08 квітня 2015 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Половінкіної Н. Ю.
суддів: Савчук М.В., Бреславського О.Г.
секретаря Давньої Я.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до дочірнього підприємства «Мідас» товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс», дочірнього підприємства «Плюс» товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» про стягнення безпідставно набутих коштів за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 20 жовтня 2014 року,
встановила:
ОСОБА_1 у липні 2014 року звернулася до суду з позовом до дочірнього підприємства «Мідас» товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс», дочірнього підприємства «Плюс» товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» про стягнення безпідставно набутих коштів.
Зазначала, що уклала з дочірнім підприємством «Плюс» товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» договір про надання послуг на придбання товару на умовах Програми діяльності «Приват-Плюс» 19 грудня 2011 року №011215.
Також між дочірнім підприємством «Мідас» товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» та ОСОБА_1 вчинено договір
№22ц-23 2015 рік Головуючий у 1 інстанції Пухарєва О.В.
Категорія: 19/24 Доповідач Половінкіна Н.Ю.
про надання консультаційних послуг 19 грудня 2011 року №011215.
Посилалась на те, що наведені правочини здійснено з використанням нечесної підприємницької практики.
Вважала, що отримання товару за договором між дочірнім підприємством «Плюс» товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» ОСОБА_1 про надання послуг на придбання товару на умовах Програми діяльності «Приват-Плюс» від 19 грудня 2011 року №011215 здійснюється за пірамідальною схемою.
Предмет договору між дочірнім підприємством «Мідас» товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» та ОСОБА_1 про надання консультаційних послуг від 19 грудня 2011 року №011215 має нечіткий та двозначний характер, що вплинуло на свідомий вибір та призвело до укладення договору на невигідних умовах.
Просила стягнути з дочірнього підприємства «Плюс» товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» безпідставно набуті грошові кошти в сумі 3505 грн. 58 коп., з дочірного підприємства «Мідас» товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» - безпідставно набуті грошові кошти в сумі 2250 грн.
Рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області від 20 жовтня 2014 року у позові ОСОБА_1 відмовлено.
ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 20 жовтня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, суд першої інстанції керувався положеннями ч.1, абз.2 ч.2, п.7 ч.3, ч.6 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» та зазначив про відсутність підстав вважати договір між дочірнім підприємством «Плюс» товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» та ОСОБА_1 про надання послуг на придбання товару на умовах Програми діяльності «Приват-Плюс» від 19 грудня 2011 року №011215, договір між дочірнім підприємством «Мідас» товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» та ОСОБА_1 про надання консультаційних послуг від 19 грудня 2011 року №011215 нікчемними.
На обґрунтування таких висновків суд першої інстанції послався на відсутність у здійсненні діяльності дочірнього підприємства «Плюс» товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» ознак пірамідальної схеми.
При цьому судом першої інстанції встановлено, що предметом договору між дочірнім підприємством «Плюс» товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» та ОСОБА_1 про надання послуг на придбання товару на умовах Програми діяльності «Приват-Плюс» від 19 грудня 2011 року №011215 є надання послуг, спрямованих на придбання товару на умовах Програми діяльності Приват-Плюс.
Разом з тим суд першої інстанції вважав недоведеними обставини, за яких при укладенні договору між дочірнім підприємством «Мідас» товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» та ОСОБА_1 про надання консультаційних послуг від 19 грудня 2011 року №011215 інформація щодо предмету договору є нечіткою та двозначного характеру, що вплинуло на свідомий вибір ОСОБА_1 та призвело до укладення договору на невигідних умовах.
Такі висновки суду першої інстанції стверджуються матеріалами справи.
Відповідно до ч.1, 2 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.7 постанови від 6 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» №9 правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.
Відповідно до положень, закріплених у ч.1, п.7 ч.3, ч.6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», забороняється здійснення нечесної підприємницької практики.
Нечесна підприємницька практика включає в себе будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.
Зокрема, відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 19 цього Закону забороняються як такі, що вводять в оману, утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.
Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.
Встановлено, що між дочірнім підприємством «Плюс» товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» та ОСОБА_1 вчинено договір про надання партнеру послуг, спрямованих на придбання товару, на умовах Програми діяльності Приват-Плюс від 19 грудня 2011 року №011215 (а.с.5-7).
За змістом ст.1 договору між дочірнім підприємством «Плюс» товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» та ОСОБА_1 від 19 грудня 2011 року №011215 Програма діяльності Приват-Плюс є додатком №1 до договору.
Згідно додатку №2 до договору між дочірнім підприємством «Плюс» товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» та ОСОБА_1 від 19 грудня 2011 року №011215 визначено найменування товару будівельні матеріали та його вартість в сумі 50000 грн., а також графік платежів 180 місяців і щомісячний чистий платіж в сумі 277 грн. 78 коп., щомісячний загальний платіж в сумі 502 грн. 78 коп., асигнаційний платіж в розмірі 3% від вартості товару (а.с.8).
На виконання умов даного договору ОСОБА_1 сплачено 3505 грн. 58 коп.
Пунктами 2.2, 2.3 Програми діяльності Приват-Плюс передбачено, що послуги, які є предметом договору, надаються шляхом формування товариств партнерів, метою яких є отримання товару. Партнери шляхом підписання договору та додатків до нього уповноважують адміністратора на організацію та адміністрування товариств партнерів, до якого вони включені, протягом всього строку їхнього існування. Кожному сформованому товариству партнерів надається номер, кожному партнеру - порядковий номер його в товаристві.
На підставі п.4.1 Програми діяльності Приват-Плюс з початку і до кінця графіка платежів партнер повинен сплачувати в кожному місяці щомісячний загальний платіж, зазначений у додатку № 2 до договору. Зобов'язання зі сплати щомісячного загального платежу виникає у партнера першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому було укладено договір
За змістом п.5.1 Програми адміністратор проводить для товариства партнерів в кінці кожного непарного місяця асигнаційний акт №1 та в кінці кожного парного місяця - асигнаційний акт № 2.
Право на отримання товару по результатах асигнаційного акту №1 надається тим партнерам, які мають найбільшу кількість заявлених платежів (п.5.11 Програми), а право на отримання товару за асигнаційним актом №2 - тим партнерам, які матимуть найбільшу сумарну кількість проплачених платежів (п.5.11.1 Програми).
На підставі п.5.17 Програми право на отримання товару за результатами асигнаційного акту є підставою для придбання його на користь партнера за рахунок фонду товариства партнерів.
З огляду на наведене договір між дочірнім підприємством «Плюс» товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» та ОСОБА_1 від 19 грудня 2011 року №011215 передбачає одержання споживачем необхідного йому товару, визначає умови (схему фінансування тощо), за яких такий товар може бути одержаний (у тому числі закріплює відповідні права та обов'язки сторін).
Аналіз пункту 7 частини третьої статті 19 Закону України "Про захист прав споживачів" дає підстави для висновку, що поняття "пірамідальна схема" у розумінні цієї норми має такі обов'язкові ознаки: а) здійснення оплати за можливість одержання учасником компенсації; б) компенсація надається за рахунок залучення учасником інших споживачів схеми; в) відсутність продажу або споживання товару.
Таким чином, для кваліфікації "пірамідальної схеми" необхідна наявність усіх зазначених ознак у сукупності.
Висновок про саме таке застосування статті 19 Закону України "Про захист прав споживачів" міститься в постанові Верховного Суду України від 3 вересня 2014 року.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання договору між дочірнім підприємством «Плюс» товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» та ОСОБА_1 про надання послуг на придбання товару на умовах Програми діяльності «Приват-Плюс» 19 грудня 2011 року №011215 таким, що здійснений із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає у введенні в оману споживача шляхом залучення його коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.
Такий висновок ґрунтується на головній ознаці відсутності пірамідальної схеми згідно з п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» - це товарність схеми, тобто передбачення надання споживачу товару в обмін на внесені ним кошти.
Доводи ОСОБА_1 щодо здійснення оплати коштів не за товар, а за можливість одержання права на купівлю товару спростовуються правилами, встановленими п.4.1.3 Програми діяльності «Приват-Плюс», за якими партнер повинен сплачувати в кожному місяці щомісячний загальний платіж.
Положеннями ст.1 Програми діяльності «Приват-Плюс» визначено, що щомісячний загальний платіж партнера складається з суми щомісячного чистого платежу та щомісячних адміністративних витрат, а щомісячний чистий платіж є частиною щомісячного загального платежу, розмір якого визначається шляхом ділення вартості товару на загальну кількість платежів партнера.
Відповідно до п.4.1.5 визначений у цій статті Програми порядок сплати поширюється на усіх партнерів, в тому числі і на тих, що отримали товар.
Таким чином, угодою передбачено щомісячну оплату споживачем внесків за товар, тобто частини ціни товару.
Не можна погодитися з доводами ОСОБА_1, на які є послання в апеляційній скарзі, про те, що програмі діяльності «Приват-Плюс властива сплата коштів за можливість одержання окремим учасником грошової компенсації, яка повинна надаватися за рахунок залучення цим учасником схеми інших споживачів.
На підставі п.5.4 Програми діяльності «Приват-Плюс кількість партнерів, яким надається право на отримання товару, відповідає кількості товарів, що можуть бути придбані на кошти фонду товариства партнерів, сформованого в поточному місяці. Фонд товариства партнерів формується за рахунок щомісячних чистих платежів (авансових платежів), сплачених партнерами відповідного товариства партнерів.
У такому разі фінансова послуга, що надається дочірнім підприємством «Плюс» товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс», передбачає залучення грошових коштів учасників групи, об'єднання цих коштів з метою придбання та розподілу товарів між учасниками групи.
Так, за схемою придбання товарів у групах придбання товарів для кожного споживача (крім останнього) відбувається, у тому числі й за рахунок внесків інших учасників. Різниця між споживачами-учасниками є тільки в часі одержання товару кожним із них, оскільки в кінцевому підсумку товар одержать усі учасники за умови виконання ними умов договору.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 11 вересня 2013 року № 6-40цс13.
Тому посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на правову позицію Верховного Суду України по справі №6-35цс від 23 травня 2012 року не спростовує зазначених висновків, оскільки в наведеній постанові йдеться про сплату позивачкою ОСОБА_2 коштів публічному акціонерному товариству «Філдес Україна» не за сам товар, а за можливість одержання права на купівлю товару.
Не заслуговують на увагу посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на застосування Закону України від 2 червня 2011 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг», який не поширюється на спірні правовідносини.
За змістом рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 20 жовтня 2014 року суд першої інстанції, пославшись на положення Закону України від 2 червня 2011 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг», зазначив про виникнення спірних правовідносин до набрання ним чинності.
Крім того, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність недоведеними обставини, за яких при укладенні договору між дочірнім підприємством «Мідас» товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» та ОСОБА_1 про надання консультаційних послуг від 19 грудня 2011 року №011215 інформація щодо предмету договору є нечіткою та двозначного характеру, що вплинуло на свідомий вибір ОСОБА_1 та призвело до укладення договору на невигідних умовах.
Згідно абзацу 2 ч.2 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.
Відповідно до п.6.1 наведеного договору ОСОБА_1 гарантовано, що остання діє не під впливом тяжкої обставини, помилки чи обману, без будь-якого психічного чи фізичного впливу, насильства, розуміючи значення цього договору, його предмет, істотні умови та правову природу, свої права та обов'язки по ньому, підтверджують дійсність своїх намірів при його укладенні та те, що цей договір не носить характеру мнимої удаваної угоди, і спрямований на реальне настання відповідних для неї правових наслідків.
За змістом п.6.4 правочину одночасно з підписанням договору замовником отримано свій примірник договору із додатками до нього.
Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст.308 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 20 жовтня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді