16 квітня 2015 року м.Київ К/800/41891/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),
судді Горбатюк С.А.,
Стрелець Т.Г.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2014 року у справі за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» до Департаменту екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністратицій про визнання протиправною бездіяльності, -
У жовтні 2013 року Львівське міське комунальне підприємство «Львівводоканал» звернулося до суду з адміністративним позовом до Департаменту екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації, в якому, з урахуванням зави про уточнення позовних вимог, просило визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття у встановлений строк рішення про продовження дії дозволу на спеціальне водокористування від 17 травня 2013 року № Укр-525-13/Льв.ГДС; зобов'язати відповідача прийняти рішення про продовження дії дозволу на спеціальне водокористування від 17 травня 2013 року № Укр-525-13/Льв.ГДС з 05 жовтня 2013 року до 03 жовтня 2016 року та вчинити дії по оформленню письмового продовження дії дозволу на спеціальне водокористування від 17 травня 2013 року № Укр-525-13/Льв.ГДС з 05 жовтня 2013 року до 03 жовтня 2016 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про ненадання відповідачем відповіді на заяву про продовження терміну дії дозволу, що є порушенням ч.ч.3, 4 ст.50 Водного кодексу України, ст.4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та ч.2 п.6 Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року за №321.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року позов задоволено частково; зобов'язано Департамент екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації продовжити дію дозволу від 17 травня 2013 року №Укр-525-13/Льв.ГДС на спеціальне водокористування Львівському міському комунальному підприємству «Львівводоканал» з 05 жовтня 2013 року по 03 жовтня 2016 року включно; в іншій частині позову відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2014 року задоволено частково апеляційну скаргу Департаменту екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації; постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково; зобов'язано Департамент екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації повторно розглянути питання щодо продовження терміну дії дозволу від 17 травня 2013 року № Укр-525-13/Льв.ГДС на спеціальне водокористування Львівському міському комунальному підприємству «Львівводоканал» з 05 жовтня 2013 року по 03 жовтня 2016 року; в задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду, Львівське міське комунальне підприємство «Львівводоканал» звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2014 року та залишити в силі постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили.
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено та із матеріалів справи вбачається, що Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Львівській області видано позивачу Львівському міському комунальному підприємству «Львівводоканал» дозвіл на спеціальне водокористування від 17 травня 2013 року №Укр-525-13/Льв.ГДС терміном дії з 17 травня 2013 року по 05 жовтня 2013 року.
18 вересня 2013 року позивач звернувся через «Дозвільний офіс» до Департаменту екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації із заявою про продовження дозволу на спеціальне водокористування від 17 травня 2013 року №Укр-525-13/Льв.ГДС.
01 жовтня 2013 року відповідач повідомив позивача про те, що відповідно до положення про Департамент, затвердженого розпорядженням голови Львівської ОДА від 21 травня 2013 року № 271/0/5-13, Департамент не є правонаступником Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Львівській області. Матеріали щодо продовження терміну дії дозволу на спецводокористування повернуті заявнику.
При цьому також встановлено, що згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року № 159 «Про ліквідацію територіальних органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища», наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 15 березня 2013 року № 98 «Про ліквідацію територіальних органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища» державні управління охорони навколишнього природного середовища в областях з 17 травня 2013 року припинили виконання своїх повноважень.
Розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації від 20 травня 2013 року №269/0/5-13 утворено Департамент екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації.
Як встановлено ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно ст.46 Водного кодексу України водокористування може бути двох видів - загальне і спеціальне.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.
Згідно ст.49 Водного кодексу України (у чинній на момент звернення позивача редакції) спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Дозвіл на спеціальне водокористування видається: державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення; Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими Радами за погодженням з державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів місцевого значення. Видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обгрунтуванням потреби у воді, погодженим з державними органами водного господарства, - в разі використання поверхневих вод, державними органами геології - в разі використання підземних вод та державними органами охорони здоров'я - у разі використання водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних. Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст.50 Водного кодексу України строки спеціального водокористування встановлюються органами, які видали дозвіл на спеціальне водокористування. Спеціальне водокористування може бути короткостроковим (до трьох років) або довгостроковим (від трьох до двадцяти п'яти років). У разі необхідності строк спеціального водокористування може бути продовжено на період, що не перевищує відповідно короткострокового або довгострокового водокористування. Продовження строків спеціального водокористування за клопотанням заінтересованих водокористувачів здійснюється державними органами, що видали дозвіл на спеціальне водокористування.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року №321 затверджено Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування (Порядок № 321), відповідно до п.3 якого дозволи видаються за клопотанням водокористувачів.
Як встановлено п.4 Порядку № 321, дозволи видаються органами, що зазначені в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, в місячний термін з дня подання в установленому порядку клопотання, а органами, зазначеними в абзаці третьому цього пункту, - в установлені ними терміни. Клопотання водокористувачів розглядаються у місячний термін. У разі відмови у погодженні клопотання або у видачі дозволу водокористувачу надається відповідь з обґрунтуванням причин відмови.
Відповідно до п.6 Порядку №321 у разі коли умови спеціального водокористування залишаються незмінними, за клопотання водокористувача термін спеціального водокористування може бути продовжено, але не більше ніж на період відповідно коротко- або довготермінового водокористування органом, що видав дозвіл, про що у дозволі робиться відповідна відмітка.
Як передбачено ч.3 ст.4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», суб'єкт господарювання за одержанням документів дозвільного характеру (переоформлення, видача дублікатів, анулювання), що видаються місцевими дозвільними органами, звертається до державного адміністратора в дозвільному центрі.
Відповідно до ч.5 п.4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є: подання суб'єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком; виявлення в документах, поданих суб'єктом господарювання, недостовірних відомостей; негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру. Законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру. Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається. Письмове повідомлення дозвільного органу про відмову у видачі документа дозвільного характеру надається суб'єкту господарювання особисто або надсилається поштовим відправленням з описом вкладення (письмове повідомлення місцевого дозвільного органу надається державному адміністратору) із зазначенням передбачених законом підстав для такої відмови у строк, встановлений для видачі документа дозвільного характеру.
З урахуванням вищенаведених обставин та положень закону колегія суддів вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про те, що на даний час видача та відповідне продовження терміну дії дозволу на спеціальне водокористування належить до повноважень Львівської обласної державної адміністрації в особі департаменту екології та природних ресурсів. Доводи відповідача про те, що ним вказаний дозвіл не видавався, а також про те, що він не є правонаступником ліквідованого Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Львівській області, обґрунтовано відхилені судами попередніх інстанцій, оскільки вказані обставини не можуть слугувати підставою для відмови у реалізації права водокористувача на продовження строків спеціального водокористування, а ліквідація органу, що безпосередньо видав дозвіл позивачу на спецводокористування не звільняє від обов'язку звернення за продовженням терміну дії дозволу до органу, який вправі видавати такий дозвіл.
При цьому, враховуючи, що видача та продовження терміну дії дозволів на спеціальне водокористування відноситься до дискреційних повноважень визначених законом органів державної влади, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав щодо зобов'язання департамент екології та природних ресурсів Львівської РДА продовжити термін дії дозволу на спецводокористування та необхідність покладення на відповідача обов'язку з повторного розгляду клопотання позивача з прийняттям відповідного рішення по суті питання.
Доводи касаційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду апеляційної інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч.3 ст.220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст.220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» відхилити.
Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту ухвалення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді