15 квітня 2015 року м. Київ К/800/20410/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Сороки М.О.,
Смоковича М.І.,
Чумаченко Т.А.,
провівши попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Чернігівської обласної державної адміністрації в особі комісії зі встановлення статусу громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Головного управління праці та соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації про визнання рішення нечинним, за касаційною скаргою Чернігівської обласної державної адміністрації на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 6 червня 2012 року і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2013 року,
У квітні 2012 року ОСОБА_4 звернулась до суду з вказаним позовом, у якому просила визнати нечинним рішення комісії зі встановлення статусу громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, від 20.03.2012, протокол № 3 в частині вилучення посвідчення категорії 4 серії НОМЕР_1, виданого 20.01.1993 особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 6 червня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2013 року, позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення комісії зі встановлення статусу громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, від 20.03.2012, протокол № 3, в частині вилучення посвідчення громадянина (громадянки), який (яка) постійно проживає або постійно працює на території зони радіоекологічного контролю категорії 4 серії НОМЕР_1, виданого 20.01.1993 ОСОБА_4
У касаційній скарзі Чернігівська обласна державна адміністрація, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати і ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
У запереченні на касаційну скаргу ОСОБА_4, посилаючись на законність судових рішень, просить залишити їх без змін.
З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги з таких підстав.
Встановлено, що на підставі матеріалів перевірок Державної фінансової інспекції в Чернігівській області, які не підтверджують період проживання на території зони посиленого радіоекологічного контролю станом на 01.01.1993 не менше 4-х років, комісією зі встановлення статусу громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи при Чернігівській обласній державній адміністрації, 20.03.2012 прийнято рішення (протокол № 3) про вилучення у позивача посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорія 4 серії НОМЕР_1, видане 20.01.1993
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з наступного.
Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-XII).
Статтею 9 Закону № 796-XII встановлено, що особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до пункту четвертого статті 11 вказаного Закону до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.
Нормами статті 15 Закону № 796-XII визначено, що підставами для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.
Судами зазначено, що спірне рішення комісії не містить відомостей про те, які саме документи визнані неналежним підтвердженням проживання позивача у зоні посиленого радіоактивного контролю. Крім того, постановою Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 26.10.2009, яка набрала законної сили, встановлено факт проживання позивача з 1988 року в селі Пушкарі, Новгород-Сіверського району Чернігівської області, яке відноситься до зони посиленого радіоактивного контролю та зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Новгород-Сіверському районі призначити вказаній особі пенсію зі знижкою пенсійного віку, в порядку статті 55 Закону № 796-XII.
Відповідно до частини першої статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Оскільки вищевказане судове рішення, яке набрало законної сили, підтверджує факт проживання позивача з 1988 року у зоні посиленого радіоактивного контролю, а комісією зі встановлення статусу громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи при Чернігівській обласній державній адміністрації не доведено правомірність прийняття рішення про вилучення у позивача посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, суди попередніх інстанцій прийшли до обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного суду України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки оскаржувані судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Чернігівської обласної державної адміністрації відхилити, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 6 червня 2012 року і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235 - 244-2 КАС України.
Судді: