"02" березня 2015 р. м. Київ К/9991/95324/11
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді Пилипчук Н.Г.
суддів Ланченко Л.В.
Цвіркуна Ю.І.
розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Хмельницької обласної фірми «Фармація»
на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.05.2011
та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.10.2011
у справі № 2270/488/11
за позовом Прокурора Полонського району Хмельницької області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Полонському районі Хмельницької області
до Полонської центральної районної аптеки № 16
про стягнення фінансових санкцій, -
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.05.2011, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.10.2011, позов задоволено повністю. Стягнуто з Полонської центральної районної аптеки № 16 на користь ДПІ у Полонському районі Хмельницької області штрафні (фінансові) санкції в сумі 20156,13 грн.
Хмельницька обласна фірма «Фармація» подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, вказуючи на те, що Полонська центральна районна аптека № 16 не є юридичною особою, наділеною адміністративною право- та дієздатністю, оскільки відповідно до рішення Хмельницької обласної ради від 28.01.2009 № 12-19/2009 припинено її діяльність шляхом реорганізації через приєднання до Хмельницької обласної фірми «Фармація» з передачею майна останній на праві господарського відання, а тому не може бути стороною в адміністративній справі. Звертає увагу на те, що в апеляційній скарзі заявлялись вимоги про скасування постанови суду першої інстанції та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, однак суд апеляційної інстанції помилково вказав на те, що в апеляційній скарзі заявлено вимоги про скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що Прокурором Полонського району Хмельницької області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Полонському районі Хмельницької області подано позов про стягнення з Полонської центральної районної аптеки № 16 штрафних (фінансових) санкцій в сумі 20156,13 грн., застосованих на підставі рішення ДПІ у Полонському районі від 28.04.2010 № 0000362308.
Вказане рішення, вимоги про стягнення за яким є предметом позову у справі, що розглядається, прийняте на підставі акту виїзної позапланової перевірки від 27.04.2010 № 492/231 01980236, яким зафіксовано порушення відповідачем вимог ч. 1 ст. 1, ч.ч. 1,4 ст. 3, ч. 2 ст. 7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.1996 № 98/96, що полягало в порушенні порядку використання торгового патенту.
З матеріалів справи вбачається, що Хмельницька обласна фірма «Фармація» 18.06.2011 (згідно із відтиском штампу поштового відділення на конверті) на постанову суду першої інстанції подала апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги Хмельницька обласна фірма «Фармація» посилається на те, що Полонську центральну районну аптеку № 16 припинено шляхом реорганізації через приєднання до Хмельницької обласної фірми «Фармація», а тому для належного забезпечення захисту своїх прав та інтересів остання вказує на необхідність вирішення питання щодо визначення належної сторони відповідача у даній справі.
В підтвердження вказаних доводів до апеляційної скарги додано незасвідчену копію Рішення дев'ятнадцятої сесії Хмельницької обласної ради п'ятого скликання від 28.01.2009 № 12-19/2009, яке не містить підпису голови ради, згідно з яким вирішено припинити діяльність Полонської центральної районної аптеки № 16 шляхом реорганізації через приєднання до Хмельницької обласної фірми «Фармація» з передачею майна на праві господарського відання. Пункт другий вказаного Рішення визначає, що Хмельницька обласна фірма «Фармація» є правонаступником всіх майнових прав та обов'язків Полонської центральної районної аптеки № 16, яка припиняє свою діяльність.
До апеляційної скарги також долучено засвідчену копію акту приймання передачі-передачі майна Полонської центральної районної аптеки № 16 від 24.06.2009, затвердженого Головною Хмельницької обласної ради від 02.07.2009 та підписано Головою та членами комісії з однієї сторони та Директором Хмельницька обласна фірма «Фармація» і головним бухгалтером - з іншої.
Проте суд апеляційної інстанції не дослідив та не надав оцінки даним обставинам, на які посилалася Хмельницька обласна фірма «Фармація» в апеляційній скарзі, зокрема не з'ясував обставин щодо припинення та правонаступництва юридичної особи - Полонської центральної районної аптеки № 16, а також не встановив в якому статусі Хмельницька обласна фірма «Фармація» подає апеляційну скаргу (чи як правонаступник Полонської центральної районної аптеки № 16, тобто вже як відповідач, чи як особа, яка не брала участі у справі, однак суд вирішив питання про її права, інтереси чи обов'язки).
Дослідження даних обставин має суттєве значення для правильного вирішення даної справи, адже у разі ліквідації підприємства, яке було стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, провадження у справі закривається на підставі п. 5 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України. (Судом апеляційної інстанції провадження у справі закривається з урахуванням вимог ст. 203 Кодексу адміністративного судочинства України).
У разі ж вибуття або заміни сторони у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони її правонаступником згідно із вимогами ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, для правильного вирішення справи суду апеляційної інстанції слід було перевірити доводи Хмельницької обласної фірми «Фармація» і дослідити, чи існувала на час розгляду справи в суді першої інстанції та апеляційної інстанції юридична особа - Полонська центральна районна аптека № 16.
При цьому слід виходити з того, що згідно з ч. 2 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Цим положенням Цивільного кодексу України кореспондують положення ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 № 755-IV, згідно з якими юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом. Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
У разі встановлення судом апеляційної інстанції обставини щодо припинення юридичної особи - Полонської центральної районної аптеки № 16 слід встановити форму припинення: ліквідація юридичної особи без правонаступництва чи припинення в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділ, перетворення) (ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України).
У разі встановлення обставини щодо припинення юридичної особи - Полонської центральної районної аптеки № 16 в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) слід встановити правонаступника і здійснити заміну відповідача у справі його правонаступником.
Разом з тим при вирішенні справи про стягнення фінансових санкцій до бюджету суд повиннен з'ясовувати правомірність такого рішення, чи доведений факт правопорушення тощо.
У випадку ж оскарження рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій до суду при вирішенні справи про стягнення таких санкцій до держбюджету суд повинен з'ясувати результати розгляду пов'язаної справи, адже відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Як встановлено судом першої інстанції, ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.03.2011 позовну заяву Полонської центральної районної аптеки № 16 про визнання нечинним рішення від 28.04.2010 № 0000362308 повернуто.
Таким чином, судові рішення, якими б було визнано протиправним (скасовано, визнано недійсним) рішення податкової інспекції від 28.04.2010 № 0000362308 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 20156,13 грн., відсутні.
Отже, при вирішенні справи про стягнення штрафних (фінансових) санкцій до бюджету суд апеляційної інстанції повинен з'ясовувати правомірність рішення про застосування таких штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.1996 № 98/96, надати оцінку зафіксованому в акті перевірки, на підставі якого складено зазначене рішення, обставинам.
Порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, згідно з ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судового рішення і направлення справи на новий розгляд.
При новому апеляційному розгляді справи суду слід врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, та, в залежності від встановлених обставин, вирішити спір у відповідності із нормами закону.
Також суду апеляційної інстанції слід звернути увагу на те, що суд першої інстанції, стягуючи з відповідача суму штрафних (фінансових) санкцій у резолютивній частині не зазначив, що такі санкції стягуються до бюджету, а не на користь контролюючого органу.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -
Касаційну скаргу Хмельницької обласної фірми «Фармація» задовольнити частково.
Ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.10.2011 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Вінницького апеляційного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук
Судді Л.В. Ланченко
Ю.І. Цвіркун