02.03.2015р. м. Київ К/9991/89901/11
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді Пилипчук Н.Г.
суддів Ланченко Л.В.
Цвіркуна Ю.І.
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Харківської обласної митниці
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2011
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2011
у справі № 2а-8241/10/2070
за позовом Приватного підприємства «Андриса»
до Харківської обласної митниці
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2011, позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 09.05.2010 № 25 форми «Р» про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 201421,8 грн., в т.ч. 191830,29 грн. основного платежу та 9591,51 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Харківська обласна митниця подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. Посилається на порушення судами норм процесуального права: ст.ст. 19, 67 Конституції України, ст.ст. 2, 7, 10 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, ст. 31 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 № 959-XII, ч. 1 ст. 86, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.
Приватним підприємством «Андриса» подано до Харківської митниці ВМД від 28.08.2008 № 800000004/8/449753, від 30.09.2008 № 800000004/8/451272 та від 27.03.2009 № 800000004/9/418562, в яких за кодом УКТЗЕД 3822 00 00 00 задекларовано товар: «тест-смужки GLUCOCARD TEST SPRIT II», що включено до переліку лікарських засобів та виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладання податком на додану вартість (Постанова Кабінету Міністрів України «Про перелік лікарських засобів та виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість» від 17.12.2003 № 1949).
Харківською обласною митницею проведено камеральну перевірку митних оформлень за кодами УКТЗЕД - 3822000000 та 9018311000, за результатами якої складено акт від 09.04.2010 № К/0014/10/800000000/31800005.
Актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог ст. 31 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 № 959-XII, Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, що полягало у неправильному визначенні коду товару, що призвело до несплати до Державного бюджету України податку на додану вартість в сумі 191830,29 грн. Відповідач вважає, що позивач неправильно задекларував товар: «тест-смужки GLUCOCARD TEST SPRIT II» за кодом УКТЗЕД 3822 00 00 00 - «реагенти діагностичні або лабораторні на підкладках і приготовлені, діагностичні або лабораторні реагенти на підкладці або без неї», оскільки такий товар підлягає декларуванню за кодом УКТЗЕД 9027 90 50 00 - «інші прилади та апаратура, що використовують оптичне випромінювання (ультрафіолетове, видиме, інфрачервоне)».
Відповідачем складено податкове повідомлення форми «Р» від 09.05.2010 № 25 про визначення згідно з п.п. «в» п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 201421,8 грн., в т.ч. 191830,29 грн. основного платежу та 9591,51 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
При перевірці правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, повноти встановлення обставин та їх правової оцінки суд касаційної інстанції виходить з такого.
Пунктом 35 статті 1 Митного кодексу України визначено, що пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур, пов'язаних відповідно до пункту 19 тієї самої статті зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.
Відповідно до п.п. «в» 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (в редакції, чинній на момент пропуску товару через митний кордон України) якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.
Статтею 313 Митного кодексу України передбачено, що класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД, є виключною компетенцією митних органів.
Згідно з п. 17 розділу 3 «Здійснення митних процедур» Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 квітня 2005 року № 314 (в редакції, чинній на момент пропуску товару через митний кордон України; далі - Порядок), при митному контролі здійснюється, зокрема, перевірка правильності класифікації та кодування товарів (згідно з поданими документами).
При цьому пунктом 25 розділу 3 «Здійснення митних процедур» Порядку передбачено, що посадова особа митного органу ініціює проведення митного огляду, якщо документів, поданих декларантом, недостатньо для прийняття рішення про повноту та/або достовірність відомостей, що перевіряються, або результати перевірки правильності класифікації та кодування товарів, визначення країни походження тощо потребують проведення такого огляду.
Відповідно до статті 69 Митного кодексу України незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.
Таким чином, митний контроль після завершення митного оформлення можливий за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України допущено порушення законодавства України.
Однак, в такому разі митний орган мав довести на підставі доказів подання позивачем неповної, недостовірної, неправдивої інформації митним органам при декларуванні товару «Тест-смужки GLUCOCARD TEST SPRIT II», а також те, що методологічна помилка при класифікації імпортованих товарів була наслідком протиправних дій позивача.
Оскільки митний орган, приймаючи вантажні митні декларації, відніс товари до певного коду товарної номенклатури, зазначеної імпортером, та пропустив їх на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому митний орган не мав правових підстав для прийняття оспорюваного податкового повідомлення про донарахування позивачу суми податкового зобов'язання з мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, у зв'язку з виявленням методологічної помилки стосовно класифікації відповідних товарів.
Враховуючи наведене, касаційна скарга залишається без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -
Касаційну скаргу Харківської обласної митниці залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2011 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою в порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук
Судді Л.В. Ланченко
Ю.І. Цвіркун