15 квітня 2015 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Одинака О. О.
суддів: Винту Ю.М.. Кулянди М.І.
секретар Ширівська Ю.А.
за участю ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 2 березня 2015 року,
встановила:
В жовтні 2014 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом.
Просило стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 53 014 гривень 16 копійок.
Посилалося на те, що відповідно до умов укладеного між сторонами договору відповідачка отримала кредит у розмірі 24 000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 процентів на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Внаслідок неналежного виконання обов'язків за кредитним договором відповідачка станом на 5 жовтня 2014 року має заборгованість в сумі 53 014 гривень 16 копійок, яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 22 973 гривні 77 копійок, заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 24 611 гривень 34 копійки, заборгованості по комісії за користування кредитом в сумі 2428 гривень38 копійок та штрафу в сумі 3000 гривень 67 копійок.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівці від 2 березня 2015 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 22 973 гривні 77 копійок за кредитним договором від 4 березня 2011 року, 24 611 гривень 34 копійки заборгованості по процентам за користування кредитом, 2 428 гривень 38 копійок заборгованості по комісії за користування кредитом в сумі 2428 гривень 38 копійок та штраф в сумі 3000 гривень 67 копійок.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути заборгованість за кредитом в сумі 22 973 гривні 77 копійок, без штрафних, процентних комісійних сум, шляхом сплати щомісячних платежів по кредитному договору виходячи з реальних матеріальних можливостей відповідача, відстрочити сплату заборгованості до моменту закінчення форс-мажорних обставин.
Посилається на те, що суд першої інстанції ухвалюючи рішення у справі допустив порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до умов укладеного між сторонами договору відповідачка отримала кредит у розмірі 24 000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 процентів на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Внаслідок неналежного виконання обов'язків за кредитним договором відповідачка станом на 5 жовтня 2014 року має заборгованість в сумі 53 014 гривень 16 копійок, яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 22 973 гривні 77 копійок, заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 24 611 гривень 34 копійки, заборгованості по пені та комісії за користування кредитом, та штрафу в сумі 3000 гривень 67 копійок
Такі висновки суду першої інстанції є правильними.
Так, за змістом ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Згідно частини 1 статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
Відповідно до вимог ст.ст. 213, 215 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим, а за змістом має містити встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини. При встановленні фактів суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно ст. 214 ЦПК України суд ухвалюючи рішення повинен вирішити такі питання:
- чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
- які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;
- яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Як вбачається з матеріалів справи і це правильно встановлено судом першої інстанції відповідно до умов укладеного між сторонами договору відповідачка отримала кредит у розмірі 24 000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 процентів на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Колегія вважає правильним висновок суду про те, що внаслідок неналежного виконання обов'язків за кредитним договором відповідачка станом на 5 жовтня 2014 року має заборгованість в сумі 53 014 гривень 16 копійок, яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 22 973 гривні 77 копійок, заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 24 611 гривень 34 копійки, заборгованості по комісії за користування кредитом в сумі 2428 гривень 38 копійок та штрафу в сумі 3000 гривень 67 копійок.
Враховуючи зазначені вище обставини колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому його слід залишити без змін.
Доводи апеляційної скраги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Зокрема помилковими є доводи скарги про те, що про звільнення відповідачки від відповідальності за порушення зобов'язань, оскільки це порушення сталося внаслідок непереборної сили.
Згідно частини 1 статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Відсутність у боржника необхідних коштів незалежно від того, що стало причиною відсутності у боржника необхідної суми грошей (об'єктивні обставини чи суб'єктивна недбалість боржника) не звільняє його від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
Безпідставними є також доводи апеляційної скарги про те, що розрахунок заборгованості, який надав позивач не відповідає фактичним обставинам справита та не має юридичної сили.
Зокрема відповідачка відповідно до правил ст. 60 ЦПК України не надала суду належних та допустимих доказів, які би підтверджували факт неправильності розрахунку боргу, який ОСОБА_2 має перед ПАТ КБ «ПриватБанк» за кредитним договором.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 2 березня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту її вступу в законну силу.
Головуючий
Судді: