14 квітня 2015 року м. Київ К/800/63154/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого Моторного О.А.,
суддів: Борисенко І.В., Кошіля В.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Сервісний центр "Макет"
на постанову Київського окружного адміністративного суду від 05.08.2014
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2014
у справі № 810/4430/14
за позовом Приватного підприємства "Сервісний центр "Макет"
до Державної податкової інспекції у м. Славутичі Головного управління Міндоходів у Київській області
про скасування податкового повідомлення-рішення,-
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 05.08.2014, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2014, відмовлено в задоволенні адміністративного позову про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Славутичі Головного управління Міндоходів у Київській області від 03.01.2013 № 0000012201.
В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної податковим органом документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Мегабуд-холдинг» за період з 01.12.2009 по 30.04.2010, складений акт від 21.12.2012 № 437/22/30693520, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог: пп.пп. 7.4.1, 7.4.4, 7.4,5, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого підприємством занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 348 636,84 грн.
На підставі акта перевірки, відповідачем 03.01.2013 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000012201, яким позивачу збільшену суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 435796,05 грн., з яких за основним платежем - 348636,84 грн. та за штрафними санкціями - 87159,21 грн.
Колегія суддів, переглядаючи рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про відмову у задоволенні позову, враховуючи наступне.
Відповідно до абзацу 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Матеріали справи свідчать, що між позивачем (замовник) та ТОВ «Мегабуд-холдинг» (підрядник) було укладено договір на проведення ремонтних робіт лінійно-кабельних споруд телевізійної мережі, за умовами якого підрядник зобов'язується виконати роботи по ремонту телевізійної мережі, проведення будівельно-монтажних робіт на основі волоконно-оптичних кабельних мереж з широким спектром використання, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи. До договору укладено додатки 1, 2 та 3, в яких зазначено, що підрядник використовує своє обладнання, а також матеріали, надані замовником.
На підтвердження вищевказаного договору, позивачем надано: акти здачі-прийняття робіт (надання послуг); податкові накладні та видаткову накладну.
Судами враховано, що згідно п. 4 Тимчасового порядку надання кабельної каналізації ВАТ «Укртелеком» у користування суб'єктами господарювання, у разі виконання робіт у колодязях кабельної каналізації чи в приміщеннях введення кабелів, замовник або підрядна будівельна організація повинна одержати дозвіл на доступ і проведення таких робіт.
Відповідно до п. 1 договору, виконання робіт по ремонту мережі включає в себе: відновлення телефонної каналізації, заміна кабелю, монтаж телекомунікаційної шафи, зварювання оптичних волокон та їх тестування.
Судами вірно не прийнято до уваги посилання позивача на те, що згідно листа від 15.04.2009 № 41 ним отримано згоду на проведення ремонтних робіт контрагентом ТОВ «Мегабуд - Холдинг», оскільки в даному листі мова йде лише про те, що «Укртелеком» не заперечує проти проведення ремонтних робіт по заміні кабелю в каналізації ПАТ «Укртелеком» в м. Славутич підприємством ТОВ «Мегабуд-холддінг», проте, вказаний лист жодним чином не підтверджує факту виконання договірних зобов'язань по спірному договору та не означає, що у контрагента був наявний дозвіл на виконання робіт на об'єктах електрозв'язку, так, як отримання такого дозволу визначено спеціальним порядком та передбачає дотримання чітко визначеної процедури.
Крім того, з метою перевірки виконання умов вищевказаного договору, податковий орган 11.12.2012 звернувся до Київської обласної філії ПАТ «Укртелеком» із листом №1153/10/22-055 про надання інформації, чи звертався позивач протягом 2009 року з письмовим запитом для отримання технічних умов та чи мало місце надання відповідного дозволу на здійснення такого роду робіт.
Листом від 29.12.12 № 1639-08-1 Київська обласна філія ПАТ «Укртелеком» повідомила відповідача про те, що ПАТ «Укртелеком» в особі Київської обласної філії не має телевізійної мережі у м. Славутич Київської області; протягом 2009 року до Київської обласної філії ПАТ «Укртелеком» стосовно розробки технічних умов на здійснення зазначених робіт позивач не звертався; протягом 2009 року Київською обласною філією ПАТ «Укртелеком» дозвіл на виконання робіт ТОВ «Мегабуд - холдинг» не надавався та технічний нагляд за роботою ТОВ «Мегабуд - холдинг» не здійснювався.
Посилання позивача на лист від 28.01.2013 № 08, отриманий від Цеху телекомунікаційних послуг № 2 ПАТ «Укртелеком», який, на його думку підтверджує виконання ремонтних робіт по договору від 31.03.2009 № СМР-3103, також, правомірно не прийняті судами до уваги, оскільки, зі місту даного листа вбачається, що було використано матеріали (прокладені коаксіальні та волоконно-оптичні кабелі), які належать позивачу при виконанні договорів № 256-04 від 01.03.2012 та № 743-04 від 14.05.2010, проте, це не свідчить про виконання договірних зобов'язань позивача по договору від 31.03.2009 № СМР-3103.
Таким чином, з наданих позивачем документів жодним чином неможливо встановити факт здійснення ТОВ «Мегабуд - холдинг» робіт з демонтажу і монтажу кабелю та обладнання у каналізації ПАТ «Укртелеком». Крім того, факт виконання даних робіт зазначеним товариством не було підтверджено і самим ПАТ «Укртелеком».
З урахуванням того, що для формування податкового кредиту по податку на додану вартість необхідно мати первинні документи, які можуть довести реальність здійснення господарської операції, підтвердити факт використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про правомірність прийнятого податковим органом спірного податкового повідомлення-рішення.
Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.
Таким чином, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів, не встановлено.
Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Приватного підприємства "Сервісний центр "Макет" відхилити.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 05.08.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2014 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний
Судді(підпис) І.В. Борисенко
(підпис) В.В. Кошіль