонтну калькуляцією в системі AUDATEX (6667,50 грн.), Позивачем було складено страховий акт, відповідно до якого розраховано та виплачено страхове відшкодування в розмірі 5618,60 грн. на рахунок вказаного ремонтного СТО (копія платіжного доручення залучена до справи).
При цьому, закон не зобов'язує страховика запитувати згоду вигодонабувача на виплату страхового відшкодування на відновлення Застрахованого автомобіля, та матеріали справи не містять доказів, що вигодонабувач за Договором страхування заперечував проти виплати Позивачем суми страхового відшкодування на рахунок ремонтного СТО, та оскільки відновлення пошкодженого майна не суперечить ані інтересам вигодонабувача, ані страхувальника за вказаним договором, і Відповідачем не доведено протилежного.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відтак, Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.
Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно водієм автомобіля «ВАЗ», д.р.н. АІ7864ВМ, Шевченко М.М., під час експлуатації вказаного автомобіля, і його вину у вчиненні ДТП та скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП встановлено постановою суду (копія міститься у матеріалах справи).
На час скоєння вищевказаної ДТП цивільно-правова відповідальність Шевченко М.М., як особи, яка експлуатує автомобіль «ВАЗ», д.р.н. АІ7864ВМ на законних підставах, була застрахована Відповідачем на підставі договору (полісу) № АІ/1411178 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50000 грн., франшиза - 510. Отже, Відповідач є особою на яку вказаним полісом покладено обов'язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації автомобіля «ВАЗ», д.р.н. АІ7864ВМ на час ДТП.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Відтак, розмір шкоди (як оціненої так і фактично завданої) та коефіцієнт фізичного зносу Застрахованого автомобіля підлягають доведенню перед судом сторонами спору належними засобами доказування відповідно до статей 32, 34 ГПК України.
Відповідно до пункту 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395) значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.
Зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого Застрахованого автомобіля, виробництва СНД, копія якого міститься у матеріалах справи, вбачається, що рік випуску автомобіля - 2014, а отже на момент ДТП строк його експлуатації не перевищував 5 років. Таким чином підстав для вирахування зносу в даному випадку не має, та Відповідачем не доведено суду протилежного.
Судом також враховано, що у пункті 7.39 вищезазначеної Методики наведені винятки стосовно використання зазначених у пункті 7.38 Методики вимог, але матеріали справи не містять доказів, що існують обставини, зазначені у пункті 7.39 Методики, які дають підстави для визначення іншого розміру коефіцієнта фізичного зносу.
Відповідно до рахунку від 03.10.2014 ремонтного СТО Застрахованого автомобіля, вартість відновлювального ремонту Застрахованого автомобіля, внаслідок його пошкодження в ДТП становить 6648,20 грн.
Також судом встановлено, що наведені в рахунку СТО матеріли, деталі та роботи знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з завданими Застрахованому автомобілю пошкодженнями внаслідок ДТП, що відображені в довідках ДАІ, і Відповідачем не надано доказів протилежного, а також, як зазначалось вище, перед судом не спростовано належними засобами доказування, що вартість робіт по відновленню Застрахованого автомобіля є необґрунтованою або завищеною. Наявність коефіцієнту фізичного зносу деталей автомобіля Відповідачем перед судом також не доведена.
Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (стаття 9 Закону України «Про страхування»).
Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу № АІ/1411178 та положення статей 12, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статей 9, 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1192 ЦК України, у Відповідача в зв'язку з настанням ДТП виник обов'язок відшкодувати Позивачу шкоду, в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком (50000грн.), виходячи з вартості відновлювального ремонту Застрахованого автомобіля, з врахуванням не доведення наявності підстав для застосування коефіцієнту фізичного зносу (6648,20 грн.), при цьому в межах суми, право на вимогу якої перейшло до Позивача в зв'язку з виплатою страхового відшкодування (5618,60 грн.), за мінусом франшизи (510 грн.), та отже в сумі 5108,60 грн.
З матеріалів справи слідує, що Позивач з метою отримання коштів від Відповідача звернувся до останнього з заявою про виплату страхового відшкодування за полісом №АІ/1411178. Дана вимога та документи, які необхідні для виплати страхового відшкодування на користь Позивача, були отримані Відповідачем 24.12.2014, що вбачається зі зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення, отже у Відповідача було достатньо часту для дослідження даного страхового випадку, та запитання у випадку необхідності для його дослідження, додаткових документів, пояснень тощо.
Проте Відповідач після настання страхового випадку та отримання вищезазначеної заяви суми страхового відшкодування на користь Позивача не виплатив, обґрунтованих заперечень до Позивача не висунув, і до суду не подав.
Суд також зауважує, що Позивач у справі, що розглядається, отримав право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не був зобов'язаний звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплати матеріального відшкодування, та може реалізувати своє право шляхом подачі позову до суду. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 04.11.2014 (справа № 3-165гс14), і відповідно до ст. 111-28 ГПК України вона є обов'язковою до застосування та для всіх судів України.
З огляду на все вищенаведене, заявлені позовні вимоги про стягнення 5108,60 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають повному задоволенню.
Судовий збір відповідно до статті 49 ГПК України покладається на Відповідача.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» (м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д; ідентифікаційний код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (м. Київ, вул. Івана Федорова, 32, літера А; ідентифікаційний код 30859524) 5108 (п'ять тисяч сто вісім) грн. відшкодування матеріальної шкоди (виплати страхового відшкодування), а також 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 20.04.2015
Суддя Сташків Р.Б.